В Україні нормотворча діяльність є обов'язком Уряду. Право законодавчої ініціативи затверджене за Кабінетом Міністрів Консти­туцією України.

Законотворча діяльність Кабінету Міністрів згідно з його Регламентом здійснюється відповідно до перспективного і поточних планів законопроектних робіт і завдань.

Перспективний план законопроектних робіт строком на 5 ро­ків розробляє МінЮст відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів з урахуванням Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, ін­ших державних програм, концепцій, стратегій, основних напря­мів реалізації державної політики, інших програмних докумен­тів концептуального характеру та пропозицій центральних орга­нів виконавчої влади.

Поточний, тобто орієнтовний план законопроектних робіт на рік, формується МінЮстом з урахуванням перспективного плану законопроектних робіт та завдань, визначених законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради, ак­тами Кабінету Міністрів та дорученнями Прем'єр-міністра, а та­кож пропозицій, розроблених з ініціативи центральних органів виконавчої влади.

Законопроекти, що вносяться у порядку законодавчої ініці­ативи Кабінетом Міністрів на розгляд Верховної Ради, готують­ся Мін'юстом, іншими центральними органами виконавчої влади, а також Національним банком з дотриманням вимог Регламенту Верховної Ради та Регламенту Кабінету Міністрів.

При цьому, за Кабінетом Міністрів законодавчо закріплено обов 'язок щодо розробки проектів законів про Державний бюджет України та про внесення змін до Державного бюджету України.

Крім законодавчих пропозицій, уряд має право впливати на процес проходження законопроекту після його прийняття — під час проведення експертизи закону, що надійшов на підпис Президентові України.

Кабінет Міністрів вивчає прийнятий Верховною Радою за­кон, що надійшов на підпис Президентові України, та не пізні­ше ніж протягом 7 календарних днів повідомляє Президентові про свої пропозиції щодо цього закону. Якщо міністерства, інші центральні органи виконавчої влади дійдуть висновку про необ­хідність застосування Президентом права вето щодо прийнятого верховною Радою закону, то Президентові подаються пропозиції та зауваження вмотивовані і обґрунтовані з економічних, право- иих і соціально-політичних позицій, з новою редакцією відповід­ них норм закону, а у разі потреби — його нова редакція в цілому.

Кабінет Міністрів може також проводити експертизу законо­проектів, ініційованих народними депутатами України.

Так, згідно з Регламентом Верховної Ради за зверненням І'олови Верховної Ради, його першого заступника, заступника або голови комітету Верховної Ради Кабінет Міністрів готує до зако­ нопроекту, ініційованого народним депутатом (народними депу­ татами) України, висновок та подає його Верховній Раді не піз­ ніше ніж протягом 14 днів з дня надходження законопроекту до МаПінету Міністрів.

Одним з важливих напрямків діяльності Кабінету Міністрів і підготовка і внесення на розгляд, погодження проектів актів 11 резидента України (укази і розпорядження).

'Гак, відповідно до Конституції та законів України Кабінет Міністрів може готувати та вносити на розгляд Президента України проекти актів Президента України з питань, вирішення ііміч належить до повноважень Президента України [2].

Також, відповідно до Положення про порядок підготовки та внесення проектів актів Президента України, затвердженого указом Президента України від 15 листопада 2006 р., Кабінету Міністрів України можуть бути надіслані для погодження проек­ти актів Президента України, внесені іншими суб'єктами, яки­ми пропонується вирішити питання, що пов'язані з компетенці­єю Кабінету Міністрів України.

Крім цього, Конституцією України передбачені випадки у яких застосовується процедура так званої контрасигнації — скріплення актів Президента України підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання, який визначається Прем'єр-міністром.

Процедурі контрасигнації згідно з Конституцією підлягають акти Президента України щодо:

призначення та звільнення глав дипломатичних представ­ництв України в інших державах і при міжнародних організаці­ях скріплюються підписами Прем'єр-міністра України і Міністра закордонних справ України;

утворення судів скріплюються підписами Прем'єр-міністра України і міністра юстиції України;

введення в Україні або в окремих її місцевостях надзви­чайного стану, а також оголошення у разі необхідності окре­мих місцевостей України

зонами надзвичайної екологічної ситуа­ції — з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України; питань, пов'язаних з очолюваною Президентом України Радою національної безпеки і оборони України.

Звичайно, нормотворча діяльність Кабінету Міністрів не обмежу­ється розробкою проектів законів та актів Президента України.

Відповідно до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів у межах своєї компетенції видає власні акти у формі постанов і розпоряджень, які є обов'язковими до виконання [3].