Студопедия — Послідовність створення базових тестових завдань
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Послідовність створення базових тестових завдань






Ступенева система освіти, кредитно-модульна система організації навчального процесу, вимоги ECTS передбачають необхідність ефективного внутрішньовузівського контролю ЗУН студентів. Розробка тест-завдань і тестів як засобів діагностики рівня освітньо-професійної підготовки починається з визначення умінь, зафіксованих в освітньо-кваліфікаційній характеристиці (ОКХ) фахівця, і знань, що є основою формування цих умінь. Необхідний рівень знань забезпечується змістовими модулями навчальних дисциплін, що наведені в освітньо-професійній програмі (ОПП) підготовки фахівця. У свою чергу, змістові модулі формуються за допомогою навчальних елементів. Засвоєння саме навчальних елементів контролюється, через тестування відповідного рівня знань – ознайомчо-орієнтовного, понятійно-аналітичного і продуктивно-синтетичного. Тому навчальні елементи повинні бути достатньо явно визначеними складовими навчальних програм, побудованих за модульним принципом.

Модуль – це, як правило, навчальна дисципліна (нормативна, вибіркова, додаткова) або декілька споріднених навчальних дисциплін. Модуль може складатись з декількох змістових модулів. Але, виходячи з психофізіологічних норм засвоєння навчальних елементів, при використанні оптимальних форм, методів і засобів навчання, залежно від кількості кредитів, дисципліна (модуль) може мати 2-6 змістових модулів. Це означає, що зручним є варіант, коли один змістовий модуль відповідає одному кредиту з урахуванням годин, відведених для аудиторної, самостійної і навчально-наукової роботи студентів. Кількість годин, передбачених для вивчення змістових модулів, може бути різною, але в цілому відповідати кількості кредитів, відведених навчальним планом для дисципліни. Такий підхід особливо важливий для професійно-орієнтованих дисциплін, де можливі серйозні зміни змісту модуля чи окремого змістового модуля.

Вважаємо, що для кожного змістового модуля доцільно скласти перелік нормативних навчальних елементів, які забезпечують відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень (молодшого спеціаліста, бакалавра, магістра) і засвоюються у процесі лекційних, практичних, семінарських, лабораторних, самостійних індивідуальних занять, практики, кваліфікаційних робіт і контрольних заходів. Ці навчальні елементи повинні контролюватись на всіх необхідних рівнях внутрішньовузівського і експертного контролю, тому що вони забезпечують необхідний рівень знань, умінь і навичок для роботи на первинних посадах.

Нормативні навчальні елементи повинні знайти відображення у структурі залікового кредиту з модуля, бути основою для розробки базових тест-завдань. Оптимальна кількість навчальних елементів, яку можуть засвоїти студенти за академічну годину, залежить від психофізіологічних характеристик індивідуума, визначена в результаті педагогічних досліджень. У ХНУ ім. В.Н.Каразіна під керівництвом професора В.Ю.Некоса було експериментально встановлено, що за академічну годину в аудиторному режимі студент може ефективно засвоїти 3-5 навчальних елементів. Враховуючи, що максимальна кількість навчальної інформації може складати згідно з [11] не більше 7 нових термінів за академічну годину, то науково обґрунтована кількість навчальних елементів може бути визначена з кожного модуля. Таким чином залежно від кількості кредитів визначається оптимальна кількість нормативних навчальних елементів, що підлягають контролю.

На рис. 3.1 схематично показана послідовність створення тест-завдань.

За алгоритмом створення системи базових тестових завдань стандартизованих форм (рис 3.1) необхідно починати з визначення груп нормативних навчальних елементів, що підлягають тестовому контролю. На підставі аналізу змістових модулів розробляють тест-завдання відповідної форми, типу і виду, виходячи зі змісту тест-завдання і потрібного рівня сформованих знань. Далі тест-завдання розподіляють на умовні групи, що дає змогу підібрати для кожного навчального елемента оптимальну форму, тип і вид завдання з урахуванням принципів педагогічних вимірювань. Деякі навчальні елементи доцільно подати в різній формі, тому що в процесі їх апробації на різних контингентах тестованих і визначення діагностичних властивостей частина тест-завдання буде відкинута. Розроблені тест-завдання використовують для компонування проекту тесту. Після проведення тестового іспиту і визначення статистичних параметрів тест-завдань і тесту, формують систему базових тест-завдань, які потім використовують для конструювання тестів різної складності й необхідної довжини.


 

 

 


 

Рис. 3.1. - Схема послідовності створення системи базових тестових завдань


Вільно орієнтуватись у великому різноманітті тест-завдань допомагають уніфіковані й певною мірою стандартизовані МОН України форми завдань, які після узагальнення подані на рис. 3.2.

 







Дата добавления: 2015-09-07; просмотров: 452. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...

Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Ученые, внесшие большой вклад в развитие науки биологии Краткая история развития биологии. Чарльз Дарвин (1809 -1882)- основной труд « О происхождении видов путем естественного отбора или Сохранение благоприятствующих пород в борьбе за жизнь»...

Этапы трансляции и их характеристика Трансляция (от лат. translatio — перевод) — процесс синтеза белка из аминокислот на матрице информационной (матричной) РНК (иРНК...

Условия, необходимые для появления жизни История жизни и история Земли неотделимы друг от друга, так как именно в процессах развития нашей планеты как космического тела закладывались определенные физические и химические условия, необходимые для появления и развития жизни...

Значення творчості Г.Сковороди для розвитку української культури Важливий внесок в історію всієї духовної культури українського народу та її барокової літературно-філософської традиції зробив, зокрема, Григорій Савич Сковорода (1722—1794 pp...

Постинъекционные осложнения, оказать необходимую помощь пациенту I.ОСЛОЖНЕНИЕ: Инфильтрат (уплотнение). II.ПРИЗНАКИ ОСЛОЖНЕНИЯ: Уплотнение...

Приготовление дезинфицирующего рабочего раствора хлорамина Задача: рассчитать необходимое количество порошка хлорамина для приготовления 5-ти литров 3% раствора...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия