Відповіді. Тема 7. Держава в системі макроекономічного регулювання

А, Г	А	Г	Б, В	Б	А, Г	А	А, В	Г

Тема 7. Держава в системі
макроекономічного регулювання

1. Методичні поради до вивчення теми

З даної теми передбачається вивчення таких питань:

— кейнсіанська теорія як теоретична база державного регулювання економіки;

— роль держави в економічному кругообігу;

— вплив держави на параметри економічної рівноваги.

Для самостійного вивчення теми пропонується література: 6, с. 90—97; 15, с. 100—103; 157—160.

Мета теми — надати студентам можливість вивчити концептуальні положення кейнсіанської теорії про необхідність та методи державного втручання в економіку, роль держави в економічному кругообігу та трансформацію моделей економічної рівноваги під впливом держави.

Ключовим, дискусійним в макроекономіці є питання про те, які механізми — ринкові чи державні — здатні якнайефективніше підтримувати в економіці повну зайнятість. Прихильники класичної теорії обстоюють думку, що повна зайнятість — це норма ринкової економіки. Неповна зайнятість не є внутрішнім продуктом ринку, а виникає під впливом випадкових, зовнішніх щодо ринкової економіки (війни, політичні перевороти, стихійне лихо тощо) чинників. Якщо це відбувається, то ринок здатний швидко відновлювати повну зайнятість без державного втручання. Це знаходить своє відображення в класичній моделі сукупної пропозиції, яка розглядається в темі 4.

Але положення класичної теорії про здатність ринку до швидкого відновлення повної зайнятості входить у суперечність із реальною економікою. Досвід багатьох країн свідчить, що економіка досить часто і тривалий період може перебувати в умовах неповної зайнятості, і без державного втручання не здатна швидко вийти із цього стану.

Вперше такого висновку дійшов видатний англійський економіст Д. М. Кейнс. Спираючись на світову економічну кризу (1929 —
1933 рр.), яка увійшла в історію під назвою «Велика депресія», він піддав конструктивній критиці класичну теорію. Натомість він запропонував альтернативну теорію, яка отримала назву «кейнсіанська теорія».

На відміну від класиків, Кейнс вважав, що періодичні повторення спадів і депресій, які супроводжуються значним безробіттям, є не випадковістю, а закономірною рисою ринку в умовах вільної конкуренції. Це явище він пояснював двома обставинами. По-перше — нестабільністю сукупного попиту, яка зумовлюється внутрішніми властивостями ринкової економіки. Так, з одного боку, при збільшенні доходу домогосподарств їх гранична схильність до споживання зменшується. Це положення отримало назву «основний психологічний закон» Кейнса. За цим законом динаміка споживання відстає від динаміки виробництва, що викликає його падіння. З іншого боку, внаслідок падіння виробництва і виникнення песимі­стичних очікувань зменшується схильність до інвестування, а від­соткова ставка не здатна виправити ситуацію, оскільки за цих умов інвестиції є маловідчутними для неї.

По-друге, ціни і зарплата не є гнучкими в короткостроковому періоді і не можуть знижуватися в умовах падіння сукупного попиту. Згідно з цим положенням крива сукупної пропозиції прибирає вигляду горизонтальної лінії. Отже, єдиним наслідком падіння сукупного попиту є скорочення обсягів виробництва і зайнятості при стабільних цінах. Це означає, що не ринковий механізм, а лише зовнішні щодо ринку чинники здатні викликати збільшення сукупного попиту і вивести економіку зі стану неповної зайнятості.

Спираючись на перелічені аргументи, кейнсіанці доходять висновку про необхідність державного втручання в економіку. При цьому об’єктом державного впливу на економіку має бути сукупний попит, який отримав назву «ефективний попит». Це означає, що, збільшуючи сукупний попит, держава отримує здатність компенсувати дефіцит попиту з боку приватної економіки і завдяки цьому відновлювати повну зайнятість.

Основним методом стимулювання сукупного попиту кейнсіанці вважають фіскальну політику на основі збільшення державних закупівель, трансфертів та зниження податків. Оскільки стимулювальна фіскальна політика може викликати бюджетний дефіцит, то для його фінансування пропонується використовувати державні позички і в певних межах грошову емісію. Важливу роль у кейнсіанській теорії відіграє мультиплікатор. В умовах неповної зайнятості, коли потужності економіки використовуються не повністю, збільшення
бюджетних видатків забезпечує значний мультиплікативний ефект.

У сучасній економіці держава виконує активну роль. Щоб отримати початкові уявлення про роль держави в економічних процесах, потрібно знову повернутися до моделі економічного кругообігу, підключивши до неї уряд [15, с. 101]. В економічному кругообігу він виконує три функції: здійснює на відповідних ринках закупівлю ресурсів та продуктів і несе пов’язані з цим витрати; забезпечує домогосподарства і підприємства суспільними благами, тобто фінансує освіту, охорону здоров’я, науку, культуру, армію тощо; отри­мує від домогосподарств і підприємcтв податки, за рахунок яких фінансуються суспільні блага.

У моделі економічного кругообігу податки називаються чистими, оскільки вони відображають кінцевий результат фінансових відносин між урядом і суб’єктами приватного сектора економіки. З одного боку, уряд отримує від них податки (ТА), з іншого — здійснює зворотні платежі у формі трансфертів (TR), до яких належать субсидії, виплати по безробіттю, пенсії тощо. Отже, в остаточному підсумку уряд отримує лише чисті податки: .

Модель економічного кругообігу за участю уряду показує, яку роль виконує держава в системі макроекономічного регулювання. По-перше, вона виконує перерозподільчу функцію в економіці. Так, змінюючи рівень податків і трансфертів, держава перерозподіляє сукупний дохід між приватним сектором економіки і виробництвом суспільних благ та послуг. У межах цієї функції вона здійснює певну соціальну політику. По-друге, вона виконує стабілізаційну функцію в економіці. Так, змінюючи обсяги державних закупівель та рівень чистих податків, держава може цілеспрямовано впливати на сукупні видатки і, як наслідок, на рівень виробництва.

Держава вносить суттєві зміни в параметри економічної рівноваги. В темі 6 при побудові моделей економічної рівноваги ми абстрагувалися від держави. Пригадаймо, що в межах приватної закритої економіки , а економічна рівновага за методом «видатки — випуск» визначається за формулою: .

З появою держави сукупні видатки доповнюються державними закупівлями: . Тому економічна рівновага визначається за формулою . Одночасно суттєво трансформується функція споживання. В спрощеній моделі . Тому функція споживання визначається так:

З урахуванням держави, коли з’являються чисті податки, післяподатковий дохід зменшується за формулою: . За цих умов функція споживання змінюється: Чисті податки можна обчислити за формулою , де t — граничний коефіцієнт податків, який відображає відношення між зміною чистих податків і зміною доходу: Звідси функція споживання модифікується: Отже, поява чистих податків зменшує споживання за будь-якого рівня доходу.

Тепер перейдемо до моделі економічної рівноваги за методом «вилучення — ін’єкції». В умовах відсутності держави рівновага за цим методом визначається формулою: З урахуванням держави вилучення доповнюються чистими податками, а ін’єкції — державними закупівлями. Внаслідок цього формула економічної рівноваги прибирає вигляд: Одночасно трансформуються заощадження.

У спрощеній моделі заощадження зводяться до приватних за формулою . З урахуванням держави вони зменшуються на величину чистих податків: . Якщо в модель економічної рівноваги підставити нове значення приватних заощаджень і перенести державні закупівлі в ліву частину рівняння, то отримаємо кінцевий вираз моделі економічної рівноваги:

де () — приватні заощадження, () — державні заощад­ження. Сума приватних та державних заощаджень дорівнює національним заощадженням. Отже, економічна рівновага за методом «вилучення — ін’єкції» — це рівновага між національними заощад­женнями та інвестиціями.

Зазначена модель є лише іншим виразом моделі за методом «видатки — випуск». Щоб у цьому переконатися, розкриємо дужки в нашій моделі:

Після скорочень і перенесення в праву частину рівняння С і G, отримаємо формулу, яка є моделлю економічної рівноваги за методом «видатки — випуск»:

2. Термінологічний словник

Граничний коефіцієнт податків — коефіцієнт, який показує, на скільки одиниць змінюються чисті податки в разі зміни доходу на одиницю.

Державні заощадження — це чисті податки мінус державні закупівлі.

Кейнсіанська теорія — напрям макроекономічної теорії, ключова ідея якої полягає в тому, що ринок не здатний в короткостроковому періоді швидко відновлювати повну зайнятість і тому виникає необхідність державного впливу на сукупний попит.

Національні заощадження — це приватні заощадження плюс державні заощадження.

Основний психологічний закон Кейнса — закон, згідно з яким в разі збільшення доходу домогосподарств їхня гранична схильність до споживання зменшується.

Приватні заощадження змішаної економіки — це дохід мінус чисті податки та споживання.

Суспільні блага — товари та послуги, вигоди від яких отримує суспільство в цілому незалежно від потреби в них з боку окремих економічних суб’єктів.

Чисті податки — валові податки за мінусом трансфертних платежів.

3. Практичні завдання

У змішаній рівноважній економіці закритого типу маємо умови: Y =1000 грн., G = 160 грн., Т = 150 грн., І = 279 грн. Обчислити приватні заощадження.

У змішаній рівноважній економіці закритого типу маємо умови: Y = 1000 грн., = 50 грн., с ¢ = 0,7, Т = 100. Обчислити приватні заощадження.

У змішаній рівноважній економіці закритого типу маємо
умови: Y = 1000 грн., С = 750 грн., ТА = 200 грн., TR = 80 грн., G = 115 грн. Чому дорівнюють інвестиції?

У змішаній рівноважній економіці закритого типу маємо умови: приватні заощадження = 100 грн., І = 90 грн. Чому дорівнюють державні заощадження?

У змішаній рівноважній економіці закритого типу маємо умови: Y = 1000 грн., І = 120 грн., С = 700 грн., державні заощадження =
= –20 грн. Чому дорівнюють чисті податки?