Сукупний попитТема 4. Товарний ринок 1. Поняття товарного ринку 2. Сукупний попит 3. Сукупна пропозиція 4. Модель АD-AS як базова модель економічної рівноваги Поняття товарного ринку
Сукупний попит
3. Сукупна пропозиція
4. Модель АD-AS як базова модель економічної рівноваги
|
Рис.4.1. Крива сукупного попиту
Дію закону сукупного попиту підсилюють три ефекти (цінові фактори):
а) ефектом реальних грошових залишків (ефектом багатства). Домогосподарства тримають частину активів у вигляді готівки, грошей на поточних рахунках та фінансових активів з фіксованим доходом. Запас грошей є багатством, розмір якого залежить від кількості грошей та рівня цін і вимірюється величиною реальних грошових залишків (М/Р). Підвищення цін зменшує багатство, тому що купівельна спроможність запасу грошей зменшується. Усвідомивши, що їхнє багатство зменшилось, люди починають більше заощаджувати і менше витрачати.
б) ефектом процентної ставки. Якщо рівень цін зростає, то продаж і купівля попередньої кількості товарів вимагають більшої кількості грошей. Попит на гроші збільшується. При незмінній пропозиції грошей це веде до зростання процентних ставок. Підвищення процентних ставок скорочує інвестиції та споживання за рахунок кредиту. Величина сукупного попиту зменшується.
в) ефектом імпортних закупівель. Підвищення рівня внутрішніх цін при незмінних світових цінах зменшує зовнішній і внутрішній попит на вітчизняні товари. Внутрішній попит на імпортні товари, навпаки, збільшується, тому що вітчизняні товари стають дорожчими за іноземні. Чистий експорт, сукупний доход і сукупний попит таким чином скорочуються.
Не ціновими факторами сукупного попиту є різноманітні шоки – раптові зміни умов загальної рівноваги на внутрішніх ринках, викликані заходами економічної політики, незалежними діями економічних агентів, зовнішньоекономічними, політичними та природними чинниками, що впливають на обсяги споживання, інвестицій, державних видатків або на обсяг чистого експорту країни.
До основних нецінових чинників відносять:
1) зміни вспоживчому попиті (впливає: добробут споживачів, інфляційні очікування, рівень споживчої заборгованості, рівень особистого оподаткування);
2) зміни у інвестиційному попиті (впливає: процентна ставка; очікувана норма чистого прибутку від інвестицій; рівень оподатковування підприємств; технологія; надлишкові виробничі потужності);
3) зміна в державному попиті, що залежить від особливостей економічної політики в той або інший момент часу;
4) зміна в попиті на обсяг чистого експорту (впливає: національний доход у країнах – торгових партнерах; співвідношення рівня цін у країні та світових цін;валютні курси тощо).
Графічно зміни в сукупному попиті відображаються зміщенням кривої АD вправо, якщо сукупний попит зростає, і ліворуч, якщо сукупний попит падає (рис. 4.2).
Рис. 4.2. Зміни в сукупному попиті
Y0 Y1 Y2*
Рис. 4.3. Короткострокова крива сукупної пропозиції
На кривій сукупної пропозиції AS виділяють такі відрізки:
1) горизонтальний (кейнсіанський), який означає, що зміна обсягу пропозиції від Y0 до Y1 відбувається при фіксованому рівні цін. Цей відрізок характерний для спаду в економіці, коли відбувається вивільнення ресурсів і можна збільшити виробництво при виході зі спаду без зростання цін;
2) похилий (проміжний) відрізок кривої AS характерний для пожвавлення в економіці, коли обсяг пропозиції збільшується при деякому зростанні цін. Це пояснюється тим, що в період пожвавлення у виробництво залучаються більш дорогі ресурси;
3) вертикальний (неокласичний) відрізок розташований вище точки Y2 – точки повної зайнятості (потенційного ВВП – Y*). Подальше нарощування обсягів виробництва у короткостроковому періоді може бути досягнуто тільки за рахунок зростання рівня цін Р. Тобто зростає тільки номінальний обсяг виробництва. Причиною цього є повна зайнятість робочої сили і повне завантаження виробничих потужностей. Характерне для піку економічного розвитку.
На величину AS впливає також цілий ряд не цінових факторів:
1) зміна цін на ресурси:
a. наявність внутрішніх ресурсів (їхня дефіцитність);
b. ціни на імпортні ресурси;
c. ступінь монополізації ринків ресурсів.
2) зміни в правових нормах:
a. зміна в податках і субсидіях;
b. зміни характеру державного регулювання економіки.
3) рівень продуктивності праці та технологій.
Наприклад: подорожчання ресурсів призводить до зсуву кривої сукупної пропозиції AS уліво, здешевлення означає, що при попередніх витратах на ресурси можна зробити більше продукції - AS зміщується вправо. Стимулююче регулювання економіки при спаді викликає зсув кривої AS управо, а стримуюче - уліво.
Рис. 4.4. Рівновага на товарному ринку
З графіка можна побачити, що рівновага товарного ринку може спостерігатися як при спаді економіки (горизонтальна ділянка – т. Е1) так і при пожвавленні – т. Е2 і економічному бумі – т. Е3.
У момент рівноваги товарного ринку може виникнути, так званий, ефект «храповика», що відбиває переважну динаміку цін у напрямку підвищення (рис.4.5).
Рис. 4.5. Ефект «храповика»
Збільшення сукупного попиту з AD1 до AD2 перемістить рівноважний стан економіки з т. E1 в т. E2, при цьому реальний ВВП зросте із Y1 до Y2, а рівень цін з Р1 до Р2. Проте, якщо ціни негнучкі у напрямку зниження, то зменшення сукупного попиту з AD2 до AD1 не поверне економіку до початкового стану рівноваги в т. E1. Нова рівновага скоріше встановиться в т. E3, в якій ціни залишаються на рівні Р2, а реальний обсяг виробництва снизиться прівняно з початковим рівнем до значення Y3.
Ефект храповика означає, що вигляд кривої пропозиції змінився з P1E1 E2AS до P2E3AS.
Самостійно розглянути: кейнсіанську модель товарного ринку та неокласичну модель товарного ринку(графіки, пояснення).
