Соціально-економічний розвиток Австрійської імперії в І пол ХІХ ст.У першій половині XIX ст. австрійська частина імперії продовжувала залишатися аграрною. У Чехії і Моравії переважаловеликепоміщицькеземлеволодіння і велосяекстенсивнегосподарство; У Далмації, Галіції і Буковині через дробленняселянськихгосподарствспостерігалосянавітьскороченняпродуктивності і виниклоаграрнеперенаселення. В австро-німецьких провінціях переважанняселянськихгосподарств, відмінаособистоїзалежності селян, слабкістьпоміщицькогоземлеволодіннястворили тут сприятливішіпередумови для капіталістичноїеволюції в селі, ніж в рештівсіх земель імперії. СеляниТіроля булиособистовільні і навітьмалипредставництво в ландтазі.Натомість, в Угощині існувало кріпосне право.Австрійськіселяни могли вільнопродавати і закладатисвоїнаділи, вибиратисобіпрофесію і одружуватися. У 30-40-і роки доситьширокогопоширеннянабуливикуп повинностей, замінапанщинигрошовим чиншем, розшарування селян, виділеннязаможноїверхівки, щовикористаланаймануробочу силу. У землеробствіпротягомвсього XIX століття в ціломупанувалотрипілля У гірськихпровінціях з їхпрекраснимиальпійськими лугами успішнорозвивалосятваринництво,переважном'ясне. Перший етаппромислового перевороту відрізнявсядвомаістотнимиособливостями. По-перше, йогорозвитокйшовнерівномірно в окремихпровінціях: центральні мали достатньо розвинену промисловість(напр.., Чеські землі), а східні(Сх. Галичина, Закарпаття). По-друге, домінувало текстильне виробництво, що давало близько половини всієї промислової продукції.Перша невелика залізнична гілка була прокладена в 1828 р., тобто через 3 роки після відкриття першої залізниці в Англії. Таким чином, до 40-х років XIX ст. виниклиновіпродуктивнісили, якіламали і руйнувалистаріфеодальніструктури. Але, економічна криза 1846р. і три поспіль неврожайних роки мали для імперії катастрофічні наслідки. Інфляція, дорожнеча, зростання цін на хліб і на головну їжу бідняків – картоплю, небачене раніше масове безробіття створили в країні небезпечну ситуацію.
|