Громадський пасажирський транспорт

· пріоритетний цільовий розвиток громадського транспорту загального користування як альтернатива використанню легкових автомобілів в особистій власності;

· забезпечення громадян країни якісними послугами, що надається громадським транспортом у міському сполученні, на рівні соціальних стандартів та нормативів транспортного обслуговування;

· збереження державного регулювання тарифів на послуги з перевезень транспортом, що працює в звичайному режимі руху;

· структурне реформування системи міського пасажирського транспорту, поетапне впровадження механізмів адресної соціальної допомоги громадянам замість діючої політики права на безкоштовний проїзд;

· регулювання допуску перевізників до роботи на маршрутах, стимулювання використання у великих і крупних містах транспорту транспортних засобів великої пасажиромісткості, що відповідає вимогам пасажиропотоків і комфортності, безпеки перевезень;

· зниження інтенсивності дорожнього руху, перевантаженості вулиць великих міст шляхом удосконалення управління рухом, ліквідації “вузьких” місць, будівництво транспортних розв’язок, окружних доріг, розширення мережі платних автостоянок;

· розвиток транспортної інфраструктури в містах відповідно до раціональних принципів містобудування та планування землекористування.

 

Метрополітени

· прискорення темпів будівництва і розвитку метрополітенів у містах Києві, Харкові, Дніпропетровську;

· продовження будівництва та введення першої черги метрополітену в Донецьку;

· проведення техніко-економічного обґрунтування будівництва метрополітенів, мініметро та „легкого метро” в інших великих містах України;

· підвищення рівня технічного оснащення за рахунок серійного виробництва вітчизняними підприємствами вагонів, ескалаторів та іншого обладнання для метро;

· заміна обладнання, пристроїв та систем, які вичерпали свій ресурс, на принципово нові, технічні та економічні характеристики яких забезпечують необхідний рівень надійності та функціональності, зменшення експлуатаційних витрат;

· впровадження технічних засобів для попередження актів незаконного втручання та ліквідації надзвичайних ситуацій.

 

7. Порівняльний аналіз можливих варіантів розв’язання

проблеми та обґрунтування оптимального варіанта

Розглянуті три варіанти розв’язання проблеми.

Перший варіант передбачає форсоване оновлення транспорту, масове будівництво автомагістралей та швидкісних залізниць, що потребує інвестиційних ресурсів, еквівалентних сучасному обсягу валового внутрішнього продукту України, що у даний момент нереально.

 

Другий варіант передбачає низькі темпи оновлення рухомого складу та розбудови транспортної мережі, що приведе до консервації технічної та технологічної відсталості транспортної галузі на довготривалу перспективу, загострить проблеми розвитку та безпеки транспортно-дорожнього комплексу, а також до загрози зниження темпів економічного зростання країни, відставання у процесах європейської інтеграції, подальшої втрати позицій на міжнародному ринку перевезень.

 

Третій варіант рішення проблеми передбачає залучення протягом 10 років (2006-2015) фінансових ресурсів в обсязі 187 млрд. грн., що дасть можливість реалізувати ряд крупних інвестиційних проектів, здійснити оновлення рухомого складу та забезпечити щорічний приріст обсягів перевезень 7,5 %, зменшити за 10 років рівень аварійності дорожнього руху у розрахунку на 1 млн. автомобіле-кілометрів на 50%, обсяг шкідливих викидів у атмосферу – на 20%. Тому третій варіант, що передбачає модернізацію рухомого складу, завершення ряду великих інвестиційних проектів, є найбільш прийнятним.

 

8. Реалізація Концепції та її етапність

Для реалізації положень Концепції необхідно прийняти Кабінетом Міністрів України Державну цільову програму розвитку транспортно-дорожнього комплексу України до 2015 року.

Програма має реалізовуватися в два етапи:

1 етап - 2006-2010 рр.

2 етап - 2011-2015 рр.

Щорічно Міністерством транспорту та зв’язку буде складатися план заходів з реалізації Програми розвитку транспортно-дорожнього комплексу.

 

9. Ресурсне забезпечення реалізації Концепції

Фінансове забезпечення

Потреба у фінансуванні реалізації положень Концепції до 2015 року складає майже 187млрд. грн., в т.ч. бюджетних коштів – майже 60,0 млрд. грн.

Фінансування реалізації Концепції буде здійснюватись на змішаній основі із залученням бюджетних коштів в межах лімітів державних капітальних вкладень; коштів місцевих бюджетів на цілі, пов’язані з транспортним обслуговуванням населення регіону, підприємств і організацій; залученням прямих інвестицій внутрішніх і зовнішніх стратегічних інвесторів; інших джерел, не заборонених законодавством.

Основні напрями використання бюджетних коштів:

- 90 % - розбудова транспортної мережі – реконструкція, будівництво, капітальний та експлуатаційний ремонт мережі автодоріг державного значення за рахунок Спеціального (Дорожнього) фонду Державного бюджету; реконструкція судноплавних шлюзів на Дніпрі;

- 6 % - поповнення та оновлення пасажирського транспорту – на залізничному транспорті електропоїздів, дизель-поїздів, на автомобільному - автобусів для роботи на маршрутах загального користування у міському і приміському сполученнях;

- 4% – вдосконалення транспортних технологій, забезпечення безпеки руху та екологічної безпеки.

 

Нормативно-правове забезпечення передбачає:

· реалізацію завдань Державної цільової програми розвитку національної мережі міжнародних транспортних коридорів на 2006-2010 рр., Комплексної програми утвердження України як транзитної держави, Державної програми розвитку автомобільних доріг загального користування на 2005-2010 роки, Державної програми будівництва та розвитку мережі метрополітенів на 2005-2010 роки, Галузевої програми енергозбереження та впровадження альтернативних видів палива на транспорті на 2006- 2010 рр.;

· прискорення адаптації вітчизняного транспортного законодавства до європейського; приєднання до міжнародних конвенцій та угод в галузі транспорту;

· розробку та прийняття ряду законів України „Про внутрішній водний транспорт”, „Про міжнародний реєстр суден”; „Про морські порти”; „Про державно-приватне партнерство у сфері будівництва, реконструкції, ремонту і експлуатації автомагістралей загального користування”, Про особливості корпоратизації залізничного транспорту”; внесення змін до законів України „Про залізничний транспорт”, „Про дорожній рух”, „Про природні монополії”, „Про перелік об”єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”; та ряду інших;

· прийняття Державної цільової програми розвитку транспортно-дорожнього комплексу до 2015 року, Державної цільової програми впровадження на залізницях швидкісного руху пасажирських поїздів до 2015 року, Загальнодержавної концепції підвищення безпеки на дорогах;

· розробку проектів Указу Президента України про реформування залізничного транспорту України, про утворення Морської адміністрації;

· розробку проектів постанов Кабінету Міністрів України щодо утворення Державного департаменту залізничного транспорту у складі Міністерства транспорту та зв”язку; про акціонування підприємств, що належать до сфери управління Державної адміністрації залізничного транспорту, про утворення Державної Національної акціонерної компанії "Українські залізниці”

· розробку правил надання послуг з використання інфраструктури залізничного транспорту загального користування; правил недискримінаційного доступу перевізників до інфраструктури залізничного транспорту загального користування, методичних рекомендацій з розрахунку тарифів та собівартості перевезень за користування інфраструктурою;

· розробку довгострокового прогнозу пасажирських перевезень та вантажної бази по основній номенклатурі вантажів, а також інтенсивності руху на основних об’єктах транспортної інфраструктури, моніторингу міжнародних вантажопотоків за напрямками міжнародних транспортних коридорів.

Кадрове та наукове забезпечення передбачає:

· розвиток наукових закладів та забезпечення фінансуванням широкомасштабних наукових проектів у галузі транспорту;

· подальший розвиток системи вищої та професійно-технічної освіти у галузі транспорту, згармонізований з вимогами Болонського процесу;

· створення Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на автотранспортну діяльність та забезпечення безпеки транспортного процесу;

· фінансування державних цільових програм розвитку галузі.

10. Оцінка очікуваних результатів реалізації Концепції

та визначення її ефективності

В результаті реалізації Концепції:

Підвищиться якість транспортного обслуговування економіки та населення.

Знизиться транспортоємність ВВП на 15 -20 %.

Збільшиться обсяг вантажних перевезень 70 %, пасажирських перевезень на 52%.

Підвищиться продуктивність праці на 15 %.

Знизиться кількість дорожньо-транспортних пригод. загиблих та травмованих у розрахунку на 1 млн. автомобіле-км на 50%.

Підвищиться швидкість руху поїздів на 20%, у межах міжнародних транспортних коридорів – на 25-30%.

Буде побудовано та реконструйовано 3500 км автомобільних доріг.

Будуть створені умови для відновлення вітчизняного морського флоту: дедвейт вітчизняного морського флоту збільшиться до 1,25 млн. тонн у 2010 р. та до 2,5 млн. тонн у 2015 р.

Пропускна спроможність морських портів збільшиться у 2015 рр. до 215 млн. т.

Рівень зносу рухомого складу зменшиться з 65 до 50 відсотків.

Відкриються нові регулярні міжнародні повітряні лінії.

Знизиться загальний обсяг викидів шкідливих речовин в атмосферу на 20%.