Студопедия — Проблеми утилізації відходів пластикового паковання
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Проблеми утилізації відходів пластикового паковання






Людство в черговий раз «захворіло» і, мабуть, дуже серйозно...

Попередні «хвороби цивілізації» виникали, як правило, в періоди глобальних революційних потрясінь чи науково-технічних «проривів», коли в короткі, за історичними мірками, терміни відбувалися різкі зміни життя величезної кількості людей.

Боляче і неоднозначно цивілізація сприймала винахід колеса і металу, залізниці і автомобіля, телевізора та комп'ютера. І кожного разу відбувалось руйнування, і на руїнах старого життя будувалося нове. Причому старе не відкидалося геть-чисто, а, за можливості, використовувалося, модернізувалося і утилізувалося, тому і старі речі поступово заміщалися технічно новими.

Остання пластикова «сміттєва хвороба цивілізації» пов'язана з повсюдним впровадженням пластмас у вироби побуту і техніки і має, завдяки сучасним - практично миттєвим засобам доставки, вселенський характер.

З розвитком промислового виробництва в містах та їхніх околицях з'явилася величезна кількість відходів, що забруднюють навколишнє середовище, і це не могло не вплинути на зміну не тільки ландшафтів, а й усіх природних середовищ. Звичайно ж відходи можна регулярно збирати, вивозити на звалища і ліквідувати, але це вимагає значних додаткових фінансових витрат і для відповідальних за це органів «не цікаво», оскільки не «царська справа» возитися зі сміттям.

Людство виявилося не готовим до масової появи естетично та художньо прекрасних, функціонально досконалих, легких і міцних, а саме головне,— дешевих і довговічних виробів із пластмас.

Таким чином цивілізація розвитку та бурхлива життєдіяльність людей створюють загрозу екології навколишнього природного середовища та здоров’ю і життю кожного з нас.

З іншого боку ця ситуація повинна повернути людство обличчям до проблеми розроблення, впровадження системи утилізування та повторного використання відходів пакувальних матеріалів і паковань з найменшими негативними впливами на безпеку життя.

Швидкий розвиток пакувальної індустрії, прагнення виробників виготовляти конкурентоспроможну продукцію, масовий ввіз запакованих товарів і таропакувальних матеріалів із-за кордону, відсутність єдиного комплексного й відпрацьованого механізму збирання, утилізації та переробки використаного паковання створюють загрозу для екологічної безпеки довкілля.

Заради справедливості слід зазначити, що наші території далеко не найбільш засмічені і захаращені. Пальма першості в цьому належить, очевидно, африканським і азіатським країнам, у які сміття - у першу чергу технічне - завозиться морськими шляхами з «розвинених» країн за грошову оплату. Злиденне населення зі шкодою для здоров'я кустарно «переробляє» такі відходи, виплавляючи з цифрової техніки цінні метали та утилізуючи, за можливості, інший побутовий та комп'ютерний мотлох. При цьому повсюдно відбувається жахливе забруднення населених пунктів і природних середовищ. Сміття ніхто не вивозить і не ліквідує, тому в цих країнах не до милування пейзажем - екологічна катастрофа неминуча.

Пластикове сміття проникло у всі середовища існування живих істот: у воду, повітря і землю, причому фактор реального забруднення водних об'єктів: річок, озер, морів і океанів вже прийняв загрозливий характер. Сміттям забиті не тільки береги водних об'єктів, але й водні русла. Скоро пластикове сміття може стати перешкодою для нормального судноплавства не тільки на внутрішніх водних об'єктах, а й у відкритому морі. Наприклад, "острів" зі сміття в Тихому океані вже перевищив у два рази територію США. Ця величезна купа плавучого сміття - фактично найбільше звалище планети - тримається на одному місці під впливом підводних течій, що мають завихрення. Смуга пластикових відходів тягнеться від місця приблизно в 500 морських милях від узбережжя Каліфорнії через північну частину Тихого океану повз Гаваї і ледь не досягає віддаленої Японії. Склад такого своєрідного "острова" зі сміття дуже різноманітний - це і футбольні м'ячі, і старі байдарки, і кубики від дитячих конструкторів Lego. Але, звичайно ж, велика частка сміття доводиться на поліетиленові пакети та пластикову тару.

Ще в 2004 році сміттєвий "острів", за оцінками фахівців, важив приблизно три мільйони тонн і за розмірами відповідав території Центральної Європи. За останні роки "острів" на плаву помітно продовжує розростатися, погрожуючи світовому океану глобальною екологічною катастрофою. Океанологи порівнюють цю пляму з живою твариною: «Вона пересувається планетою подібно крупній тварині, що звільнена з ланцюга».

Близько 20% сміття складає те, що викидають з кораблів і нафтових платформ, інше поступає в океан з суші. Засміченою територією приходиться пропливати біля тижня.

Вчені стверджують, що ця значна засмічена територія вже є середовищем нового типу. Традиційно сміття, що попадає в океанські зони колових течій, піддається гниттю і іншим процесам біорозкладу. Однак, сучасний пластик є настільки довговічним, що на цьому звалищі знаходяться предмети півстолітньої давнини.

Повільно циркулююча маса води, що наповнена сміттям, створює загрозу і для людей, оскільки те, що попадає в океан, з’являється в шлунках океанських мешканців, а потім до організму людей. Але, що з цим робити і як з ним боротись, поки що не придумано. За даними Програми навколишнього середовища ООН, пластикові покидьки є причиною загибелі більше 1 млн. морських птахів на рік, а також понад 100 тис. морських ссавців. У шлунках полеглих морських ссавців і птахів знаходять шприци, запальнички і зубні щітки - всі ці предмети вони заковтують, приймаючи їх за їжу…

Щорічний приріст відходів пластиків складає 8 – 10%. Виробництво і споживання полімерних матеріалів створює таку кількість відходів, яка негативно впливає на навколишнє середовище у всьому світі. Очікується, що в XXI столітті виробництво і споживання пластмас виростуть в 2 – 3 рази, а загальне виробництво полімерних матеріалів у майбутньому досягне 350 – 400 млн. т. на рік, всі вони з часом стануть відходами, негативно впливатимуть на довкілля. А тому посилено ведуться пошуки нових технологій утилізації відходів пластмас.

Гострою проблемою у багатьох країнах світу залишається питання розділення відходів пластмас від загального обсягу ТПВ. На початку ХХІ століття лише 10% пластикових відходів вдавалось переробити. Системи перероблення пластмас постійно удосконалюються: створюється нове обладнання для сортування і розділення пластмас, наприклад, навіть за кольором.

Але технології, як вважають спеціалісти, це ще не все. Необхідно покращувати всі ланки в ланцюгу рециклінгу.

В Західній Європі половина відходів пластмас – це використані паковання, кількість яких складала 56,5% (9 млн. т.) в 1995р., 58,2% (12,3 млн. т.) в 2001 р. і 59,4% (15,3 млн. т.) у 2006 р.

Нові технології сортування. Для ідентифікації, сортування і відокремлення відходів пластмас використовуються – датчики, оптична і електронна апаратура, роботи, лазерні технології, рентгенівське опромінення, відбиття, флуоресценція, інші сучасні технології. Чистота рециклінгу може сягати 99%.

Найбільш успішно іде рециклінг ПЕТФ (поліетилентерафталат) і ПЕНЩ (поліетилен низької щільності) пляшок, оскільки спеціалісти навчились швидко відокремлювати їх з відходів шляхом сканування ІЧ і рентгенівськими променями під час проходження на швидкісному конвеєрі. Це дає змогу сортувати дрібні частки пластмаси за кольором з швидкістю більше 2 т на годину.

Існує технологія сортування за кольором з ККД 95 – 99%.. Як результат – кожна третя пляшка ПЕТФ у Західній Європі виготовляється з вторинних матеріалів. Однак, ціна вторинної сировини достатньо висока, інвестиції значні, а доходи – низькі. Ситуація ускладнюється екологічною політикою ЄС, яка забороняє гнучкість в застосуванні методів рециклінгу, за яку виступають і підтримують переробники пластмас.







Дата добавления: 2015-09-07; просмотров: 540. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

ТЕХНИКА ПОСЕВА, МЕТОДЫ ВЫДЕЛЕНИЯ ЧИСТЫХ КУЛЬТУР И КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СВОЙСТВА МИКРООРГАНИЗМОВ. ОПРЕДЕЛЕНИЕ КОЛИЧЕСТВА БАКТЕРИЙ Цель занятия. Освоить технику посева микроорганизмов на плотные и жидкие питательные среды и методы выделения чис­тых бактериальных культур. Ознакомить студентов с основными культуральными характеристиками микроорганизмов и методами определения...

САНИТАРНО-МИКРОБИОЛОГИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ВОДЫ, ВОЗДУХА И ПОЧВЫ Цель занятия.Ознакомить студентов с основными методами и показателями...

Меры безопасности при обращении с оружием и боеприпасами 64. Получение (сдача) оружия и боеприпасов для проведения стрельб осуществляется в установленном порядке[1]. 65. Безопасность при проведении стрельб обеспечивается...

Трамадол (Маброн, Плазадол, Трамал, Трамалин) Групповая принадлежность · Наркотический анальгетик со смешанным механизмом действия, агонист опиоидных рецепторов...

Мелоксикам (Мовалис) Групповая принадлежность · Нестероидное противовоспалительное средство, преимущественно селективный обратимый ингибитор циклооксигеназы (ЦОГ-2)...

Менадиона натрия бисульфит (Викасол) Групповая принадлежность •Синтетический аналог витамина K, жирорастворимый, коагулянт...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.013 сек.) русская версия | украинская версия