Студопедия — Відповіді. Тема 6.Сукупні видатки і ввп
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Відповіді. Тема 6.Сукупні видатки і ввп






                 
Б В Б, В Г Г В Б В А

Тема 6. Сукупні видатки і ввп

1. Методичні поради до вивчення теми

З даної теми передбачається вивчення таких питань:

— сукупні видатки і рівноважний ВВП;

— сукупні видатки і потенційний ВВП.

Для самостійного вивчення теми рекомендується література: 8,
с. 224 — 233;10, с. 297 — 302; 15, с. 124 — 147.

Мета теми — надати студентам можливість вивчити механізм формування економічної рівноваги на основі співвідношення між сукупними видатками і ВВП.

Модель «сукупний попит — сукупна пропозиція», що її ми роз­глянули в темі 4, є базовою моделлю економічної рівноваги. Моделі, які спираються на видатки, є похідними від неї, тобто засобом сходження від абстрактного до конкретного. В реальній практиці економічні суб’єкти не знають обсяги сукупного попиту і сукупної пропозиції. Але слід враховувати, що за сукупним попитом стоять сукупні видатки, а за сукупною пропозицією — вироблений ВВП. Тому в реальному економічному кругообігу рівновага забезпечується тоді, коли економіка витрачає стільки, скільки необхідно для закупівлі виробленого ВВП.

Рівноважний ВВП можна визначити двома методами: 1) видатки — випуск, 2) вилучення — ін’єкції. Перший метод спирається на тотожність сукупних видатків (Е) і ВВП, що його економіка пропонує для продажу. В умовах закритої приватної економіки, яку ми розглядаємо на даному етапі, ця тотожність виглядає так: Y = Е або Y = С + І. При цьому під сукупними видатками мають на увазі заплановані видатки, тобто такі, які плануються всіма покупцями для задоволення своїх платоспроможних потреб.

У процесі економічного кругообігу сукупні видатки, зазвичай, не збігаються з ВВП. Якщо Е < Y, то це означає, що економіка виробляє продукції більше, ніж цього вимагає сукупний попит. Така ситуація свідчить про виникнення перевиробництва, яке супроводжується збільшенням товарних запасів і незапланованим приростом інвестицій у товарні запаси . За цих умов у підприємств з’являється мотивація зменшувати виробництво до рівня попиту, що породжує тенденцію до відновлення рівноваги між ВВП і сукупними видатками.

Якщо, навпаки, Е > Y, то це є ознакою недовиробництва, яке супроводжується незапланованим зменшенням інвестицій у товарні запаси і слугує для підприємств підставою збільшувати вироб­ництво до рівня попиту, завдяки чому виникає тенденція до відновлення рівноваги.

Завважимо, що незаплановані інвестиції виконують балансуючу роль в економіці. Завдяки цим інвестиціям фактичні сукупні видатки завжди дорівнюють ВВП: Y = Е . Це означає також, що в умовах рівноваги , .

Умови досягнення рівноваги між сукупними видатками і ВВП можна продемонструвати на базі графічної моделі «видатки — випуск», яка досить часто іменується як «кейнсіанський хрест» (рис. 6.1).

На рис. 6.1 економічна рівновага забезпечується в точці Т 1, коли а Y 1 = Е 1. Нерівновага в точці Т 2 означає, що Е 2 < Y 2, і тому Нерівновага в точці Т 3 означає, що Е 3 > Y 3 і тому

В основі методу «вилучення — ін’єкції» лежить та обставина, що в економічному кругообігу постійно мають місце вилучення (зменшення видатків) або ін’єкції (збільшення видатків). Вилучення відбуваються у формі заощаджень, податків, імпорту. Ін’єкції здійснюються в формі інвестицій, державних закупівель, експорту. Економічна рівновага існує лише за умов, коли вилучення дорівнюють ін’єкціям.

Рис. 6.1. Модель «видатки — випуск»

 

У спрощеному варіанті, яким є приватна економіка закритого типу, вилучення відбуваються лише у формі заощаджень, а ін’єкції — лише у формі інвестицій. За цих умов модель економічної рівноваги виглядає так: S = І, де І — заплановані інвестиції.

Фактичні інвестиції, як правило, відхиляються від запланованих на величину незапланованих інвестицій і дорівнюють . Завдяки незапланованим інвестиціям фактичні інвестиції завжди дорівнюють заощадженням: . Це положення кореспондується з методом «видатки — випуск», за яким фактичні сукупні видатки завжди дорівнюють ВВП за рахунок незапланованих інвестицій. У графічній інтерпретації модель «вилучення — ін’єкції» подана на рис 6.2.

 

Рис. 6.2. Модель «вилучення — ін’єкції»

Згідно з рис. 6.2 лише Y 1 є рівноважним, оскільки виробляється в умовах, коли заощадження дорівнюють запланованим інвестиціям: S 1 = I, а І¢; > 0. Y 2 більше рівноважного, оскільки вилучення в формі заощаджень більше запланованих інвестицій: S 2 > I, а І¢; < 0. Y 3 менше рівноважного, оскільки вилучення у формі заощаджень менше запланованих інвестицій: S 3 < I, а І¢; < 0.

Візьмімо до уваги, що заощадження є функцією доходу (Y), а заплановані інвестиції — елемент сукупних видатків. Тому, наприклад, перевищення заощаджень над запланованими інвестиціями свідчить про перевищення доходу порівняно із сукупними видатками. Це означає: якщо S 2 > I, то Y > Е, що узгоджує між собою два методи визначення рівноважного ВВП.

Заощадження зазвичай не дорівнюють запланованим інвестиціям. Але вони постійно тяжіють до рівноваги. Це забезпечується на ринку позичкового капіталу, на якому регулюючу роль виконує відсоткова ставка. Якщо, наприклад, заощадження перевищили заплановані інвестиції, то це означає, що пропозиція позичкових грошей перевищила попит на них з боку інвесторів. Завдяки цьому відсоткова ставка знижується, що сприяє збільшенню інвестиційного попиту до рівноваги із заощадженням.

Якщо, навпаки, нерівновага на ринку позичкового капіталу порушується збільшенням інвестицій, тобто попиту на позичкові
гроші, то відсоткова ставка зростає. Це сприяє збільшенню заощадження (пропозиція грошей) до рівня попиту на гроші, тобто до інвестиційного попиту. Отже, рівновага на ринку позичкового капіталу є необхідною умовою забезпечення рівноваги між вилученнями (заощадження) та ін’єкціями (інвестиції), а відтак — і рівноваги на товарному ринку.

Рівновага в економіці може забезпечуватися в умовах повної або неповної зайнятості, на інфляційній основі або на основі стабільних цін. Це залежить від співвідношення між сукупними видатками і потенційним ВВП. Ідеальним є такий варіант, коли сукупні видатки дорівнюють потенційному ВВП. Проте, як правило, сукупних видат­ків або не вистачає для закупівлі потенційного ВВП, або вони є надмірними щодо потенційного ВВП.

Перший варіант спостерігається в умовах неповної зайнятості. Якщо сукупних видатків не вистачає для закупівлі потенційного ВВП, то в економіці виникає рецесійний розрив. Графічна модель рецесійного розриву подана на рис. 6.4.

Як бачимо, потенційному ВВП (Yр) відповідають видатки на рівні Е 2. Але фактично економіка витрачає Е 1, що менше Е 2. Тому фак­тичний ВВП (Y) менше потенційного ВВП: Y < Yр. Це явище отримало назву рецесійний розрив.

Рис. 6.4. Рецесійний розрив

 

Графічно рецесійний розрив — це відстань по вертикалі між лініями Е 1 і Е 2. Кількісно рецесійний розрив — це величина, на яку сукупні видатки мають початково зрости (), щоб фактичний ВВП збільшився до потенційного рівня. Оскільки в разі збільшення сукупних видатків ціни можуть зростати, то для обчислення рецесійного розриву слід врахувати, що певна частка прирісту сукупних видатків поглинається інфляцією. Звідси — формула рецесійного розриву:

.

Слід завважити, що в даній формулі Yр і Y визначаються в постійних цінах, а індекс цін (Р) відображає зростання цін у періоді, в межах якого усувається рецесійний розрив.

Протилежний варіант має місце в умовах повної зайнятості, коли сукупні видатки є надмірними порівняно з потенційним ВВП. У цьому разі в економіці виникає інфляційний розрив. Його графічна модель подається на рис. 6.5.

Рис. 6.5. Інфляційний розрив

Згідно з рис. 6.5 для закупівлі потенційного ВВП економіка має здійснювати видатки на рівні Е 2. Але насправді її видатки становлять Е 1, що більше Е 2. Внаслідок цього фактичний ВВП (Y) номінально перевищує потенційний ВВВ (Yр). Це явище отримало назву «інфляційний розрив».

Графічно інфляційний розрив є відстанню по вертикалі між лініями Е 1 і Е 2. Кількісно інфляційний розрив — це величина, на яку сукупні видатки мають початково зменшитися , щоб усунути інфляційний надлишок ВВП на умовах збереження повної зайнятості. Знову врахуємо ціни, оскільки в умовах скорочення скупних видатків вони мають знижуватися. Звідси — формула інфляційного розриву:

,

де Y визначається в поточних цінах. Оскільки метою усунення інфляційного розриву є лише зниження цін, то у періоді його усунення дефляційна зміна ВВП визначається за формулою:

.

За цих умов мультиплікатор (me) працює лише на номінальне зниження ВВП.

2. Термінологічний словник

Вилучення — частина поточного доходу, яка не спрямовується на сукупні видатки.

Заплановані інвестиції — інвестиції, що їх підприємства планують вкладати у виробництво згідно зі своїм платоспроможним попитом.

Ін’єкції — приріст видатків поточного періоду, які здійснюються за рахунок доходу попереднього періоду.

Інфляційний розрив — величина, на яку фактичні сукупні видатки мають початково зменшитися, щоб усунути інфляційний надлишок ВВП на умовах збереження повної зайнятості.

Метод «видатки—випуск» — метод визначення рівноважного ВВП на умовах тотожності між сукупними видатками і виробленим ВВП.

Метод «вилучення—ін’єкції» — метод визначення рівноважного ВВП на умовах тотожності між вилученнями та ін’єкціями в економічному кругообігу.

Незаплановані інвестиції — інвестиції, що їх підприємства зму­шені вкладати в товарні запаси в умовах економічної нерівноваги.

Рецесійний розрив — величина, на яку фактичні сукупні видатки мають початково зрости з метою збільшення фактичного ВВП до потенційного рівня.

3. Практичні завдання

Маємо умови: в базовому періоді ВВП = 1000 грн., с = 0,80. В аналізованому періоді інвестиції збільшилися початково на 15 грн., а ціни зросли на 5%. Розрахувати приріст реального ВВП.

В умовах економічної рівноваги фактичний номінальний ВВП = 1100 грн., потенційний ВВП = 1000 грн., с = 0,75. Розрахувати інфляційний розрив.

За умов економічної рівноваги фактичний реальний ВВП = = 1000 грн., потенційний ВВП = 1200 грн., s = 0,25. Розрахувати рецесійний розрив, якщо в періоді його усунення ціни зростуть на 4 %.

В умовах приватної економіки закритого типу фактичний ВВП = 1200 грн., сукупні видатки = 900 грн. Обчислити незаплановані інвестиції в товарні запаси.

За умов приватної економіки закритого типу споживання = = 750 грн., заощадження = 250 грн., незаплановані інвестиції =
= – 150 грн. Чому дорівнює рівноважний ВВП?







Дата добавления: 2015-09-07; просмотров: 2675. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Машины и механизмы для нарезки овощей В зависимости от назначения овощерезательные машины подразделяются на две группы: машины для нарезки сырых и вареных овощей...

Классификация и основные элементы конструкций теплового оборудования Многообразие способов тепловой обработки продуктов предопределяет широкую номенклатуру тепловых аппаратов...

Именные части речи, их общие и отличительные признаки Именные части речи в русском языке — это имя существительное, имя прилагательное, имя числительное, местоимение...

Репродуктивное здоровье, как составляющая часть здоровья человека и общества   Репродуктивное здоровье – это состояние полного физического, умственного и социального благополучия при отсутствии заболеваний репродуктивной системы на всех этапах жизни человека...

Случайной величины Плотностью распределения вероятностей непрерывной случайной величины Х называют функцию f(x) – первую производную от функции распределения F(x): Понятие плотность распределения вероятностей случайной величины Х для дискретной величины неприменима...

Схема рефлекторной дуги условного слюноотделительного рефлекса При неоднократном сочетании действия предупреждающего сигнала и безусловного пищевого раздражителя формируются...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.014 сек.) русская версия | украинская версия