Методи дослідження операцій

Дослідження операцій, як і наука управління, має глибокі історичні корені. Термін "операція" історично пов’язаний з його застосуванням у військовій справі та медицині. Щодо управління ми будемо розуміти під операцією – будь-яку сукупність виконуваних системою заходів, які з’єднані загальним замислом і спрямовані на досягнення певної мети.

Найбільш вичерпне, на наш погляд, визначення поняття "операція", з урахуванням особливостей діяльності органів внутрішніх справ, дали І.Є. Ложкін та Д.В. Гребельськии, котрі розуміють під операцією – систему (сукупність) оперативно-розшукових та інших службових заходів, що здійснюються централізовано та за скоординованим планом в короткий відрізок часу при максимальному зосередженні сил та засобів на певному напрямі боротьби зі злочинністю⁹.

Термін "дослідження операцій", або "операційне дослідження", почали застосовувати напередодні другої світової війни, а точніше, з 1939 року. Однак це не означає, що до 1939 р. не проводились дослідження цілеспрямованих керованих процесів (операцій) з використанням методів прикладної математики. На доказ цього можна назвати дослідження Ф. Ланчестера, Т. Едісона, А.К. Ерланга.

⁹ Див.: Ложкин Й.Е., Гребельский Д.В. Некоторьіе вопросн тео-рии й практики проведення операций // Вестник штабной работн. – М.: МВД СССР, 1974. - № 5. - С. 12.

В Англії Ф. Лапчестер в 1914–1916 рр. запропонував математичні порівняння, що виражали залежність перемоги під чисельності військ, їхнього озброєння та вогневої сили. В 1916 р. він опублікував книгу "Війна та повітряні сили", в якій обґрунтував свої висновки.

У ті ж роки в США Т. Едісон, використовуючи статистичні дані та математичний аналіз, провів дослідження щодо визначення найкращих методів ухилення від зустрічей з підводними човнами та їх знищення, а також по розвязанню інших проблем протичовнової оборони з використанням математичних методів.

Датський інженер-зв’язківець А.К. Ерланг, досліджуючи проблему перевантаженості телефонних мереж, дійшов висновку, що потік викликів, що надходять до телефонної станції, дає змогу застосовувати закон Пуассона про розподіл випадкових величин. Ерланг обґрунтував та запропонував у своїй праці "Теорія ймовірностей і телефонні переговори" (1909 р.) формули для визначення ймовірностей різного числа очікуючих абонентів, розподілу часу очікування при зрівноваженому стані системи та ймовірностей відмовлень при порушенні в системі цього стану.

Коли в 1939 р. розпочалася друга світова війна і гітлерівська Німеччина завдала Англії масованих повітряних ударів, англійські військові керівники звернулися по допомогу до вчених з проханням негайно розробити способи ефективного використання нових на той час радіолокаторів для виявлення та знищення ворожих літаків і ракет. Англійські вчені та фахівці А. Роу, Дж. Робертс, Е. Вільямс разом із командиром авіакрила Р. Хартом організували дослідну групу і досягли значних успіхів у радіолокаційному виявленні літаків і спільних діях зенітної артилерії з радіолокаторами. Майже одночасно з цією групою англійський вчений Дж. Бернал на основі статистичних даних та математичного аналізу встановив зв’язок між кількістю жертв від бомбардувань та силою бомбового удару. Його висновки підтвердилися при бомбардуванні англійських міст фашистською авіацією, зокрема, при нальоті 500 фашистських літаків на місто Ковентрі.

Слідом за Англією, з урахуванням досвіду її фахівців та вчених, групи по дослідженню операцій почали створюватися в армії США. В 1942р. було сформовано 26 таких груп, в яких були зайняті 400 громадських фахівців, аналітиків-дослідників та офіцерів. У ці групи входили математики, фізики, соціологи, психологи та інші вчені, котрі, па думку військових керівників, повинні бути видатними вченими, що мають репутацію людей з неунередженим мисленням, широким світоглядом та сприйнятливим розумом.

Після закінчення другої світової війни накопичений досвід почав ^використовуватися та розвиватися в двох напрямах: у військовій справі (головним чином у зв’язку із створенням ракетних комплексів різного призначення) та в економічних дослідженнях.

За даними зарубіжної літератури, в США більшість великих фірм та компаній використовують методи дослідження операцій або мають у своєму складі підрозділи по розробці та впровадженню методів дослідження операцій.

З 1957 р. існує міжнародна федерація товариств дослідження операцій.

У повоєнні роки в зв’язку з необхідністю планування та управління скла/тими комплексами взаємопов’язаних робіт у ряді країн започатковано розробку нових методів організаційного управління, які засновані на "теорії графів" і дістали назву "сітьове планування та управління" (СГЇУ). У США ще в 1955– 1957 рр. для планування науково-дослідних та експериментальних розробок ракетної системи "Поларіс", у створенні якої брало участь близько 6000 фірм, був використаний метод сітьового планування під назвою ІЇЕРТ, що в перекладі з англійської означає скорочення виразу "техніка огляду та оцінки програм". За літературними джерелами, використання цього методу дозволило американцям скоротити на 2 роки час на здійснення проекту.

У колишньому СРСР методи сітьового планування та управління почали доволі широко застосовуватися в різних галузях народного господарства починаючи із 1961 р. Методи дослідження операцій викладаються на економічних факультетах вищих навчальних закладів. Дані методи вивчаються як теоретично, так і під час ділових ігор в багатьох навчальних закладах, у тому числі військових.

Основна мета дослідження операцій полягає у виробленні та обґрунтуванні оптимальних рішень науковими методами. Об’єктивний системний розгляд кожного явища, кількісна оцінка цілеспрямованих дій, що пропонуються, та вироблення на основі аналізу із застосуванням математичних методів варіантів рішень є основним змістом дослідження операцій.

Поняття "дослідження операцій", або "операційне дослідження", в науковій літературі трактується дещо по-різному.

Наприклад, Р. Акоф та М. Сасієні визначають дослідження операцій, як "1) застосування наукового методу; 2) комплексними науковими колективами; 3) для вирішення завдань, пов’язаних з управлінням організованими (людино-машинними) системами з метою прийняття рішень, які найкращим чином відповідають цілям всієї організації"¹⁰.

Автор багатьох монографій, присвячених дослідженню операцій, Е.С. Вентцель розуміє під ними "застосування математичних, кількісних методів для обґрунтування рішень в усіх галузях

^ю Ц,т.: Акоф Р., Сасиени М. Основи исследования операций / Пер. с англ. - М.: Мир, 1971. - С. 19.

цілеспрямованої людської діяльності"". Надаючи важливого значення математичним, кількісним методам, Е.С. Вентцель, на наш погляд, цілком правильно відмічає, що "дослідження операцій не ставить собі завданням повну автоматизацію прийняття рішень, повне виключення із цього процесу розмірковуючої, оцінюючої, критикуючої людської свідомості. У кінцевому підсумку рішення завжди приймається людиною (або групою осіб); завдання дослідження операцій – підготувати кількісні дані та рекомендації, які полегшують людині прийняття рішення"¹².

На думку У. Чсрчмена, Р. Акофа та Л. Ариофа, "дослідження операцій полягає в застосуванні наукових принципів, методів та засобів до завдань, пов’язаних з функціонуванням систем,;» метою надати тим, хто відповідає за управління даними системами, оптимальні рішення поставлених завдань"¹³.

Визначення дослідження операцій, сформульовані Е.С. Вент-целсм, а також У. Черчмсном, Р. Акофом та Л. Арнофом, хоч і розкривають їхню сутність, однак щодо процесів соціального управління є недостатніми. В системах соціального управління, особливо в сфері охорони правопорядку, багато процесів дуже важко піддаються формалізації. Тут основними є логічні дії щодо вироблення управлінських рішень. В цьому, па наш погляд, полягає принципова різниця застосування методів дослідження операцій в сфері охорони правопорядку, в управлінській діяльності органів внутрішніх справ від застосування даних методів в інших сферах.

Ми додержуємось думки, що найбільш прийнятним, і таким, що досить повно розкриває сутність дослідження операцій щодо сфери охорони правопорядку, є визначення Б.С. Бушуєва:

"Дослідження операцій – це новий науковий напрям у галузі теорії управління, основний зміст якого полягає в об’єктивному розгляді кожного явища або процесу з позицій системного підходу, формалізованому описанні цілеспрямованих дій (операцій) та аналізі з використанням логічних дій та методів прикладної математики усіх факторів, визначаючих можливості вироблення та обґрунтування управлінських рішень для досягнення поставлених цілей найкращим чином"‘⁴.

Інакше кажучи, дослідження операцій являє собою комплекс заснованих на системному аналізі логічних дій та методів

" Див.: Вентцель Е.С. Исследование операций. - М., 1972. -С. 12.

¹² Див.: Там же.

^1:і Див.: Черчмен У., Акоф Р., АрнофЛ. Введение в исследование операций. - М.: Наука, 1968. - С. 25.

"Див.: Бушуев Б. С. Методм исследования операций в управлен-ческой деятельности органов внутренних дел. – М.: Академия МВД СССР, 1977. - С. 6.

прикладної математики, що використовуються для вироблення логічних та кількісних основ управлінських рішень.

Залежно від характеру управлінських завдань, які виникають в діяльності органів внутрішніх справ, методи дослідження операцій можна підрозділити на такі групи:

математична статистика;

теорія масового обслуговування (теорія черг);

теорія ігор;

лінійне та динамічне програмування;

сітьове планування та управління.

Проблеми підвищення ефективності управлінської діяльності органів внутрішніх справ за допомогою використання можливостей методів дослідження операцій містять в собі цілий ряд складних взаємопов’язаних напрямів (блоків) удосконалення діяльності. Серед них можна виділити чотири великих блоки, де комплексне застосування сучасних методів дослідження операцій може сприяти одержанню найкращих кінцевих результатів:

1) підвищення мобільності та швидкості реагування органів внутрішніх справ на правопорушення, особливо на найбільш небезпечні злочини;

2) підвищення ефективності взаємодії органів та підрозділів внутрішніх справ в операціях;

3) інтенсифікація процесів управління операціями;

4) підвищення ефективності управління операціями по розкриттю найбільш небезпечних злочинів (рис. 7.2).

Більш докладно використання деяких методів дослідження операцій в управлінській діяльності органів внутрішніх справ розглядатиметься в наступних главах підручника (наприклад, у главі 20).

Процес дослідження операцій й будь-якій сфері людської діяльності, в тому числі в сфері боротьби зі злочинністю, має власну, підчас доволі складну, технологію, без знання якої важко розраховувати на успіх. Розкриття цієї технології потребує самостійного і ретельного розгляду, тому ми не можемо цього зробити в рамках підручника, але загальне уявлення про цей процес можна дістати, розглянувши рис. 7.3.