Гонорар адвоката.

Гонорар – це єдина допустима форма отримання адвокатом винагороди за надану правову допомогу клієнту. Він повинен бути законним за формою, порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром.

Фактори які впливають на визначення розміру гонорару:

1) обсяг часу і роботи що вимагається для належного виконання доручення;

2) ступінь складності та новизни правового питання що стосується доручення необхідність досвіду для його успішного завершення;

3) вірогідність того що прийняте доручення перешкоджає прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить виконання в звичайному часовому режимі;

4) необхідність виїзду у відрядження;

5) важливість доручення для клієнта;

6) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату якого бажає клієнт;

7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення;

8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом;

9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.

Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі, тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.

Оплата фактичних видатків, пов'язаних з виконанням доручення. Адвокат має право, окрім гонорару, стягувати з клієнта кошти, необхідні для покриття фактичних витрат, пов'язаних з виконанням доручення, якщо обов'язок клієнта з погашення цих витрат визначено угодою.

В угоді про надання правової допомоги мають бути визначені види передбачуваних фактичних витрат, пов'язаних з виконанням доручення (оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов, тощо): порядок їх погашення (авансування, оплата по факту в певний строк і т. ін.) та може бути визначений їх обсяг.

Особи, від яких адвокат може приймати гонорар та погашення фактичних видатків, пов'язаних з дорученням. Адвокат не повинен приймати гонорар або оплату фактичних видатків, пов'язаних з виконанням доручення, від інших осіб, окрім клієнта або іншої особи, яка відповідно до Правил адвокатської етики, уклала угоду про надання правової допомоги в інтересах клієнта, крім випадків, коли:

1) клієнт (його представник) наполягає на цьому;

2) прийняття оплати від іншої особи за конкретних обставин не зможе вплинути на незалежність адвоката в наданні правової допомоги клієнту та не потягне порушення обов'язків адвоката, передбачених чинним законодавством та Правилами адвокатської етики.