Студопедия — Особливості методів та методичних прийомів навчання природознавству у МШ.
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Особливості методів та методичних прийомів навчання природознавству у МШ.






 

Особлива організація навчальної діяльності на уроках природознавства потребує модифікації методів та методичних прийомів навчання. В умовах роботи вчителя з одним класом урок природознавства починається, як правило, перевіркою знань або підготовкою учнів до ознайомлення з новим матеріалом. У першому випадку вчитель проводить опитування у різних формах: усне опитування, малюнок, таблиця, картки; в другому – повторення опорних понять здійснюється в ході фронтальної бесіди.

В умовах МШ в обох випадках домінує с/р учнів: в ході перевірки знань завдання можуть бути для всіх учнів даного класу однаковими або індивідуальними, в процесі підготовки школярів до засвоєння нових знань – однаковими. Вчитель керує навчальною діяльністю молодших школярів: повідомляє тему і завдання уроку, формулює завдання для с/р, дає інструктаж і перевіряє виконання завдань. В МШ змінюються і методи перевірки знань. Переважають методи письмових та графічних перевірок, а з усних – фронтальні, що дозволяють при меншій затраті часу отримати відомості про знання усіх класів.

На етапі вивчення нового матеріалу методи навчання в МШ майже не змінюються. Якщо матеріал, що вивчається, носить теоретичний характер, то використовують метод пояснення, на предметних уроках – методи спостереження, досліди, бесіду перевірочного характеру. Метод пояснення у МШ не змінюється. В процесі пояснення знайомство з натуральними об’єктами здійснюється під керівництвом вчителя, який розповідає про предмет, показує його дітям, звертає увагу на його ознаки, діти порівнюють свої спостереження з розповіддю вчителя. Щодо практичних методів, тут посилюється самостійність школярів. В умовах роботи з одним класом учні роздивляються і обговорюють предмет під безпосереднім керівництвом вчителя. Учні МШ проводять спостереження і досліди, аналізують їх за докладною письмовою або усною інструкцією вчителя. Результати спостережень записують у зошит. В кінці таких робіт проводиться самоперевірка за допомогою підручника. Вчитель перевіряє тільки правильність висновків.

Наприклад:

Інструкція по спостереженню за рослинами лісу: учням роздаються гербарні зразки рослин лісу.

Завдання 1. Роздивіться рослини, виконайте письмовий опис одного з них по слідуючому зразку:

- назва рослини;

- дерево, кущ, трав’яниста рослина;

- хвойне чи листяне;

- форма листя, плодів, насіння.

Завдання 2. Прочитайте текст з підручника і письмово дайте відповідь на запитання: які ліси називають тайгою. Зробіть висновок: чим природа тайги відрізняється від тундри.

Після виконання всієї роботи вчитель перевіряє правильність висновку. Останні завдання перевіряються в зошиті після уроків.

При необхідності зауваження до роботи вчитель робить письмово тут же в зошитах. На слідуючому уроці вчитель пропонує школярам прочитати зауваження і опрацювати помилки.

Істотним змінам у специфічних умовах МШ підлягають методи закріплення вивченого. Перш за все це стосується діяльності вчителя. Учні при роботі з підручником, як правило, відтворюють факти, картини природи і праці людей, явищ, пов’язують і запам’ятовують їх. Всі ці завдання здійснюються у відповідності із завданням вчителя. Перевірка завдання проводиться на наступному уроці. Функцію навчання прийомам роботи з підручником виконує докладна письмова інструкція, що містить завдання типу: „Прочитай статтю.... на сторінці до слів... Порівняй з погодою (рослинами, тваринами і т.ін.) у твоїй місцевості. Зроби висновок, запиши його у зошит”.

Взагалі в специфічних умовах МШ при навчанні природознавству суттєво збільшується доля с/р учнів усіх початкових класів, переважають форми індивідуальних письмових робіт над колективними усними, систематично використовуються різні інструкції, плани, питання і т.д.

У МШ певні труднощі викликає організація і проведення фенологічних спостережень, їх оформлення. Учні кожного класу проводять щоденні спостереження відповідно до програми свого класу індивідуально, записуючи результати у „Щоденники спостережень”. Один раз на тиждень підбивають підсумки спостережень. У класі ведеться загальний настінний календар.

 

 







Дата добавления: 2015-09-07; просмотров: 450. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

Логические цифровые микросхемы Более сложные элементы цифровой схемотехники (триггеры, мультиплексоры, декодеры и т.д.) не имеют...

ТЕОРИЯ ЗАЩИТНЫХ МЕХАНИЗМОВ ЛИЧНОСТИ В современной психологической литературе встречаются различные термины, касающиеся феноменов защиты...

Этические проблемы проведения экспериментов на человеке и животных В настоящее время четко определены новые подходы и требования к биомедицинским исследованиям...

Классификация потерь населения в очагах поражения в военное время Ядерное, химическое и бактериологическое (биологическое) оружие является оружием массового поражения...

Ситуация 26. ПРОВЕРЕНО МИНЗДРАВОМ   Станислав Свердлов закончил российско-американский факультет менеджмента Томского государственного университета...

Различия в философии античности, средневековья и Возрождения ♦Венцом античной философии было: Единое Благо, Мировой Ум, Мировая Душа, Космос...

Характерные черты немецкой классической философии 1. Особое понимание роли философии в истории человечества, в развитии мировой культуры. Классические немецкие философы полагали, что философия призвана быть критической совестью культуры, «душой» культуры. 2. Исследовались не только человеческая...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия