Примітка 1.9 Інвестиційна нерухомість

 

Необоротні активи класифікуються як інвестиційна нерухомість, якщо вони є нерухомістю (землею,будівлею чи частиною будівлі або їх поєднанням), яка утримується банком в якості власника або лізингоодержувача за договором про фінансовий лізинг (оренду) з метою отримання лізингових (орендних) платежів або збільшення вартості капіталу чи для досягнення обох цілей.

Одиницею обліку інвестиційної нерухомості є земля чи будівля або частина будівлі,або земля і будівля,що перебувають у розпорядженні банку з метою отримання орендних доходів від зростання капіталу або того чи іншого, але не для надання послуг або адміністративних цілей.

Один і той самий об’єкт нерухомості може бути розділений на конструктивно відокремлені частини,що використовуються з різною метою:одна частина - для отримання доходу від орендної плати або збільшення капіталу, інша - для використання в процесі діяльності банку або для адміністративних цілей.

У бухгалтерському обліку такі частини об’єкта нерухомості відображаються окремо, якщо вони можуть бути продані окремо. Якщо ці частини не можуть бути придбанні окремо, то такий об’єкт визнається інвестиційною нерухомістю за умов,що лише незначна його частина утримується для використання в процесі діяльності банку або для адміністративних цілей.

До інвестиційної нерухомості належить:

 

1) земля що утримується з метою отримання вигод від зростання капіталу в довгостроковій перспективі,а не для реалізації в короткостроковій перспективі в процесі діяльності;

 

2) земля, подальше використання якої на цей час не визначено;

 

3) будівля,що перебуває у власності Банку або в розпорядженні за договором про фінансовий лізинг (оренду) та надається в лізинг (оренду) за одним або кількома договорами про оперативний лізинг(оренду);

 

4) будівля,що не зайнята на цей час та призначена для надання в лізинг (оренду) за одним або кількома договорами про інвестиційний лізинг (оренду).

 

Якщо банк шляхом реалізації прав заставодержателя набуває право власності на земельні ділянки та будівлі, відповідно до який чітко не визначений намір подальшого використання, то такі активи також класифікуються як інвестиційна нерухомість.

Під час первісного визнання інвестиційної нерухомості Банк оцінює та відображає її в бухгалтерському обліку за первісною вартістю, яка включає ціну придбання цієї нерухомості та всі витрати, що безпосередньо пов’язані з її придбанням.

Після первісного визнання об'єкта інвестиційної нерухомості подальшу його оцінку банк здійснює за первісною вартістю (собівартістю) з урахуванням накопиченої амортизації та втрат від зменшення корисності, окрім землі. Подальшу оцінку землі <анк здійснює за справедливою вартістю з визнанням змін справедливої вартості в прибутку або збитку, амортизація та зменшення корисності не визнаються.

При здійсненні банком оцінки об’єкта нерухомості за методом справедливої вартості інженерне обладнання (система охоронної та пожежної сигналізації тощо), що є невід’ємною частиною будівлі, не визнається в обліку окремо як основний засіб, а включається до справедливої вартості єдиного об’єкта інвестиційної нерухомості.

Витрати на поточне обслуговування, ремонт та утримання об’єкта інвестиційної нерухомості визнаються витратами під час їх здійснення.

 

Банк припиняє обліковувати в балансі об’єкт інвестиційної нерухомості під час його вибуття внаслідок продажу чи передавання у фінансовий лізинг (оренду) або якщо більше не очікується отримання будь-яких економічних вигід від його використання.

Фінансовий результат від вибуття (ліквідації) об’єкта інвестиційної нерухомості розраховується як різниця між надходженнями коштів від вибуття (ліквідації) об’єкта та його балансовою вартістю і визнається у звітному періоді, у якому відбулося таке вибуття (ліквідація).

Станом на кінець дня 31.12.2010р. в балансі банку відображено об’єкти інвестиційної нерухомості: земельні ділянки (примітка 8). Первісна вартість зазначених об’єктів складає 190 740,8 тис. грн. Зменшення та відновлення корисності зазначених об’єктів у 2010 році не визнавалось.