Експериментальна методика навчання графічного дизайну у позашкільних закладах освіти

Методика навчання графічного дизайну учнів позашкільних закладів освіти за своєю сутністю є системою, що складається з таких структурних компонентів:

– мети навчання;

– змісту навчання;

– організаційних форм роботи;

– методів роботи;

– засобів навчання.

Мета полягає у визначенні спрямованості графічно-дизайнерської діяльності і є моделлю бажаного результату засвоєння змісту дизайн-освіти, до якого прагнуть педагоги й учні.

Метою навчання графічного дизайну учнів позашкільних закладів освіти є не просте оволодіння елементами проектування, а виявлення схованих у дитині можливостей, сила яких у звичайних освітніх умовах залишається незадіяною. При цьому учні легко і природно соціалізуються, засвоюють принципи дизайнерського ставлення до світу природи та предметного середовища. Водночас учні вчаться дуже дефіцитному в нашому світі вмінню самотужки ставити та вирішувати проблеми графічного відображення інформації.

Варто відзначити, що мета завжди конкретизується у завданнях, а завдання – це і є мета, яка дана в конкретних умовах.

Виходячи з мети навчання учнів основам графічного дизайну, його актуальними завданнями є:

– візуалізація (графічно-кольорове відображення певних понять у знакові форми) наочно-інформаційного простору і природного середовища;

– упорядкування (систематизація і структуризація) сфери візуально-комунікативних відношень між людиною і середовищем;

– формування цілісного дизайнерського мислення в соціокультурному аспекті («зручність, користь, краса») на основі естетично-функціонального сприйняття і відображення предметів і явищ людською свідомістю.

Важливе місце в експериментальній методиці здійснення навчання учнів графічного дизайну у позашкільних закладах освіти належить змісту освіти. Це зумовлено тим, що досягнення основної мети та завдань навчання учнів графічного дизайну забезпечується перш за все її змістом. І саме зміст дизай-освіти у процесі навчання, виховання, розвитку та соціалізації учнів у позашкільних закладах має забезпечити їх високий рівень навчальних досягнень.

Визначення, відбір і формування змісту дизайн-освіти у системі позашкільних закладів є найбільш важливим і складним питанням. В основі відбору змісту позашкільної дизайн-освіти лежить інтерес дітей, вільний вибір видів і напрямів діяльності.

Традиційно позашкільна освіта орієнтована на особистісні потреби. Це зумовлено тим, що існує великий спектр освітніх послуг, які надаються в позашкільній освіті. Цінності, цілі, завдання, форми і методи позашкільної освіти дітей існують у вільному просторі освітніх галузей, видів і типів діяльності [11, с. 184].

Розкриваючи зміст навчального матеріалу з основ графічного дизайгу, слід відзначити його особливості.

Розробляючи основні положення програмно-методичної побудови навчального матеріалу з графічного дизайну для позашкільної роботи, ми виходили з умов, передбачених навчальною програмою, що враховує можливості вибору діяльності учнів за інтересами (тест «Дизайн-абетка», який використовувався на констатувальному етапі).

Нами було розроблено блочно-модульний варіант розподілу навчального матеріалу, в якому блоки представлені художньо-графічною діяльністю, що припускає гнучке реагування на ті або інші особливості різних видів зображення.

Блоки взаємозв'язані і містять навчальну інформацію з різних видів графічного дизайну, систему завдань і розвивальних вправ, рекомендації щодо організації і проведення занять з елементами пошукової і продуктивної діяльності учнів, зразкові варіанти зорового ряду. Модулі є постійними складовими програми з графічного дизайну і є послідовною системою формування загальнонавчальних і художньо-графічних знань, умінь і навичок учнів. Базуючись на основних психолого-педагогічних вимогах, що ставлення до навчання учнів художньо-графічної діяльності ми виділили основні види навчальної діяльності на заняттях із графічного дизайну, які відображені в додатку А.

Розроблений на основі середовищного підходу зміст навчання учнів графічного дизайну відкриває значні можливості для формування високого рівня навчальних досягнень, підвищення якості та ефективності позашкільної освітньої діяльності. Водночас зміст навчання графічного дизайну може бути реалізований тільки у навчально-виховному процесі, у взаємодії учнів із педагогами. Тому необхідним стає розкриття основних засад практичної реалізації змісту навчання учнів основам графічного дизайну, зокрема відображення його у формах та методах роботи, найбільш раціональних шляхах організації навчання, виховання, розвитку та соціалізації особистості в позашкільних навчальних закладах.

Як відомо, методика графічного дизайну, як будь-який навчально-виховний процес, вид діяльності, існує в певних організаційних формах. Вони визначаються місцем, умовами, змістом, характером, послідовністю діяльності педагогів та учнів, їх взаємовідносинами, засобами керівництва.

Організаційні форми, по суті, забезпечують реалізацію мети, завдань та змісту навчання учнів графічного дизайну. Вони використовуються нами для навчання учнів графічного дизайну і є також способом взаємодії учасників навчально-виховного процесу, в межах яких відбувається реалізація змісту художньо-графічної діяльності. Також організаційні форми забезпечують здійснення спільної діяльності педагогів та учнів і спрямовані на досягнення цілей навчання, розвитку, виховання і соціалізації.

Так, Законом України «Про позашкільну освіту» визначено такі форми організації позашкільної освіти: заняття, гурткова робота, клубна робота, урок, лекція, індивідуальні заняття, конференція, семінар, читання, вікторина, концерт, змагання, тренування, репетиція, похід, екскурсія, експедиція, практична робота в лабораторіях, майстернях, теплицях, на науково-дослідних земельних ділянках, сільськогосподарських та промислових підприємствах, на природі тощо [44, с. 229].

У ході експериментальної методики навчання графічного дизайну учнів у позашкільних закладах освіти нами були використані такі організаційні форми, як групова та індивідуальна робота.

Групова робота як форма організації занять із графічного дизайну зумовлена проведенням роботи з групами учнів, формуванням їх навчальних досягнень під безпосереднім наглядом керівника гуртка. Перевага цієї форми визначається тим, що керівник гуртка в один і той же час проводить заняття не з одним, а з кількома учнями. На цій основі ґрунтується гурткова й масова форми роботи, що є найбільш поширеними в позашкільній освіті.

Індивідуальна форма організації занять із графічного дизайну спрямована на формування високого рівня навчальних досягнень кожного учня окремо. Її важливе значення полягає в тому, що з кожним учнем індивідуально проводиться цілеспрямована робота, приділяється значна увага, є можливість для більш глибокого вивчення, врахування особливостей, здібностей, обдарувань.

Індивідуальна робота ефективно використовується і в групових формах. Зокрема, учень отримує індивідуальні консультації, з ним проводяться бесіди, обмін думками тощо.

Індивідуальна робота є початковою ланкою в організації позашкільної освіти, гурткових занять. Це зумовлено тим, що окремі учні за допомогою керівника гуртка залучаються до художньо-графічної діяльності і займаються різними видами роботи. У подальшому до них можуть приєднуватися й інші учні, які виявили інтерес до даного виду діяльності.

Водночас визначення форм навчання учнів графічного дизайну тісно пов'язане з методами. Адже якщо форма виступає способом організації змісту роботи, то метод – шляхом, способом досягнення мети, розв'язання завдань, реалізації змісту навчання учнів графічного дизайну.

Методи навчання є шляхами діяльності педагога й учня, за допомогою якої досягається формування компетентностей. Вони виконують такі функції: навчальну, виховну, розвивальну, мотиваційну і контрольно-корекційну [11, с. 225].

Слово «метод» походить від грецького «methodos» – шлях, спосіб досягнення мети. Під методами ми розуміємо способи упорядкованої діяльності педагога й учнів, спрямовані на реалізацію мети, завдань і змісту освіти відповідно до обраної форми [136, с. 429].

У розробці й реалізації методики навчання графічного дизайну було враховано, що найбільше значення для реалізації змісту дизайн-освіти на основі середовищного підходу серед організаційних форм має групова та індивідуальна робота. Тому нами було визначено і розроблено сукупність форм і методів саме такої роботи, які доцільно застосовувати на заняттях у позашкільних навчальних закладах із метою формування навчальних досягнень учнів.

Для відстеження динаміки ефективності методики навчання графічного дизайну учнів позашкільних закладів нами було розроблено експериментальну програму (додаток А), у якій виокремлювалися три етапи формувального експерименту: перший етап – початковий, другий – середній, третій – високий. Охарактеризуємо більш детально ці три етапи формувального експерименту та визначимо організаційні форми і методи, що були ефективно використані на кожному з цих етапів.

Перший етап формувального експерименту – початковий, передбачає опанування учнями знань, понять, відомостей у галузі графічного дизайну. На цьому етапі нами було застосовано такі організаційні форми і методи, що спрямовані на процес оволодіння та засвоєння учнями, які прийшли в позашкільні заклади, новим матеріалом із графічного дизайну і формуванням пізнавальних інтересів з основних понять і термінів. Серед них розповіді, пояснення, бесіди, лекції, екскурсії та демонстрації кращих виробів графічно-дизайнерської продукції.

У процесі гурткових занять за допомогою цих організаційних форм і методів здійснювалося послідовне розуміння учнями особливостей художньо-графічної діяльності. Адже розповідь про графічний дизайн у цілому або окремий його вид передбачає усний живий емоційно-образний і послідовний виклад переважно фактичного матеріалу у формі розповіді чи пояснення. Кожна розповідь мала конкретну мету і завдання, що характеризує один із видів графічного дизайну. За допомогою пояснення ми теоретично доводили і обґрунтовували певні терміни, поняття, що стосуються графічного дизайну. Дані нами пояснення характеризувалися стислістю викладу питання. Також конкретні пояснення здійснювалися під час показу учням основних прийомів художньо-графічного проектування, виробів промислової графіки (етикеток, упаковок, товарних знаків, виставкових стендів, комплексів фірмових стилів тощо), друкованої та рекламно-інформаційної продукції; систем візуальних комунікацій.

Варто відзначити, що при застосуванні розповіді та пояснення учень виступає в пасивній ролі. Керівник гуртка ставить перед учнями мету запам'ятати готову інформацію. У зв'язку з цим ми більш широко використовували бесіди, які здійснювали у вигляді запитань-відповідей. Нами було продумано строгу систему запитань і передбачуваних відповідей учнів. Запитання були конкретними, тобто учні мали чітко розуміти, про що йде мова. При цьому всі питання були підпорядковані основній ідеї і являли собою сукупність головних, другорядних та додаткових запитань. Запитуючи учнів, пропонуючи їм визначити, порівняти, проаналізувати, ми виявили ступінь знань гуртківців, їхню підготовку до художньо-графічного проектування, а також ступінь засвоєння матеріалу. У процесі гурткових занять із графічного дизайну, як правило, нами використовувалися в основному ознайомлювальні бесіди.

Слід зазначити, що важливою організаційною формою на першому етапі формувального експерименту була лекція. В основному ми використовували лекції для учнів старшої вікової категорії з метою ознайомлення їх із графічним дизайном у цілому. Водночас, кожна лекція містить не тільки цінний з науково-пізнавального боку матеріал із графічного дизайну, але і вчить художньо-дизайнерському мисленню.

Наступною організаційною формою, яку ми доцільно використовували на даному етапі формувального експерименту, є тематичні зустрічі. Важливість зустрічі полягає в установленні безпосереднього контакту учнів із дизайнерами, які працюють у галузі поліграфії, реклами, промислової графіки. Зустрічі сприяють збагаченню знань учнів, отриманню цікавої додаткової інформації, яскравих вражень.

Значну увагу серед використанних в експериментальній методиці різноманітних організаційних форм під час гурткової роботи посідає екскурсія. Під час екскурсій учні отримували знання наочно, у природних умовах, сприймали явища в цілісності, накопичували матеріал для спостережень, наступної художньо-графічної роботи. Екскурсії також позитивно вплинули на емоційну сферу учнів. У процесі екскурсій до поліграфічних підприємств учні мали змогу ознайомитися з різними видами друкованої продукції, новітніми технологічними процесами їх виготовлення, виробничими професіями дизайнера-графіка. Під час екскурсій на виставки учні ознайомлюються із сучасними досягненнями графічного дизайну. Екскурсії проводилися відповідно до програми і плану роботи гуртка.

Відмінність екскурсій від навчального заняття як форми організації полягає в тому, що учні сприймають предмети і явища в різноманітних середовищах, що так важливо для нашого дослідження. У разі необхідності, перед проведенням екскурсії ми пропонували учням завдання: повторити необхідний матеріал, прочитати додаткову інформацію про об'єкт екскурсії. Також під час екскурсій давалися вказівки щодо проведення самостійних спостережень і виконання певної роботи (зібрати матеріал для подальшої роботи, зробити записи й замальовки та ін.).

Особливе місце серед організаційних форм і методів експериментальної методики займає демонстрація, яка не тільки активізує увагу та сприйняття учнів, але й служить дієвим засобом формування у них адекватних уявлень і понять про продукцію графічного дизайну в натуральному вигляді або як їхнє зображення. Ми використовували демонстрацію у тих випадках, коли треба сформувати у свідомості гуртківців правильний спосіб застосування трудових дій. Відбір демонстрацій залежав від змісту матеріалу, мети його вивчення, досвіду і рівня підготовки учнів. Використання демонстрацій передбачало застосування різноманітних видів поліграфічної продукції, макетів упаковок, етикеток, фірмових брендів та інших видів наочного матеріалу. Наочність охоплює різні види сприймання (зоровий, слуховий, дотиковий) і в навчанні сприяє стійкому засвоєнню знань, розвиткові цілеспрямованого спостереження, логічного, аналітичного та образного мислення. Впливаючи не тільки на розум, але й на почуття учнів, збуджуючи їхню емоційну сферу, наочні засоби навчання розвивають естетичні почуття, творчу уяву, фантазію, спонукають до подальшої дизайнерської діяльності.

Другий етап формувального експерименту – середній – позначено практичною підготовкою учнів у процесі гурткових занять із графічного дизайну, більшою активністю гуртківців. На цьому етапі є необхідним застосування організаційних форм і методів, спрямованих на формування в учнів практичних умінь і навичок. Серед них використовувалися такі, як практична робота, семінар, вправи.

У процесі практичної роботи учні засвоюють шляхи, способи та засоби застосування теоретичних знань на практиці, у них формуються вміння та навички художньо-графічної діяльності. Перелік тем практичних занять визначається навчальною програмою гуртка «Основи графічного дизайну» (Додаток А). Практичні заняття із графічного дизайну включають попередню теоретичну підготовку учнів у галузі проектної діяльності, визначення загальної проблеми та її обговорення, практичне розв'язування завдань, їх перевірку. Зокрема, на практичних заняттях здійснюється детальний розгляд окремих теоретичних положень та формується перелік практичних завдань, які необхідно виконати.

Кожне практичне заняття починається з чіткого визначення його теми, основних питань, місця та ролі даного заняття як структурної одиниці в загальній системі експериментальної методики. Усі компоненти практичного заняття перебувають у тісному взаємозв'язку. Але мета і завдання – це та основа, навколо якої організовується все заняття.

Існує прямий зв'язок між практичними і теоретичними заняттями. Практичні заняття є продовженням, а іноді й доповненням теоретичних. На практичних заняттях ми здійснювали перевірку знань теоретичного матеріалу. Виявлення прогалин у ньому сприяло реалізації зворотного зв'язку в системі «педагог – учень – педагог».

У процесі формування практичних досягнень учнів із графічного дизайну на цьому етапі формувального експерименту нами використовувався такий вид роботи, як семінарські заняття, які є організаційною формою, що спрямована на набуття практичних умінь і навичок спілкування, поглиблення і закріплення знань, обговорення теоретичних проблем. Семінарські заняття проводилися з учнями, які мають відповідну підготовку й досвід самостійного вивчення складних науково-теоретичних і практичних проблем у галузі графічного дизайну. Тому на кожному семінарському занятті оцінювалася підготовка учнями рефератів, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою думку тощо.

Важливе значення у процесі практичної підготовки учнів має застосування такої організаційної форми і методу гурткової роботи, як вправи, що є повторним багаторазовим виконанням однакових графічних, проектувальних, макетувальних дій для формування умінь та навичок. Організація вправ включає в себе відповідний їх підбір, розташування в певній послідовності і постійне повторення з поступовим переходом від однієї вправи до іншої з відповідним розподілом часу.

Підбір вправ здійснюється відповідно до змісту навчального матеріалу і дій учнів на заняттях, обсягом умінь і навичок, які вони мають засвоїти під час цих занять, а також дидактичними вимогами до вправ (посильність і доступність для учнів, цілеспрямованість, усвідомленість тощо). Послідовність вправ має забезпечувати поступове нарощування складності в їх виконанні, вести учнів від простого до складного. У визначенні цієї послідовності необхідно передбачити, щоб попередні вправи допомагали виконанню наступних, а наступні закріплювали і вдосконалювали раніше здобуті вміння і навички художньо-графічної діяльності. Шляхом відпрацювання окремих вправ гуртківці опановують необхідні вміння, навички, технології графічно-проектувальної роботи.

Третій етап формувального експерименту – високий – визначається самостійним здійсненням художньо-графічної діяльності учнів. На цьому етапі гуртківці виконують самостійні завдання з різних видів графічного дизайну. Також вони можуть презентувати результати свої творчої дизайн-діяльності. Цей етап ефективно реалізується тоді, коли учні у сукупності наданих йому (або зібраних ним) неупорядкованих фактів не тільки усвідомлюють можливу проблему, а й самостійно розв'язують її. На цьому рівні ми ефективно застосовували такі форми і методи, які підвищують міцність знань, сприяють розвитку творчої дизайнерської діяльності, а саме: колективні дизайн-графічні проекти, дизайнерські ігри (ігровий дизайн). Необхідними на даному етапі є самостійна робота, самовиховання, самоконтроль, самоаналіз, самоспостереження, самооцінка.

Колективні дизайн-графічні проекти (КДГП) спрямовані на розвиток творчої дизайнерської ініціативи учнів, їх співпрацю з педагогами чи іншими учасниками, вирішення комплексу різноманітних завдань, реалізацію змісту художньо-графічної діяльності.

Методика підготовки і проведення колективних дизайн-графічних проектів має завершену логіку, оскільки учні спільно з керівником гуртка планують, готують, проводять та оцінюють роботу, визначаючи найефективніші шляхи, способи, засоби вирішення практичних завдань. Ця методика дозволить розкрити здібності учнів до вирішення спільних проектних завдань із графічного дизайну.

Робота з проведення колективних дизайн-графічних проектів передбачає п'ять стадій:

1. Визначення теми та мети колективного дизайн-графічного проекту, що планується, доцільність його проведення, основний зміст.

2. Планування колективного дизайн-графічного проекту, що передбачає дії дітей з розробки засад його проведення, визначення відповідальних учнів за певний вид роботи, координація і контроль виконання доручень відповідальними.

3. Проведення колективного дизайн-графічного проекту, у процесі якого всі стають його безпосередніми учасниками, оскільки кожен вклав у неї частку своєї праці або творчості.

4. Підведення підсумків колетивного дизайн-графічного проекту, де на загальних зборах визначається, чи була у проекті досягнута спільна мета, що в результаті цієї діяльності придбав кожен учень, що не вийшло, що стане ідеєю наступного проекту, які нові справи в подальшому необхідно реалізовувати. Необхідними є участь кожного, його оцінка, висновки тощо.

5. Дизайнерський аналіз самого проекту керівником гуртка, який сприяє професійному зростанню кожного із учасників роботи.

Для досягнення результату під час виконання колективного дизайн-графічного проекту потрібна значна кількість часу, а також серйозна самостійна робота кожного учасника. Позитивною ознакою цього проекту є те, що знання та навички учні здобувають не теоретично у готовому вигляді, без практики, а в процесі виконання конкретних завдань.

Робота над проектом включає три етапи: концептуальний, основний та підсумковий. Концептуальний етап передбачає визначення об'єкта дослідження, постановку мети і завдань реалізації дизайн-графічного проекту, вибір методів роботи та необхідних ресурсів. На основному етапі здійснюється безпосередня реалізація проекту, коригування його і уточнення. Підсумковий етап включає обговорення результатів проекту, його презентацію, а також визначення об'єкта і теми наступного проекту.

Варто підкреслити, що учні самостійно визначають мету дизайн-графічного проекту, складають його план, практично реалізують, оцінюють та представляють. Під час проектування відбувається оволодіння теоретичними та практичними знаннями, прийомами графічно-дизайнерської діяльності, оскільки робота над проектом сприяє формуванню в учнів художньо-графічних здібностей і практичного його застосування.

За допомогою проекту відбувається процес засвоєння знань, формування вмінь визначати та знаходити шляхи вирішення проблем графічного проектування, що сприяє розвитку дизайнерського мислення.

Ефективною організаційною формою і методом навчання художньо-графічної діяльності учнів позашкільних закладів освіти на даному етапі дослідження є ігровий дизайн.

Гра є одним із видів людської діяльності, виникнення якої зумовлене потребою суспільства, в якому живуть діти і активними членами якого вони повинні в майбутньому стати. Вона допомагає реагувати на різні життєві ситуації, які виникають в стосунках між людьми з навколишньою дійсністю, моделювати аналогічні випадки [11, с. 237 ].

Використовуючи ігровий дизайн як організаційну форму проведення занять у гуртковій роботі з графічного дизайну, через його правила і дії, учні набувають умінь розв'язувати дизайнерські завдання. Гра є «імітацією» професійно-дизайнерської діяльності, де кожен із учасників може виступати у найрізноманітніших ролях: в особі замовника проекту, у ролі розробника основної концепції, виконавця-проектувальника будь-якого виду графічного дизайну.

У практиці гурткових занять нами було застосовано рольові та пізнавальні дизайн ігри.

Рольовий ігродизайн спрямований на розвиток в учнів аналітичних здібностей, прищеплення вмінь приймати правильні рішення в найрізноманітніших ситуаціях із відображенням графічної інформації та поєднувати теоретичну і практичну сторони формування умінь і навичок дизайн-діяльності.

Важливо підкреслити, що змістом рольового ігродизайну є не предмет і його споживання, а стосунки між людьми, що виникають під час замовлення та виконання будь-якого завдання із графічного дизайну; не «людина – предмет», а «людина – людина».

Основними ознаками методу рольового ігродизайну є: наявність завдання або проблеми та розподіл ролей між учасниками його вирішення; різноманітні інтереси гуртківців до різних видів графічного зображення; взаємодія учасників ігрового дизайну; оцінка результатів та обговорення і підведення підсумків.

Пізнавальний ігродизайн орієнтований на засвоєння гуртківцями знань та вмінь із графічної діяльності, розвиток їх пізнавальних здібностей. У процесі пізнавального ігродизайну кожен учень осмислює теоретичні основи графічного відображення інформації, вчиться засвоювати знання та оцінювати їх важливість для виконання зображальних операцій. Особливістю застосування пізнавального ігродизайну є наявність у них дидактичного наочного матеріалу.

Обов'язковим компонентом ігрового дизайну є його правила. Дотримання правил в ігровому дизайні вимагає від гуртківців певних зусиль волі, уміння спілкуватися мовою графічної передачі інформації, переборювати негативні емоції, що виникають у разі невдалого результату. Важливим у визначенні правил дизайн-гри є створення для учнів таких умов і завдань, за яких вони одержували б задоволення від вибраної ролі.

На цьому етапі найбільш важливою організаційною формою і методом графічно-дизайнерської діяльності є самостійна робота, яка забезпечує самостійне опанування гуртківцями навчального матеріалу, його закріплення і поглиблення у час, вільний від навчальних занять. Вона дає можливість розвивати в учнів інтерес до будь-якого виду графічного дизайну, розширювати їхній кругозір, удосконалювати знання, мислення і переконання. Під час виконання самостійної роботи досягається найвищий рівень активності учнів. Важливе значення для розвитку самостійності учнів має якість засвоєних знань, сформованість практичних умінь.

Зміст самостійної роботи учнів над конкретним видом роботи з графічного дизайну визначається навчальною програмою гуртка з даної дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками з боку керівника.

Самостійна робота учнів може бути забезпечена системою навчально-методичних засобів, а саме: підручниками, навчальними та методичними посібниками тощо.

Самостійна робота учнів над засвоєнням навчального матеріалу з графічного дизайну може виконуватися в бібліотеках, навчальних майстернях, комп'ютерних лабораторіях, а також у домашніх умовах.

При організації самостійної роботи учнів з використанням складних систем графічного проектування передбачається можливість отримання необхідної консультації з боку керівника гуртка.

Організація самостійної роботи учнів має здійснюватися за такими правилами: всебічне врахування індивідуально-психологічних особливостей учнів, їх здібностей, інтересів, нахилів до конкретних видів художньо-графічної роботи (абстрактного, символічного, сюжетного, знакового та метафоричного зображень); докладне визначення завдань із конкретних розділів, тем графічного дизайну як для окремих учнів, так і для всієї групи, гуртка; забезпечення гуртківців достатньою кількістю навчальних посібників, підручників, наочних матеріалів; створення належних організаційно-методичних умов для самостійної роботи; систематичний контроль і дієва допомога учням під час самостійної роботи.

Особливе значення на цьому етапі мають організаційні форми і методи самовиховання, спрямовані на педагогічний вплив вихованця на самого себе з метою формування і розвитку бажаних і необхідних якостей та подолання негативних. Самовиховання повинно включати такі основні етапи, як самопізнання, самооцінку, самоконтроль і самоаналіз.

Так, самопізнання є початковим етапом, спрямованим на вивчення особистістю себе, своїх мотивів, потреб у графічно-дизайнерській діяльності. Завдяки самопізнанню учні визначають свої «сильні» та «слабкі» сторони у дизайн-графічній діяльності.

Наступним етапом самовиховання є самооцінка, яка виступає важливим фактором стимулювання або, навпаки, пригнічення активності учнів, розвитку їхніх художньо-графічних компетентностей.

Самоконтроль і самоаналіз є етапами, які потрібно розуміти і розглядати з метою стеження за реалізацією плану самовиховання й аналізу результатів графічно-дизайнерської діяльності. Це дає можливість підвищити рівень самостійності та активності у процесі навчання основам графічного дизайну.

Для лаконічного формулювання змісту кожного етапу формувального експерименту розроблялася таблиця «Етапи формувального експерименту під час застосування методики навчання графічного дизайну учнів у позашкільних закладах освіти» (таблиця 3.1.1).

Таблиця 3.1.1.