Чи знаєш ти способи запобігання конфліктам?

Чи помічав ти, що деякі люди конфліктують частіше, ніж інші? Дехто з них не лише свариться з усіма (однокласниками, вчителями, батьками), але й намагається будь-що перемог-ти в суперечках, часто і за допомогою кулаків. Інший начебто й уникає конфліктів, увесь час відмовчується, намагається бути непомітним, але це не допомагає: його ображають, насміха-ються, іноді навіть б’ють. Це свідчить про те, що і агресивна, і пасивна поведінки провокують конфлікт.

Конфлікт, який перейшов у стадію ескалації, розв’язати важко. Бурхливі емоції зава-жають учасникам правильно визначити його причину, домовитись і досягти компромісу. Най-краще розв’язувати конфлікт на стадії його усвідомлення, не очікуючи відкритого протистоян-ня чи ескалації. У стадію відкритого протистояння переважна більшість конфліктів переходить унаслідок вживання конфліктогенів.

Конфліктогени — це слова, дії, які породжують, провокують або посилюють конфлікт. Вони збільшують емоційну напругу, ображають, викликають бажання захиститися. До конф-ліктогенів належать: образи, зневажливе ставлення, висміювання, вихваляння, категоричні су-дження, нав’язування порад, повчання, нечесність, нещирість, порушення правил етикету (не вітатися, ігнорувати чиюсь присутність, перебивати), а також деякі узагальнення («ти ніколи», «ти завжди», «я нізащо», «це безнадійно»).

Найбільша небезпека полягає в тому, що кожен конфліктоген провокує новий конфлікто-ген, а той у свою чергу провокує ще один і так далі. При цьому кожен наступний конфліктоген діє сильніше за попередній. Так конфлікт переходить у стадію ескалації. У зв'язку з цим запа-м’ятай два головних правила запобігання конфліктам:

1) намагайся уникати конфліктогенів;

2) не піддавайся на провокацію конфлікту (не відповідай конфліктогеном на конфлікто-ген).

До умінь та навичок, які допомагають уникати протистояння та ескалації конфліктів і

конструктивно розв’язувати їх, також належать: толерантність (терпимість до чужої думки),

висока культура спілкування (уміння відкрито висловлювати свої почуття, не ображаючи опо-нента; адекватно сприймати інформацію від нього і чітко формулювати те, що хочеш сказати йому), вміння передбачати наслідки своїх слів і вчинків, здатність вчасно розпізнавати виник-нення конфліктної ситуації, налаштованість на конструктивне розв’язання конфлікту, вміння розібратися у його суті, проаналізувати глибинні причини виникнення, висувати й обґрунто-вувати варіанти вирішення проблеми.

Корисно також навчитися володіти своїми жестами і мімікою. Жести мають бути стри-маними, а міміка повинна виражати увагу і повагу до співрозмовника, намагання зрозуміти його позицію, знайти причину, чому виникла розбіжність у поглядах, а також доброзичливе прагнення взяти участь у спільному пошуку істини.

Конче необхідний і самоконтроль, щоб опанувати бурхливі емоції, не відповідати конф-ліктогеном на конфліктоген. Саме у процесі постійного, цілеспрямованого самоконтролю лю-дина глибше пізнає себе, краще усвідомлює мотиви своїх дій, прагнень, об'єктивніше починає оцінювати себе.

Як не парадоксально, але у процесі самопізнання ми набуваємо здатності краще розуміти інших людей, спонукальні мотиви їхніх устремлінь і вчинків. На думку Карнегі, 90 % людей ке-руються корисливими мотивами і лише незначна їх кількість прагне бути корисною іншим, що і надає перевагу цим людям над іншими, бо у них мало конкурентів.

Оволодіння схильністю завжди приймати точку зору іншого, дивитися на речі під його кутом зору допоможе не лише краще розв’язувати проблеми, запобігаючи переходу їх у стадію конфлікту, але й може виявитися важливою віхою у кар’єрі. У зв’язку з цим Оуен Д. Янг відзна-чає: «Людина, здатна поставити себе на місце іншої, здатна зрозуміти її спосіб мислення, може не турбуватися про те, яке майбутнє її чекає».

Пізнаючи себе й інших людей, ми оволодіваємо дорогоцінною якістю — внутрішньою культурою, яка і стає тим запобіжником, який попереджує виникнення конфлікту. І щоб при-швидшити процес оволодіння цією якістю, доцільно поринути у світ прекрасного, що облаго-роджуватиме наші прагнення, устремління, розширюватиме горизонти кругозору, робитиме нас мудрішими.

Світ прекрасного — це і класична музика, і театр, і живопис, і художня література та інші види мистецтв. Але найбільш людинознавчою із них є, безперечно, художня література, яка знайомить нас із різноманітними життєвими ситуаціями, численною галереєю людських типів, повчальним досвідом поведінки літературних героїв у типових і нетипових ситуаціях, з можли-вими життєвими конфліктами і способами виходу з них. Читаючи художню літературу, ми вчи-мося на помилках інших людей, обираємо чи конструюємо етичний ідеал, який допомагає нам у непростих взаєминах поводитися найоптимальніше.

Не менше значення, ніж світ прекрасного, має філософія, знайомство з якою приносить величезну користь, у чому переконалися ще стародавні греки. Так, знаменитий оратор Демо-сфен у своїй похвальній промові знайомому юнакові Епікрату радив, що освіта на основі філо-софії озброює на всі необхідні випадки з життя, і радив йому, з одного боку, вивчати праці фі-лософів, а з другого — постійно розмірковувати про найважливіші речі, починаючи з питання про сенс життя.

Взірцем мудреця, який долає розбіжність у поглядах, не доводячи процес пошуку істини до конфлікту, є знаменитий філософ Сократ, який, з’ясувавши позицію співрозмовника у чітко сформульованій ним тезі, якщо вона була хибною, змушував його низкою послідовно постав-лених запитань сформулювати антитезу, що суперечила попередній тезі, і в такий спосіб само-му переконатися, що він помилявся (3 підручника «Конфліктологія»).

 

1. Основна ідея тексту виражена в такому реченні:

А Конфлікт, який перейшов у стадію ескалації, розв'язати важко.

Б Висока культура спілкування забезпечує уникнення конфліктогенів.

В Конфліктів можна і потрібно уникати.

Г Агресивна і пасивна поведінки провокують конфлікт.

2. Найповніше причини конфліктів виражено в реченні:

А До конфлікту призводить непорозуміння між людьми.

Б Конфлікт виникає через те, що молоді люди не обізнані з конфліктогенами.

В Образи, вихваляння, нав’язування порад, нечесність, нещирість, порушення правил етикету — причини конфліктів.

Г Головною причиною конфліктів є дії людей, зумовлені їх низькою культурою — его-їзмом, нахабством, зарозумілістю, нечемністю, бажанням за всяку ціну довести свою перевагу над іншими.

3. Текст починається риторичним запитанням головним чином з метою:

А Заінтригувати читача.

Б Наголосити, що саме на це запитання буде дано відповідь у тексті.

В Спонукати читача проаналізувати власні стосунки з людьми.

Г Показати читачеві, що автор тексту добре розуміється на цій проблемі.

4. Вилучіть із тематичного ряду зайве слово:

А конфлікт; Б протистояння; В сутичка; Г толерантність.

5. Наведений текст належить до такого функціонального стилю:

А. Художнього з елементами розмовного.

Б. Наукового з елементами офіційно-ділового.

В. Поєднання публіцистичного стилю з науковим.

Г. Художнього з елементами публіцистичного.

 

Завдання 2. Відредагуйте й запишіть речення.

1. На базі підприємства, випускаючого торгове обладнання, було засноване акціонерне товариство.

2. На площі зібралася багато чисельний натовп студентів скінчивши технікум.

3. Обговорюючи екологічні проблеми, була створена комісія по охороні оточуючого

середовища.

4. У больниці до мене відносилися уважно, і я швидко.

 

Завдання 3. Напишіть твір-роздум на тему: «Вибір професії – один із найважливіших кро-ків у житті». Оберіть самостійно тип і стиль мовлення. Орієнтовний обсяг роботи — 1 – 1,5 сторінки.

ВАРІАНТ № 19

Завдання 1. Прочитайте текст і виконайте завдання 1—5 до нього.