Студопедия — Фізична культура, як соціальна система суспільства
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Фізична культура, як соціальна система суспільства






1. Фізична культура як частина культури суспільства.

2. Визначення понять „система ”, „соціальна система ”.

3. Ознаки фізичної культури як соціальної системи.

4. Основні характеристики ФК як соціальної системи.

Фізична культура сьогодні є одним із визначальних чинни­ків суспільного життя світової спільноти, важливим елементом освіти, виховання, охорони здоров'я, військової справи, про­фесійно-прикладної підготовки, соціальної сфери, політики, економіки, мистецтва й т. ін.

Словосполучення «фізична культура» характеризує означене по­няття як частину (різновид) культури взагалі. Початковий зміст поняття «культура» (з латинської мови означало «обробіток») нині значно розширився. У загальновжи­ваному значенні вона включає в себе певні особисті риси, фо­рми, стиль поведінки й діяльності окремої особи або спільно­ти, тобто різноманітні форми суспільного життя з одного боку, та результати діяльності з іншого.

Отже до поняття «культура» в широкому розумінні слова входять такі складові як мистецтво, наука, ідеологія, фізична культура, а також результати діяльності людини у цих сферах. Культуру умовно поділяють на матеріальну і духовну.

У сфері культури людина проявляється в трьох аспектах:

- пізнає попередній історичний досвід (вивчає літературу, мистецтво, техніку);

- виступає як носій культурних цінностей;

- сама створює, формує культурні цінності, які стають базою подальшого розвитку культури.

Фізична культура, як культура в цілому, не дана людям від природи, а є наслідком суспільної та індивідуальної творчості.

Найчастіше терміном «Фізична культура» називають про­цес, спрямований на підготовку людей до життя та праці шля­хом виконання фізичних вправ, використання цілющих сил природи, особистої та громадської гігієни та певного раціональ­ного побуту й праці.

До поняття «галузь фізичної культури» відноситься не лише система вправ, теоретичних знань, але й матеріальна база фізи­чної культури та її організаційна система.

З розвитком цивілізації, внаслідок зменшення в житті людей ролі важкої фізичної праці, значення та місце фізичної культури в житті людей постійно зростають. По суті, фізична культура є ос­новним (якщо не єдиним) засобом, який гарантує порятунок люд­ства від фізичної деградації та виродження. Збіднення рухово­го арсеналу людини спричиняє погіршення здоров'я, занепаду творчої активності тощо.

Тільки достатня рухова активність і певний режим праці та побуту в поєднанні з іншими засобами, запобігають зниженню продуктивності праці. Наукові дослідження стверджували, що продуктивність праці на виробництві робітників, які займалися фізичними вправа­ми, була на 6-12 % вищою.

Формуючись у процесі розвитку людського суспільства, фі­зична культура чітко позначила залежність між підготовкою до праці та її результатами. Ускладнення змісту людської діяльно­сті щоразу підвищує вимоги до рівня фізичної та психічної під­готовленості, як це має місце при підготовці екстремальних професій космонавтів, піло­тів, моряків-підводників та представників інших про­фесій. Функції фізичної культури проявляються також у постійному нагромадженні й передачі досвіду, в створенні но­вих методів і засобів впливу на психофізичний стан людей. Цей досвід складає основу теорії фізичного виховання і спорту, яка оформилася в самостійний науковий напрям.

Фізична культура і спорт, нині стали постачальниками таких багатьох галузей як медицина, психологія, матеріалознавство, будівництво й архітектура тощо.

В світі все системно - суспільство або яка-небудь його частка - всі вони є системами. Система - це сукупність елементів або компонентів, які між собою утворюють єдине ціле. Системи мають найрізноманітніші форми, їх можна умовно розділити на три види:

· Технологічні;

· Біологічні;

· Соціальні (в т.ч. соціально-економічні) [20, 21, 33].

У науці управління під системою розуміється сукупність взаємодіючих елементів, що має нові властивості по відношенню до її елементів.

Не дивлячись на спільність систем всіх видів, вони мають специфічні риси і закономірності. Особливо великі відмінності властиві системам соціально-економічним, до яких відносяться виробничо-господарські комплекси, підприємства, об'єднання, галузі, регіони та народне господарство в цілому. Це визначається тим, що їх невід'ємним елементом є людина. Людина активно бере участь у формуванні цих систем, їх функціонуванні й розвитку.

Головною властивістю соціально-економічних систем є те, що в їх основі лежать інтереси людей, оскільки головним їх компонентом є людина. Сукупність суспільних, колективних і особистих інтересів людей впливає на стан системи і процес її розвитку.

Народне господарство, галузі, регіони, виробничі об'єднання, підприємства й організації є складними, великими соціально-економічними системами, що динамічно розвиваються та складовою частиною є фізична культура.

Фізкультурно-спортивна організація (регіону, міста, району) є великою і складною системою. У її складі є підсистеми - елементи з явно вираженими локальними властивостями, зв'язок між ними здійснюється не лише безпосередньо, але й опосередковано. Для системи характерна чітко виражена ієрархія за наявності мети та критерію оптимальності.

До соціальних систем, слід віднести структурні підрозділи суспільства. Це економічна, політична, правова системи, наука, культура, фізична культура. Основним компонентом соціальних систем є людина. Такі системи мають певний перелік загальних характеристик. Це відкритість, цілісність, ієрархічність, структурність тощо. Всі ці характеристики доповнюють одна одну і дають можливість цілісного сприйняття тієї чи іншої системи. Зупинимось детальніше на характеристиці фізичної культури як соціальної системи [34, 41].

Фізична культура як соціальна система суспільства. Згідно теорії систем фізичну культуру можна розглядати як підсистему суспільства, а також - як відносно самостійну систему, яка увібрала в себе декілька підсистем, що в свою чергу можуть бути також розглянуті й вивчені як самостійні системи.

Ознаками фізичної культури як соціальної системи є такі:

- спрямованість її діяльності на людину, особистість якої є об'єктом впливу всієї системи в цілому та окремих її підсистем;

- невід'ємність системи від загальної соціальної системи держави та суспільства;

- складність всієї системи та складність завдань, що вона вирішує.

Основними завданнями фізичної культури є:

· підвищення рівня здоров’я, фізичного та духовного розвитку населення;

· сприяння економічному і соціальному прогресу суспільства;

· утвердження міжнародного авторитету України у світовому співтоваристві.

Фізична культура є специфічним багатофункціональним яви­щем у сфері якого вирішується широке коло завдань - від осо­бистих до державних і загальнолюдських.

До поняття «галузь фізичної культури та спорту» відноситься також ма­теріальна основа фізичної культури, структура спортивних організацій, та науково-методична база.

У сфері суспільних інтересів фізична культура виконує такі функції:

- відтворення робочої сили і підготовки громадян до виробничої і творчої діяльності;

- фізичне, розумове й естетичне виховання громадян; удосконалення природних і набутих якос­тей особи;

- формування у громадян активної творчої життєвої позиції; державного будівництва та міжнародного представництва особливо у сфері спортивної діяльності.

Фізична культура і спорт об'єктивно сприяють політично­му, економічному, соціальному і науково-технічному прогресу людства.

Основними засобами фізичної культури є фізичні вправи у всій їхній різноманітності. Проте не варто ігнорувати і такі засоби, як використання оздоровчих сил природи, різноманітні гігієні­чні процедури, раціональні режими побуту, праці, відпочинку і харчування.

У поєднанні різноманітності засобів - головна запорука успіху при виконанні завдань, що стоять перед фізкультурно­-спортивним рухом.

Сферами впровадження фізичної культури і спорту є:

- навчально-виховна;

- виробнича;

- соціально-побутова.

Основними показниками стану розвитку фізичної культури в державі, регіоні чи організації є:

- стан здоров'я та рівень фізичного розвитку;

- рівень забезпеченості кваліфікованими кадрами;

- наявність відповідних організаційних структур;

- наявна матеріальна база;

- рівень науково-методичного та інформаційного забезпе­чення;

- рівень спортивних досягнень окремих осіб, команд;

- підготовка висококваліфікованих спортсменів [6, 15].

Охарактеризуємо фізичну культуру як соціальну систему з точки зору її відкритості, цілісності, цілеспрямованості, динамічності, ієрархічності, структурності.

1. Відкритість системи фізичної культури обумовлена тим, що вона існує завдяки постійному обміну із зовнішнім середовищем. На розвиток системи мають суттєвий вплив такі фактори, як тип соціальної побудови держави, рівень соціально-економічного розвитку, склад населення, його традиції, інтереси, національні особливості. Тому систему фізичної культури слід розглядати невід'ємно від соціальної системи суспільства, частиною якої вона є. Удосконалення системи фізичної культури повинно базуватися на врахуванні названих соціальних факторів.

Фізична культура в цілому працює на досягнення цілей визначених суспільством, існує завдяки ресурсам, які надходять від діяльності суспільства та працюють на оточуюче середовище (тобто суспільство). Це ще раз підтверджує взаємозалежність системи фізичної культури і середовища.

2. Цілісність · характеризується тим, що взаємодія компонентів, які входять до системи фізичної культури, породжує нові інтегративні якості які не притаманні її складовим. Одночасно, названі якості не є сумою якостей компонентів, а суттєво новими якостями. Так, взаємодія в системі організації, що здійснюють фізичне виховання, набір, відбір, попередню. базову та завершальну підготовку спортсменів, а також організацій, що здійснюють матеріально-­технічне, науково-методичне забезпечення полягає в тому, що кожна з них вирішує свої, властиві їй завдання, але з врахуванням загальносистемних цілей.

Система фізичної культури одночасно є відносно самостійною, такою, що має свої цілі, завдання, принципи функціонування у взаємодії із середовищем, що також характеризує її як цілісну систему.

3. Цілеспрямованість фізичної культури полягає у тому, що як системі в цілому, так і її окремим організаціям притаманне прагнення до досягнення цілей. Саме для цього організації, що входять у систему, вступають між собою у взаємодію.

Загальносистемні цілі формуються на рівні суспільства, на державному рівні. При перенесенні на більш низькі рівні системи вони набувають характеру конкретних показників.

4. Динамічність системи фізичної культури характеризує безперервність її змін в цілому, а також окремих частин. Змінюються рівень спортивних результатів, інвентар, обладнання, форми організації діяльності фахівців, матеріально-фінансове забезпечення тощо. Всі ці зміни відбивають об'єктивний процес розвитку системи фізичної культури, що повинно враховуватись у діяльності спортивних організацій.

5. Ієрархічність системи обумовлена тим, що у ній існує підпорядкованість цілей, завдань, підсистем та об'єктів. Саме ієрархічність дозволяє виділити рівні цілей та завдань діяльності (загальносистемний, окремих підсистем, об'єктів).

6. Структурність полягає в тому, що можна виявити та описати структуру системи фізичної культури, через її вивчення з'ясувати особливості та зміст функціонування системи, побудову та підпорядкованість її компонентів. Саме структуру фізичної культури в Україні ми розглянемо у наступних кредитах та модулях. Це суттєво допоможе поглибити знання про систему фізичної культури в цілому, буде важливим кроком до вивчення всіх наступних тем.

Система фізичної культури в Україні має у своєму складі велику кількість підсистем - організацій. Загалом, всі складові системи можна поділити на дві групи: державні й громадські організації.

Управління системою фізичної культури в Україні також здійснюється на базі взаємодії двох чинників: державного та громадського. Пам'ятаючи це, розглянемо послідовно підсистеми державних і громадських органів управління в сфері фізичної культури [12, 34].

 

 







Дата добавления: 2015-09-07; просмотров: 3889. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ САМОВОСПИТАНИЕ И САМООБРАЗОВАНИЕ ПЕДАГОГА Воспитывать сегодня подрастающее поколение на со­временном уровне требований общества нельзя без по­стоянного обновления и обогащения своего профессио­нального педагогического потенциала...

Эффективность управления. Общие понятия о сущности и критериях эффективности. Эффективность управления – это экономическая категория, отражающая вклад управленческой деятельности в конечный результат работы организации...

Мотивационная сфера личности, ее структура. Потребности и мотивы. Потребности и мотивы, их роль в организации деятельности...

Меры безопасности при обращении с оружием и боеприпасами 64. Получение (сдача) оружия и боеприпасов для проведения стрельб осуществляется в установленном порядке[1]. 65. Безопасность при проведении стрельб обеспечивается...

Весы настольные циферблатные Весы настольные циферблатные РН-10Ц13 (рис.3.1) выпускаются с наибольшими пределами взвешивания 2...

Хронометражно-табличная методика определения суточного расхода энергии студента Цель: познакомиться с хронометражно-табличным методом опреде­ления суточного расхода энергии...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия