Студопедия — Бої з білогвардійцями 7 страница
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Бої з білогвардійцями 7 страница






На одному із засідань Генеральна Козацька Рада прийшла до висновку, що Центральна Рада не спроможна створити Української Держави. Вирішено було поставити на чолі України Гетьмана. І цим Гетьманом мав стати Павло Скоропадський, нащадок Гетьмана Івана Скоропадського. Гетьманський лад, на переконання Генеральної Старшини, повинен був закласти фундамент української держави, стати її передумовою.

Молодий історик Олег Савчук пише, що від того часу основними засадами політичної платформи Вільного Козацтва були:

“1.Самостійна Українська козацька держава.

2. Тверда національна державна влада — диктатура.

3. Організація козацького війська як головної підвалини самостійності і державності України.

4. Розв’язання земельного питання на користь малоземельного і безземельного козацтва та громадянства.

5. Союз з козацькими і кавказькими державами.

6. Забезпечення законом соціальних прав та інтересів українських робітників.

7. Негайне проголошення автокефалії Української Православної Церкви”.16)

 

“Центральна Рада і Генеральний Секретаріат хоч і були дуже занепокоєні з’їздом, що відбувся в Чигирині, а особливо обранням генерала Павла Скоропадського Військовим Отаманом та полковника Полтавця-Остряниці Наказним Військовим Отаманом і Генеральним Писарем, все ж таки потвердили статут Вільного Козацтва.

Рахуючись з фактом вияву волі Козацтва України, що, окрім інших завдань, взялось організовано брати участь і в утриманні порядку, при Секретаріаті Внутрішніх Справ утворено Департамент Вільного Козацтва. По суті справи, завдання цього департаменту мало полягати в тому, щоб бути зверхнім органом... В цілях внесення розколу та гальмування розвитку Вільного Козацтва, Секретар Внутрішніх Справ п.В.Винниченко призначає директором департаменту Вільного Козацтва свого партійного однодумця, соціал-демократа П.Певного. Пан Певний, призначаючи повітових інструкторів з організації Вільного Козацтва, дав такий наказ: ”Їдьте, працюйте та глядіть, щоб у вас не наросло Вільного Козацтва, як після дощу грибів”...

Призначений на Переяславський повіт пан А., котрий оповідав мені про це, заявив п.Певному, що було б нечесно з його боку одержувати платню й шкодити розвоєві козацького руху. Та й з яких причин він мусить це робити?

Пан Певний пояснив: ”Чи Ви маленький і не розумієте, що Вільні Козаки багнетами викинуть нас і поставлять гетьмана”?..

Створенням Департаменту Вільного Козацтва пани со­ціалісти своєї мети досягли. Виникло два центри: один, вибраний представниками Вільних Козаків — Генеральна Козацька Рада з Наказним Військовим Отаманом полковником Полтавцем-Остряницею в Білій Церкві, а другий — Департамент Вільного Козацтва при Генеральному Секретаріаті Внутрішніх Справ у Києві, роботу котрого свідомо спрямовано на гальмування розвитку Вільного Козацтва”.17)

Про ті дні писав й Полтавець-Остряниця: “Козацький рух ширився, змагаючи зробитися національною фортецею, він починав вже набувати значіння державно-творчого чинника, але обставини для козацтва склались несприятливо — соціальні питання поділили сили Нації на кілька груп, а все-ж-таки в кождій з них козацтво збройно відбувало службу та шукало можливостей і долі для своєї Батьківщини. Сотки, тисячі вояцьких та козацьких могил вкрили сьогодні Україну і свідчать як Козацтво виконало постанову Всеукраїнського Козацького З’їзду в місті Чигирині”.18)

 

12 грудня 1917 року Павло Скоропадський виїхав із Василькова до Білої Церкви, де перебував штаб його корпусу та Козача Рада. “Полтавец завел уже там полный внешний порядок, — згадував генерал. — На станции был выставлен почетный караул. К моему удивлению, этот караул был прекрасно одет и в порядке. Оказалось, что Полтавец сформировал отдельную сотню... Сотня эта называлась атаманская... Полтавец организовал дело с теми скудными средствами, которые у него находились, довольно хорошо... Содержались библиотека, целый небольшой штат агентов, кроме того, казачья сотня. Конечно, для нее приходилось прибегать к дополнительным средствам, главным образом помогала графиня Браницкая, но думаю, что тут не обходилось без контрибуций, налагающихся на евреев, хотя определенных данных на это не имею”.19)

18 грудня 1917 р. генерал разом з Полтавцем-Остряницею та Зеленевським виїхав на лінію Шепетівка-Козятин-Вапнярка...

Павло Скоропадський стверджує, що Полтавець-Остряниця і його оточення у звітах Генеральному Секрета­ріату навмисно перебільшували чисельність Вільного Козацтва: “Когда запрашивали (Казачью) Раду, сколько у нас вооруженных казаков, они обыкновенно отвечали, что 450 000. На самом деле у нас всего было 40 000 винтовок”.

 

Ось як оцінював Павло Скоропадський особисті якості Івана Полтавця-Остряниці: “Неглупый человек, большой украинский энтузиаст, гетманец, чрезвычайно честолюбивый, авантюрист в полном смысле этого слова, его можно было подбить на патриотическое предприятие. Очень высокого мнения о себе, действительно прекрасно говорил и владел пером и очень недурно рисовал. Часто хотел играть роль ему не по плечу, очень был подвержен лести...”.20)

А ось ще один штрих до портрету Івана Полтавця-Остряниці 1918 року:

“28-го апреля... (1918 р.) все уже было готово. Я жил в семье Безаков. Супруга его, Елена Николаевна, ярая монархистка, а, главное, совершенно не признающая Украины, несмотря на свое гостеприимство, была, вероятно, не особенно обрадована, видя за своим столом такого украинца, как Полтавец, который, в довершение своих украинских тенденций, даже остригся так, как у нас стриглись в старину папы, тем не менее Елена Николаевна была очень любезна даже с ним и лишь поморщилась, когда Полтавец как-то ни с сего, ни с того заявил, что Владимир Святой был тоже украинец и что исторически будто-бы доказано, что он никогда бороды не носил, а что бороду ему приделали на его иконах впоследствии из-за великорусского влияния”.21)

 

Після того, як Гетьман Павло Скоропадський змушений був — заради миру в українському таборі — зректися влади, він разом з найближчим оточенням виїхав до Німеччини.

На еміграції між Павлом Скоропадським, який вирішив відійти від активної політичної діяльності, та Іваном Полтавцем-Остряницею виникла незгода. Енергійна натура Полтавця-Остряниці не могла змиритися з пропозицією відійти від справ — тим більше, коли в Україні йшла війна. Тому він й почав — як Наказний Військовий Отаман Вільного Козацтва — перебирати ініціативу на себе.

“4 вересня 1920 р. в Берліні частина козацької старшини, за винятком кол. Гетьмана Павла Скоропадського, постановила відновити роботу організації українського козацтва. На чолі став Військовий Отаман Іван Полтавець-Остряниця. У березні 1921 р. місцем штабу Військового Отамана стало м.Молахія (Мюнхен), де в той час розвивався молодий націонал-соціалістичний рух... УНАКОТО (Українське Національне Козаче товариство — Р.К.) з перших початків свого відродження приймає ідеологію націонал-соціалізму, маючи в перспективі застосовувати її в Україні. УНАКОТО вбачало своє призначення у створенні козацької сильної бойової армії, на зразок ”ордену””.22)

“”Ми гадаємо, — писав Іван Полтавець Остряниця, — що всякі застереження про наші найскромніші бажання мусять уступити, а на їх місце стати: 1. Націоналізм. 2. Національний соціалізм. 3. Козачество, як самооборона нації та 4. Ловка, розуміюча тактику сьоднішнього дня дипломатія, що покривається одним словом — диктатура, і домінація національної народної партії до часу, поки держава буде створена і зможе виявити без каліченої революцією демократії та жидівської меншості свою дійсну волю”.23)

Українське Національне Козаче товариство мало свій Регламент, затверджений Іваном Полтавцем-Остряницею:

 

“Регламент Українського козацького товариства 24)

 

1. Козаком може бути кожний українець, за якого ручатимуться двоє побратимів козаків та якого прийме круг станиці до свого кола таємним голосуванням (вимагається більшість голосів реєстру громади) і якого затвердить Отаман станиці. Наколи круг визнав, що кандидат має пройти іспит, то одночасно визначає і термін його. Козак не може сам залишати станиці, але може бути виключений з неї Судом Гідності, затвердженим вищим Отаманом; при апеляції діло остаточно вирішується Судом Гідності вищої інстанції.

2. Козаки даного хутора, села або міста організуються в станиці з назвою своєї місцевості. Станичний круг вибирає управу з п’яти люда (Отаман, Писар, Господар, Діловод і Скарбник), Суд Гідності з трьох та Контрольора, які всі разом складають Станичний Уряд...

3. Повітовий уряд складається з Управи, Суду Гідності й Контрольора, вибраний послами від станиць, представленими на повітовім Крузі в числі пропорційному до пославших їх....

4. Так само як повітовий — організується Уряд Губерніальний (Окружний) з затвердженням Отамана губерніального Отаманом Наказним.

5. Найвищим органом управління являється Генеральний Козачий Уряд, що складається з Генеральної Управи, з Генерального Суду та Генерального Контрольора, обібраних (тобто, вибраних — Р.К.) Генеральним Кругом. Генеральний козачий уряд таємним голосуванням вибірає з поміж себе наказного отамана.

6. Всі члени станичних, повітових і губерніальних Урядів приймають титул старшини, а члени Генерального Уряду — Генеральної Старшини... Вся старшина вибирається на один рік...

9. День Покрови Пресвятої Богородиці є урочистим святом У.К.Т.

10. У.К.Т. має свої клейноди: Бунчук і Малиновий Стяг з образом Покрови Пресвятої Богородиці з одної і золотим Тризубом на зеленому полі з другої сторони.

11. На еміграції ініціативна група (фундаторів У.К.Т.) вибирає Тимчасову Управу в складі: Голови, його заступника, кількох членів і секретаря, яка і проводить чергову справу У.К.Т. згідно зі статутом”...25)

 

Зберігся ще один документ, який відкриває маловідому сторінку бойового життя Івана Полтавця-Остряниці

Мова йде про неопубліковані спогади чекіста П.Пташинського, які надав нам Олександр Андрійович Найда, багаторічний лісничий Холодного Яру.26)Згідно з цим документом-свідченням, Полтавець-Остряниця в першій половині 1921 р. оперував із повстанським загоном в Холодному Яру: “Знаменские леса с Холодным Яром оседлали атаманы Заболотный, Чучупака, Полтавец-Остряница... В июне 1921 года Чекаленку, Кошелеву и мне при помощи подразделений 25 стрелковой дивизии предстояло осуществить операцию по ликвидации бандитизма в Холодном Яру и атаманов Чучупаки, Заболотного, Полтавца-Остряницы, Ивана Гребенюка”.27)

П.Пташинський наводить епізод переговорів з повстанцями Холодного Яру: “Утро принесло неожиданность. Какой-то мальчонка принес в штаб адресованную мне записку, ее текст был прост и лаконичен: “Якщо все, що ти кажеш, правда, то приходь до нас у манастир — поговоримо. Життя тобі гарантуємо. Приходь, якщо не боягуз”.28)

Пташинський, заручившись підтримкою начальства, сконцентрував каральний ескадрон в Мельниках і оголосив село на військовому стані. “Все родственники атаманов Чучупаки и Гребенюка были арестованы, как заложники, — писав він. — Объявили, что в случае убийства ушедшего в Яр уполномоченного на переговоры, все заложники будут расстреляны, а их хозяйства сожжены”.29)

На узліссі Пташинський був затриманий повстанцями і з зав’язаними очима доставлений у землянку. Чекіст згадував:

“Полтавец-Остряница, пожимая мою руку, говорит сосед справа. Чучупака, представляется сосед слева, выпьемо заради знайомства, предлагают атаманы. Выпьем отвечаю я, никогда до этого не потреблявший ”зеленого змия”, считая, что отказ может обидеть и насторожить хозяев.

В этот момент грянула украинская старинная песня “Закувала та сыва зозуля”... Так что ж, так и не познакомимся, сказал Полтавец, протягивая мне стакан самогонки.

Песня-то какая добрая, отвечаю ему и опоражниваю стакан. Противная вонючая жидкость обжигает, тянет на рвоту, но сдерживаюсь изо всех сил. Сразу не понравился мне этот маленький полковник, пытающийся споить меня. Говорю Чучупаке — пить мне нельзя, язва желудка донимает. Так это же первое лекарство против язвы, сказал Полтавец, его только не терпят наши враги. И он запел неприятным высоким голосом:

 

Згинут наши вороженьки,

как роса на сонце,

запануем еще братья

на родной сторонци.

 

...Освоившись с обстановкой я насчитал около тридцати человек, сидящих за столами.

Что ж, панове атаманы, меня пригласили банкетовать или на серъезный разговор? Всему свое время, ответил Чучупака. Нехай хлопцы побенкетують, добрую песню заспивают... Может быть не прийдется им больше петь и веселиться в жизни, снова вступил в разговор Полтавец. Он явно пытался обострить обстановку за нашим столом...

Я сидел между двумя атаманами в углу под образами. Это место в народе считалось почетным. Что связало этих двух таких разных человека, думал я. Чучупака из потомственных бедняков... и Полтавец — лютый враг бедноты, потомственный кулак. Что объединило их на борьбу с революцией и посадило рядом на почетное место?..

А в ”почетном” углу шло единоборство двух атаманов. Чучупака пытался умерить пыл Полтавца, старавшегося усиленно подливать в наши стаканы мутное зелье. Используя отвлекающее от меня пение, я ухитрялся выливать самогонку, беспрерывно подливаемую в мой стакан Полтавцем. Я лил ее за голенище сапог, за ворот гимнастерки...

Мне было сказано, что атаманы и их ближайшие соратники, слушавшие меня в землянке, а также основная масса бандитов решила принять амнистию... (Лише) атаман Полтавец-Остряница по прежнему настроен агрессивно”...30)

 

Свою зустріч з Іваном Полтавцем-Остряницею в Холодному Яру П.Пташинський датує липнем 1921 року. Якщо ж Пташинський дійсно зустрічався з Полтавцем в липні 1921 року в Холодному Яру, тоді слід думати, що отаман в 1920-21 роках повернувся в Україну, сформував загін, воював у Холодному Яру і його околицях.

Підпільну діяльність Івана Полтавця-Остряниці в Україні на початку 20-х років опосередковано підтверджує летючка очолюваного ним Українського Національного Козацького Товариства, яка з’явилась у січні 1923 року.

 

“Прочитайте і віддайте другому.

 







Дата добавления: 2015-09-07; просмотров: 384. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

СИНТАКСИЧЕСКАЯ РАБОТА В СИСТЕМЕ РАЗВИТИЯ РЕЧИ УЧАЩИХСЯ В языке различаются уровни — уровень слова (лексический), уровень словосочетания и предложения (синтаксический) и уровень Словосочетание в этом смысле может рассматриваться как переходное звено от лексического уровня к синтаксическому...

Плейотропное действие генов. Примеры. Плейотропное действие генов - это зависимость нескольких признаков от одного гена, то есть множественное действие одного гена...

Методика обучения письму и письменной речи на иностранном языке в средней школе. Различают письмо и письменную речь. Письмо – объект овладения графической и орфографической системами иностранного языка для фиксации языкового и речевого материала...

Сосудистый шов (ручной Карреля, механический шов). Операции при ранениях крупных сосудов 1912 г., Каррель – впервые предложил методику сосудистого шва. Сосудистый шов применяется для восстановления магистрального кровотока при лечении...

Трамадол (Маброн, Плазадол, Трамал, Трамалин) Групповая принадлежность · Наркотический анальгетик со смешанным механизмом действия, агонист опиоидных рецепторов...

Мелоксикам (Мовалис) Групповая принадлежность · Нестероидное противовоспалительное средство, преимущественно селективный обратимый ингибитор циклооксигеназы (ЦОГ-2)...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия