ТЕМА №18 Пароксизмальні неепілептичні стани

 

Питання теми:

1. Стани з судомами: спазмофілія, фебрильні та токсичні судоми, істеричні пароксизми.

2. Стани без судом: вегетативні пароксизми, мігрень, синкопи.

3. Соматогенні синкопальні напади.

4. Дроп-атака, транзиторна глобальна амнезія.

 

Для епілептичного генералізованого судомного нападу характерним є фазність пароксизму, відзначають не тільки розширення зіниць, але і втрату їхньої реакції на світло, мимовільне сечовипускання, підвищення артеріального тиску, ціаноз.

 

1. Стани з судомами:

а) спазмофілія

Захворювання характеризується схильністю дітей до судом, спастичних станів, що виникають в результаті підвищеної збудливості нервової системи (особливо нервово-м'язового апарату) і зумовлюються порушенням кальцієвого і фосфорного обміну.

Хворіють діти від тримісячного до дворічного віку, виникає найчастіше у дітей, що хворіють на рахіт.

Патогенез. При знижені рівня кальцію в крові підвищується рівень калію і натрію, зсувається кислотно-основний стан у лужний бік (алкалоз). (Іони калію і натрію підвищують збудливість нервово-м'язового апарату, а іони кальцію і магнію знижують її.) Такі стани, як підвищення температури тіла, тривалий плач, часте блювання тощо, можуть спричинити швидкий зсув кислотно-основного стану в бік алкалозу і спровокувати приступ судом.

Клініка. Перебіг: латентний (прихований) і маніфестний (явний).

Явна спазмофілія проявляється:

- судомним скороченням м'язів гортані (ларингоспазм). Спостерігається ціаноз, дитина покривається липким потом, лякається, з'являється витрішкуватість. Відразу за спазмом настає гучний вдих («півнячий крик»). Приступ триває від кількох секунд до 1— 2 хв, може повторитися.

- тонічними скороченнями м'язів стопи (кінська стопа) і кисті (карпопедальний спазм - «рука акушера»). Триває від кількох годин до кількох днів.

- загальними судомами (еклампсія). Важкий приступ починається з посмикувань м'язів обличчя, захоплюючи інші групи м'язів разом з дихальними. Дитина непритомніє, з'являються мимовільні сечовипускання та дефекація. Приступ триває від кількох секунд до 20-30 хвилин.

 

б) фебрильні судоми, токсичні судоми.

Гіпертермічні (фебрильні) судоми є характерними для дітей раннього віку. Виникають при гіпертермії більше ніж 38°С, носять клоніко-тоні­чний характер, тривають від декількох секунд до 15-20 хвилин.

Судоми інфекційної природи (токсичні) пов’язані з токсико-інфекційними впливами на нервову систему. Прояви нейротоксикозу, як правило, пов’язані з виникненням генералізованих судом, яким передували млявість дитини й м’язова гіпотонія. Судоми можуть бути одним із провідних симптомів нейроінфекцій (менінгіт або енцефаліт).

 

в) істеричні пароксизми

 

Епілептичний напад	Психогенний напад (істерія)
Початок у будь-якому віці	Не виникає у ранньому дитячому віці
Виникає за будь-яких умов, навіть вночі	Виникає в присутності спостерігача, не виникає вночі
Під час нападу можливі травми, прикус язика	Травматичні ушкодження відсутні, але можливий прикус язика
Приступ короткочасний	Довготривалий
Стереотипні синхронні рухи	Різноманітні хаотичні рухи. Часто супроводжується плачем, стогіном
Відсутній опір при намаганні відкрити очі лікарем	Наявний опір
Можливий мимовільний сечопуск	Немає порушення сечовипускання
Часто амнезія	Відсутня амнезія
Мідріаз із відсутністю реакції зіниць на світло	Збереження реакції зіниць на світло

 

2. Стани без судом:

а) синкопи (неврогенна непритомність)

Неврогенна непритомність	Епілептичний напад
Вплив зовнішнього чинника (страх, тривале вертикальне положення)	Відсутній зовнішній чинник
Початок поступовий	Починається з аури або виникає раптово
Падіння повільне, можливі окремі клонічні посмикування	Падіння стрімке
Після стану непритомності самопочуття порушене	Сон або добрий стан після нападу
Не виникає в горизонтальному положенні, під час сну	Виникає і під час сну
Під час нападу АТ знижується, брадикардія, блідість, пітливість	АТ підвищується, тахікардія, гіперемія шкіри
Епіактивність на ЕЕГ не виявляється	Епіактивність на ЕЕГ виявляється

 

б) вегетативні пароксизми (кризи). Зазвичай виникають у віці 20 - 40 років і в 2 рази частіше у жінок. Проявляється наростаючою впродовж декількох хвилин тривогою і комплексом вегетативних розладів: відчуттям нестачі повітря, тахікардією, болем або дискомфортом в лівій половині грудної клітини, ознобоподібним тремором, гіпергідрозом, хвилями жару або холоду, повзанням мурашок, запамороченням, переднепритомним станом, дискомфортом або болем у животі, нудотою або блювотою, частим сечовипусканням, підвищенням АТ. Можуть відзначатися також функціональні (істеричні) симптоми (ком у горлі, слабкість або оніміння в кінцівках, мутизм, втрата зору), своєрідні психічні феномени, такі як деперсоналізація (відчуження від власної особистості) або дереалізація (відчуття нереальності того, що відбувається). Іноді під час кризу з'являються запаморочення та інші вестибулярні симптоми. Під час кризу виникає страх смерті, страх втратити контролю над собою і т.д. Тривалість кризу - 20 - 40 хвилин.

 

3. Соматогенні синкопальні напади при наступних станах:

а) синдром Морганьї-Адамса-Стокса. Це життєзагрожуючий варіант синкопапьного стану, що розвивається внаслідок нападу вираженого зниження кровопостачання головного мозку при синусовій брадиаритмії, синоатріальній блокаді, зупинці синусового вузла, атріовентрикулярній блокаді, пароксизмі тахіаритмії з різким зниженням пропульсивної діяльності серця.

Клініка: людина раптово стає блідою, втрачає свідомість, шийні вени набухають, з'являються глибокі дихальні рухи, посмикування лицевих м'язів, м'язів кінцівок, що переходять в загальні епілептичні судоми. Пульс при цьому дуже сповільнений, а частіше зовсім не визначається. Нормалізація ритму серця веде до відновлення свідомості. Припинення нападу супроводжується різким почервонінням шкіри хворого. Подібні напади можуть повторюватися через різні проміжки часу. Пролонгація будь-якого нападу асистолії може призвести до глибокої коми та смерті. Синдром відрізняється від епілептичного нападу такими особливостями: відсутня аура, не відбувається прикусу язика з виділенням забарвленої кров'ю слини. Напад починається з розвитком блідості шкіри, а закінчується її почервонінням. При епілепсії обличчя спочатку ціанотичне, а після нападу бліде, скорочення серця не перериваються.

б) беталепсія - ситуаційний синкопальний епізод, що виникає у хворих на хронічні захворювання легень при довготривалому кашлі і може супроводжуватися непритомністю із судомами або без них, ціанозом обличчя, мідріазом, розширенням вен на шиї.

в) гіпоглікемічний стан. Низька концентрація глюкози в крові при інсуломі підшлункової залози або передозуванні інсуліну в пацієнтів з цукровим діабетом може супроводжуватися пітливістю, слабкістю, почуттям голоду, тахікардією, збудженням і - рідше - сонливістю, втратою свідомості і судомами.

 

4. Атонічні епінапади слід диференціювати з нападами раптового падіння - drop attacks, виникають у разі різкого повороту або закиданні голови назад у людей похилого віку і супроводжуються тетраплегією, падінням без втрати свідомості внаслідок порушення кровопостачання верхньошийних сегментів спинного мозку.

Транзиторна глобальна амнезія виникає внаслідок порушення кровотоку у вертебро-базилярному басейні. Виникає у похилому віці й характеризується раптовим порушенням пам’яті, дезорієнтації в просторі та часі, руховими та мовними автоматизмами з тривалістю 1 годину з наступною амнезією епізоду.

Тести