Сталометричний метод (метод Траубе)
Сила яка діє на краплю в момент відриву її від капіляра дорівнює: F=s×l, де (2.12) l – периметр по якому відбувається відрив краплі. Але визначити периметр відриву краплі практично не можливо, тому для використання цього методу використовують наступні перетворення:
ro, rx - густина рідини з відомим і невідомим поверхневим натягом; Vo, Vx - об’єм рідини з відомим і невідомим поверхневим натягом; g - прискорення сили тяжіння. no, nx - кількість крапель, що витікають з капіляру рідини з відомим і невідомим поверхневим натягом. Для практичного використання цього методу використовують дві рідини: з відомим і невідомим поверхневим натягом. Однаковий об’єм рідин заливають в капіляри з однаковим радіусом і вимірюють кількість крапель, що витікають з капіляру рідини з відомим і невідомим поверхневим натягом і далі за наведеним вище рівнянням розраховують значення поверхневого натягу.
Приклад 2.3 За допомогою сталагмометра Траубе отримані наступні результати: середнє число краплин води 54,7. Середнє число краплин досліджуваного розчину дорівнює 88,2. Температура досліду 17,5оС. Густина розчину 1131 кг/м3, а поверхневий натяг води при даній температурі 72,38 мН/м, густина води 998,5 кг/м3. На основі цих даних обчисліть поверхневий натяг розчину.
s = 72,38∙10-3∙1131∙54,7/(998,5∙88,2) = 50,9 мН/м
|
(2.13)
, де (2.14)
