Маньєризм в Італії.

З 30-х років ХVІ століття паралельно творчості вже розглянутих нами майстрів, зорієнтованих на гуманістичні цінності Відродження, в мистецтві починається процес переключення зацікавлень з зовнішнього об’єкту: природа, історія – на діючий суб’єкт мистецтва. Мова вже не йде більше про пізнання дійсності – митці задумуютьмя над самим мистецтвом. Живопис наближається до поетичної творчості шляхом відбору певних зображувальних засобів: лінії, кольору, світла. Цей напрямок здобув назву маньєризму. Характерно, що представники маньєризму були впевнені, що є відданими послідовниками видатних класиків. Але якщо майстри класичного Відродження прагнули до піднесеного синтезу реальності, то маньєристи закликали до перевершення натури, тобто, фактичного відходу від неї.

В маньєристичному ключі працює Пармі Парміджаніно (1503-1540). Вінець його короткої кар’єри – “Мадонна з довгою шиєю”.Вона далека від нас своєю відчуженістю, витонченою вишуканістю і виглядає ніби закутою в крицю. Вражають її оніксове обличчя і вбрання, ніби виготовлене склодувом, а також дивні символи: високі колони, які нічого не підтримують або виснажений пророк. Ті ж риси притаманні його портретам, що відзначаються найдетальнішою фізіогномічною та психологічною точністю трактування і, водночас – астрально-метафізичним духом.

До найнеспокійніших фігур тосканського маньєризму відноситься Якопо Понтормо(1494-1556). Для нього мистецтво, це чисто “розумова” операція. Інтерес до суто формальної сторони живопису сполучається з байдужістю до традиційного змісту. Наприклад, розписи люнету залу вілли Медічі в Поджо в Кайяно лише віддалено асоціюються з міфологічним сюжетом “Вертумн і Помона”.Понтормо розглядає тему як лейтмотив, що об’єднує різні частини композиції “грайливим” настроєм. Схилене галуззя повторює образи люнета, в залитому світлом просторі фігури перегукуються одна з одною ніжними і злегка дисонуючими тонами. В “Знятті з хреста” майстрові лише лінійним ритмом та зростанням хроматичних тонів щастить утримати і направити вгору рух великої маси людей. Трагізм і піднесеність твору полягає в певній безтілесності постатей і абстрактності образів.

Ще одне рішення теми “Зняття христа” дає Россо Фьорентіно. В ньому відчутне протиставлення “правильності” рафаелівських композицій. Побудова лаконічна і напружена, вся вона складається з кутів, згибів, контрастів. Всі фігури розташовані в одній площині, щоб підкреслити зламаність їх рухів в контрасті з абстрактним геометризмом драбин і хреста.Умисно стинений простір не дає значних світлотіньових контрастів.

Вірним товаришем Понтормо був Аньоло Бронзіно (1503-1572). Він працював переважно як портретист при дворі Медічі і намагався в портретах відбити соціальний статус моделі. Один з кращих – портрет молодого аристократа-гуманіста Уго Мартеллі: просте елегантне вбрання молодої людини, дві книги (“Іліада” та твір ”Бембо”), стримана архітектура дворика власного палаццо, статуя Донателло власної збірки. Простір побудовано на співставленні архітектурних площин – сіре на сірому – що єднаються кутом за спиною моделі. Набагато більше, ніж середовище, автора цікавить внутрішній світ юнака: це людина, що дивиться на світ крізь призму і водночас, має найтонше до всього сприйняття. Привертають увагу руки – тонкі і чутливі; вони передають спосіб життя володаря: не спорт і війна, а наукові заняття. Силует фігури різко виділяється на архітектурному тлі, об’єм підказаний лише згибом лівої руки. У всіх портретах Бронзіно особистість портретованого є скоріше результатом розумової реконструкції ніж відбиттям фізіологічно-психологічних особливостей.

Доменіко Беккафумі – автор типової для тосканського маньєризму роботи “Стигматізація св. Єкатерини” (1486-1551). Нове співвідношення фігур і простору, протиставлення яскраво освітленої святої і жінки в затінку, незвично високе небо і таємнича земля в глибині, до якої веде напружена перспектива підлоги. Тут на першому плані – релігійна направленість, антитеза надії і прихованої погрози.

 

Контрольні запитання.

 

1. На які концепції опиралась естетика і культура Ренесансу?

2. Прокоментуйте тезу про розвиток ідей гуманізму по лінії Схід-Захід.

3. Охарактеризуйте загальні досягнення мистецтва Італійського Відродження порівняно з попереднім періодом.

4. Окресліть хронологію еволюції ренесансного мистецтва.

5. Які взаємозв’язки простежуються між соціально-економічними та політичними змінами в Італії та розвитком мистецтва?

6. Проаналізуйте творчість відомих архітекторів та скульпторів Проторенесансу.

7. Які локальні живописні школи формуються в часи Треченто і які майстри їх презентують?

8. Дайте загальну характеристику соціально-економічного та культурного розвитку міст-держав Італії в часи Кватроченто.

9. В творчості яких майстрів італійського Кватроченто найповніше втілені нові архітектурні пошуки та ідеї?

10. Охарактеризуйте нові досягнення скульптури раннього Відродження.

11. Які тендеції визначають розвиток живопису першої половини ХV століття і який художній центр їх формує?

12. Прокоментуйте твердження про єдність науково-теоретичного та художньо-практичного пізнання світу тієї доби. Назвіть основні теоретичні трактати митців Кватроченто.

13. Які основні живописні школи розвиваються в Італії в ХV столітті?

14. Реконструюйте картину становлення монументального живопису Кватрочето на прикладі творчості найвідоміших майстрів.

15. Як вплинули ідеї неоплатонівської Академії у Флоренції на мистецтво тієї доби, зокрема, - на творчість С.Ботічеллі?

16. Які загальноісторичні зміни обумовили роль Риму як художнього центру Високого Відродження?

17. Окресліть основну лінію розвитку архітектури в ХVІ столітті.

18. Розкрийте творчий шлях Мікельанджело – скульптора, архітектора та живописця.

19. Чому Леонардо да Вінчі вважається засновником живопису Високого Відродження?

20. В чому проявилась індивідуальність втілення загальнохудожнього ідеалу в творчості кращих живописців Чінквеченто? Рафаель та ідеї гармонії.

21. Розкрийте особливості розвитку мистецтва Венеції ХVІ століття.

22. Проведіть порівняльний аналіз творів Джорджоне та Тіціана.

23. Чим відрізняється Пізнє Відродження від Високого? Яке місто стало центром пізньоренесансного мистецтва?

24. Які тенденції та художні принципи притаманні Італійському маньєризмові і в творчості яких майстрів вони втілені найповніше?

25. Як співвідносяться ідеї Відродження та Реформації в європейській культурі ХVІ століття?

 

 

Рекомендована література.

1. Алпатов М. Немеркнущее наследие.-М.,1990.

2..Алпатов М. Художественные проблемы итальянского Возрождения.-М.,1975.

3.Арган Дж. К. История Итальянского искуства: В 2-х т. И.-М.,1990.

4.Античность в европейской живописи ХV- ХХ веков.-М.,1984.

5.Античное наследие в искусстве Возрождения.- М.,1984.

6.Вазари Д. Жизнеописание наиболее знаменитых живописцев, ваятелей и зотчих: В 2-х т.-М.,1956.

7. Виппер Б.Р. Итальянский Ренесанс: в 2-х т.-М.,1977.

8. Власов В.Г. Стили в искустве. Словарь.-Т.І.- Пб., 1998.

9. Всеобщая история искусств.-Т.3.-М.,1962.

10.Данилова И.Е. От средних веков к Возрождению.-М.,1975

11.Дмитриева О.В. Искусство Франции ХV-ХХ веков.-М.,1957.

12.Дворжак М. История итальянского искусства в эпоху Возрождения: В 2-х т..- М.,1978.

13.Долгов К. Итальянские етюды. Человек и история, поиск исттины и красоты.-М., 1987.

14.История искусств стран Западной Европы от Возрождения до начала ХХ века.- М.,1988

15.История искусства зарубежных стран: Средние века, Возрождение.- М.,1987

16.Колпинский Ю.Д. Искусство Венеции ХІV века.-М.,1970.

17.Любимов Л. Небо не слишком высоко. – М.,1976

18.Лазарев В.Н. Происхождение итальянского Возрождения: В 3-х т.-М.,1956-1979

19.Либман М. Искусство Германии ХV-XVІ веков.-М.,1964.

20. Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения.-М.,1978

21. Мастера искусства об искусстве. Т.2.-М.,1966

22. Моран А. История декоративно-прикладного искусства.-М.,1982

23. Памятники мирового искусства.Искусство Италии ХІІІ-ХV веков.-М.,1986

24.Памятники мирового искусства. Искусство Италии ХVІ века.-М.,1967

25.Петрусевич Н.Б. Искусство Франции ХV-XVІ веков.-М.,1973

26. Рафаэль и его время.-М.,1986

27. Ренессанс.Бароко. Классцизм. Проблемы стилей в западно-европейском искусстве ХV-XVIII.- М.,1966

28. Ротенберг Е.И. Искусство Италии XVI-XVII веков.-М.,1989

29. Ротенберг Е.И. Искусство Италии. Средняя Италия в период Высокого возрождения.-М.,1974

30.Шрамкова Г.И. Искусство Возрождения.- М.,1977

 

 

Розділ ІV