ТЕМА 2. Власне педагогічні цілі і зміст курсу природознавства у початкових класахПлан 1. Природознавство як навчальний предмет. Місце природознавства в навчальному плані початкових класів. Освітні, виховні та розвивальні цілі. 2. Знання з природознавства. Методика організації засвоєння знань. А) Сприймання. Уявлення. Методика формування природничих уявлень. Б) Поняття. Методика формування природничих понять. 1. Природознавство як навчальний предмет. Місце природознавства в навчальному плані початкових класів. Освітні, виховні та розвивальні цілі. У базовому навчальному плані відповідно до Державного стандарту початкової освіти передбачено освітню галузь “Людина і світ”. Вона реалізується через навчальний курс “Я і Україна”, метою якого є формування особистості майбутнього громадянина. До предмета “Я і Україна” розроблені три програми: “Я і Україна” (М. Бібік, М. Коваль), “Я і Україна. Довкілля” (В. Ільченко, К. Гуз) і “Я і Україна” (Р. Арцишевський та ін.). Отже, вчителю початкових класів пропонується кілька програм щодо реалізації змісту, форм і методів у впровадженні нового предмета “Я і Україна”, а також надається змога вибору програми на власний розсуд. Дані варіативні програми спрямовані на формування у молодших школярів уявлень і понять про єдність та цілісність світу, виховання гуманної, творчої соціально-активної особистості, здатної творчо мислити, бережливо ставитися до природи і любити життя. Вивченню курсу “Я і Україна” (М. Бібік, М. Коваль) передує курс “Навколишній світ” (1-2 клас), який синтезує природничі та науково-історичні знання. (Програма С. 175-182). “Природознавство” – це навчальний предмет, провідним компонентом якого є система природознавчих знань. “Природознавство” в 3-4 класах є логічним продовженням природничої складової курсу “Навколишній світ”, який вивчається в 1-2 класах. Природознавство як навчальний предмет має інтегрований характер, оскільки його зміст утворює система уявлень і понять, підібраних з різних природничих наук на основі ідеї цілісності природи з урахуванням міжпредметних зв’язків із природничими курсами, що вивчатимуться в наступних класах. Головна мета курсу досягатиметься шляхом постановки й реалізації освітніх, розвивальних і виховних цілей. Освітні цілі передбачають: 1. Формування конкретних уявлень і понять про предмети і явища природи, взаємозв’язки і залежності між ними (наприклад, сформувати поняття: “дикорослі рослини”, “культурні рослини”, “органи рослини”, уявлення про різноманітність рослин за формою, товщиною, висотою, величиною органів і т.і.); 2. формування умінь на основі засвоєння природничих знань (наприклад, уміння розрізняти дикорослі та культурні рослини, органи рослин і т.і.); 3. формування уявлень чи понять та умінь про спеціальні методи дослідження природи (наприклад, формувати уявлення про дослід, уміння виконувати дослід і т. і.). Розвивальні цілі передбачають: 1. Розвиток всіх психічних процесів дитини, що відбуваються шляхом оволодіння відповідними видами діяльності. Оскільки кожен вид розумової діяльності (перцептивної – цілеспрямовано сприймати об’єкти різними органами чуттів, сприймати істотні ознаки і властивості об’єктів, різнобічно сприймати об’єкти, осмислено сприймати об’єкти; мислительної – логічного мислення: аналізувати, порівнювати, виділяти істотне, абстрагувати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, класифікувати і творчого мислення: аналізувати проблемну ситуацію, бачити проблему, формувати її у формі запитання чи завдання, будувати передбачення про шляхи розв’язання проблеми та її результат, доводити передбачення, робити висновки, аналізувати результати розв’язання проблеми; мнемічної (пам’ять) – цілеспрямовано заучувати і відтворювати зміст: близько до тексту, за смислом, за аналогією, за допомогою опорних слів і плану; пригадувати за допомогою асоціацій і з опорою на впізнання; імажинативної (уява) – створювати образи реальних предметів за прийнятою знаковою системою – словесною (за текстом), графічною (за графічною картою, схемою); створювати суб’єктивно-нові, оригінальні образи, ідеї за допомогою аналогій, перебільшення, переменшення; мовленнєвої – правильно будувати речення, міркувати взаємозв’язаними судженнями у процесі розповіді, розповідати чітко, послідовно, відтворювати інформацію на основі логічної обробки матеріалу – виділяти головну думку, встановлювати зв’язок між реченнями, між відомим і невідомим, слухати розповідь учителя й інших учнів, ставити запитання) складається з відповідних дій, то, насамперед, необхідно, щоб молодші школярі цілеспрямовано оволоділи такими діями (наприклад, формувати уміння порівнювати, доводити судження і т. і.). Додамо, що всі психічні процеси реалізуються на кожному уроці, адже вони складають процес засвоєння. Однак це відбувається на різних рівнях в учнів класу. 2. Формування уявлення чи поняття про способи раціональної навчальної діяльності і уміння виконувати їх (наприклад, формувати уявлення про спосіб цілеспрямованого опису об’єкта природи (листяного лісу) за малюнком чи картиною, уміння описувати об’єкт (листяний ліс)за малюнком, уміння будувати план розповіді і т.ін.). 3. Розвиток емоційної сфери дітей, їх пізнавальної активності і самостійності шляхом засвоєння узагальнених способів самоуправління – постановка цілей, планування, самоорганізація, самоперевірка і само оцінювання (самоконтроль), самокоригування; здатність до творчості, до самовираження і спілкування в сумісній діяльності. Виховні педагогічні цілі пов’язані з вихованням особистих якостей кожного школяра, його екологічної культури, поведінки, адекватної моральним, етичним, естетичним нормам у ставленні до навколишнього світу, прагнення охороняти і примножувати природу рідного краю.
У типовому навчальному плані для початкової і основної школи стоїть навчальний предмет (інтегрований курс) Довкілля (В.Ільченко, К.Гуз), який відрізняється від подібних курсів. Зміст курсу дає учневі набути цілісні знання про природу рідного краю, рід, родину, народні традиції, духовний спадок минулих поколінь українського народу. В основі структури курсу лежить пізнання дитиною свого життєвого досвіду відповідно до її вікових особливостей. Тут творчість – основа організації всіх занять. Завдяки цьому курсу дитина має право на самостійний вибір об'єктів вивчення, способів своїх діяльності. На думку вчителів, завдяки курсу „Довкілля" наша школа зробила крок до особистісно орієнтованого навчання, мета якого - розвинути в людині людину, закласти в ній механізм самореалізації (далі див. С. 30-31). / Впродовж вивчення курсу учні застосовують такі методи пізнання природи як спостереження, дослідження, моделювання.. У початковій школі учні повинні задовольнити свої потреби в конструюванні (виготовлення моделей об'єктів і явищ довкілля), дослідженні (навчитися ставити проблему, проводити спостереження дослідження), художньо виражати свої думки про природу (в малюнках, казках, грі); виконувати найпростіші вимірювання, користуватися приладами природодослідника-початківця - термометром, лінійкою, лупою, барометром, компасом; пояснювати явищ, властивості об'єктів з використанням змісту знань загальних закономірностей природи. Саме задоволенню цих потягів служать методи роботи дітей на уроках, які проектують підручники довкілля: „прочитай з дорослими" (у 2-4 класах „прочитай"), „робота в групах", „виконай дослід", „змоделюй", „пофантазуй", „намалюй", „гра". Одним з найулюбленіших методів учнів є моделювання. На думку вчителів, це саме той метод, який найбільше допомагає дитині реалізувати себе в діяльності. На уроках довкілля школярі конструюють об'ємні моделі, малюють, фантазують, складають казки, грають і таким чином створюють власні моделі дійсності - продукти діяльності, які реалізують їхнє власне „Я". Моделюючи, дитина сама визначає, в якому вигляді буде виконана модель - чи буде це малюнок, казка або об'ємний предмет чи зображена в грі ситуація дійсності. Учень стає активним учасником уроку, він бере участь у виборі форм і методів, що використовуються на занятті. ЦЕ є рушійним мотивом у навчанні. Моделювання є універсальним методом, він ефективний у процесі вивчення і закріплення нового матеріалу, під час спостережень і досліджень у класі, в природі, при виконанні практичних робіт. Завдяки цьому методу в процесі пізнання дійсності в класі з'являються маленькі конструктори, казкарі, артисти, художники. Створенню будь-якої моделі передує активна робота з вивчення оригіналу (предмета або явища природи). Спочатку дитина ознайомлюється з об'єктом, виділяє найхарактерніші його особливості встановлює його структуру (будову), внутрішні і зовнішні зв'язки об'єкта вивчення, аналізує і зіставляє дані спостережень. Як результат - у школяра виникає образ (модель), який вона прагне реалізувати у вигляді „теорії" або гіпотези, передати в художньому образі (малюнок, театралізація) або у вигляді предметної моделі. Урок засвоєння нового матеріалу є основним у цій системі. Структура його суттєво відрізняється від аналогічного уроку в традиційній школі. В моделі „Довкілля" засвоєння нового матеріалу є часом і місцем інтеграції трьох потоків інформації - від об'єктивної реальності (довкілля чи окремих об'єктів довкілля), від тексту і від спілкування учнів між собою (під час роботи в групах) та з учителем. Вивчення нового матеріалу відбувається за планом: 1) „прив’язування" нового матеріалу до засвоєного раніше, звернення до досвіду учнів; 2) демонстраційний експеримент, використання „матеріалу довкілля" для активізації мислительної діяльності учнів, їхніх органів чуттів у сприйнятті нового матеріалу; 3) виклад змісту нового матеріалу; 4) мотивація його засвоєння, практичне застосування, 5) обґрунтування нових знань (поняття, явища, величини тощо) на Курс „Я і Україна. Довкілля" - глибоко національний не тільки за змістом (значну частину його обсягу складають українознавчі знання), а і за формами навчання - програмою заплановані систематичні уроки серед природи, які проводяться щотижня. Найчастіше вони збігаються зі святковими днями народного календаря. Це обумовлено тим, що саме з цими днями пов'язані створені народною педагогікою екологічні „сценарії" для дітей, народні прикмети, прогнози стану навколишнього середовища. Уроки серед природи необхідні дітям початкової школи з багатьох причин: · на цих уроках відбувається безпосередній зв'язок дитини з довкіллям (з „батьківщиною" за виразом відомого педагога С. Гессена), з духовним спадком народу; · уроки служать фізичному і психічному оздоровленню молодших школярів, розвитку у них пізнавальної активності, оскільки основний продукт діяльності дитини на уроці серед природи - запитання, з якими дитина звертається до дорослих, однокласників, до себе самої.
Урок серед природи може бути фрагментом шкільного уроку (15-20хв.), інша частина його проводиться в шкільному приміщенні. На уроках серед природи діти спостерігають, досліджують середовище, в якому живуть, перевіряють народні прикмети, пов'язані з природою, змінами у рослинному і тваринному світі. Духовна спадщина народу сприймається не на словах, а в дії, у взаємодії з природою рідної землі. У дітей виховується потреба в необхідності оберігати і любити Батьківщину, рідний край. Водночас формується екологічне мислення, екологічна поведінка, культура.
|
