Поворот виконання судових рішень

 

Питання про поворот виконання судових рішень виникає у зв’язку із скасуванням чи зміною вищестоящим судом уже виконаних постанов. Поворот виконання — це повернення позивачем відповідачеві всього одержаного ним за скасованою (зміненою) постановою. Поворот виконання спрямований на відновлення прав боржника, порушених виконанням рішення.

Поворот виконання можливий за будь-якими справами, але за наявності таких умов: 1) щоб позивач отримав від відповідача в порядку виконання рішення майно чи гроші; 2) щоб виконане рішення було скасовано вищестоящим судом повністю чи змінено із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі. В усіх інших випадках розгляд питань про повернення стягненого в порядку цивільного судочинства відбуватися не може.

Так, ТОВ «Авто Просто» звернулось до Апеляційного суду Донецької області із заявою про поворот виконання судового рішення. В обґрунтування заяви зазначали, що рішенням Київського районного суду м. Донецька від 04 липня 2012 року було задоволено позов ОСОБА_1 до ТОВ «Авто Просто» та стягнуто з ТОВ «Авто Просто» на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 7 881,12 грн. Просили задовольнити заяву про поворот виконання судового рішення від 04 липня 2012 року та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Авто Просто» сплачені кошти в сумі 7 881,12 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Донецька від 18 лютого 2014 року заяву ТОВ «Авто Просто» про поворот виконання судового рішення задоволено.

На вказану ухвалу стягувач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що на день подачі відповідачем заяви про поворот виконання судового рішення, до Київського районного суду м. Донецька ним було подано іншу позовну заяву до ТОВ «Авто Просто» про захист прав споживача, визнання угоди недійсною та стягнення коштів. За даним позовом було відкрито провадження у справі № 257/173/14-ц та призначено справу на 31 січня 2014 року о 10 годин 00 хвилин.

Вказує, що суд першої інстанції не звернув уваги на наявність іншої справи, вирішення якої безпосередньо вплине на вирішення даного питання, у зв'язку з чим, неповно дослідив усі обставини справи та замість зупинення провадження у справі, суд постановив ухвалу про задоволення заяви відповідача.

Сторони, сповіщені про час та місце розгляду справи, не з'явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Суд першої інстанції встановлено, що заочним рішенням Київського районного суду м. Донецька від 04 липня 2012 року задоволено позов ОСОБА_1 до ТОВ «Авто Просто» та стягнуто з ТОВ «Авто Просто» на його користь кошти в сумі 7 881,12 грн. (а. с. 79)

Ухвалою Київського районного суду м. Донецька від 06 вересня 2012 року заяву ТОВ «Авто Просто» про перегляд заочного рішення залишено без задоволення. (а. с. 107)

04 жовтня 2012 року Державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ТОВ «Авто Просто» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 7 881,12 грн.

На виконання зазначеної постанови ТОВ «Авто Просто» перерахувало грошові кошти в сумі 7 881,12 грн. на ім'я ОСОБА_1, що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 7066 від 11 жовтня 2012 року.

Постановою державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва від 10 грудня 2012 року виконавче провадження закінчено з підстав повного та реального виконання судового рішення.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 11 листопада 2013 року скасовано вказане вище рішення суду першої інстанції та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Авто Просто» відмовлено. (а. с. 208 - 213) Рішення суду апеляційної інстанції набуло чинності 11 листопада 2013 року.

У зв'язку з тим, що ТОВ «Авто Просто» було сплачено на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 7 881,12 грн. на виконання рішення суду першої інстанції, яке у подальшому скасовано судом апеляційної інстанції, суд дійшов висновку, що заява товариства про поворот виконання судового рішення обґрунтована та підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає за можливе погодитися з даними висновками суду, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення Київського районного суду м. Донецька від 04 липня 2012 року, яке скасоване ухвалою апеляційного суду Донецької області від 11 листопада 2013 року, визнано недійсною угоду №360802 від 12.07.2011 року та з ТОВ «АвтоПросто» на користь ОСОБА_1 стягнуто суму збитків у розмірі 7 881,12 грн.

Постановою державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва від 10 грудня 2012 року виконавче провадження закрито у зв'язку з виконанням рішення. Тобто позивач отримав грошову суму, стягнуту державним виконавцем на підставі рішення суду першої інстанції.

Як встановлено ч. 1 ст. 380 ЦПК України, питання про поворот виконання вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Згідно частині 1 статті 381 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом при новому розгляді справи або судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про повернення стягненого з нього за скасованим рішенням майна розглядається судом, у якому перебуває справа. Заяву про поворот виконання можна подати у межах позовної давності.

Оскільки рішення суду першої інстанції про стягнення з ТОВ «Авто Просто» на користь позивача грошової суми скасоване рішенням суду апеляційної інстанції і у задоволенні позову відмовлено, а також у зв'язку з тим, що відсутні обмеження щодо застосування повороту виконання рішення, які встановлені ст. 382 ЦПК України, тому суд обґрунтовано допустив поворот виконання рішення.

Обставина, на яку посилається стягувач у скарзі, не є підставою для відмови у задоволенні заяви про поворот виконання судового рішення.

З огляду на наведене, оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог закону, при вирішенні питання не були порушені норми процесуального права та порядок, встановлений для його вирішення.

Таким чином, своєю ухвалою Апеляційний суд Донецької області від 27 березня 2014 року апеляційну скаргу відхилено, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.

Порядок вирішення питань про поворот виконання судових рішень у цивільних справах передбачено статтями 380–382 ЦПК, що складається з такого: 1) питання про поворот виконання вирішується судом апеляційної чи касаційної інстанцій, коли він, скасувавши рішення, закриває провадження в справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю чи, змінивши рішення, задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі; 2) коли рішення вищестоящим судом скасовано і справа направлена на новий розгляд, то при новому розгляді справи, постановляючи нове рішення, суд має в ньому вказати на поворот виконання, якщо в позові буде відмовлено чи позовні вимоги будуть задоволені в меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду; 3) коли питання про поворот виконання не було вирішено ні вищестоящим судом, ні судом при новому розгляді справи, то за заявою відповідача це питання розглядається судом, в якому перебуває справа.

Заява про поворот виконання може бути подана в межах загального строку позовної давності без оплати державного мита. У такому разі позовна давність починає обчислюватися від дня, коли набувають чинності нове рішення чи ухвала про закриття справи або залишення позову без розгляду.

Заява про поворот виконання рішення розглядається у відкритому судовому засіданні з викликом сторін, яким повідомляється час та місце судового засідання. За результатами розгляду заяви про поворот виконання судового рішення суд постановляє ухвалу, де обов’язково потрібно зазначити, які дії мають бути вчинені на користь відповідача. Наприклад, у справах про виселення в порядку повороту виконання у резолютивній частині ухвали зазначається про те, що відповідач має бути знову вселений на жилу площу, з якої раніше його було виселено.

На ухвалу суду щодо повороту виконання рішення може бути подано скаргу або внесено окреме подання. Після набрання цією ухвалою законної сили вона виконується за загальними правилами виконавчого провадження.

Поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий у будь-якому випадку незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасоване судове рішення. Винятки становлять лише випадки, передбачені ст. 382 ЦПК.

У разі скасування у зв’язку з нововиявленими обставинами рішень у справах про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідом­лених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

По справах про аліменти і по справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, які випливають із трудових правовідносин, поворот виконання не допускається, незалежно від того, в якому порядку ухвалено рішення, крім тих випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

При повороті виконання позивач зобов’язаний повернути відповідачеві гроші чи те майно, яке він від нього одержав за скасованим рішенням, а у випадку неможливості повернення майна в натурі в постанові суду повинно бути передбачено відшкодування вартості цього майна.

Порядок вирішення питання про поворот виконання рішень та постанов господарського суду визначається ст. 122 ГПК наступним чином: якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.

Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.

Якщо не виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або заяву залишено без розгляду, господарський суд виносить ухвалу про повне або часткове припинення стягнення за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.

За правилами адміністративного судочинства (ст. 265 КАС) питання про поворот виконання судового рішення вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши судове рішення (визнавши його нечинним або таким, що втратило законну силу), він закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або відмовляє у задоволенні адміністративного позову чи задовольняє позовні вимоги у меншому розмірі.

У випадках, встановлених ч. 1 ст. 265 КАС, суд, ухвалюючи нове судове рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим судовим рішенням або визначити інший спосіб і порядок здійснення повороту виконання.

Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, у якому знаходиться справа. Заяву про поворот виконання може бути подано протягом одного року з дня виникнення підстав для повороту виконання. За подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується.

Суд розглядає заяву про поворот виконання у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, і постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено у загальному порядку. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ передбачено ст. 266 КАС. Відповідно до правил цієї статті поворот виконання постанови про відшкодування шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, постанови про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також постанови про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.