Картка 1Дослід 1. Проросле насіння квасолі висіяти у промитий прожарений пісок (він не містить поживних речовин). Рослини поливати. Поставити в тепло, на світло. Спостерігати кожний день. Записуйте свої спостереження у таблицю: Насіння висіяли:...
Форма запису наслідків досліду аналогічна в кожній картці. Дослід 2. Проросле насіння квасолі висіяти в грунт (у ньому є поживні речовини). Рослини поливати. Поставити в тепло. Закрити чорним папером, щоб не потрапляло світло. Дослід 3. Проросле насіння квасолі висіяти в грунт (у ньому є поживні речовини). Поставити в тепло, на світло. Не поливати. Дослід 4. Проросле насіння квасолі висіяти в грунт (у ньому є поживні речовини). Поставити в тепло, на світло. Накрити скляною банкою, щоб до рослини не потрапляло повітря. Дослід 5. Проросле насіння квасолі висіяти в грунт (у ньому є поживні речовини). Рослини поливати. Поставити на світло. Поставити на холод. Дослід 6. Проросле насіння квасолі висіяти в грунт (у ньому є поживні речовини). Рослини поливати. Поставити на світло, в тепло. Картки з записаними умовами і результатами спостережень дозволяють дітям усвідомити умови, в яких перебуває рослина, порівняти їх з рослинами в інших дослідах. Адже учні проявляють інтерес до результатів дослідів своїх однокласників. На уроці за темою „Умови життя рослин” (3(2) клас) результати дослідів повинні усвідомлюватися учнями так, щоб вони зрозуміли взаємозв’язки між факторами неживої природи і станом рослин, зробили висновок, що для росту рослин необхідні поживні речовини, світло, вода, повітря, тепло, а відсутність хоча б однієї з умов порушує їх розвиток. Робота починається з розгляду дослідних рослин та їх усного опису. Учні першої групи розповідають за планом: висота рослини, колір і розміри листя, кількість його на рослині. Далі ставиться запитання: „Чому рослина має такий вигляд? У яких умовах вона виросла?” Діти вчаться аналізувати результати досліду під керівництвом учителя, відповідаючи на запитання або продовжуючи думку (вирази записані на дошці): - Рослина стояла на підвіконні, отже, вона мала достатньо.... - Температура повітря в класі 20 градусів тепла, тому рослині вистачало.... - Рослину поливали водою, отже, було достатньо.... - Насіння було висіяне у прожарений пісок, який не має поживних речовин, отже, рослині не вистачало.... - Причиною того, що рослина погано росла, була відсутність.... Робимо висновок: щоб рослина добре росла і розвивалась, потрібні не тільки..., а й.... За таким же планом, але з більшим рівнем самостійності учні міркують, з’ясовуючи значення світла, води, повітря, тепла. Щоб діти переконалися у правильності зроблених висновків, учитель демонструє дослід № 6 і дає завдання: „Порівняйте рослину з рослинами інших дослідів. Чим ця рослина відрізняється від інших? Чим можна пояснити, що вона зелена, найвища від усіх, має більші за розміром листки?” Діти самостійно аналізують умови досліду, порівнюють із описом рослини і доводять, що тільки тоді, коли є всі умови: світло, повітря, вода, поживні речовини – рослини добре ростуть і розвиваються. Більш довготривалими є досліди з рослинами на дослідницьких ділянках. В початкових класах ці досліди мають не тільки пізнавальне і розливальне значення, а й сприяють оволодінню практичними уміннями доглядати за рослинами. У структурі досліду всі практичні дії виконуються молодшими школярами з великим інтересом і задоволенням. Це пояснюється тим, що ціллю є не практична робота на ділянці, а виявлення певної залежності, змін у рослинах, які мають практичне значення (з них виготовляють продукти або їх вживають в їжу). У цих ситуаціях виконання практичних дій, уміння користуватися сільськогосподарським реманентом (граблями, лопатою, сапою та ін.), обробляти грунт є умовою отримання власне предметного результату. Результативність виконання довготривалого досліду значною мірою залежить від того, як учитель організує осмислення його цілей і завдань, забезпечить систематичність спостережень, зуміє допомогти учням оволодіти практичними діями всіх видів діяльності. Наприклад, у 4 класі передбачено дослід на виявлення впливу густоти висаджування розсади на урожай помідорів. Спочатку, відповідаючи на запитання учителя, діти згадують умови життя рослин і роблять конкретний висновок, що для росту й розвитку помідорів необхідно: світло, тепло, поживні речовини, вода. Діти знайомляться з особливостями цієї овочевої культури: походженням, використанням, агротехнікою вирощування (термінами висаджування у відкритий грунт, доглядом за розсадою і т. ін.). Потім формулюється мета: виявити вплив густоти висаджування на урожай помідорів. (запис на дошці). Далі учитель пояснює, що вираз „густота висаджування” означає відстань між висадженими рослинами. (Запис на дошці). Він пропонує прочитати два записи й відповісти на запитання: - Як по-іншому можна сформулювати мету? (Як впливає відстань між рослинами на урожай помідорів?) - Отже, урожай помідорів залежить від того, густо чи рідко вони посаджені. - Як можна дізнатися, коли урожай буде більший? Потрібно посадити помідори на різній відстані, виростити їх, зібрати урожай і порівняти його. Учням дається додаткова інформація, що для досліду потрібні дві невеликі ділянки. На одній рослини висаджуватимуться на відстані 50 см, а на іншій – 70 см між рядками. Між окремими рослинами на першій ділянці відстань – 10 см, а на другій – 20 см.)запис на дошці і виконання схематичного малюнка висаджування рослин – схеми досліду). Після цього відбувається бесіда, яка спрямована на осмислення суті досліду: „На якій ділянці кожна рослина буде мати більше світла? (На другій). Поясніть чому. Користуйтеся схемою і малюнками досліду. Зверніть увагу на відстань між рослинами на обох ділянках. (На другій ділянці рослини будуть висаджені рідше). Скільки світла потрапить на кожну рослину? (Рослини не затінятимуть одна одну. На кожну з них попаде багато світла). Як будуть висаджені рослини на першій ділянці? (густо). Скільки світла потрапить на кожну рослину? (Рослини будуть затіняти одна одну, і їм попаде менше світла). Які умови, крім світла, ще необхідні для рослин? (Поживні речовини, вода, тепло, повітря). Ці умови на обох ділянках повинні бути однаковими. Поміркуйте, як це зробити? Що необхідно зробити, щоб була однаковою кількість вологи? (Треба рівномірно поливати). А поживних речовин? Пригадайте, що служить для рослин поживними речовинами? (мінеральні добрива). Отже, рослини потрібно однаково підживлювати. Що необхідно робити, щоб корені мали достатньо повітря? Пригадайте догляд за кімнатними рослинами. (Рихлити грунт). За допомогою яких знарядь праці це можна зробити на ділянці? Зробіть висновок, які роботи треба виконати на ділянці влітку, щоб провести дослід. (Поливати, підживлювати, полоти міжряддя)”. Учитель пропонує таблицю, в яку учні записуватимуть наслідки спостережень, щоб потім зробити висновок про вплив густоти рослин помідорів на урожай.
Після роботи в класі діти за зразком учителя (поелементний показ діяльності) висаджують і поливають розсаду, вчаться користуватися сапою, прополювати міжряддя. Дослід може бути прийомом у структурі інших методів. З його допомогою розв’язується конкретна дидактична під задача. Як прийом, дослід здебільшого використовується демонстраційно і є джерелом фактичного матеріалу для узагальнення і конкретизації елементів знань або спонукає до актуалізації засвоєного змісту. Специфіка досліду вимагає, щоб під час моделювання процесу навчання учитель попередньо сам виконував кожний дослід, що сприяє ефективнішій методиці його використання в конкретній ситуації.
|
