Звичайна схема «руської історії...» М.Грушевського.

Найвідомішою працею М. Г є "Історія України-Руси", в основу якої історик поклав власну оригінальну концепцію наук дослідження. На відміну від пануючої в офіційній рос і-фії схеми розвитку іст процесу (за Карамзіним, Соловйовим, Ключевським, Погодіним), М.Г розробив власні підходи до вирішення цього питання. В узагальнюючій формі вона викладена у статті "Звичайна схема "русской" історії й справа раціонального укладу історії східного слов'янства," надрукованій 1904. Головною тут є теза про те, що "общерусской" історії не було й не може бути, як нема "общерусской" народності. Може бути історія всіх "руських народностей", якщо хтось хоче їх так називати, або ж-історія сх слов'янства. Вона й повинна стати на місце "русской" історії.

Ідея Г про необхідність вивчення різних гілок сх слов'янства була надзвичайно плідною, як і правомірним був його заклик до перегляду пануючої на той час погодінської теорії, яка визначала К Русь лише як творіння великоруської народності. М.Г запропонував інший шлях вирішення цього складного питання. По-перше, він категорично заперечує домагання Моск Русі на частину давньорус спадщини, спадкоємцем якої, на його думку, є тільки "українсько-руська народність", оскільки вона створила Київ державу. По-друге, Г запропонував вивчати насамперед іст народу, а не держави, що зумовлюється її підпорядкованою роллю з боку економічних, куль і нац факторів, і, по-третє, він закликав вивчати історію укр, білор та великору народностей окремо, в їх генетичнім розвитку, від початків і до сьогодення.

Починаючи від 30-х рр. XX ст., гострій критиці цю схему піддавали в радянській історіографії, що розглядала К Русь як "колиску" рос, укр і білор народів.

М.Г особливий наголос робив на нерозривності й тяглості укр історії від її ранньої доби через середньовіччя аж до нового періоду. Саме тому він називає свій основний твір "Історія України-Руси", пов'язуючи природну нову і стару іст назву країни. У цьому контексті історика Грушевського цілком слушно можна вважати засновником укр нац історіографії, яка розвивалася далі на основі створеної ним іст схеми.