Тема 8. Духовний вимір людського буття (свідомість).Людське буття неможливе без звернення до свідомості, без «свідомого виміру» Жан – Поль Сартр План. 1. Поняття свідомість та проблема походження свідомості. 2. Свідомість і мова. 3. Структура та функції свідомості. 1.Проблему свідомості філософія формулює у вигляді запитання, на яке протягом віків прагне знайти відповідь: як можливе буття духовного й прилучення людини до світу духу? Сучасна філософія дає на це запитання таку відповідь: духовне здійснюється в людському бутті способом свідомості. Поняття «свідомість» з’являється в європейській філософії лише у XVIIст. До цього в європейській культурно-філософській традиції вирізнялось дві площини духовного: об’єктивно-духовне («дух») і суб’єктивно-духовне («душа»). Найпершою ознакою свідомості є те, що вона є суб’єктивною реальністю, для якої характерним є те, що її формотворення позбавлені просторових і взагалі будь-яких предметних властивостей. Усі вони ідеальні. Ідеальне - це загальна форма існування свідомості як суб’єктивної реальності. До основних ознак свідомості можна віднести: 1) особливий, небіологічний тип поведінки; 2) використання предметів культури за їх призначенням; 3) оперування не наданим наявно (предметним) змістом реальності; 4) продукування того, що не існує (творчість); 5) мова(мовлення); 6) цілеспрямування дій та думок людини. Свідомість не є функцією мозку. Мислить не мозок, а людина за допомогою мозку. Сучасна філософія (і наука) не може дати остаточного розв’язання проблеми походження свідомості, але наявні на сьогодні концепції допомагають цю проблему висвітлити і багато чого в ній зрозуміти. Сучасні концепції походження свідомості: 1) Релігійна: свідомість є проявом «іскри Божої», вкладеної в людину Богом при творенні світу; 2) Дуалістична: в основі всіх світових процесів лежать два начала: матеріальне і духовне. Свідомість є виявленням духовного начала буття; 3) Еволюційна: свідомість є результатом поступового розвитку живих організмів або форм відображення дійсності; 4) Трудова: людина і свідомість формуються по мірі розвитку праці; 5) Теорія єдиного інформаційного поля: свідомість є одним із проявів дії єдиного світового інформаційного поля; 6) Субстанційна: свідомість – це конкретне, на рівні людини виявлення вихідної засади світу – духу, або ідеї, або світового розуму (інтелекту). 2.Вивчаючи питання про виникнення людини і її свідомості, необхідно виділити три основні чинники цього процесу: працю; спілкування в колективі, заснованому на трудовій діяльності; членороздільну мову. Справді, мова і свідомість дуже тісно взаємопов’язані. Мова є прямим та найгнучкішим способом прояву свідомості. Вона виконує багато функцій, а саме: позначає, називає предмет, явище чи дію, виділені людиною із тотальності сущого; є засобом мислення, засобом виразу предметного змісту знання; об’єктивує ідеальну за своїм способом існування свідомість; є засобом спілкування людей, обміну досвідом, переживаннями, почуттями; зберігає та передає інформацію для прийдешніх поколінь, тим самим сприяючи соціально-історичному розвитку; є засобом управління як поведінкою людини, так і колективними діями. 3.Свідомість є складним утворенням, ознакою якого є системність. По-перше, вона розгортається у межах трьох блоків її змістовних елементів (компонентна структура). Перший умовно можна назвати когнітивною сферою (відчуття, сприйняття, уявлення, поняття). Узагальнено її можна охарактеризувати як знання. Другий – мотиваційною сферою (потреби, інтереси, стійкі емоційні стани, цінності). Узагальненим виразом її є цінності. Третій – нормативно-проективною сферою (норми, приписи, плани, програми. У свідомості слід виокремити певні рівні (рівнева структура). Це виокремлення пов’язане з усвідомленням того, що не все, що складає зміст свідомості як суб’єктивної реальності, реально усвідомлюється. За Фрейдом, свідомість має чотири рівні: несвідоме, передсвідоме, свідоме, надсвідоме. Системотворчим чинником, який поєднує усі можливі елементи цієї складної системи, є самосвідомість. Самосвідомість – це обернення свідомості на саму себе. Основними функціями самосвідомості є самопізнання, самооцінка, саморегуляція. Свідомість виконує: діяльнісно - творчу, регулятивно-оцінюючу, рефлексивну та конструктивну функції. Відповідно до різних типів суб’єкта існують різні типи свідомості6 індивідуальна, етнічна, класова, молодіжна, загальнолюдська. Отже, людська свідомість – це унікальне явище дійсності. За статусом буття свідомість є ідеальною. Могутність та унікальність свідомості яскраво виявлена в її складній будові та в розмаїтості її життєвих функцій. Контрольні питання та завдання 1. Дайте визначення поняттю свідомість. 2. Назвіть і поясніть основні властивості свідомості. 3. Охарактеризуйте сучасні концепції походження свідомості. 4. Поясніть яку роль відіграє мова в житті людини. 5. Охарактеризуйте структуру свідомості. 6. Розкрийте функції свідомості. Теми для рефератів, доповідей, контрольних робіт 1. Проблеми і складнощі наукового вивчення свідомості. 2. Порівняльний аналіз основних концепцій походження свідомості. 3. Функції свідомості та проблема людського самовиховання. Завдання для самостійного опрацювання Завдання: 1. Опрацюйте тему «Суспільна свідомість». 2. Заповніть таблицю:
Література: 1. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів ВЗО ІІІ-IV рівнів акредитації. – К.: «Каравела»; Львів: «Новий світ-2000», 2002. – Тема 12. 2. П.Ю.Саух. Філософія: навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. Тема 14.
|
