Модуль 1.РОБОЧА ПРОГРАМА
підготовки _________ Спеціаліст ______________ (назва освітньо-кваліфікаційного рівня)
напряму_________ 1201 медицина __________ (шифр і назва напряму підготовки)
спеціальність ______ 7.12010001 «Лікувальна справа» ________ (шифр і назва спеціальності)
2014 рік Робоча програма розроблена на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології Запорізького державного медичного університету (назва кафедри)
Розробники програми (науковий ступень, посада, П.І.Б. розробників): зав. кафедрою, доц., д. мед. н. О.М. Камишний, ст. викл., к.мед.н. А.М. Ліснича, ст. викл., к.мед.н. Н.М. Поліщук, асистент А.С. Деген, асистент І.О. Топол
Обговорено на засіданні кафедри та рекомендовано до затвердження цикловою методичною комісією з медико-біологічних дисциплін Запорізького державного медичного університе ту (назва комісії)
«27» серпня 2014 р., протокол № 1
Зав. кафедрою доц., д. мед. н. О.М. Камишний ______________
Затверджено на засіданні циклової методичної комісії з медико-біологічних дисциплін Запорізького державного медичного університету (назва комісії)
«____»___________________2014 р., протокол №___
Голова циклової методичної комісії д.мед.н., професор Сирцов В.К. (науковий ступень,посада, П.І.Б. голови)
ВСТУП Програма вивчення навчальної дисципліни «Мікробіологія, вірусологія, імунологія» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки «спеціаліст» напряму «1201 медицина» спеціальності 7.12010001 «Лікувальна справа» відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) і освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки, затверджених наказом МОН України №239 від 16.04.03 «Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 – Медицина», за навчальним планом, затвердженим наказом МОЗ України від 24.03 2004 за №152 «Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін» зі змінами та доповненнями, внесеними наказами МОЗ України від 12.10.2004 за №492 «Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін», від 19.10.2009 №749 «Про затвердження та введення навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» кваліфікації «лікар» у вищих навчальних закладах ІV рівня акредитації за спеціальностями «лікувальна справа», «педіатрія», «медико-профілактична справа» та від 08.07.2010 №539 «Про внесення змін до навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» кваліфікації «лікар» у вищих навчальних закладах IV рівня акредитації за спеціальностями «лікувальна справа», «педіатрія», «медико-профілактична справа», затвердженого наказом МОЗ від 19.10.2009 №749». Предметом вивчення навчальної дисципліни є загальні закономірності, біологічні властивості мікроорганізмів незалежно від їх видової приналежності та особливості біологічних властивостей патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів, характерних певному виду: морфологію, фізіологію, біохімію, генетику, екологію, еволюцію і інші ознаки мікроорганізмів, а також процеси їх взаємодії з макроорганізмом.
Міждисциплінарні зв'язки: Мікробіологія, вірусологія та імунологія як навчальна дисципліна займає провідне місце у структурно-логічній схемі підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст», оскільки є дисципліною, що базується на знаннях, отриманих студентами при вивченні медичної біології; біологічної хімії; анатомії людини; нормальної фізіології; гістології, цитології та ембріології, та інтегрується з цими дисциплінами і ґрунтується на сучасних даних морфологічного дослідження.
Програма навчальної дисципліни складається з таких модулів: Модуль 1. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів. Інфекція. Імунітет. Загальна вірусологія. Спеціальна вірусологія. Модуль 2. Спеціальна та клінічна мікробіологія.
Опис навчальної дисципліни
Примітка. Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної роботи становить: 1,67
1. Мета та завдання навчальної дисципліни:
1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Мікробіологія, вірусологія, імунологія» є оволодіння знаннями біологічних властивостей мікроорганізмів та вірусів, їх ролі у розвитку захворювань і формуванні імунітету, а також принципами, покладеними в основу сучасних методів мікробіологічної і вірусологічної діагностики, етіотропної терапії та специфічної профілактики інфекційних захворювань людини.
1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Мікробіологія, вірусологія, імунологія» є · знати основи загальної та медичної мікробіології: морфології, фізіології, біохімії та генетики мікроорганізмів; мікроекології, інфекційної імунології; загальної та медичної вірусології; · знати біологічні властивості патогенних мікроорганізмів, механізми взаємодії мікробів з організмом людини, особливості патогенезу інфекційних захворювань, принципи етіотропного лікування і специфічної профілактики захворювань людини; · знати методи мікробіологічної діагностики захворювань людини; · вміти інтерпретувати результати мікробіологічних методів діагностики захворювань людини; · володіти методами забарвлення і технікою мікроскопії забарвлених препаратів з бактерій - збудників захворювань людини
1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні: знати: Інтерпретувати біологічні властивості патогенних та непатогенних мікроорганізмів, вірусів та закономірності їх взаємодії з макроорганізмом, з популяцією людини та зовнішнім середовищем. · Визначати методи мікробіологічної і вірусологічної діагностики, етіотропної терапії та специфічної профілактики інфекційних хвороб. · Пояснювати будову імунної системи організму людини. · Трактувати основні механізми формування імунної відповіді організму людини. · Визначати основні типи патологічної реакції імунної системи і зв'язок з виникненням найбільш поширених хвороб людини. вміти: Приготувати, фарбувати та проводити мікроскопію препаратів умовно - патогенних мікроорганізмів. · Проводити посів культур мікроорганізмів, з метою виділення чистих культур збудників. · Визначати мікробну контамінацію готових лікарських форм. · Відтворювати експериментальну інфекцію у лабораторних тварин. · Визначати чутливість мікроорганізмів до антибіотиків. · Проводити постановку імунологічних реакцій. · Знати техніку приготування імунобіологічних препаратів які використовують з метою діагностики, лікування та специфічної профілактики інфекційних захворювань. мати поняття: штам, клон, чиста культура, змішана культура
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 240 годин 8 кредитів ЄКТС. 2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни Модуль 1. Змістовий модуль 1.Вступ у мікробіологію Тема 1. Предмет і задачі медичної мікробіології. Методи мікробіологічного дослідження. Характеристика сучасної мікробіології. Тема 2.Етапи розвитку мікробіології. Принципові риси сучасної мікробіології. Тенденції її розвитку. Змістовий модуль 2. Морфологія і структура прокаріотів та еукаріотів. Фарбування мікроорганізмів. Мікроскопія. Тема 3. Організація мікробіологічної лабораторії. Структура санітарно-епідемічних станцій. Види мікроскопів та їх характеристика. Сучасні методи мікробіологічних досліджень. Барвники та прості методи фарбування мікроорганізмів. Мікроскопія готових препаратів. Тема 4. Морфологія бактерій. Приготування та забарвлення препаратів для мікроскопії. Складні методи фарбування мікроорганізмів. Методи забарвлення за Грамом та Цілєм – Нільсеном. Тема 5. Структура бактеріальної клітини. Методи забарвлення за Ожежко, Нейсером та Буррі – Гінса. Тема 6. Морфологія та структура спірохет та рикетсій. Тема 7. Морфологія та структура грибів та патогенних найпростіших. Тема 8. Еволюція мікроорганізмів. Систематика, класифікація і номенклатура мікроорганізмів. Змістовий модуль 3. Фізіологія мікроорганізмів. Еволюція, систематика та номенклатура мікроорганізмів. Дія хімічних речовин на мікроорганізмів. Тема 9. Живлення бактерій. Поживні середовища для культивування мікроорганізмів. Стерилізація. Методи стерилізації лікарських препаратів. Тема 10. Асептика та антисептика. Методи і засоби. Дезінфекція. Дезінфікуючі засоби та механізми їх дії на мікроорганізми. Тема 11. Ріст та розмноження бактерій. Методи виділення та культивування чистих культур аеробів. Тема 12. Дихання бактерій. Методи виділення та культивування анаеробів. Тема 13. Біохімічні властивості мікроорганізмів. Змістовий модуль 4. Генетика мікроорганізмів. Тема 14. Генетика мікроорганізмів. Методи біотехнології та генної інженерії. Мінливість основних ознак мікроорганізмів та її практичне значення. Значення генетики у розвитку мікробіології. Досягнення генної інженерії. Значення вірусів в обміні генетичної інформації у біосфері. Тема 15. Генетичний метод діагностики (полімеразна ланцюгова реакція – ПЛР, полімеразна ланцюгова реакція із зворотною транскрипцією – ЗТ-ПЛР, ПЛР у реальному часі). Змістовий модуль 5. Екологічна мікробіологія. Дія біологічних факторів на мікроорганізмів. Тема 16. Мікрофлора навколишнього середовища та організму людини. Методи санітарно – бактеріологічного дослідження об’єктів навколишнього середовища, лікарської сировини та лікарських і косметичних препаратів. Мікробіологічні аспекти охорони навколишнього середовища. Охорона біосфери. Екологія мікроорганізмів. Поширення мікробів у природі. Значення робіт Виноградського. Використання методів санітарно-бактеріологічного дослідження для оцінки санітарного стану лікарської сировини і готових лікарських форм. Норми фармакопеї. Тема 17. Хіміотерапевтичні препарати. Дія біологічних факторів на мікроорганізми. Бактеріофаг. Антибіотики. Дія хімічних і фізичних факторів на мікроорганізми та механізм їх пошкоджувальної дії. Субмодуль 1 з теми «Морфологія та фізіології мікроорганізмів». Змістовий модуль 6. Інфекція. Тема 18. Інфекційний процес, його види, умови виникнення. Фактори патогенності мікроорганізмів. Механізми патогенезу інфекційних хвороб. Епідеміологічний процес. Методи експериментального зараження тварин. Змістовий модуль 7. Імунна система організму. Реакції неспецифічного та специфічного захисту організму від мікроорганізмів. Тема 19. Основні етапи розвитку імунології. Тема 20. Органи імунної системи. Фактори неспецифічного захисту організму від патогенних мікроорганізмів. Схема клітинної кооперації в імунній відповіді. Первинна та вторинна імунна відповідь. Тема 21. Імунітет. Види та форми прояву імунітету. Типи імунної відповіді. Вроджений імунітет. Клітини та рецептори вродженого імунітету.
Змістовий модуль 8. Антигени. Антитіла. Реакції імунітету. Імунопатологія. Тема 22. Адаптивний імунітет. Т- і В-лімфоцити. Характеристика антигенів. Презентація антигенів. Активація лімфоцитів. Протиінфекційний імунітет. Імунологічний метод дослідження – серологічні реакції. Імуноглобуліни як продукт гуморальної імунної відповіді. Тема 23. Серологічні реакції аглютинації та преципітації, імунного лізису та зв'язування комплементу, їх характеристика та практичне використання. Імуногематологія. Реакція Кумбса. Застосування моноклональних антитіл в імуноцитохімічних й імуногістохімічних реакціях. Тема 24. Теорії утворення імуноглобулінів. Тема 25. Сироватки та імуноглобуліни. Реакція флокуляції (нейтралізації). Алергічні реакції в імунодіагностиці інфекційних захворювань. Тема 26. Принципи використання антитіл як лікувально-профілактичних і діагностичних препаратів. Гіперчутливість. Аутоімунні феномени. Тема 27. Вакцини. Принципи виготовлення та застосування вакцин. Імунобіологічні препарати. Імунний статус людини, тести для його оцінки. Імуномодулятори, імунокорекція. Трансплатаційна імунологія. Змістовий модуль 9. Загальна вірусологія. Тема 28. Морфологія і структура вірусів. Вірусологічні методи дослідження. Тема 29. Культивування вірусів у курячому ембріоні та організмі лабораторних тварин. Тема 30. Клітинні культури у вірусології. Методи культивування вірусів в клітинних культурах. Індикація вірусної репродукції. Тема 31. Противірусний імунітет. Особливості формування противірусного імунітету. Тема 32. Імунні реакції в вірусології: реакція гемаглютинації, гемадсорбції, реакція гальмування гемаглютинації, реакція нейтралізації. Імуноферментний аналіз (ІФА), радіоімунний аналіз (РІА), імунний блотинг (ІБ), пряма і непряма імунофлюоресценція (РІФ), імунохроматографічний аналіз (ІХА). Імунологія пухлин. Тема 33. Генетика вірусів. Вірусно-генетична теорія Л.О. Зільбера про роль вірусів у канцерогенезі. Тема 34. Біопрепарати для діагностики, терапії та профілактики вірусних захворювань. Субмодуль 2 з теми «Імунологія та загальна вірусологія». Змістовий модуль 10. Спеціальна вірусологія. Тема 35. Ортоміксовіруси. Параміксовіруси. Тема 36. Ріно, рео-, ріносинцитіальний вірус, аденовіруси. Тема 37. Віруси паротиту, кіру, краснухи Тема 38. Герпесвіруси. Поксвіруси. Тема 39. Пікорнавіруси. Тема 40. Збудники вірусних гепатитів А, В, С, D, E, F, G. Тема 41. Рабдовіруси. Тогавіруси. Тема 42. Ретровіруси. ВІЛ. Тема 43. Онкогенні віруси. Тема 44. Пріони. Пріони, їх властивості та роль в патології людини. Віроїди та їх роль у захворюванні рослин. Тема 45. Підсумковий тестовий контроль модуля 1. “Морфологія і фізіологія мікроорганізмів. Інфекція. Імунітет. Загальна і спеціальна вірусологія”.
|
