Війна пластиковому пакованню

З інформаційних джерел відомо, що в Китаї вирішили відмовитись від використання поліетиленових пакетів. Державна Рада Китаю заборонила магазинам упаковувати товари громадянам в пакети з поліетилену з червня місяця 2007 р., пропонуючи рядовим китайцям брати з собою в магазини кошики або багаторазового застосування сумки з тканини. Магазини, які порушуватимуть нове правило, будуть оштрафовані, їм загрожує конфіскація товару.

Деякі міста США також вийшли на шлях війни з поліетиленом. Так, наприклад, муніципалітет Сан-Франциско проголосував за заборону продажу поліетиленових пакетів.

Кнесет Ізраїлю прийняв законопроект про заборону безкоштовної роздачі поліетиленових пакетів у торгових закладах, аналогічна заборона діє в Ірландії та Данії. Мешканці цих країн платять 15 і 10 центів, відповідно, за пакет. Однак, коли в Данії ввели оплату за поліетилен, його популярність у покупців знизилась в десятки разів. В Україні також стартувала організована рядом громадських рухів акція під назвою «Торба - природі», головна мета якої – пропаганда відмови від пакетів з поліетилену і заміна їх екологічними сумками.

В США набирає хід чергова хвиля виступів проти посуду з полімерів, полімерного паковання для харчових продуктів, виробів для дітей. Критика базується на останніх наукових дослідженнях, що вказують на шкідливий вплив компонентів полімерів навіть в мікроскопічних дозах. У відповідності з дослідженням Університету Рочестера, наприклад, поліетилентерефталат підвищує кількість жіночих гормонів у хлопчиків і призводить до підвищення ризику раку в дівчаток.

Американська влада прислуховується до голосів тих, хто виступає проти шкідливої дії компонентів полімерів, а Японія і Євросоюз уже заборонили відповідні полімерні ємкості для продуктів.

Дитячі пластикові пляшечки. За свідченням MEDPORTAL, хімічна сполука бісфенол – А, яка присутня в пластикових пляшечках, шкідлива для дітей і тварин. Про це заявили одразу декілька європейських організацій, що займаються охороною довкілля.

У зв’язку з цим американська організація FDA, яка розробляє і встановлює стандарти на продукти, медикаменти і деякі інші супутні товари, а також аналогічні Європейські організації, провели спеціальне дослідження стосовно впливу бісфенолу – А в обміні речовин людини.

Раніше «Національна токсикологічна програма» США, яка відноситься до міністерства охорони здоров’я, також висловила стурбованість, що бісфенол – А може спровокувати проблеми нервової системи у немовлят і дітей старшого віку. Дослідження показали, що незначна кількість цієї речовини абсолютно не шкідлива для здоров’я. Мінохорони здоров’я Ізраїлю також випустило додаткові рекомендації з використання дитячих пляшечок. По-перше, не рекомендується їх використовувати більше одного року. По-друге, не варто використовувати зношені, тріснуті або поцарапані пляшечки.

За ініціативи Мінохорони здоров’я Інститут стандартів Ізраїлю проводить власні дослідження, щоб встановити національні стандарти щодо вмісту бісфенолу – А.

Останні роки, особливо в період літнього заміського відпочинку, значною популярністю користується посуд з пластику: ложки, виделки, тарілки, стакани, салатниці. На перший погляд, такий посуд є дуже зручним: у порівнянні з скляним він є легким, не б’ється, його не потрібно мити. Однак і маленька виделка з пластику може стати небезпечною, якщо не дотримуватись правил поводження з нею.

Пластик, з якого виготовлено одноразовий посуд,— матеріал надто крихкий: під впливом світла тріскається, від жари плавиться. А тому для підвищення міцності в нього добавляють речовини — стабілізатори, завдяки чому пластмаса стає міцнішою, але, разом з тим, токсичнішою.

Так, посуд з полістиролу безпечний за контакту з холодними речовинами, але від гарячої рідини або алкоголю він починає виділяти токсичну сполуку стирол, яка має властивість накопичуватись в печінці та нирках, руйнуючи їх. Зазвичай на посуді, що не призначений для гарячих продуктів, стоїть маркування «тільки для холодних продуктів» або «не придатний для гарячих продуктів». За контакту алкоголю та поліпропілену виділяються канцерогенні речовини фенол і формальдегід, які загрожують печінці та знижують гостроту зору.

Пластик за контакту з харчовими продуктами також може виділяти ціанід, який викликає головний біль, нудоту, втрату апетиту тощо.

За твердженням хіміків, найбезпечнішим сьогодні є пластик — поліетилен і вищезгаданий поліпропілен, які маркуються відповідно ПЕ і ПП.

Останнім часом ми стаємо свідками, коли в підземних переходах, на вуличних розкладках і базарах відкрито продається шкідливий для здоров’я пластиковий посуд, який давно заборонений в США, країнах ЄС і навіть у наших сусідів – росіян і білорусів.

Експерти «Укрметртестстандарту» за результатами виконаних досліджень, озвучили тривожну інформацію: такий пластиковий посуд, який постачає в Україну Китай, зазвичай виготовлений з токсичної речовини меламіну. Ззовні він нагадує фарфоровий – білий, яскравий, міцний, тільки важить менше і за постукування видає глухий «пластиковий» звук.

Вміст формальдегіду (легкої токсичної речовини) в зразках такого посуду з меламіну може перевищувати допустимі для здоров’я людини концентрації в сотні разів, і, попавши в організм, сприяє розвитку захворювань систем травлення та кровотворення, провокує алергію, екземи астму. А тому, українські токсикологи радять не ризикувати, купуючи посуд зі штампом «Melamine ware».

Пластик є найпоширенішою тарою для газованих рідин (мінеральної води, пива, інших напоїв). Зазвичай пластикові пляшки для води, пива або соняшникової олії мають маркування «ПЕТФ» або цифру «5». В таку тару заборонено наливати молоко, спирт або гарячу воду — отримані хімічні сполуки є небезпечними.

Інше маркування, яке можна зустріти на пляшках — трійка в трикутнику або ПВХ (полівінілхлорид — полімер на основі хлору). У процесі зберігання ПВХ починає виділяти шкідливу речовину — вінілхлорид, яка з їжею потрапляє в організм людини, викликаючи різні захворювання. Не слід використовувати пластикові пляшки як ємкості для зберігання молока, компоту, соняшникової олії, квасу і тим більше алкоголю, оскільки тривалий контакт стінок пляшки з напоями і киснем призведе до утворення небезпечних полімерів, якими можна отруїти організм.

Вакуумне паковання, в якому зберігають і продають рибу, сири, копчені м’ясні продукти і багато іншої продукції, також є небезпечним — у вакуумі легко можуть з’являтись стафілокок і сальмонела.

Жерстяне паковання сприяє утворенню в запакованому продукті небезпечних сполук металів, до нього можуть потрапити важкі метали: олово, свинець і мідь. Так, максимум через 6 годин після відкриття паковання олово під дією кисню починає свій руйнівний контакт з продуктами.

Пакети, в яких продають населенню молоко, сік, сметану, кетчуп, також можуть бути небезпечними!

Виробники інколи, з метою економії, застосовують замість харчового, промисловий клей токсини якого активно контактують з жирними продуктами (молоко, масло, кетчуп, сметана). Під дією води, світла, тепла або кислоти від молекули поліетилену відокремлюються такі речовини: бензол, аміак, ціанід і формальдегід, які легко проникають в продукти, потрапляючи до внутрішніх органів і накопичуючись в них.

Чим менше пластикових пакетів і виробів буде використовуватись, тим менше буде їх виготовлено (під час виробництва пластику викиди С0₂ є дуже значними), в європейських магазинах їх вже замінюють багаторазовими тканинними сумками,українцям можна порадити використовувати також пакети багаторазового використання. Це стосується і пластикових пляшок, за можливості їх можна використовувати повторно або не купляти взагалі. А коли в Україні з'являться приймальні пункти, як, наприклад, у сусідній Словакії, їх можна буде здавати для вторинного перероблення. Поліетиленове паковання заборонене у зв'язку з тим, що воно часто потрапляє в море, валяється на вулицях, легко рветься, а тому його "бездумно" викидають. Ці пакети є шкідливими для навколишнього середовища, оскільки поліетилен розкладається сотні років, при цьому зростає кількість вуглекислого газу і метану, які є теплоізоляторами, що перешкоджають теплу виходити в космос, і чим тепліше, тим більш активно вони накопичуються в атмосфері.

На думку Нобелівського лауреата Альберта Гора, який отримав премію за фільм «Незручна правда» щодо проблеми глобального потепління, змінювання клімату викликані викидами СО₂. Ідеї про парниковий ефект і парникові гази вже 200 років. В 1827 р. фізик Жозеф Фур'є дійшов висновку, що атмосфера виконує функцію скла в теплиці: повітря пропускає сонячне тепло, протидіючи йому випаровуватись знову в космос. Цей ефект досягається завдяки пари і СО₂. Вони пропускають промені сонця, але поглинають випромінювання, відбите від поверхні землі і води, зберігаючи тепло. Якби парникового ефекту не було, Земля була б приблизно на 30 °С холоднішою і життя на ній практично завмерло б.

Скільки саме тепла залишається на планеті, залежить від складу повітря, зокрема, від кількості водяної пари, вуглекислого газу і метану. В останні роки концентрація вуглекислого газу і метану стрімко зростає і головним винуватцем всього, що відбувається в навколишньому середовищі, більшість мас-медіа називають саме людину. Однак, все це не є однозначним, оскільки автомобілі та інші створені людиною джерела забруднення щорічно виділяють в навколишнє середовище декілька десятків мільярдів тонн вуглекислого газу, що відображено в Кіотському протоколі, який зобов’язує держави стримувати викиди парникових газів. Крім бензину і вугілля, до 2020 р. туризм стане головним ворогом атмосфери, адже, за прогнозами вчених, літаки і автобуси викинуть 2,5 млрд. тонн С0₂. Частина газів від автомобілів і промислових підприємств утворюють сполуки вугільної кислоти (частки палива, що не повністю згоріло), які вступають в реакцію з окисом азоту і під дією сонячного світла окислюються озоном, що являє собою триатомні молекули кисню. Озон (від грецького ozo — пахучий) О₃ — проста речовина, алотропне видозмінення кисню. Газ з характерним запахом, нетоксичний, сильний окислювач, у природі утворюється під час грозових розрядів.

Озоновий шар у верхніх шарах атмосфери захищає все живе на Землі від ультрафіолетового сонячного випромінювання, пропускаючи лише незначну його частину. В 1980-х роках минулого століття вчені виявили, що в озоновому шарі над Антарктикою формується «діра». Це означало, що кількість озону в цій області знижується, і, відповідно, ультрафіолетове випромінювання, що попадає на Землю, зростає. Слід зазначити, що зростання ультрафіолетового випромінювання лише на один відсоток може нанести шкоду живим організмам — на рівні земної поверхні сполуки озону з іншими газами викликають подразнення очей і легень, стають причиною бронхітів, викликають захворювання шкіри, знищують посіви, наносять шкоду тваринному світу планети.

Дуже чутливим до ультрафіолетового випромінювання наприклад є планктон — крихітні форми життя в океані, яким живляться велика кількість морських мешканців,— якщо постраждає планктон, буде нанесено серйозного збитку всьому живому в океані.

Руйнуванню озонового шару сприяють гази, що поступають до нього, головним чином, хлорфторвуглець, які використовуються в деяких аерозолях, для виробництва полістиролу та в холодильниках.

Науково доведено, що на клімат планети впливають і інші, не пов’язані з діяльністю людини, фактори: виверження вулканів, нахил земної осі, зміни в космічному просторі, кожна з складових яких вносить свій внесок у глобальне потепління.

Автори доповіді ООН, наданої в японському місті Йокогама міжурядовою групою експертів зі змінювання клімату, попереджають, що змінювання екосистеми Землі будуть катастрофічними та необоротними. Повені стануть повсякденними в Америці та Австралії, хвилі екстремальної спеки очікуються в Північній Америці, Європі, Африці і Азії, а втрати в різноманітності екосистеми можуть бути настільки масштабними, що навіть не уміщуються в прогнози.

Серйозні потрясіння очікують не тільки бідні шари населення, що є самими незахищеними перед жорстким кліматом, але і найбільш розвинені індустріальні країни.

«Навіть якщо людство буде здійснювати непомірні зусилля для попередження подібного сценарію, значна кількість змінювань продовжиться за інерцією і розтягнеться на віки» - зазначається в доповіді. За оцінками експертів заходи зі зниження емісії, і, як наслідок – радіації (головної причини глобального потепління), повинні стати пріоритетом для всіх політиків: втрати зможуть перевершити сотні трильйонів доларів.

Не зважаючи на те, що ця доповідь зосереджена на холодному аналітичному, інколи депресивному погляді на виклики,що стають перед нами, вона все – таки залишає місце для можливих рішень, звучить як сигнал тривоги, який неможливо ігнорувати. Якщо людство не буде діяти рішуче та швидко, то, як свідчать вчені, наш клімат, наш спосіб життя, буквально саме життя в небезпеці. Заперечувати результати досліджень науковців – злочин, оскільки ціна бездіяльності може бути катастрофічною для світового суспільства.

Доповідь міжурядової групи експертів ООН зі змінювання клімату зможе допомогти виробити основи для переговорів у 2015 році щодо нового глобального договору про клімат, який має замінити Кіотський протокол, термін дії якого закінчився у 2012 році.

Згідно з прийнятими у Європейському Союзі багаточисленними директивами відносно пакувальної індустрії передбачається більш високий ступінь утилізації і повторного використання відходів паковання. Особливо це стосується паковання на основі полімерних матеріалів, з утилізацією відходів яких існують значні проблеми. Ця ситуація є позитивною відносно паковання на основі паперу і картону та розширення виробництва пакувальних матеріалів з застосуванням целюлозного волокна. Середній рівень перероблення та повторного використання скляного і картонно-паперового паковання і тари в ЄС складає 50%, тоді як в Україні цей показник є значно нижчим, що різко загострює в країні проблему сміттєзвалищ та стану довкілля.

Інтереси споживачів, безумовно, є головними для виробників продукції, стратегія розвитку яких повністю базується на тому, щоб максимально повно задовольнити їхні вимоги та потреби.

А тому, високий і оптимальний рівень якості продукції пакувальної індустрії повинен забезпечуватися сучасними пакувальними матеріалами з відповідними бар'єрними, захисними і санітарно-гігієнічними властивостями та обладнанням, максимальною автоматизацією технологічного процесу виробництва як матеріалів, так і паковань на їхній основі, забезпечуючи безпеку життєдіяльності людей та екологічно чисте навколишнє середовище.