Особливості економічного розвитку : Британська і французька моделі промислового перевороту.

Велика Британія відрізнялася від країн Європейського континенту за багатьма параметрами соціально-економічного розвитку. Причому велике значення мали відмінності в структурі попиту і пропозиції на її національному ринку. У Великобританії ще в XVIII ст. склалося зовсім інше, ніж у Франції, співвідношення попиту і пропозиції робочої сили, сировини, пального і готових виробів. Тут раніше почалася аграрна революція. Відповідно раніше намітились і тенденції до покращення благополуччя широких прошарків населення. Тому у Великобританії раніше склалися і більш високий, ніж у Франції, попит на промислові вироби, задовольнити який не використовуючи механізацію, мішали відносні нестачі дерев'яного палива, заліза та робочих рук. Дерев'яне вугілля було основним видом сировини для традиційної металургії, що була повсюдно поширена в Європі в XVIII ст. ЇЇ виробництво було дуже не значне і перестала задовольняти потреби суспільства, які значно зросли. Нестача ж робочої сили пояснювалася застосуванням методів, що потребували багато робочих рук, збільшення продуктивності землеробства. В силу цих причин розвиток традиційної промисловості, оснований на застосуванні ручної праці, уже в середині XVIII ст. досяг у Великобританії тих меж, за які неможна було вийти без технічного прориву.

Інакше складалася структура і співвідношення попиту і пропозиції в Франції. Тут працезатратні методи землеробства ще не отримали широкого поширення. В сільській місцевості була дешева робоча сила, яку прагнули використати промисловці, інвестуючи засоби в сільську домашню промисловість і мануфактуру. Вони не відчували гострої нестачі робочої сили, як їх британські колеги, і могли збільшити виробництво, не використовуючи механізацію.

Різниця в структурі попиту і пропозиції обумовили і своєрідність форм та методів здійснення промислової революції та індустріалізації. Британські промисловці в силу об’єктивних умов ринку були змушені спеціалізуватися на випуску тієї продукції, у виробництві якої найбільший ефект дає застосування машин. Це з самого початку привело у Великобританії до бурхливого підйому базових виробництв і галузей, що постачають сировину і напівфабрикати – кам'яне вугілля, метал. Базові галузі промисловості були силою, яка рухає промислову революцію. Вони тягнули за собою оброблювальну промисловість і задавали їй темп розвитку.

У Франції промисловці, не відчуваючи проблем з наймом робочої сили, на оборот, були зацікавлені в найбільш повному використанні праці. Вони орієнтувалися на виробництво виробів, які вимагали ручного обробляння. Тому підйом базових галузей на континенті був відстрочений на користь оброблювальної промисловості, що випускала готову до вживання продукцію. Збільшення випуску споживацьких виробів рано чи пізно призводило до загострення нестачі сировини і напівфабрикатів, перетворюючи їх виробництво у «вузьке місце» економіки. Розширити ці «вузькі місця» можна було шляхом підтягування базових галузей до рівня розвитку оброблювальних. Таким чином, силою, що рухала промислову революцію у Франції було оброблювальна промисловість, яка застосовувала головним чином ручну працю. Вона стимулювала механізацію базових галузей.

Отже, у Великобританії промислова революція з самого початку ознаменувалася широким застосуванням машин, всякого роду механізмів і нових джерел енергії – гідравлічних і парових машин. У Франції ж промислова революція пройшла як би два етапи – застосування спочатку переважно працезатратних, а потім працезберігаючих методів. На першому етапі оживилися оброблювальні галузі промисловості, що використовували переважно ручну працю. Лише тоді їх поступовий розвиток наштовхнувся на не достаток сировини і напівфабрикатів, почався другий етап промислової революції, який характеризувався механізацією базових галузей промисловості.

Франція спеціалізувалася на випуску дорогих високоякісних виробів із застосуванням ручної праці на завершальних етапах виробництва, а Великобританія – на виробництві дешевої стандартної продукції.

Своєрідність промислового перевороту у Франції порівняно з Великобританією була не лише в тому, що вона пройшла в своєму розвиткові два етапи, але і тому, що в французькій промисловості тривалий час зберігалася своєрідна дворівнева «дуалістична» структура. Якщо у Великобританії промислова революція послідовно вела до витіснення дрібних підприємств, що використовували ручну працю, великими, основаними на застосуванні машин та енергії пару, то у Франції співвідношення між двома секторами промисловості – ручним і механізованим – було складніше. В багатьох галузях французької промисловості успішно розвивалися великі механізовані підприємства. Проте вони не лише не мішали розвиткові дрібного ручного сектора виробництва, але певною мірою навіть заохочували його існування. Багато механізованих підприємств з успіхом кооперувалися з підприємствами мануфактурного типу.