Ранній гестоз. Гіперсалівація. Блювота. Клініка, діагностика і профілактика раннього гестозу.

Блювота вагітних являє собою ускладнення нормального перебігу вагітності і характеризується диспептичними явищами і порушенням всіх видів обміну.

До 12 тижнів вагітності виникає у 40-60% жінок. В більшості випадків – слабо виражена, не потребує лікування, з’являється між 4 і 7 тижнями гестації.

Класифікація:

Згідно класифікації Д.Д.Лебедева (1957) виділяють такі ступені токсикозу:

1 ступінь – фаза неврозу

2 ступінь – фаза токсикозу

3 ступінь – фаза дистрофії

Модифікував вказану класифікацію І.П.Іванов (1977) наступним чином:

- легка блювота вагітних

- помірна (середньої важкості) блювота вагітних

- важка (надмірна, безупинна) блювота вагітних

Фактори ризику виникнення токсикозів:

- хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту;

- хронічні захворювання печінки;

- астенічний синдром;

- порушення функції щитовидної залози;

- нервово-психічні захворювання;

- юний вік вагітної (до 18 років);

- генітальна гіпоплазія;

- трофобластичні захворювання (міхурцевий занесок) в анамнезі;

- цукровий діабет;

- бронхіальна астма.

Легка блювота:

- загальний стан задовільний;

- частота блювота до 4-5 р/добу;

- періодична (переважно вранці) нудота;

- незначне зменшення маси тіла (до 5% від вихідної);

- частота пульсу до 90 в 1’ або нормальна;

- артеріальний тиск в межах норми;

- відсутні зміни в клінічному аналізі крові;

- діурез в нормі.

Помірно виражена блювота:

- загальний стан середньої важкості;

- частота блювота до 10 р/добу;

- постійна нудота;

- слинотеча;

- легка анемія;

- метаболічний ацидоз;

- порушення водно-сольового, електролітичного, вуглеводного, жирового обмінів;

- зниження діурезу;

- сухість шкіри;

- іноді слабопозитивна реакція сечі на ацетон.

Надмірна блювота:

- загальний стан важкий;

- частота блювоти до 20 р/добу;

- постійна нудота;

- постійна слинотеча;

- втрата маси тіла на більше 10 % вихідної;

- підвищення температури тіла до 38 ˚С;

- тахікарія до 120 уд/хв,

- артеріальна гіпотонія;

- діурез різко знижений;

- підвищення в крові рівня залишкового азоту, сечовини, білірубіну;

- підвищення гематокриту;

- лейкоцитоз;

- зниження вмісту в сироватці крові альбумінів, калію, хлоридів;

- протеїнурія, циліндріурія, уробілінурія, еритроцитурія, лейкоцитурія;

- запах ацетону із рота, різко позитивна реакція сечі на ацетон;

- порушення функції життєво важливих органів і систем, виражена інтоксикація і зневоднення.

Для визначення ступеня важкості блювоти вагітних поряд з клінічним обстеженням необхідно проведення наступних клініко-лабораторних досліджень:

- загальний аналіз крові – визначення гемоглобіну, кількості еритроцитів;

- коагулограми – гематокрит;

- біохімічного аналізу крові – білірубін, загальний білок, білкові фракції, залишковий азот, сечовина, електроліти (калій, натрій, хлориди), трансамінази, глюкоза;

- показників кислотно-основного стану;

- загального аналізу сечі – наявність ацетону, уробіліну, жовчних пігментів, білку;

- ультразвукове дослідження печінки, нирок, органів малого тазу, ембріону для своєчасної діагностики трофобластичної хвороби, багатоплідної вагітності, особливо при наявності кров’янистих виділень із статевих шляхів.

Оцінка ступеня важкості блювоти вагітних

Симптоматика	Ступінь важкості блювоти
легка	середня	важка
Апетит	Помірно знижений	Значно знижений	Відсутній
Тошнота	Помірна	Значна	Постійна, виснажлива
Салівація	Помірна	Значна	Значна (густа, в’язка слина)
Частота блювоти на добу	3-5 раз	6-10 раз	11-15 раз і до безперервної
Частота пульсу в 1 хв.	80-90	90-100	Більше 100
Систолітичний АТ	120-110 мм.ст.ст.	110-100 мм.ст.ст.	Менше 100 мм.ст.ст.
Утримання їжі	Утримує	Частково	Не утримує
Зменшення маси тіла	1-3 кг (до 5% від вихідної маси)	3-5 кг (1 кг в тиждень, 6-10% від вихідної маси)	Більше 5 кг (2-3 кг в тиждень, більше 10% від вихідної маси)
Запаморочення	Рідко	У 30-40% хворих, помірно виражене	У 50-60% хворих, значно виражене
Субфібрилітет	Відсутній	Рідко	У 35-60% хворих
Жовтушність склер і шкіри	Немає	У 5-7% хворих	У 20-30% хворих
Гіпербілірубінемія	Немає	21-40 мкмоль/л	21-60 мкмоль/л
Сухість шкіри	+	+ +	+ + +
Діурез	900-800 мл	800-700 мл	Менше 700 мл
Ацетонурія	Немає	Періодично у 20-50%	У 70-100%

 

Гіперсалівація. Збільшення секреції в порожнині рота вагітної. В деяких випадках добове слиновиділення досягає одного літра і більше. Значна салівація призводить до зниження білків, вітамінів, солей і гіпогідратації хворої.

Лікування.

Легка блювота вагітних піддається лікуванню або минає самостійно. Не дивлячись на те, що блювота може самостійно пройти, вагітним з легкою блювотою теж потрібно призначати терапію, яка включає рекомендації по режиму дня і дієті. Лікування вагітних з легкою блювотою можна проводити амбулаторно. При помірно вираженій і надмірній блювоті показане лікування в стаціонарі.

Основні компоненти терапії:

- дієта; у зв’язку із зниженням апетиту рекомендується різноманітна їжа, яка повинна бути легкозасвоюваною, містити велику кількість вітамінів; їжу необхідно приймати невеликими порціями кожні 2-3 год в охолодженому вигляді і в положенні лежачи; показаний також прийом мінеральної лужної води в невеликих об’ємах 5-6 раз в день; краще припинити застосування препаратів заліза до припинення нудоти; перед тим, як вставати з ліжка, з’їсти сухий хліб чи печиво; пити чай з м’ятою, гінкго; обмежити прийом продуктів з високим вмістом жирів і білків;

- лікування – усунення негативних емоцій, встановлення сприятливого психологічного мікроклімату, тривалий сон, ізоляція вагітної від вагітних з подібними симптомами;

- електроаналгезія, голкорефлексотерапія, психо- і гіпнотерапія, що є достатнім для лікування легкої блювоти, а при помірній і надмірній блювоті вони дозволяють зменшити медикаментозне навантаження на організм вагітної.

Комплексна терапія блювоти вагітних включає:

- вплив на ЦНС, блокування блювотного рефлексу;

- нормалізація ендокринних і обмінних порушень, вітамінотерапія;

- інфузійні засоби для регідратації, нормалізації водно-електролітного балансу, дезінтоксикації і парентерального харчування;

- антигістамінні засоби;

Лікарські засоби, які застосовуються для впливу на ЦНС, включають препарати, які діють на різні нейромедіаторні системи довгастого мозку, блювотний центр, шлунково-кишковий тракт: етаперозин, дроперидол, церукал (метоклопрамід реглан)

Лікування продовжують до зникнення симптомів.

Основним правилом медикаментозної терапії при важкій і середній ступені важкості блювоти є парентеральний метод ведення протягом 5-7 дів (або до досягнення стійкого ефекту).

Для боротьби зі зневодненням організму, для дезінтоксикації і встановлення кислотно-основного стану застосовують інфузійну терапію у кількості 1,0-2,5 л/добу в залежності від ступеня важкості токсикозу і маси тіла вагітної.

Вводяться наступні препарати: Рінгера-Локка або ізотопічний розчин хлориду натрію, ксилат, реосорбілакт, глутаргін, берлітіон, розчин альбуміну.

Критерії достатності інфузійної терапії (зменшення зневоднення):

- підвищення тургору шкіри;

- нормалізація величини гематокриту;

- збільшення діуреза;

- покращання самопочуття.

Комплексну терапію продовжують до стійкого припинення блювоти, нормалізації загального стану, поступового збільшення маси тіла; виписка через 5-7 днів після припинення блювоти.

Комплексна терапія лікування токсикозів включає також загальнозміцнювальну та вітамінотерапію, антигістамінні засоби, седативні препарати.

Прогноз.

1. При легкій блювоті вагітних сприятливий; легко піддається лікуванню або минає самостійно; у 10-15% вагітних може перейти в наступну стадію.

2. При помірно вираженій блювоті прогноз сприятливий, але вагітна потребує призначення комплексного лікування.

3. При надмірній блювоті прогноз часто неблагоприємний; при появі загрозливих симптомів вагітність переривають.