ТестОВІ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ.

1. Трудове право є правонаступником:

1. аграрного права;

2. адміністративного права;

3. права соціального забезпечення;

4. цивільного права;

5. фінансового права.

2. Предмет трудового права це:

1. суспільні відносини;

2. суспільні колективні та індивідуальні трудові відносини;

3. трудові відносини по працевлаштуванню;

4. колективні трудові відносини;

5. індивідуальні трудові відносини;

3. Метод трудового права це:

1. спосіб за допомогою якого право впливає на суспільні відносини;

2. напрям правового впливу на суспільні відносини;

3. структура взаємозв’язаних норм, що регулюють трудові відносини;

4. основні засади правового регулювання трудових відносин;

5. спосіб вираження норм права, які призначені регулювати трудові відносини.

4. Який з перерахованих методів відрізняє трудове право від інших галузей права:

1. державно-нормативний;

2. імперативний;

3. диспозитивний;

4. локальний;

5. рекомендаційний.

5. Функція трудового права це:

1. структура взаємозв’язаних норм, що регулюють трудові відносини;

2. спосіб вираження норм права, які призначені регулювати трудові відносини.

3. спосіб за допомогою якого право впливає на суспільні відносини;

4 основні засади правового регулювання трудових відносин;

5. напрям правового впливу на суспільні відносини.

6. Які з перерахованих функцій не відносяться до функцій трудового права:

1. виробнича;

2. соціальна;

3. економічна;

4. регулятивна;

5. ідеологічна.

7. Система трудового права це:

1. спосіб за допомогою якого право впливає на суспільні відносини;

2. спосіб вираження норм права, які призначені регулювати трудові відносини.

3. структура взаємозв’язаних норм, що регулюють трудові відносини;

4. основні засади правового регулювання трудових відносин;

5. напрям правового впливу на суспільні відносини.

8. Система трудового права поділяється на слідуючі частини:

1. спеціальна та особлива;

2. загальна, спеціальна і особлива;

3. загальна і спеціальна;

4. загальна і особлива;

5. колективна і індивідуальна.

9. До якої частини системи трудового права відносяться норми, які визначають принципи та джерела трудового права:

1. загальної;

2. спеціальної;

3. особливої;

4. колективної;

5. індивідуальної.

10. До якої частини системи трудового права відносяться норми, які визначають тривалість праці та відпочинку:

1. спеціальної;

2. індивідуальної.

3. загальної;

4. особливої;

5. колективної;

11. Джерела трудового права це:

1. спосіб вираження норм права, які призначені регулювати трудові відносини.

2. структура взаємозв’язаних норм, що регулюють трудові відносини;

3. основні засади правового регулювання трудових відносин;

4. спосіб за допомогою якого право впливає на суспільні відносини;

5. напрям правового впливу на суспільні відносини

12. Які з перерахованих статей Конституції України не регулюють трудові відносини:

1. ст.44;

2. ст.46;

3. ст.71;

4. ст.43;

5. ст.49.

13. В якому році було прийнято Кодекс Законів про працю України:

1. 1996р.;

2. 1990р.;

3. 1989р.;

4. 1971р.;

5. 1975р.

14. Які з перерахованих джерел трудового права мають вищу юридичну силу:

1. Закони України;

2. Постанови Кабінету Міністрів України;

3. Локальні акти;

4. Кодекс Законів про Працю;

5. Конституція України.

15. До джерел трудового права не відноситься:

1. Кодекс України про адміністративні правопорушення.

2. Конституція України.

3. Закон України «Про власність».

4. Закон України «Про банки і банківську діяльність».

5. Закон України «Про зайнятість населення».

16. Джерела трудового права відрізняються від джерел інших галузей права:

1. міжнародними актами;

2. локальними нормативними актами;

3. підзаконними нормативними актами;

4. систематизацією джерел трудового права;

5. кодифікацією джерел трудового права.

17. Локальні нормативні акти діють в межах:

1. Окремої області.

2. Окремого підприємства.

3. Окремого регіону.

4. Всієї території України.

5. Окремої галузі народного господарства.

18. До локальних нормативних актів не відноситься:

1. Колективний договір;

2. Правила внутрішнього трудового розпорядку;

3. Контракт;

4. Положення про преміювання;

5. тарифно-кваліфікаційні характеристики працівників.

19. Міжнародні правові акти про працю видаються:

1. ООН;

2. ЮНЕСКО;

3. МОП;

4. Верховною Радою;

5. Думою.

20. Який носять характер керівні роз’яснення Верховного Суду України:

1. обов’язкові для виконання;

2. рекомендаційні;

3. обов’язкові для виконання тільки службовими особами;

4. обов’язкові для виконання нищестоящими судами;

5. не обов’язкові для виконання.

21. Суб’єкти трудового права це:

1. учасники індивідуальних трудових відносин;

2. учасники колективних трудових відносин;

3. учасники індивідуальних та колективних трудових відносин;

4. учасники суспільних відносин;

5. учасники трудових та суміжних відносин.

22. До суб’єктів трудового права не відноситься:

1. підприємство;

2. суд;

3. прокурор;

4. власник підприємства;

5. профспілковий орган підприємства.

23. Загальна трудова правосуб’єктність громадян наступає:

1. З 17 років.

2. З 18 років.

3. З 16 років.

4. З 20 років.

5. З 15 років.

24. Іноземні громадяни можуть бути суб’єктами трудового права:

1. за рішенням власника підприємства;

2. після видачі дозволу на працевлаштування Державною службою зайнятості;

3. після видачі дозволу на працевлаштування місцевими органами державної влади;

4. після видачі дозволу на працевлаштування Міністерством праці та соціальної політики;

5. без обмежень, на рівні з громадянами України.

25. Трудова правосуб’єктність підприємства наступає:

1. з моменту створення підприємства;

2. з моменту підписання Колективного договору;

3. з моменту держаної реєстрації;

4. з моменту прийняття на роботу працівників;

5. з моменту підписання протоколу на загальних зборах підприємства.

26. В якому році було прийнято Закон України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”:

1. 1998р.;

2. 1990р.;

3. 1996р.;

4. 1999р.;

5. 1979р.

27. Внутрішня діяльність професійної спілки на підприємстві регулюється:

1. КЗпП;

2. Законом України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”:

3. Статутом підприємства;

4. Статутом професійної спілки;

5. Правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

28. Які з перечислених повноважень не відносяться до компетенції профспілки:

1. видача згоди на розірвання трудового договору;

2. представництво в суді;

3. створення спільних актів з власником підприємства;

4. здійснення контролю за виконанням власником підприємства Колективного договору;

5. розгляд трудових спорів, які виникають між працівниками та власником підприємства.

29. Вищий нагляд за додержанням законодавства про працю здійснює:

1. Генеральний прокурор України;

2. Міністр праці та соціальної політики;

3. власник підприємства;

4. Міністерство Внутрішніх справ України;

5. Місцеві державні адміністрації.

30. Контроль за технічним станом підприємства здійснює:

1. Генеральний прокурор України;

2. власник підприємства;

3. Місцеві державні адміністрації;

4. Комітет по нагляду за охороною праці;

5. Центральні органи державної виконавчої влади.

31. Колективний договір це:

1. підзаконний нормативний акт;

2. локальний нормативний акт;

3. індивідуальний нормативний акт;

4. нормативний акт місцевих органиів державної виконавчої влади;

5. Закон України.

32. Сторонами колективного договору не можуть бути:

1. профспілковий орган підприємства.

2. представник трудового колективу.

3. власник підприємства.

4. керівник підприємства.

5. служба охорони праці на підприємстві.

33. Для проведення переговорів по укладенню колективного договору створюється:

1. робоча комісія.

2. примирна комісія.

3. службова комісія.

4. посередницька комісія.

5. колективна комісія.

34. Колективний договір набирає чинності:

1. з дня його підписання представниками сторін.

2. через 10 днів після реєстрації.

3. не пізніше наступного дня після реєстрації.

4. з моменту вручення копій колективного договору сторонам.

5. через 5 днів після підписання колективного договору сторонами.

35. Колективні договори реєструють:

1. в нотаріальній конторі.

2. в місцевих органах виконавчої влади.

3. в районній Раді народних депутатів.

4. в Міністерстві праці та соціальної політики України.

5. на підприємстві, де був складений колективний договір.

36. В який строк повинен бути зареєстрований Колективний договір:

1. в 10-денний строк;

2. в місячний строк;

3. в двотижневий строк;

4. в трьох денний строк;

5. в 15-денний строк.

37. Зміст колективного договору складають:

1. права та обов’язки працівників;

2. права та обов’язки власника підприємства;

3. права та обов’язки працівників та власника підприємства;

4. організація підприємства;

5. виробнича діяльність підприємства.

38. Строк дії Колективного договору:

1. не більше 1-го року;

2. визначається сторонами;

3. визначається реєструючим органом;

4. визначається профспілкою підприємства;

5. 3 роки.

39. Контроль за виконанням колективного договору проводиться:

1. Генеральним прокурором України;

2. місцевими органами державної влади;

3. Міністерством праці та соціальної політики;

4. безпосередньо сторонами колективного договору;

5. органами МВС України.

40. Які з перечислених відповідальностей не може наступити для власника підприємства або уповноваженого ним органу:

1. адміністративна;

2. кримінальна;

3. матеріальна;

4. дисциплінарна;

5. моральна.

41. Зміст трудових правовідносин складають:

1. права і обов’язки працівника.

2. права і обов’язки власника або уповноваженого ним органу.

3. права і обов’язки профспілки підприємства.

4. сукупність прав і обов’язків працівників і власника або уповноваженого ним органу.

5. повноваження трудового колективу.

42. Трудові відносини виникають:

1. з моменту підписання трудового договору;

2. з початку виконання працівником трудової функції;

3. з моменту подачі працівником заяви про працевлаштування;

4. з моменту видачі наказу про працевлаштування власником підприємтсва;

5. з моменту закінчення випробувального строку.

43. Обов’язково однією із сторін трудових правовідносин повинен бути:

1. власник підприємства;

2. працівник;

3. підприємство;

4. Державна служба зайнятості;

5. уповноважений орган підприємства.

44. Які з перечислених умов не обов’язкові для виникнення трудових правовідносин:

1. вік;

2. добровільність;

3. правоздатність;

4. наявність правової норми;

5. письмовий трудовий договір.

45. Що не відноситься до підстав виникнення трудових відносин:

1. трудовий договір;

2. призначення на державну службу;

3. обрання на виборну посаду;

4. акт розподілу молодих спеціалістів;

5. цивільно-правовий договір на виконання робіт.

46. Які органи займаються працевлаштуванням громадян:

1. Місцеві органи державної виконавчої влади;

2. профспілки;

3. Спілки роботодавців;

4. Державні служби зайнятості;

5. Міністерство праці та соціальної політики.

47. В якому році було прийнято Закон України „Про зайнятість населення”:

1. 1995р.;

2. 1991р.;

3. 1998р.;

4. 1999р.;

5. 1989р.

48. В який строк повинні зареєструватись в службі зайнятості громадяни, з якими розірвано трудовий договір в зв’язку з скороченням штатів працівників:

1. в 10-денний строк;

2. в 7-денний строк;

3. в місячний строк;

4. в 3-денний строк;

5. в 5-денний строк.

49. Чи можуть бути зареєстровані в службі зайнятості громадяни, які досягли 15 років:

1. так;

2. ні;

3. так, якщо вони раніше працювали;

4. так, за згодою одного з батьків;

5. так, якщо їм було відмовлено в прийнятті на роботу по акту розподілу молодих спеціалістів.

50. Які з перечислених осіб відносяться до незайнятого населення:

1. особи які проходять службу в Збройних Силах України;

2. пенсіонери;

3. студенти ВНЗ;

4. особи, які зареєстровані в службі зайнятості;

5. особи, які звільнені з підприємства.

51. З якого часу громадянин вважається безробітним:

1. з моменту реєстрації в Державній службі зайнятості.

2. з восьмого дня після реєстрації в в Державній службі зайнятості.

3. з моменту звільнення його з роботи.

4. з третього дня після реєстрації в Державній службі зайнятості.

5. через 6 місяців після реєстрації в Державній службі зайнятості.

52. Яка робота вважається підходящою для осіб, які не мають спеціальності:

1. громадська робота;

2. сезонна робота;

3. надомна робота;

4. тимчасова робота;

5. переселення в трудонедостаючі регіони.

53. Працездатним віком вважається:

1. для жінок від 15 до 50 років, для чоловіків – від 14 до 65 років;

2. для жінок від 16 до 60 років, для чоловіків – від 16 до 65 років;

3. для жінок від 16 до 55 років, для чоловіків – від 16 до 60 років;

4. для жінок від 17 до 60 років, для чоловіків – від 16 до 65 років;

5. для жінок від 16 до 50 років, для чоловіків – від 15 до 65 років;

54. Матеріальна допомога по безробіттю надається громадянам передпенсійного віку на строк:

1. до 720 календарних днів.

2. до 360 календарних днів.

3. до 180 календарних днів.

4. 90 календарних днів.

5. 180 календарних днів.

55. Матеріальна допомога по безробіттю надається громадянам які вперше шукають роботу на строк:

1. до 720 календарних днів.

2. до 360 календарних днів.

3. до 180 календарних днів.

4. 90 календарних днів.

5. 180 календарних днів.

56. На який строк може відкладатись виплата допомоги по безробіттю, якщо громадянина звільнена за власним бажанням:

1. до одного місяця;

2. до трьох місяців;

3. до шести місяців;

4. до одного року;

5 до дев’яти місяців.

57. На який строк може припинятись виплата допомоги по безробіттю, якщо громадянин відмовився від двох пропозицій підходящої роботи:

1. до шести місяців;

2. до дев’яти місяців

3. до одного місяця;

4. до одного року;

5. до трьох місяців.

58. На який термін може призначатись матеріальна допомога по безробіттю після закінчення строку виплати допомоги по безробіттю:

1. 180 календарних днів;

2. 90 календарних днів;

3. 56 календарних днів;

4. 72 календарних днів;

5. 360 календарних днів.

59. В якому розмірі призначається матеріальна допомога по безробіттю після закінчення строку виплати допомоги по безробіттю:

1. 100 % мінімально заробітної плати;

2. 50% мінімально заробітної плати;

3. 15 % мінімально заробітної плати;

4. 75 % мінімально заробітної плати;

5. 150 % мінімально заробітної плати.

60. В якому розмірі надається одноразова матеріальна допомога утриманцям безробітного:

1. 100 % мінімально заробітної плати;

2. 50% мінімально заробітної плати;

3. 15 % мінімально заробітної плати;

4. 75 % мінімально заробітної плати;

5. 150 % мінімально заробітної плати.

61. Трудовий договір укладається між:

1. трудовим колективом працівників та власником підприємства;

2. працівником та підприємством;

3. працівником та власником підприємства або уповноваженим ним органом;

4. працівником та профспілкою підприємства;

5. працівником та державною службою зайнятості.

62. Контракт це:

1. особлива форма трудового договору;

2. окремий вид договору;

3. цивільно-правовий договір;

4. вид трудового договору;

5. синонім трудовому договору.

63. Строк дії трудового контракту встановлено:

1. терміном 1 рік;

2. терміном 3 роки;

3. терміном 5 років;

4. за погодженням сторін;

5. щось інше.

64. Зміст трудового договору це:

1. визначення трудової функції працівника;

2. взаємні права та обов’язки сторін трудового договору;

3. визначення робочого місця працівника та вказання заробітної плати;

4. обов’язки працівника та власника підприємства;

5. права та обов’язки працівника.

65. До обов’язкових умов трудового договору відносяться наступні умови:

1. забезпечення працівника житлом;

2. надання можливості отримання спеціальної фахової освіти;

3. встановлення випробувального строку при прийомі на роботу;

4. спеціальність найманого працівника;

5. термін дії трудового договору.

66. Коли трудовий договір вважається укладеним:

1. коли сторони досягли згоди з усіх умов трудових відносин;

2. коли трудовий договір було завізовано власником підприємства або уповноваженим ним органом;

3. після підписання трудового договору сторонами;

4. після реєстрації трудового договору в місцевих органах виконавчої влади;

5. з початку виконання працівником своїх трудових обов’язків.

67. В яких випадках обов’язково працівники проходять медичний огляд при влаштуванні на роботу:

1. коли працівники не досягли 16-річного віку;

2. коли працівники не досягли 18-річного віку;

3. особи перед пенсійного віку;

4. всі особи, які вперше влаштовуються на роботу;

5. за вимогою власника підприємства або уповноваженого ним органу.

68. Трудовий договір укладається обов’язково в письмовій формі:

1. з неповнолітніми;

2. на приватних підприємствах;

3. на державних підприємствах;

4. в сільськогосподарських підприємствах;

5. з громадянами перед пенсійного віку.

69. Трудовий договір реєструється в Державній службі зайнятості, який укладається між:

1. власником державного підприємства або уповноваженим ним органом і працівником;

2. власником державного підприємства або уповноваженим ним органом і працівником передпенсійного віку;

3. працівником і фізичною особою;

4. власником приватного підприємства і працівником;

5. власником підприємства або уповноваженим ним органом і працівником, інвалідом 3 групи.

70. Які документи при працевлаштуванні власник підприємства або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника:

1. паспорт;

2. характеристику з останнього місця роботи;

3. ідентифікаційний код;

4. автобіографію;

5. пенсійне посвідчення.

71. Документи, які повинен надати працівник при укладенні трудового договору:

1. паспорт, трудову книжку, довідку з місця проживання;

2. паспорт, довідку з місця проживання, довідку про відсутність судимості;

3. паспорт, трудову книжку, документ про освіту;

4. трудову книжку, документ про освіту, довідку про склад сім’ї;

5. медичну довідку про стан здоров’я, довідку про склад сім’ї, трудову книжку.

72. В яких випадках трудовий договір обов’язково реєструється в міській Раді народних депутатів:

1. при укладенні трудового договору в селянському(фермерському господарстві);

2. при укладенні трудового договору з державними службовцями;

3. при укладенні контракту;

4. при укладенні трудового договору з сезонними працівниками;

5. при укладенні трудового договору з працівниками, які виконують роботу на дому.

73. На який строк приймаються на роботу тимчасові працівники:

1. на строк до 4-х місяців;

2. на строк до 3-х місяців;

3. на строк до 6-ти місяців;

4. на строк до 2-х місяців;

5. на строк до9-ти місяців.

74. На який строк приймаються на роботу сезонні працівники:

1. на строк до 4-х місяців;

2. на строк до 3-х місяців;

3. на строк до 6-ти місяців;

4. на строк до 2-х місяців;

5. на строк до9-ти місяців.

75. Сумісництво це:

1. виконання роботи по декількох професіях на одному і тому ж підприємстві протягом робочого дня;

2. виконання роботи по декількох професіях на одному і тому ж підприємстві не в робочий час;

3. виконання роботи по декількох професіях на різних підприємствах, не в робочий час;

4. виконання роботи по декількох професіях на різних підприємствах, в робочий час;

5. виконання роботи понад встановлену норму праці.

76. Переважне право на укладення трудового договору на дому надається:

1. особам,які не досягли 18-річного віку;

2. особам, які здійснюють догляд за інвалідами;

3. особам,які мають двох або більше дітей віком до 16 років;

4. особам перед пенсійного віку;

5. особам, які мають заслуги перед підприємством.

77. Термін випробування при прийнятті працівника на роботу не може перевищувати:

1. 3 місяці;

2. 2 місяці;

3. 6 місяців;

4. 1 місяця;

5. 1 рік.

78. Випробувальний строк не може встановлюватись для:

1. вагітних жінок;

2. спеціалістів з вищою освітою;

3. осіб, які не досягли 18 років;

4. працівників, які приймаються на фізичні роботи без спеціальної освіти;

5. службовців.

79. В яких випадках власник підприємства або уповноважений ним орган може перевести працівника на іншу роботу без його згоди:

1. при переводі на строк, який не перевищує 1 місяць;

2. при тимчасовому переводі в зв’язку з аварією на підприємстві;

3. при переводі на строк, який не перевищує 2 місяці;

4. при заміщенні тимчасово відсутнього працівника;

5. при змінах в виробництві підприємства.

80. Для яких категорій працівників тимчасове переведення заборонено:

1. осіб пенсійного віку;

2. жінок, які мають 2-х і більше дітей до 16 років;

3. вагітних жінок;

4. службовців;

5. працівників, які мають вищу освіту.

81. До трудової книжки можуть заноситись записи про:

1. тимчасові переведення;

2. постійні переведення;

3. переведення на строк більше 1-го місяця;

4. переміщення в інший структурний підрозділ;

5. переміщення на інше робоче місце.

82. В яких випадках потрібна згода працівника:

1. при тимчасовому переведенні в разі виробничої потреби;

2. при тимчасовому переведенні для заміни відсутнього працівника;

3. при переміщенні на інше робоче місце на тому ж підприємстві;

4. при тимчасовому переведенні в разі простою підприємства;

5. при тимчасовому переведенні на строк до 2-х місяців.

83. При переведенні працівника на легшу роботу за станом здоров’я згода працівника:

1. не потрібна;

2. потрібна завжди;

3. потрібна лише при переводі вагітних жінок;

4. потрібна лише при переводі на нижчеоплачувану роботу;

5. потрібна лише при переводі на інше підприємство

84. У разі відсторонення працівника від роботи власник повинен:

1. надати працівникові оплачувану відпустку;

2. розірвати з працівником трудовий договір;

3. не допустити працівника до роботи, без нарахування і виплати з/п;

4. занести запис про відсторонення до трудової книжки працівника;

5. перевести працівника тимчасово на іншу роботу.

85. Підстави припинення трудового договору:

1. відмова працівника від переводу на інше підприємство в іншу місцевість;

2. соціальна відпустка по вагітності та пологам;

3. відсторонення працівника від роботи;

4. рішення Комісії по трудовим спорам;

5. нез’явлення на роботі в зв’язку з хворобою більше 3-х місяців.

86. Трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути розірваний за такими підставами:

1. невідповідність працівника займаній посаді;

2. поновлення на роботі незаконно звільненого працівника;

3. здійснення розкрадання за місцем роботи;

4. тимчасової непрацездатності;

5. систематичне невиконання працівником своїх обов’язків.

87. До додаткових підстав звільнення по ініціативі власника або уповноваженого ним органу відноситься:

1. одноразове грубе порушення трудових обов’язків головним бухгалтером;

2. одноразове грубе порушення трудових обов’язків працівником;

3. одноразове грубе порушення трудових обов’язків службовцем;

4. вчинення аморального поступку керівником підприємства;

5. невідповідність займаній посаді.

88. Переважне право при залишенні на роботі в зв’язку з скороченням штатів працівників в першу чергу надається:

1. вагітним жінкам;

2. працівникам з більш тривалим стажем роботи;

3. працівникам з більш високою кваліфікацією;

4. учасникам бойових дій;

5. молодим спеціалістам.

89. Працівник має право розірвати трудовий договір, попередивши про це власника або уповноваженого ним органу:

1. письмово за 10 днів;

2. письмово за 20 днів;

3. письмово за 1 місяць;

3. письмово за 2 тижні;

4. усно за 3 дні;

5. письмово за 3 дні;

90. Працівник повинен бути письмово попереджений про звільнення за скороченням штату працівників:

1. за 1 тиждень;

2. за 2 тижні;

3. за 1 місяць;

4. за 3 місяці;

5. за 2 місяці.

91. Вихідна допомога у разі звільнення працівника з роботи виплачується в наступних випадках:

1. відмови робітника продовжувати працювати в зв’язку зі зміною істотних умов праці;

2. скорочення штатів працівників;

3. невитримання умов випробування;

4. виходу на пенсію;

5. переводу на іншу роботу.

92. Згода профспілкового органу на звільнення працівника з роботи у наступних випадках:

1. у разі направлення робітника за постановою суду в лікувально – трудовий профілакторій;

2. у разі відмови працівника від переводу на роботу у іншу місцевість;

3. у разі поновлення на роботі працівника, що раніше виконував цю роботу;

4. у разі прогулу;

5. у разі розкрадання робітником майна власника.

93. В який строк та в якій формі профспілковий орган повинен дати відповідь власнику підприємства або уповноваженому органу про згоду на звільнення працівника за прогул:

1. в письмовій формі в 3-х денний строк;

2. в письмовій формі в 10- денний строк;

3. в усній формі в 10- денний строк;

4. в письмовій формі в 15 - денний строк;

5. в письмовій формі в місячний строк;

94. Прогулом без поважних причин, відповідно до трудового законодавства, визнається:

1. Відсутність на роботі працівника протягом 3-х днів підряд;

2. Відсутність на роботі працівника протягом 2-х днів підряд;

3. Відсутність на роботі працівника більше 3-х годин протягом робочого дня;

4. Відсутність на роботі працівника більше 4-х годин протягом робочого дня;

5. Відсутність на роботі працівника більше 2-х годин протягом робочого дня;

95. Які наступають правові наслідки, якщо працівник направляється на лікування в лікувально-трудовий профілакторій:

1. працівнику надається оплачувана відпустка;

2. працівнику надається відпустка без зберігання заробітної плати;

3. трудовий договір переривається на термін лікування;

4. трудовий договір припиняється;

5. працівника відсторонюють від роботи.

96.При наявності яких причин трудовий договір може бути розірвано з працівником на підставі невідповідності працівника займаній посаді:

1. недостатній досвід роботи;

2. недостатня кваліфікація;

3. недостатній вік;

4. нез’явлення на роботі протягом робочого дня;

5. систематичне порушення трудової дисципліни.

97. В який строк власник або уповноважений ним орган повинен видати трудову книжку працівнику при звільненні:

1. в 3-х денний строк після звільнення;

2. в 10- денний строк після звільнення;

3. в 5- денний строк після звільнення;

4. в день звільнення;

5. через 2 дні після звільнення;

98. Працівникам,які поступають на роботу вперше трудова книжка оформляється в строк:

1. не пізніше 10 днів після прийому на роботу;

2. не пізніше 5 днів після прийому на роботу;

3. в день прийому на роботу;

4. 2 тижні після прийому на роботу;

5. на наступний день після прийому на роботу.

99. До трудової книжки заносяться такі записи:

1. відсторонення від роботи;

2. догана;

3. нагороди за успіхи в роботі;

4. період соціальної відпустки;

5. розмір заробітної плати.

100. До робочого часу за трудовим правом не відноситься:

1. перерва для обігріву в холодну пору року;

2. обідня перерва протягом робочого дня;

3. перебування в службовому відрядженні;

4. перебування на перепідготовці;

5. виконання трудових обов’язків, але поза робочим місцем.

101. Нормальна тривалість робочого часу:

1. 36 годин на тиждень;

2. 42 годин на тиждень;

3. 40 годин на тиждень;

4. 44 години на тиждень;

5. 38 годин на тиждень;

102. Для яких категорій працівників передбачений скорочений робочий час – 24 години на тиждень:

1. неповнолітнім від 16 до 18 років;

2. неповнолітнім від 15 до 16 років;

3. для працівників зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці;

4. для вагітних жінок;

5. для інвалідів.

103. Яка тривалість робочого часу передбачена для працівників зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці:

1. 24 години на тиждень;

1. 36 годин на тиждень;

3. 40 годин на тиждень;

4. 30 годин на тиждень;

5. 28 годин на тиждень.

104. Неповний робочий день повинен бути не менше:

1. 6 годин;

2. 5 годин;

3. 4 годин;

4. 7 годин;

5. 8 годин.

105. Яким категоріям працівників надається переважне право на прийняття на роботу з неповним робочим днем:

1. особам перед пенсійного віку;

2. особам пенсійного віку;

3. особам, які не досягли 18 років;

4. вагітним жінкам;

5. особам,які не досягли 20 років.

106. При ненормованому робочому дні робочий тиждень повинен бути не більше:

1. 42 годин;

2. 40 годин;

3. 36 годин;

4. працівники самі розподіляють свій час;

5. 50 годин.

107. Ненормований робочий день встановлюється для:

1. осіб, які не досягли 18 років;

2. осіб пенсійного віку;

3. державних службовців;

4. вагітних жінок;

5. інвалідів.

108. Перед вихідними днями тривалість робочого дня:

1. не скорочується;

2. скорочується на півгодини;

3. скорочується на 2 години;

4. може бути скорочений по узгодженню власника підприємства з профспілковою організацією;

5. скорочується на 1 годину згідно законодавства.

109. Робота в нічний час заборонена для:

1. осіб до 18 років;

2. працівників перед пенсійного віку;

3. інвалідів 3 групи;

4. жінок, які мають 2-х і більше дітей до 16 років;

5. працівників пенсійного віку.

110. Тривалість роботи в нічний час:

1. скорочується на 1 годину для всіх працівників;

2. скорочується на 2 години;

3. скорочується на пів години для інвалідів;

4. скорочується на 1 годину для жінок і на пів години для чоловіків;

5. не скорочується.

111. Надурочні роботи на підприємстві:

1. не допускаються законодавством;

2. допускаються законодавством;

3. допускаються тільки за рішенням вищестоящого органу;

4. допускаються тільки в окремих випадках передбачених законодавством;

5. не допускаються лише для вагітних жінок та неповнолітніх.

112. Гранично допустимі норми застосування надурочних робіт:

1. на кожного робітника не повинні перевищувати 4 годин протягом 2 днів підряд і 120 годин на рік

2. на кожного робітника не повинні перевищувати 6 годин протягом 2 днів підряд і 100 годин на рік

3. на кожного робітника не повинні перевищувати 8 годин протягом 4 днів підряд і 160 годин на рік

4. на кожного робітника не повинні перевищувати 3 годин протягом 2 днів підряд і 120 годин на рік

5. на кожного робітника не повинні перевищувати 6 годин протягом 3 днів підряд і 150 годин на рік.

113. Забороняється залучати до надурочних робіт:

1. жінок, які мають двох і більше дітей віком до 14 років;

2. осіб, які не досягли 20 років;

3. інвалідів Великої Вітчизняної війни;

4. жінок, які мають дітей віком до 3-х років;

5. осіб пенсійного віку.

114. Закон України „Про відпустки” було прийнято:

1. 15 листопада 1996 р.;

2. 10 вересня 1997 р.;

3. 5 лютого 1998 р.;

4. 11 жовтня 1995 р.;

5. 10 серпня 1993р.

115. Перерва для відпочинку в середині робочого дня встановлюється тривалістю:

1. від 0.5 годин до 2-х годин;

2. 1 година;

3. 1.5 години;

4. від 1 години до 2-х годин;

5. 30 хвилин.

116. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути:

1. не менше 40 годин;

2. не менше 42 годин;

3. не менше 36 годин;

4. не менше 48 годин;

5. не менше 50 годин.

117. Робота в вихідний день може компенсуватись:

1. тільки подвійним розміром заробітної плати;

2. тільки додатковим вихідним днем;

3. подвійним розміром заробітної плати або вихідним днем за бажанням працівника;

4. оплатою в трьохкратному розмірі;

5. видачею премії.

118. Тривалість відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами становить:

1. 118 днів (156 календарних днів у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів);

2. 126 календ. днів (140 календ. днів у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів);

3. 105 календ. днів (120 календ. днів у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів);

4. 138 календ. днів (165 календ. днів у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів);

5. 110 календ. днів (138 календ. днів у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів).

119. Особам віком до 18 років надається щорічна основна відпустка тривалістю:

1. 28 робочих днів;

2. 31 календарний день;

3. 1 календарний місяць;

4. 24 робочих дня;

5. 28 календарних днів.

120. До святкових і неробочих днів згідно з законодавством не відноситься:

1. День незалежності України;

2. День Конституції;

3. Різдво Христове;

4. День Захисника Вітчизни;

5. Новий рік.

121. Тривалість щорічної основної відпустки:

1. 31 календарний день;

2. не менше 28 календарних днів;

3. не менше 24 календарних днів;

4. 30 календарних днів;

5. від 20 до 30 календарних днів;

122. Щорічні додаткові оплачувані відпустки передбачені для:

1. жінок, які мають дітей до 16 років;

2. неповнолітніх до 18 років;

3. працівників за роботу з шкідливими умовами праці;

4. інвалідів;

5. осіб пенсійного віку.

123. Щорічна основна відпустка надається працівникам:

1. після 9 місяців безперервної праці на одному підприємстві;

2. після 6 місяців безперервної праці на одному підприємстві;

3. після 12 місяців безперервної праці на одному підприємстві;

4. після 11 місяців безперервної праці на одному підприємстві;

5. після 10 місяців безперервної праці на одному підприємстві;

124. Щорічна основна відпустка надається:

1. 1 раз на рік в повному обсязі;

2. може ділитись на частини по рішенню власника або уповноваженого ним органу;

3. може ділитись на частини за умови, що одна частина не менше 14 календарних днів;

4. може ділитись на частини за умови, що од