щодо написання контрольних робіт

Тематика

Контрольних робіт

з курсу „Культура повсякденності”

Викладач: доц. Місюн Анна Володимирівна

Методичні рекомендації

щодо написання контрольних робіт

Тематика контрольних робіт розрахована на самостійну творчу роботу студентів і охоплює основні проблеми історії повсякденності в соціокультурному вимірі, теорії взаємовідношення людей на різних рівнях соціальної взаємодії (соціогенетична теорія культури) в різних історичних культурах та структурах культури (матеріальне, соціальне та емоційне життя) і складається з тем, сформульованих в історико-проблематичному плані. Список тем подається в тематико-хронологічному, як матеріал подається в програмі при поетапному вивченні історії культури повсякденності, і вимагає від студента самостійного вибору проблеми і її правильного розуміння та співвідношення з тим чи іншим періодом в розвитку світової історії, культури і мистецтва. Слід зважувати на те, що є теми, які потребують знайомства з теорією і практикою становлення підходів до вивчення культури повсякденності, таких напрямків як нова тотальна (соціальна) історія – Школа «Анналів», мікроісторія, нова усна історія тощо, що, як нам здається, може скласти певний творчий інтерес.

Студент може обрати будь-які 2 теми із запропонованого списку на перший семестр навчання та 2 на другий, і написати за ними контрольні роботи обсягом не більше звичайного шкільного зошиту на 18 арк. або 20 арк. (разом з титульним листом) формату А4 з обов’язковим планом на початку, посиланнями на використану літературу в тексті та списком використаної літератури в кінці роботи. Відмінна оцінка за одну контрольну роботу означає виконання індивідуального навчального плану студента в обсязі 1/3 загального залікового підсумку. Робота може базуватися на власному соціологічному опитуванні, на «усній» історії когось з оточення, правда, з обов’язковим уточненням фокусної групи, віку опитуваних тощо. Теми в першому семестрі обираються за списком до 42 включно, а у другому з 43.

Спеціально звертаю вашу увагу на те, що посилання можливі й на Інтернет-сайти, тим більш, що Інтернет-бібліотеки та спеціалізовані сайти певних наукових інституцій дадуть змогу переглянути численні роботи фахівців з даної проблематики. Але, роботи, повністю, без власної обробки, “зкачані” з Інтернету, розглядатися не будуть, бали за них не начислятимуться.

Особливо високо будуть оцінені ті роботи, де, хай і не досить професійно, буде проглядати власне бачення досліджуваної проблеми.

Необхідним для отримання підсумкової оцінки відповісти на питання за роботою Ф. Броделя Материальная цивилизация, экономика и капитализм XV — XVIII вв.: В 3 т. – М., 1990—1992. Т. 1. Структуры повседневности. — М., 1996. – Текст цієї роботи, крім бібліотек міста (перш за все ім. Горького), можна отримати у доц. Місюн А.В. в електронному вигляді на кафедрі культурології та мистецтвознавства або в групі «Шпаргалка» «ВКонтакті».

По всіх питаннях з курсу взагалі і контрольних робіт зокрема рекомендую звертатися на консультації, які проводяться в усталені за графіком дні (двічі на тиждень) на кафедрі культурології.

 

1. Предмет культури повсякденності. Багатомірність минулого й сьогодення.

2. Методологічні підходи до вивчення культури повсякденності. Різновиди історико-культурологічних дискурсів.

3. Багатомірність часу в історії й культурології. Роботи Л. Февра та Ф. Броделя.

4. Структура повсякденності за Ф. Броделем: Матеріальне життя. Соціальне життя. Емоціональність як чинник культури повсякденності.

5. Поведінка як культурно-історичний феномен.

6. Костюм та його характеристичні особливості.

7. Річ як феномен культури.

8. Характеристика окремих субкультур в культурі повсякденності.

9. Повсякденність як відбиття історії “надповільного часу” в Новій соціальній історії (Ф. Бродель).

10. Матеріали, що дають відомості про реалії культури повсякденності.

11. Матеріали, що подають реалії культури повсякденності та контекст їхнього сприйняття.

12. Проблема тотального гуманітарного знання в культурі повсякденності. Структурно-семіотична методологія.

13. Космогонізм в просторовій організації життя ритуально-міфологічних культур.

14. Космогонізм в соціально-емоційній організації життя ритуально-міфологічних культур.

15. Тричасність світу в культурі повсякденності ранніх культур.

16. Магія як дієвий чинник первісної повсякденності.

17. Бінарність світу в структурі матеріального та соціального життя ранніх культур.

18. Бінарність світу в розподілі речей повсякденності ранніх культур.

19. Опозитність у сприйнятті продуктів уживу й споживання первісними культурами.

20. Одяг як відображення в повсякденному бінарного і космогонічного в ритуально-міфологічних культурах.

21. Сакралізація влади й її прояв в культурі повсякденного Давнього Сходу.

22. Сакралізація циклів життя й її відображення в повсякденному Давнього Сходу.

23. Сакралізація поведінки й її прояви в культурах давньосхіднього типу.

24. Ставлення до часу. Гадання, марновірства, пророцтва й віщування. Їхня сакралізація та маргіналізація в культурі Давнього Сходу.

25. Сакральне в побуті давньосхідних культур.

26. Вихід сфери повсякденності зі сфери профанного в культурах Давнього Сходу.

27. Профанізація сфери сексуального життя в культурах Давнього Сходу.

28. Поліс як середовище повсякденної культури Давньої Греції.

29. Проблема протиставлення міста й хори, Заходу й Сходу в античній культурі.

30. Соціальне й емоціональне життя Еллади. Агоністичність й евристичність культури Еллади.

31. Тілесність як феномен культури античної Греції.

32. Ставлення до санітарії та гігієни як чинник античної культури.

33. Симпосії як прообраз приватного спілкування в культурі Давньої Греції.

34. Родина як сфера приватного в культурі Давньої Греції.

35. Багатство й ставлення до нього в культурах античного типу.

36. Любов та ставлення до неї в античності.

37. Сакральне й профанне Римської держави на різних її етапах.

38. Особливості римської античності у сфері повсякденного.

39. Кулінарія античного Риму.

40. Мистецтво як тло культури повсякденності у Римі.

41. Масові видовища в структурі римської культури.

42. Проблема поліетнічних чинників в культурі повсякденності Давнього Риму.

43. Життя прийдешнє й життя вічне в культурі Середньовіччя.

44. Структура середньовічного міста як просторова організація повсякденності.

45. Річ, жест, емблематика як прояв соціального та емоціонального життя Середньовіччя.

46. Роль ритуалу в культурі Середньовіччя.

47. Світ фантазії: можливе та неможливе в культурі Середньовіччя.

48. Надемоційність середньовічної культури повсякденності.

49. Депресивне ставлення до матеріальних та соціальних чинників повсякденності Середньовіччя.

50. Новації й ставлення до них. Незвичне в уявленні середньовічної людини.

51. Ставлення до тіла та його потреб і принад в культурі Середньовіччя.

52. Костюм. Його соціальність і символізм в культурі Середньовіччя.

53. Тип середньовічної краси. Косметика в Середньовіччі.

54. Будова житла як відображення ставлення до тіла. Символіка образотворчого мистецтва Середньовіччя.

55. Вплив релігійної картини світу на повсякденне життя Близького Сходу.

56. Особливості повсякденності в культурах ісламського, зараастриського та єврейського конгломератів.

57. Вербальність, костюм, жест, тілесність. Образність повсякденності ісламської культури.

58. Наука та навколосвітні подорожі та їхній вплив на культуру повсякденності середньовічного Близького Сходу.

59. Казки збірки «Тисяча та однієї ночі» як джерело з культури повсякденності середньовічного Сходу.

60. Вплив релігійної картини світу на повсякденне життя Дальнього Сходу.

61. Церемоніальність та етикетність середньовічних культур Далекого Сходу.

62. Вербальність, костюм, жест, тілесність. Образність середньовічної повсякденності Далекого Сходу.

63. Естетизм середньовічної дальньосхідної культури.

64. Роль кольору в культурах Сходу.

65. Містицизм та марновірство в повсякденній традиційній культурі Сходу.

66. Роль магії та “чарівних” казок і легенд в традиційній повсякденності Сходу. Суфізм в просторі повсякденності.

67. Фен-шуй як тип ритмізації і структурування простору давньосхідної повсякденності.

68. Ставлення до інтимних відносин як містичного акту в традиційних східних культурах.

69. Реформа повсякденної культури доби Відродження.

70. Реформація як сакралізація європейської повсякденності.

71. Революція як тип новоєвропейської повсякденності.

72. Зміна ставлення до новацій в культурі Нового часу.

73. Закон і наука як сфера нової сакральності в новоєвропейській культурі.

74. Техніка як крок до соціальної справедливості в культурі Нового часу.

75. Мистецтво як відображення творчого начала людини в новоєвропейській повсякденності.

76. Нові мови культури Нового часу.

77. Місце сім’ї та приватного життя в культурі Нового часу.

78. Приватне й психологічне в структурі новоєвропейської повсякденного.

79. Нове відношення до дозвілля в культурі Нового часу.

80. Тілесність Нового часу. Санітарія та гігієна початкового урбанізму.

81. Від “Домострою” й його європейських аналогів до романтичних маніфестів.

82. Соціальна стратифікація суспільства та її відображення в етикетних та статутних приписах Нового часу.

83. Партикулярний та цивільний одяг в новоєвропейській культурі.

84. Емоційнійність та межі дозволеного в культурі Нового часу.

85. Проблеми культурних запозичень на рівні повсякденності. Захід і Схід: міфологізація та запозичення в західній культурі.

86. Проблеми культурних запозичень на рівні повсякденності. Схід і Захід: спроба культурної ізоляції та ідентичності в добу колоніалізму.

87. Орієнталізм в культурі повсякденності ХІХ-ХХ ст.

88. Зародження міжнародного туризму. Цікавість до світу природи й культури.

89. Ідеалізація наркоманії як творчої потуги в ХІХ-ХХ ст.

90. Технічні винаходи й зміни в повсякденному житті ХІХ-ХХ ст.

91. Розподіл часу на робочий та дозвілля в ХІХ-ХХ ст.

92. Конс’юмеризм як стратегія й стиль життя ХХ ст.

93. Мода як культурний чинник в ХХ-ХХІ ст.

94. Вивчення культури повсякденності у ХХ ст. Cultural Studies: від Бірмінгемського центру “культурних досліджень” до фулбрайтівських грантів.

95. Історія масової культури та її ідейні й структурні засади.

96. Структурний аналіз масової культури та його методологія.

97. Зміст та відмінності головних понять: “popular culture” та “mass culture”.

98. Проблема “скорочення часу” за рахунок ущільнення та розповсюдження інформації.

99. “Зменшення світу” через підвищення швидкості пересування. Розповсюдження транспортних засобів аж до приватних.

100. Новий міський та житловий простір. Мегаполіс. Розширення його меж через ЗМІ.

101. Тоталізація закону, моди, стереотипів поведінки у масовій культурі.

102. Нові форми масових видовищ, дозвілля, розваг.

103. Висока чи елітарна культура. Її обмеження в структурі сучасного соціуму.

104. Масова культура, її рівні, потуга до національного та інтернаціонального єднання. Проблема глобалізму й масова культура.

105. Неформальні культури в структурі повсякденності.

106. Здатність до змішування різних культурних шарів в культурі постмодернізму.

107. Культурна, релігійна та етнічна різноманітність в сучасній повсякденній культурі.

108. Плюралізм та мультикультуралізм як ідеологеми сучасної культури.

109. Політкоректність як засіб подолання інтракультурних протиріч сучасності.

110. Тотальність інформації. Телевізійні війни.

111. Світ сучасної культури як супермаркет.

112. Мода на ретро як спроба подолання постмодернізму.