Основні методи обстеження

Гінекологічне обстеження проводягь на гінекологічному кріслі. Жінка лежить на спині з напівзігнутими в колінних та кульшових суглобах нога­ми. Перед обстеженням потрібно обов'язково спорожнити сечовий міхур, при необхідності — зробити очисну клізму. Обстеження проводять у сте­рильних рукавичках.

Розпочинають з огляду зовнішніх статевих органів. Звертають увагу на тип оволосіння на лобку (за жіночим, чоловічим чи змішаним типом), на­явність чи відсутність волосся на внутрішніх поверхнях стегон. Одночасно відзначають, чи немає подразнення шкіри внутрішньої поверхні стегон, що зустрічається при надмірних виділеннях. Потім оглядають великі та малі ста­теві губи — їх величину, пігментацію, наявність чи відсутність набряків, ви­разок, кондиломатозних вузлів, варикозного розширення вен. Відзначають ступінь замикання статевої щілини. Потім розводять статеві губи і оглядають їх внутрішню поверхню (пігментація, колір, наявність чи відсутність вира­зок). Обов'язково дають оцінку стану дівочої пліви (ціла, розірвана, свіжі розриви). Проводячи огляд клітора, звертають увагу на його величину, відра­зу ж оглядають зовнішній отвір сечівника — чи немає виділень, поліпозних розростань, гіперемії в ділянці отворів парауретральних проток; пальпують бартолінову залозу, оцінюють стан отворів їх вивідних проток (характер сек­рету, гіперемія, набряки навколо отворів). Оцінюють стан промежини — наявність старих розривів, рубців, оглядають ділянку анального отвору — на­явність гемороїдальних вузлів, кондилом, тріщин, виразок, вивороту слизо­вої оболонки. Запропонувавши жінці натужитись, можна визначити наявність чи відсутність опущення або випадіння стінок вагіни чи матки.

Після завершення огляду зовнішніх статевих органів проводять огляд за допомогою дзеркал. З цією метою використовують ложкоподібне дзеркало Сімса з підіймачем або двостулкове дзеркало Куско. Останнім часом застосовують стулкові дзеркала одноразового використання.

Двостулкові дзеркала вводять у піхву в зімкнутому стані. Великим та вказівним пальцями лівої руки розводять статеві губи і вводять дзеркало у вагіну, розміщуючи стулки паралельно до статевої, щілини. Після введення дзеркало повертають на 90°, розкривають стулки так, щоб вагінальна час­тина шийки була між стулками. При необхідності ці дзеркала можна фіксу­вати за допомогою замка

Ложкоподібні дзеркала вводять таким чином: розводять великі та малі статеві губи лівою рукою, а правою, повернувши дзеркало косо щодо ста­тевої щілини, вводять його в піхву, злегка натискуючи на промежину. Пара­лельно введеному дзеркалу вводять плоске переднє дзеркало (підіймач), піднімаючи передню стінку вагіни.У випадку, коли вагіна широ­ка, нависають її бокові стінки, можна додатково ввести таке ж плоске дзер­кало (боковик).

За допомогою дзеркал оглядають шийку матки, її величину, форму (циліндрична, конічна), форму зовнішнього вічка цервікального каналу (кругла в жінок, які не народжували, щілиноподібна в тих, які народжува­ли).Відзначають характер слизової оболонки шийки матки (ціа­ноз, гіперемія), наявність ерозій, розривів, виворотів, кондилом, гіперемії навколо зовнішнього вічка цервікального каналу, характер виділень.

Після огляду шийки дзеркала поступово виводять, оглядаючи при цьо­му стінки піхви. Звертають увагу на стан слизової оболонки (гіперемія, набряк), характер виділень.

Якщо користуються ложкоподібними дзеркалами з підіймачем, спочатку виводять підіймач, а потім — дзеркало.

Після закінчення огляду за допомогою дзеркал проводять бімануальне (дворучне) вагінально-черевностінкове (вагінально-абдомінальне) або ректально-черевностінкове (ректально-абдомінальне) дослідження.

Бімануальне (вагінально-абдомінальне) дослідження. Великим та вка­зівним пальцями лівої руки розводять малі та великі статеві губи. Середній та вказівний пальці правої руки вводять у піхву, безіменний палець та мізи­нець притиснуті до долоні, а великий — повернутий до лобка. Якщо вагіна вузька, дослідження проводять одним пальцем. Пальці при введенні у вагі-ну треба проводити по задній її стінці, щоб не було неприємних відчуттів від подразнення найбільш чутливих ділянок — передньої стінки вагіни, клітора, ділянки сечовипускального каналу. Вводячи пальці у вагіну, оці­нюють таке: наявність чи відсутність болючості, ширину отвору входу у вагіну (у жінок, які живуть статевим життям, два пальці входять вільно). Натискаючи на м'язи тазового дна, визначають їх тонус, стан промежини.

Поступово просуваючи пальці у глибину вапни, визначають її довжину, ширину, здатність до розтягнення, складчастість, ступінь зволоженості, наявність перегородок, пухлин, рубців, звужень. Звертають увагу на глиби­ну склепінь, наявність чи відсутність болючості, нависання, вкорочення. Після цього пальпують шийку матки, оцінюють її форму (циліндрична, ко­нічна, деформована), величину (недорозвинена, нормальної величини чи гіпертрофована), наявність чи відсутність розривів, стан зовнішнього вічка (відкрите, закрите, деформоване), консистенцію (щільна, склерозована, розм'якшена, неоднорідної консистенції), наявність пухлин, відношення шийки до осі таза. Потім пальці розміщують у передньому склепінні, ший­ку матки відтискають назад. Зовнішньою рукою обережно натискають на передню черевну стінку в напрямку до пальців, що введені у вагіну. Таким чином, матка буде знаходитись між пальцями зовнішньої та внутрішньої рук. Якщо матка відхилена назад, то внутрішні пальці розміщують у задньо­му склепінні.

Матка розміщена в тазі таким чином, що тіло й шийка її утворюють кут, відкритий допереду (anteflexio), а вся матка нахилена теж дещо напе­ред (anteversio). Вона достатньо рухома при спробі зміщення. Підвищена рухомість матки спостерігається при опущеннях та випадіннях її за раху­нок недосконалості зв'язкового апарату. Обмежена рухомість — за наяв­ності у малому тазі спайкового процесу, інфільтратів.

Досліджуючи матку, визначають її величину (в жінки, яка не народжу­вала, вона менша, ніж у тієї, яка народжувала). Зменшення матки буває при генітальному інфантилізмі, в менопаузі. Збільшеною матка може бути при вагітності, пухлинах. Форма матки в нормі подібна до груші, сплющеної в передньо-задньому напрямку, при вагітності вона може бути асиметрична за рахунок випинання ділянки, де відбулась імплантація, при субсерозній фіброміомі — горбкувата. Консистенція матки, зазвичай, туго-еластична, болючості при дослідженні матки в нормі не буває.

Після дослідження матки пальпують її придатки. Для цього руки пере­міщують убік від матки. Труби в нормі не промацуються. Яєчники вдається пропальпувати у вигляді еластичних неболючих утворів. Вони рухомі й до­сить чутливі. Незмінені зв'язки матки та яєчників не визначаються. У пара-метрії немає болючості, інфільтрації.

Ректально-абдомінальне дослідження. У дівчат, а також при атрезії чи стенозі вагіни, проводять ректально-абдомінальне дослідження. Цим методом можна скористатись для більш детального обстеження тазових органів при пухлинах. Обстеження проводять, вводячи вказівний палець у пряму кишку. Зовнішню руку, як і при попередньому дослідженні, розмі­щують на передній черевній стінці над лобком. Пальпують вагінальну час­тину шийки матки, яка безпосередньо прилягає до передньої стінки прямої кишки, визначають її величину, рухомість, потім обома руками пальпують матку, придатки, крижово-маткові зв'язки, параметри.