Фізична культура у системі ринкових відносин1. Вплив ринкового середовища на ФКС. 2. Схема ринку фізкультурно-спортивних послуг. 3. Фізкультурно-спортивні послуги як товар галузі ФКС. Фізична культура і спорт у системі ринкових відносин. Фізкультурно-спортивні організації є складовою частиною сфери послуг і суб'єктами ринкових відносин. Їх продукт фізкультурно-спортивні послуги. У зарубіжній спеціальній літературі термін «послуга» (service) характеризується як «будь-яка діяльність або благо, яку одна сторона в змозі запропонувати іншим. Послуга по суті своїй є невідчутною і не приводить до оволодіння власністю. Послуга - результат безпосередньої взаємодії виконавця і споживача, а також власної діяльності виконавця по задоволенню потреби споживача, тобто послуги - це блага, що надаються не у вигляді речей, а у формі суспільної корисної діяльності. Таким чином, саме надання послуг створює бажаний результат. Фізкультурно-спортивні послуги можна визначити як сукупність різних соціально-педагогічних форм діяльності, здійснюваної в цілях задоволення потреб різних соціально-демографічних груп населення у фізичному вдосконаленні або спортивному видовищі. Основними видами фізкультурно-спортивних послуг є: · організовані форми занять фізичними вправами і спортом у вигляді урочних занять, спортивних і оздоровчих секцій, спортивних команд, клубів і т.і.; · спортивні видовища; · розробка методик, методичних комплексів фізкультурно-оздоровчих занять, програм фізичного виховання і систем підготовки спортсменів. Перехід України до ринкових відносин природно привів до включення в них фізкультурних і спортивних організацій і до утворення відповідного ринку фізкультурно-спортивних послуг. У зв'язку з викладеним, цікава характеристика спортивного ринку, дана французькими авторами книги «Економіка спорту». «Спорт породжує свій, специфічний ринок, і не один, а декілька. По-перше, це ринок товарів спортивного призначення і, по-друге, ринок видовищ, які спорт здатний надати численній аудиторії. Далі слід назвати підприємців, що забезпечують спортсменів послугами, транспортом, необхідним для доставки глядачів до місця змагань. Нарешті, на ринку є фахівці ряду професій, які зобов'язані спорту своєю появою. Ринок спортивних товарів залежить від числа тих, що займаються тим або іншим видом спорту. Ринок спортивних видовищ пов'язаний з тим інтересом, який забезпечує притоку глядачів на стадіони і відповідне освітлення подій в засобах масової інформації». Приведений французькими фахівцями перелік елементів спортивного ринку хоча і не є вичерпним, але відображає його основні риси [5, 41]. Спортивний менеджмент тісно пов'язаний з головними чинниками ринкової економіки - формами власності, системою вільного ціноутворення, конкуренцією, правом вільного вибору як для спортивного підприємця, виробника фізкультурно-спортивних послуг, так і для споживачів цих послуг, залежністю доходів підприємця від результатів його праці та ситуації на ринку фізкультурно-спортивних послуг і ін. Фізкультурно-спортивні послуги в умовах ринкової економіки стають об'єктом купівлі-продажу. У зв'язку з цим виробники фізкультурно-спортивних послуг виступають як продавці, а споживачі - як покупці. Соціально-культурна послуга - це послуга із задоволення духовних, інтелектуальних потреб і підтримки нормальної життєдіяльності споживача. Соціально-культурна послуга забезпечує підтримку і відновлення здоров'я, духовний і фізичний розвиток особи, підвищення професійної майстерності. Переважна більшість послуг, вироблених і споживаних в галузі «фізична культура і спорт», відносяться саме до соціально-культурних послуг. Соціально-культурним (нематеріальним) послугам, на відміну від матеріальних послуг, властивий ряд специфічних характеристик. По-перше, невідчутність. Соціально-культурні послуги неможливо відчувати безпосередньо до моменту їх придбання. Покупець вимушений вірити продавцеві на слово в тому, що отримає бажаний ефект в результаті споживання запропонованих послуг наприклад, поліпшити стан здоров'я в результаті занять у фізкультурно-оздоровчому клубі. Проте, нематеріальній послузі можна додати деяку відчутність за рахунок демонстрації, наприклад, відеозапису тренувального або оздоровчого заняття. По-друге, невіддільність соціальної - культурної послуги від її джерела. Уболівальники йдуть, наприклад, на матч за участю «своєї» команди. В разі заміни команд послуга матиме інший характер. По-третє, непостійність якості. Якість соціально-культурних послуг коливається в широких межах залежно від місця, часу і інших чинників, пов'язаних з їх наданням. Результати виступу спортсменів, наприклад, частіше залежать від кліматичних умов, стану самопочуття атлетів, гостроти спортивної боротьби, майстерності і так далі у свою чергу, демонстровані спортивні досягнення позначаються на якості видовищної послуги. По-четверте, незбереженість. Соціально-культурну послугу неможливо зберегти в часі. Уболівальникові, що придбав квиток на спортивне змагання і не зміг з будь-яких причин його відвідати, повторна послуга не надається. Перераховані особливості соціально - культурних послуг як основного виду продукту галузі «фізична культура і спорт» вимагають від їх виробників і продавців використання спеціальних підходів, що дозволяють ефективно організувати послугу і збут цього своєрідного продукту [22, 23]. Кажучи про особливості надання і споживання соціально-культурних послуг в галузі «фізична культура і спорт», необхідно мати на увазі, що ці процеси тісно пов'язані із споживанням матеріальних послуг (прокат, ремонт спортивного інвентарю, обладнання і тому подібне) і товарів (спортивний одяг і взуття, спортивний інвентар і так далі). Названі матеріальні послуги і товари самі по собі, як правило, не є безпосереднім продуктом фізичної культури і спорту як галузі, проте важко собі уявити споживання галузевих соціально-культурних послуг у відриві від них. Іншими словами, соціально-культурні послуги, матеріальні послуги і товари споживаються в єдиному комплексі, у зв'язку з чим зростання попиту на нематеріальні послуги неминуче спричиняє за собою відповідне зростання попиту на матеріальні послуги та товари. Для створення повнішого уявлення про продукт галузі «Фізична культура і спорт» приводимо думки провідних зарубіжних фахівців в області економіки спорту із цього приводу. Фахівці з Великобританії характеризують продукт, вироблений у сфері спорту, як змагання, видовищну розвагу. Іншими словами, продукт галузі обмежується видовищною послугою. Фахівець з Німеччини дотримується фактично прямо протилежної точки зору. Фізкультурно-спортивну організацію розглядує як специфічне промислове підприємство, що виробляє товар. Таким чином, продукт галузі асоціюється з товаром, зміст якого розглядається вельми розширено, включаючи такі його різновиди, як «спортивне змагання» і ін. Фахівці з Франції підходять до визначення продукту галузі комплексно, виділяючи в його рамках товар спортивного призначення, видовищні послуги, інформаційні послуги і фахівців (професійні спортсмени, тренери і тому подібне). Однією з необхідних умов ефективного виробництва і реалізації соціально-культурних послуг галузі «Фізична культура і спорт» є уявлення про їх реальний спектр в умовах ринкових стосунків. Розвиток матеріального виробництва, що є фундаментальною основою прогресу сфери послуг, а також розподіл праці, що продовжується, в невиробничій сфері призвели до значної різноманітності видів послуг взагалі, послуг в галузі «Фізична культура і спорт», зокрема. Спектр соціально-культурних послуг галузі «Фізична культура і спорт» можна класифікувати з використанням різних підстав. За формою розподілу суспільних фондів споживання соціально-культурні послуги галузі можуть виступати як безкоштовний урок фізичної культури в загальноосвітній школі і платні заняття в комерційному фізкультурно-оздоровчому центрі. За мотивами надання соціально-культурні послуги можуть бути комерційними - отримання виробником прибутку, або некомерційними виконання виробником соціально важливих функцій, наприклад розвиток фізичної культури і спорту серед дітей і підлітків, інвалідів. За формою споживання соціально-культурні послуги галузі підрозділяються на індивідуальні самостійні заняття фізичними вправами і видами спорту і масові колективні заняття фізичними вправами і видами спорту в секціях, уроках. По мотивах споживання різні соціально-культурні послуги особистого характеру заняття конкретної особи плаванням в басейні і тому подібне і ділові оренда басейну для проведення спортивних змагань і тому подібне. За характером потреби, для задоволення яких призначені ті або інші соціально-культурні послуги галузі «Фізична культура і спорт», їх можна класифікувати на: - фізкультурно-спортивні - забезпечення занять фізичними вправами і видами спорту з різними цілями, в різноманітних організаційних формах, платно або безкоштовно; - видовища - особиста присутність на спортивних змаганнях або перегляд їх по телебаченню; - консультаційні - персональні консультації по засобах, методах і формах занять фізичними вправами, видами спорту, ЛФК; - освітні - здобування середньої або вищої професійної освіти, перепідготовка і підвищення кваліфікації; - посередницькі - підготовка пакету документів, необхідних для створення фізкультурно-спортивної організації, контракту професійного спортсмена; - комерційні - спонсорська допомога, лотерейна і подібна нею діяльність. 6) За ступенем важливості для споживача соціально-культурні послуги підрозділяються на основні активні заняття фізичними вправами і видами спорту на основі: § наукових обґрунтованих методик, регламентованого часу занять; § додаткові - пасивне оздоровлення з використанням різних різновидів масажу; § супутні - забезпечення допоміжного обслуговування у вигляді надання спеціалізованого живлення, камер схову, автостоянок і тому подібне. Особливістю сфери фізичної культури і спорту є те, що результатом діяльності зайнятих в ній фахівців найчастіше служить не реальний промисловий виріб, а послуга. Фізкультурно-спортивна послуга - це результат діяльності фізкультурно-спортивної організації або окремої особи, направлений на задоволення певної потреби людини, що не приводить до володіння споживачем власністю. Класифікацію фізкультурно-спортивних послуг можна здійснювати відповідно до різних ознак. Головною з них є здатність послуги задовольнити конкретну потребу споживача. Виходячи з цієї ознаки можна виділити такі види фізкультурно-спортивних послуг: · фізкультурно-виховна; · фізкультурно-оздоровча; · спортивно-видовищна; · спортивно-тренувальна. Фізкультурно-виховна послуга - різновид фізкультурно-спортивної діяльності, направлений на досягнення оптимального рівня здоров'я, а також формування психофізіологічних якостей і рухових навиків, необхідних для подальшого життя і трудової діяльності людини. Виробником фізкультурно-виховної послуги є вихователі дошкільних навчальних закладів, викладачі середніх загальноосвітніх і професійних закладів. Така послуга здійснюється у формі учбово-виховного заняття, яке проводиться за спеціальними методиками. Споживачами фізкультурно-виховних послуг є вихованці дошкільних виховних закладів, учні, студенти, курсанти, військовослужбовці. Категорія споживачів свідчить про те, що фізкультурно-виховні послуги є найбільш масовим видом фізкультурно-спортивних послуг, який належить до першочергових потреб людини. Практично кожна людина в певнений період свого життя користується ними. Щороку в Україні майже 1/3 населення є споживачем фізкультурно-виховних послуг. Фізкультурно-виховна послуга вимагає обов'язкового регулярного споживання, яке забезпечується відповідною організацією учбового процесу в учбово-навчальних закладах. Фізкультурно-оздоровча послуга - це різновид фізкультурно-спортивної діяльності, направлений на збереження та і зміцнення здоров'я людей, формування у них звичок здорового способу життя. Такі послуги надають відповідні фахівці - інструктори, методисти, тренери, організатори. Споживання фізкультурно-оздоровчих послуг здійснюється у формі оздоровчого заняття або у формі заняття, яке має мету формування та розвиток фізичних якостей в окремих видах спорту. Споживачами послуг є представники різних вікових і професійних груп населення. Для отримання необхідного ефекту від споживання фізкультурно-оздоровчої послуги потрібне обов'язкове їх регулярне споживання. Це пов'язано з істотними витратами часу споживача і вимагає від нього значної наполегливості та волі. Не дивлячись на це, у високо розвинених країнах споживання фізкультурно-оздоровчих послуг має достатньо масовий характер. Спортивно-видовищна послуга - це різновид фізкультурно-спортивної діяльності, яка має за мету досягнення специфічного психоемоційного стану людей і характеризується виникненням відчуття співпереживання або естетичної насолоди. Надають такі послуги спортсмени, тренери, судді. Виробництво спортивно-видовищних послуг здійснюється в різноманітних формах. Це можуть бути спортивні змагання, фізкультурно-спортивні заходи видовищного характеру. Для масового глядача достатньо знати правила спортивного змагання для задоволення своєї потреби у видовищі. На відміну від художнього видовища (оперного або драматичного спектаклю), спортивне видовище не вимагає значної інтелектуальної напруги, яка спрощує його сприйняття. Спортивно-видовищна послуга відрізняється і від інших видів фізкультурно-спортивних послуг. Ефект від сприйняття глядачем конкретного спортивного видовища практично не залежить від того скільки змагань він відвідував раніше. У сучасних умовах, коли значного рівня розвитку досягли засоби масової комунікації (зв'язки), можна стверджувати про існування другорядної, похідної спортивно-видовищної послуги - телетрансляції або показу документального відеофільму, кінофільму про спортивні змагання. Глядач сприймає видовище значною мірою очима оператора, режисера та коментатора. До того ж, постійно сприймається не все видовище, а тільки окремі фрагменти, що істотно впливає на загальне враження про справжній перебіг подій. Проте, слід зазначити й деякі переваги другорядної спортивно-видовищної послуги. Завдяки ній з'являється можливість задовольняти (хоч і не повною мірою) потребу в спортивному видовищі великої кількості людей. Телетрансляції спортивних змагань збирають мільйонну аудиторію глядачів в багатьох країнах світу. Завдяки технічним можливостям телебачення, глядачі можуть кілька разів і в різних ракурсах спостерігати цікаві моменти змагань, а коментатор дає додаткову інформацію про хід змагання, його учасників. Все це, поза сумнівом підвищує якість вторинної послуги, ефект від її споживання, компенсуючи повною мірою ті недоліки про яких йшла мова. Спортивно-тренувальна послуга - це різновид фізкультурно-спортивної діяльності, направлений на досягнення бажаного психофізіологічного стану спортсмена, яка проявляється в рівні його спортивної форми. Виробниками цієї послуги є тренери з різних видів спорту. Виробництво спортивно-тренувальної послуги має форму тренувального процесу, який здійснюється відповідно до науково-обґрунтованих обґрунтованими методик. Споживачами вказаних послуг є спортсмени. На відміну від інших фізкультурно-спортивних послуг спортивно-тренувальна послуга передбачає жорсткішу схему поведінки споживача, регламентуючи його дії не лише в період тренування, а й за його межами. Щоб досягти бажаного рівня форми спортсмен повинен дотримуватися методики тренувань, витримувати високі навантаження, підпорядковувати своє життя суворому режиму. Це вимагає значних емоційних і інтелектуальних зусиль. Спортивно-тренувальна послуга може вважатися послугою, яка доповнює спортивно-видовищну послугу. Як правило, вони тісно пов'язані між собою. Наведена класифікація фізкультурно-спортивних послуг не єдина, їх можна розглядати і за іншими критеріями. Одним з таких критеріїв є соціальна значущість потреб, які задовольняються в результаті споживання тієї або іншої послуги. Згідно цьому критерію, фізкультурно-спортивні послуги поділяються на 2 види: 1) послуги, які забезпечують задоволення первинних життєвих потреб людини; 2) послуги, споживання яких не викликане первинною життєвою необхідністю. Існує ще один критерій класифікації фізкультурно-спортивних послуг. Це спосіб отримання права на споживання послугами. Сучасним економічним системам властиві 2 таких способу споживання послугами, і вони поділяються на: - платні; - безкоштовні.
Питання до модуля №1: 1. Визначення поняття «система» та «соціальна система». 2. Фізична культура як соціальна система суспільства. 3. Соціальне значення галузі фізичної культури та спорту. 4. Структура та компоненти фізичної культури та спорту. 5. Фізична культура у системі ринкових відносин. 6. Соціально-культурні послуги як основний продукт галузі фізичної культури і спорту. 7. Класифікація фізкультурно-спортивних послуг. Перелік використаної літератури: 1. Галкин В.В. Экономика и управление физической культурой и спортом: Учебное пособие для вузов. – Ростов, 2006. – 448с. 2. Герцик М.С., Вацеба О.М. Вступ до спеціальностей галузі „фізичне виховання і спорт”: Підручник. – Харків: „ОВС”, 2005.- С. 6 – 9. 3. Жданова О.М. Управління фізичною культурою. Навчальний посібник для фізкультурних вузів. - Львів, 1996.-С. 13-15. 4. Менеджмент и экономика физической культуры и спорта: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений/М.И. Золотов., В.В. Кузин, М.Е. Кутепов, С.Г. Сейранов. – М.: Издательский центр «Академия», 2001. – 432с. 5. Переверзин И.И. Менеджмент спортивной организации: Учебное пособие. – 3-е изд., перераб. и. доп. – М.: «Физкультура и спорт», 2006. – 464с. 6. Степанова О.Н. Маркетинг в сфере физической культуры и спорта. – М.: Советский спорт, 2003. – 256с.
|
