Розгляд заяви па раціоналізаторську пропозицію.

Зареєстрована заява па раціоналізаторську пропозицію піддається своєрідній експертизі по суті. Бона направляється тому підрозділу підприємства чи відповідним службам, до діяльності яких має безпосереднє відношення. Заява, що за­реєстрована міністерством (відомством), у разі необхідності направляється для висновку щодо пропозиції науково-дослідним, проектним, конструкторським, технологічним організаціям, а також підприємствам, на яких вона може бути використана. У висновку щодо пропозиції має міститись оцінка її новизни і ко­рисності.

Якщо пропозиція не має новизни, то такий висновок мусить бути належним чином обґрунтований.

За результатами розгляду заяви на раціоналізаторську про­позицію може бути прийняте таке рішення:

- визнати пропозицію раціоналізаторською і прийняти до використання;

- провести дослідну перевірку пропозиції;

- пропозицію відхилити.

Рішення по пропозиції приймається керівником підприєм­ства чи керівником відповідного підрозділу, на якого це покладе­но наказом по Підприємству, з урахуванням висновків до пропо­зиції стосовно її новизни і корисності.

У разі визнання пропозиції раціоналізаторською підприєм­ство розробляє організаційно-технічні заходи, які мають забезпе­чити й ефективне використання.

Проте можливі випадки, коли пропозиція визнається раціо­налізаторською не повністю, а лише частково, тоді в рішенні му­сить бути вказано, в якій саме частині вона визнається раціоналізаторською.

Рішення про відхилення пропозиції має бути аргументова­но мотивами відхилення.

Порядок розгляду заяв на раціоналізаторські пропозиції, внесені керівником, його заступником, головним інженером, за­ступником головного інженера підприємства за місцем роботи чи на підпорядкованих підприємствах, дещо інший, їх заяви розгля­даються і рішення по них приймаються керівником вищестоящої організації. Такий порядок діє і стосовно пропозицій, внесених за­значеними працівниками у співавторстві з іншими особами.

У таких випадках заява на раціоналізаторську пропозицію реєструється в Журналі підприємства і направляється керівнику вищестоящої організації з висновками до пропозиції щодо й но­визни і корисності для цього підприємства. У матеріалах заяви

має бути викладена особиста творча участь авторів у створенні за­пропонованої пропозиції.

Рішення за такими заявами приймає керівник вищестоящої організації, після чого заява повертається підприємству, якому вона була подана.

Певна особливість в оформленні прав на раціоналізаторську пропозицію існує щодо тих пропозицій, які пов'язані зі зміною затверджених нормативів і технічної документації (проектів, стан­дартів, технічних умов та іншої нормативної технічної і конструк­торської документації). Рішення про визнання таких пропозицій раціоналізаторськими і прийняття їх до використання прий­мається лише після того, як відповідна організація, що затверди­ла зазначені нормативи, дасть дозвіл на їх зміну. У такому разі строк розгляду заяви на раціоналізаторську пропозицію подо­вжується на час оформлення дозволу.

Зазначені організації можуть лише видавати дозвіл на зміну затверджених нормативів і технічної документації за пропози­цією. Але вони не вирішують питання про можливість визнання пропозиції раціоналізаторською.

Рішення щодо заяви має бути прийнято протягом місяця з дня її надходження на підприємство.

Будь-яке рішення за заявою на раціоналізаторську пропозицію може бути оскаржено. Автор пропозиції в разі відмови у визнанні її раціоналізаторською або в прийнятті до використання має право ос­каржити рішення протягом трьох місяців від дати його одержання. Скарга подається керівнику підприємства, міністерства (відомства), який прийняв це рішення. Скарга автора мас бути розглянута протя­гом місяця від дати її надходження. Розгляд скарги на підприємстві за місцем роботи автора здійснюється його керівником спільно з пер­винною організацією ТВР за участю самого автора.

Прийнята до використання пропозиція може бути також за­проваджена і на інших підприємствах. Підприємство, що прийня­ло пропозицію до використання, може направити інформацію про неї зацікавленим підприємствам з метою укладання угоди.

Протягом місяця після винесення рішення про визнання пропозиції раціоналізаторською і прийняття її до використання авторові видається свідоцтво установленої форми. Якщо авторство па пропозицію мають кілька співавторів, то свідоцтво ви­дається кожному із них.

Воно видається підприємством, яке прийняло рішення про визнання пропозиції раціоналізаторською і прийняття до вико­ристання, підписується керівником підприємства і стверджується печаткою. У свідоцтві вказується дата і номер заяви, зазначені в Журналі реєстрації.

У разі співавторства у свідоцтві вказуються прізвища усіх її співавторів у алфавітному порядку.

Факт використання раціоналізаторської пропозиції потвер­джується спеціальним актом за формою, затвердженою Міністер­ством статистики України.

 

16.6. Права автора раціоналізаторської пропозиції та їх захист

Автор раціоналізаторської пропозиції, як і будь-який інший суб'єкт права інтелектуальної власності, відповідно до чинного законодавства має певні особисті немайнові і майнові права.

До особистих немайнових прав автора раціоналізаторської пропозиції належать право авторства, право на ім'я, право на на­зву раціоналізаторської пропозиції, право на пріоритет. До майно­вих прав належить право на винагороду.

Зміст особистих немайнових прав уже розкривався раніше, Що стосується права на винагороду, то воно мас свої особливості. Раціоналізатор, подаючи заяву до підприємства про визнання по­даної ним пропозиції раціоналізаторською, у разі визнання її та­кою водночас передає підприємству і право на використання за певну винагороду. Розмір винагороди визначається відповідно до Тимчасового положення. Пункт 11 ч.З Методичних рекомендацій встановлює, що винагорода автору чи співавторам виплачується в порядку, передбаченому Тимчасовим положенням. Пункт 40 Ме­тодичних рекомендацій деталізує: якщо використання раціоналі­заторської пропозиції дає певний економічний ефект (прибуток), то складається розрахунок річної ефективності. Пропозиції, вико­ристання яких дає інший позитивний ефект, а не економічний, ма­ють свою специфіку визначення розміру винагороди.

Відповідно до п. 53 Тимчасового положення право на вина­городу має автор чи співавтори раціоналізаторської пропозиції протягом двох років від дати початку ЇЇ використання на підприємстві, яке видало авторові свідоцтво на раціоналізаторсь­ку пропозицію. Розмір винагороди визначається умовами догово­ру між автором і підприємством і не може бути менше:

-10 відсотків доходу, одержуваного щорічно підп­риємством від використання раціоналізаторської пропо­зиції;

- 2 відсотків від частки собівартості продукції (робіт і по­слуг), що припадає на раціоналізаторську пропозицію, ко­рисний ефект від якої не впливає на одержання доходу. Винагорода виплачується автору відповідно до договору, але не пізніше трьох місяців після закінчення кожного року вико­ристання раціоналізаторської пропозиції.

Автор раціоналізаторської пропозиції має право на захист своїх особистих немайнових і майнових прав. Особисті немайнові права автора раціоналізаторської пропозиції захищаються в по­зовному порядку.

Автор має право на подання заяви на раціоналізаторську про­позицію. Але за наявності певних відхилень від встановлених ви­мог йому може бути відмовлено в прийнятті заяви до розгляду. Та­ка відмова може бути оскаржена керівнику підприємства, міністер­ства (відомства). Скарга має бути розглянута в 15-денний строк. Тобто такі скарги розглядаються в адміністративному порядку.

Відмова у визнанні пропозиції раціоналізаторською або в прийнятті її до використання може бути оскаржена керівнику підприємства, міністерства (відомства) в тримісячний строк. Скарга має бути розглянута зазначеними особами в місячний строк. У разі незгоди автора з прийнятим за його скаргою рішенням або якщо при розгляді скарги рішення не прийняте у зв'язку з недосягненням угоди між керівником підприємства і радою ТВР, автор може звернутися до суду. У такому випадку передба­чено адміністративно-судовий порядок захисту прав автора раціоналізаторської пропозиції.

Усі інші спори, що виникають у зв'язку із використанням раціоналізаторської пропозиції, розглядаються в судовому порядку.