Обробка та аналіз результатів

Одержані дані опрацьовуються за такими показниками:

- рівень самооцінки за шкалами;

- зіставлення самооцінки та оцінки, що очікується від учителя;

- зіставлення самооцінки та оцінки, що очікується від однокласників.

У випадках, коли «нижчий за середній» рівень зафіксований для учня за різними шкалами, для діагностичного висновку слід залучити додаткову інформацію. Зіставлення самооцінки та очікуваних оцінок від учителя та однокласників дає цінну інформацію про те, як дитина сприймає ставлення до себе з їхнього боку, що відображає значною мірою і її ставлення до школи в цілому. У благополучному випадку оцінка та самооцінка збігаються або рівень зовнішньої оцінки вищий.

*Коробко С.Л., Коробко О.І. Робота психолога з молодшими школярами: методичний посібник. – 2-ге видання. – К.: Літера ЛТД, 2008. – С.64-66.

РОБОЧИЙ БЛАНК

Я оцінюю себе сам

Хороший - поганий учень Хороший - поганий товариш Цікава - нецікава людина

Хороший - поганий учень Хороший - поганий товариш Цікава - нецікава людина

Мене оцінює вчитель

Мене оцінюють однокласники

Хороший - поганий учень Хороший - поганий товариш Цікава - нецікава людина

У роботі з підлітками можна використовувати ще одну модифікацію. Після виконання завдання та бесіди запропонувати досліджуваному самому сформулювати якості шкали самооцінок і тоді визначити своє місце на сходинках. Це дає можливість виявити компенсаторні якості, наявність конфліктності та суперечності в самооцінці підлітка.

Педагог може доповнити запропоновану методику тими шкалами, які його цікавлять (наприклад рівень досягнень у навчанні, інтерес до навчання, ставлення ровесників тощо), які б дозволили розглядати особистість у аспекті її спілкування та діяльності.

Одним із варіантів комплексного дослідження самооцінки та рівня домагань є адаптація цієї методики у модифікації А.М.Прихожан (Прихожан А.М. Применение методов прямого оценивания в работе школьного психолога // Научно-методические основы использования в школьной психологической службе конкретних психологических методик. – М., 1988. – С.110-118).