Технологія проведення письмового тестового іспиту і забезпечення об’єктивності вимірювання результатів тестування

Тестовий іспит проводять при додержуванні певних організаційних вимог:

1. Дотримання правил секретності при тиражуванні тестів, їх зберіганні й використані.

2. Інформаційна й психологічна підготовка студентів до тестового іспиту.

3. Забезпечення студентів консультаціями з підконтрольних модулів.

4. Уніфікація умов проведення вимірювань.

5. Уніфікація методик обробки результатів тестування.

6. Відпрацювання помилок, допущених при тестуванні.

7. Визначення рейтингу студентів з поточного, рубіжного і підсумкового контролю.

Для виконання правила секретності необхідно тест тиражувати і роздати студентам під час проведення контрольного тестування. У разі формування тесту і тестування з використанням ПК доцільно застосовувати існуючі прийоми збереження секретності. Аркуші тесту бажано скріпити з метою запобігання їх передачі від менш до більш успішних студентів для виконання, тобто використання цього методу як варіанта списування.

Інформаційна й психологічна підготовка студентів повинна починатися ще зі вступної лекції. Треба ознайомити студентів з термінами контролю, їх кількістю, обсягом тестів, форм, типів і видів тест-завдань. Необхідно забезпечити можливість самостійного відпрацювання студентами додаткової літератури з підконтрольних модулів, враховуючи нові видання і методичні розробки. Важливо також знайомство студентів з робочою програмою дисципліни, що дає змогу студентам заздалегідь самостійно забезпечити себе відповідними інформаційними матеріалами й погодити їх з викладачем. Тестовий контроль повинен відбуватись у відповідно підготовлених аудиторіях, в дружній і спокійній атмосфері, що покращує психологічний стан тестованих.

Консультації з підконтрольних модулів доцільно проводити у вигляді дискусії з проблемних питань, що дозволяє уточнити, розширити й поглибити знання без розкриття форми, типу й виду тест-завдань і відповідей. Важливо рекомендувати додаткову літературу для поглибленого самостійного вивчення змістовного модуля.

Застосування уніфікованих стандартизованих методик тестування дозволяє підвищити принцип справедливості, сприяє розвитку особистості студента, зводить до мінімуму вплив суб’єктивних факторів. Тому уніфікація умов проведення вимірювань і методики обробки результатів тестування реалізується на наукових принципах: об’єктивність, надійність, валідність, точність.

Принцип об’єктивності забезпечується шляхом застосування тестового контролю і використання стандартних методик конструювання тест-завдань та технології проведення тестового іспиту, які відповідають державним стандартам освіти. Цей принцип важливо дотримати у разі бажання студентів покращити оцінку або пропуску з поважних причин одного чи декількох видів контролю. Звичайно, що з часом, коли студенти покращать знання в цілому з інших модулів дисципліни, писати той же тест, який писали раніше студенти цієї ж академгрупи – значить поставити тестованих в нерівні умови. Тому такі випадки повинні бути винятком з правил і позачергове тестування виконуватись тільки з дозволу декана, першого проректора чи ректора залежно від рівня контролю. Таким чином, буде виконуватись принцип справедливості, який близький за змістом до принципу об’єктивності. В якійсь мірі вирівняти умови і витримати принципи об’єктивності й справедливості можна шляхом розробки варіанта контрольної роботи з тих же модулів, такої ж кількості балів тесту, але з більш складним тест-завданням. Ці вимоги студенти повинні добре знати, що зменшити кількість бажаючих індивідуально писати контрольну роботу і відволікати викладача від планової роботи для повторного тестування, що веде до непередбаченого додаткового навантаження.

Проблемою об’єктивності планового іспиту є також визначення мінімальної кількості балів тесту, яка дозволяє вважати, що студент позитивно склав іспит, а кількість і якість тестових завдань є достатньою для покриття необхідних навчальних елементів з модуля і забезпечення точності вимірювання. Зазначимо, що при державному кваліфікаційному іспиті точність вимірювання не повинна перевищувати 5%. Для забезпечення такої точності вимірювання довжина тесту має складати 380-420 балів. Виміри вважаються об’єктивними, якщо вплив суб’єктивних дій є мінімальним, тобто різні дослідники, вимірюючи одну і ту ж характеристику, мають одержувати однаковий результат. Це можливо за умови стандартизації процесу вимірювання обробки результатів та їх інтерпретації.

Важливою характеристикою контролю ЗУН є надійність методу вимірювання, який дозволяє відновити результати тестування при повторних контрольних вимірах. У реальних умовах високу надійність результатів тестування можна забезпечити шляхом розробки сукупності тестів одного і того ж рівня за індексом складності, диференціюючої здатності та стандартизації технології проведення іспиту.

Достовірність результатів тестування підвищиться, якщо кваліфікаційні завдання, які перевіряються тестом певного рівня складності, адекватно відповідають рівню вимог сучасного виробництва і науки.

Точність методу вимірювання в значній мірі залежить від наявності систематичної помилки, які допускають викладачі при складанні тест-завдань, компонуванні тесту і проведенні іспиту.

Відпрацювання помилок, допущених при тестуванні, є невід’ємною складовою об’єктивності, справедливості, гласності тестового контролю, сприяє засвоєнню матеріалу дисципліни. Одночасно рівень знань студентів суттєво підвищується, якщо викладач аргументовано пояснює незрозумілі чи недостатньо відомі явища, проводить дискусію з проблемних питань. Таке відпрацювання результатів тестування значно покращує рівень знань, що потім позитивно позначається на результатах рубіжного чи підсумкового тестування.

Визначення рейтингу з різних видів поточного контролю, з дисципліни в цілому, рейтингу за семестр та за навчальний рік, підсумкового рейтингу після закінчення навчання є найбільш відповідальною, проблемною складовою кредитно-модульної системи навчання. Проблемність полягає у відсутності чітких, стандартизованих підходів до визначення (оцінки) в балах всіх видів навчального навантаження. Рекомендована авторами методика визначення рейтингу значною мірою усуває існуючі недоліки. Вплив різних видів навчальних аудиторних і позааудиторних робіт та професійної майстерності викладача на оцінку і рейтинг якості освітньо-професійної підготовки студентів розглянутий в [9, 13].