ОЦІНКА ВОЛОГІСНОГО РЕЖИМУ ОГОРОДЖУвальних КОНСТРУКЦІЙ

6.1 Для зовнішніх огороджувальних конструкцій будинків, що опалюються, обов'язкове виконання умови:

Δ w £Δ w _д, (17)

де Δ w збільшення вологості матеріалу у товщі шару конструкції, в якому може відбуватися конденсація вологи, за холодний період року, % за масою;

Δ w _д - допустиме за теплоізоляційними характеристиками збільшення вологості матеріалу, в шарі якого може відбуватися конденсація вологи, % за масою, що встановлюється згідно з табл.8 залежно від виду матеріалу.

 

Таблиця 8 –Допустиме за теплоізоляційними характеристиками збільшення вологості матеріалу, Δ w _д, в конструкції в холодний період року

Найменування матеріалу	ЗначенняΔ w д, %
Мінераловатні та скловолокнисті вироби	2,5
Пінополістирол	2,0
Пінополіуретан	3,0
Плити з карбамідо-формальдегідних пінопластів	7,0
Ніздрюваті бетони (газобетон, пінобетон, газосилікат тощо.)	1,2
Бетони легкі	1,2
Вироби перлітові	2,0
Плити з природних органічних та неорганічних матеріалів	7,0
Вироби з кремнезиту	2,5
Цегляне мурування	1,5
Піногазоскло	1,5
Мурування з силікатної цегли	2,0
Засипки з керамзиту, шунгізиту	3,0
Важкий бетон, цементно-піщаний розчин	2,0

 

6.2 Зона конденсації визначається за характером розподілу парціального тиску водяної пари, e(х), і насиченої водяної пари E(x) у товщі шарів огороджувальної конструкції. Парціальний тиск водяної пари в товщі шару матеріалу в перерізі x, Па, визначається за формулою:

(18)

 

де e _в– парціальний тиск водяної пари внутрішнього повітря, Па, що визначається за розрахунковим значенням відносної вологості, φ_в0, залежно від призначення будинку згідно з додатком Г, і значенням парціального тиску насиченої водяної пари, Е _в, що залежить від температури, за формулою:

, (19)

де t _зе – розрахункова температура зовнішнього повітря для процесу вологонакопичення, що визначається за СНиП 2.01.01 для періоду найбільш холодного місяця року, ⁰С.

6.3 Опір паропроникненню огороджувальної конструкції та окремих її шарів розраховується за формулами:

, (20)

. (21)

 

де n – загальна кількість шарів в конструкції;

m – кількість повних шарів від внутрішньої поверхні до перерізу x;

δ _і – товщина і-го шару, м;

μ _i – паропроникність матеріалу i-го шару, мг/(м год Па), що визначається за додатком К;

μ _{m +1} – паропроникність матеріалу шару, мг/(м год Па), де розташований переріз х.

6.4 У разі для будь-якого х Î[0,d] умова за формулою (31) вважається виконаною.

6.5 У разі у будь-якому з перетинів огороджувальної конструкції проводиться розрахунок приросту вологи у шарі матеріалу Δ w, у якому відбувається конденсація вологи (у разі розташування зони конденсації на межі шарів – приріст розраховується для шару прилеглого до зони конденсації з боку внутрішньої поверхні) за формулою:

. (22)

 

де P – кількість вологи, що конденсується у товщі огороджувальної конструкції за період вологонакопичення, кг/м², що розраховується за формулою:

. (23)

 

де e _к – парціальний тиск водяної пари, Па, у зоні конденсації, що визначається за формулою (32);

R_{e к}– опір паропроникненню частини огороджувальної конструкції від внутрішньої поверхні до зони початку конденсації, м² год Па/мг, що визначається за формулою (35);

– те саме, що у формулі (32);

Z – період вологонакопичення, год, що встановлюється рівним періоду із середньодобовими температурами зовнішнього повітря менше ніж 8 ⁰С за СНиП 2.01.01;

δ_к – товщина шару матеріалу, м, у якому відбувається накопичення вологи, що конденсується (від зони конденсації до внутрішньої поверхні шару);

ρ_к – густина шару матеріалу, в якому відбувається конденсація вологи, кг/м³, що визначається згідно з таблицею Л.1 додатку Л.