Солнечная радиация. Вертикальну стійкість приземного шару повітря прийнято визначати за допомогою термодинамічного критерію ,
Вертикальну стійкість приземного шару повітря прийнято визначати за допомогою термодинамічного критерію , де – вертикальний температурний градієнт в приземному шарі повітря; U – середня швидкість вітру за 10 хв. на висоті 1м над поверхнею землі. Вертикальний температурний градіент – це різність температури повітря на двох стандартних висотах 50 і 200 см. -t Знак температурного градієнта визначається орієнтовно ВСП. Приблизно вважається, що при інверсії t <t , при ізотермії t =t , при конвекції t >t . Температуру повітря слід визначати з порівняно високою точністю. Середня за 10 хвилин швидкість вітру визначається за допомогою ручного анемометра МС-13, що встановлюється на висоті 1м. Більш точно ВСП визначається за значенням та знаком термодінамічного критерію. У воєнно-хімічній метеорології прийняті такі граничні значення термодинамічного критерію для кожного стану ВСП: -0,1 – інверсія; +0,1 – конвекція; +0,1> >-0,1 – ізотермія
Практическая работа №1 Солнечная радиация Вопросы для самоподготовки: 1. Прямая солнечная радиация, солнечная постоянная и общий приток солнечной радиации к Земле. 2. Суммарная, отраженная и поглощенная радиация, альбедо. 3. Поглощение и рассеяние солнечной радиации в атмосфере и явления, связанные с ними. 4. Радиационный баланс земной поверхности, типы излучений. 5. Географическое распределение суммарной радиации и радиационного баланса.
|