Студопедия — Тезаурус професійної педагогіки
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Тезаурус професійної педагогіки






 

До основних понять професійної педагогіки належать: професія, спеціальність, кваліфікація, компетентність, компетенція.

Професія – це зумовлений суспільним поділом праці рід постійної трудової діяльності, що погоджується з нормами загальнолюдської моралі та є джерелом матеріального забезпечення людини.

Поняття професія і відповідний термін склалися багато століть тому. У міру диференціації праці виникла необхідність у терміні, що відображає поділ праці в межах професії. Наприклад, професія слюсаря поділяється на декілька різновидів: слюсар-складальник, слюсар-ремонтник, слюсар-інструментальник, автослюсар тощо. Тому в ряді професій як результат поділу праці виділяють окремі спеціальності (професія: слюсар, а спеціальність – слюсар-інструмента­льник; професія: кравець, а спеціальність – кравець верхнього одягу і т.ін.).

Отже, спеціальність – це різновид професійної діяльності, що охоплює порівняно вузьке коло робіт у межах конкретної професії.

Крім спеціальностей, в окремих видах професійної діяльності виділяють спеціалізації. Наприклад, професія: слюсар, спеціальність: слюсар-ремонтник, а спеціалізація – слюсар-ремонтник побутової техніки. У такий спосіб спеціа­льність – це більш вузьке поняття, ніж професія, а спеціалізація – вужче, ніж спеціальність.

Кваліфікація – це рівень підготовленості людини до виконання того чи іншого виду професійної діяльності. Можна також сказати, що кваліфікація – це ступінь (міра) оволодіння професією, яка відповідає певному освітньо-кваліфікаційному рівню.

Відповідно до класифікації академіка В.Ледньова, можна виділити наступні кваліфікаційні рівні професійної підготовки:

нульовий – некваліфіковані робітники;

перший – фахівці робочої кваліфікації;

другий – фахівці середньої ланки (техніки, технологи);

третій – фахівці вищої ланки (інженери, лікарі, вчителі тощо);

четвертий – фахівці наукової кваліфікації (кандидати, доктори відповід­них наук).

Для робітників (нульовий і перший рівні) кваліфікація визначається відповідним розрядом. Іншими словами розряд – це показник рівня кваліфіка­ції робітника. Для фахівців другого і третього рівнів показником кваліфікації може служити категорія чи клас (вчитель 2-ї категорії, лікар вищої категорії, юрист 3-го класу і т.ін.).

Вимоги виробництва до змісту праці робітника певної професії, спеціа­льності й рівня кваліфікації визначаються кваліфікаційною характеристикою – державним документом, що містить перелік вимог до знань, умінь і навичок, якими повинен володіти фахівець певної професії того чи іншого рівня кваліфікації.

Кваліфікаційна характеристика робітника складається з двох розділів: „знати”, що визначає перелік знань, необхідних для виконання професійних функцій та „уміти”, що містить вимоги до умінь і навичок, якими повинен володіти робітник. Усі кваліфікаційні характеристики робітничих професій зібрані в „Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику” (ЄТКД).

Компетенція – коло повноважень особи, яке базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню. Отже, компетенція не зводиться тільки до знань і навичок, а належить до сфери складних умінь і професійно значимих якостей особистості.

До основних груп компетенцій належать:

1) соціальні – пов’язані з готовністю брати на себе відповідальність, бути активним у прийнятті рішень;

2) комунікативні – передбачають опанування важливим у професійній діяльності та суспільному житті усним і писемним спілкуванням, оволодіння кількома мовами;

3) інформаційні – зумовлені зростанням ролі інформації в сучасному суспільстві, тому передбачають оволодіння інформаційними технологіями, вміннями здобувати, аналізувати й використовувати різноманітну інформацію;

4) саморозвитку та самоосвіти – пов’язані з потребою й готовністю постійно вдосконалюватися як у професійному, так і в особистісному та соціальному плані;

5) креативні – компетенції, що реалізуються у прагненні й здатності до продуктивної творчої діяльності в умовах сучасного виробництва.

Компетентність – це здатність робітника кваліфіковано виконувати певні види робіт у межах конкретної професії, домагаючись високих кількісних та якісних результатів праці на основі сформованих у нього професійних знань, умінь і навичок.

Компетенція належить посаді, а компетентність – конкретному працівникові. Існують три варіанти співвідношення компетентності і компетенції:

1. Компетентність нижча від компетенції (рис. 1.3). У цьому випадку працівник не може займати визначену посаду через відсутність необхідних професійних знань, умінь і навичок в обсязі, який вимагається вищезгаданою посадою. Цей стан називається професійною (службовою) невідповідністю. Працівник має потребу в професійній допідготовці (у випадку, якщо він претендує на заняття посади) чи підвищенні кваліфікації (якщо він у даний момент уже займає визначену посаду).

Рис. 1.3. Компетентність нижча від компетенції

2. Компетентність відповідає компетенції (рис. 1.4). Таке співвідно­шення свідчить про повну професійну (службову) відповідність.

Рис. 1.4. Компетентність відповідає компетенції

3. Компетентність перевищує компетенцію (рис. 1.5). Така ситуація характеризується неможливістю професійної самореалізації особистості в межах певної посади. Досягнутий рівень компетентності вимагає надання пра­цівникові нової посади чи документального оформлення у вигляді присвоєння вищого за існуючий розряду, класу, категорії.

Рис. 1.5. Компетентність перевищує компетенцію

 

Необхідний рівень компетентності випускника професійного навчального закладу визначається стандартом професійної освіти (професійно-технічної чи вищої), однак випускнику обов’язково необхідний час для „входження” у професію, освоєння нової соціальної ролі, професійного самоствердження, формування професійно важливих і соціально значимих якостей особистості, набуття досвіду самостійного виконання професійної діяльності. Це викликає невідповідність компетентності і компетенції, що усувається в період професійної адаптації випускника професійного закладу освіти на виробництві, у сфері обслуговування тощо.

Для випускника закладу професійно-технічної освіти динаміку приведен­ня у відповідність компетенції і компетентності можна умовно зобразити у такий спосіб (рис. 1.6).

 

 

 

Рис. 1.6. Динаміка приведення у відповідність компетенції і компетентності

 

Повертаючись до поняття „кваліфікації” графічне зображення кваліфіка­ційного рівня робітника можна представити наступним чином (рис. 1.7).

Рис. 1.7. Графічне зображення кваліфікаційного рівня робітника

 

де V′КФ – обсяг професійних знань, умінь і навичок, що забезпечують даний рівень кваліфікації;

VКФ – обсяг професійних знань, умінь і навичок, що забезпечують рівень кваліфікації попереднього щабля.

З рисунка 1.7. видно, що рівень кваліфікації збігається з верхньою границею компетентності, оскільки робітник повинен мати такий обсяг професійних знань, умінь і навичок, який гарантував би виконання найскладніших робіт у межах даної компетенції. Нижня ж границя компетенції збігається з кваліфікацією попереднього рівня. Розглядаючи кваліфікацію як точки на кривій компетентності, можна сказати, що кваліфікація – це документально оформлений рівень компетентності.

Можна також стверджувати, що для повної відповідності займаній посаді досягнутий робітником рівень компетентності повинен збігатися з рівнем кваліфікації, а також з верхньою границею зони компетенції. Тоді зона компетенції визначається рівністю: VК = V′КФ – VКФ.

 







Дата добавления: 2015-10-01; просмотров: 1392. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...

Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

САНИТАРНО-МИКРОБИОЛОГИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ВОДЫ, ВОЗДУХА И ПОЧВЫ Цель занятия.Ознакомить студентов с основными методами и показателями...

Меры безопасности при обращении с оружием и боеприпасами 64. Получение (сдача) оружия и боеприпасов для проведения стрельб осуществляется в установленном порядке[1]. 65. Безопасность при проведении стрельб обеспечивается...

Весы настольные циферблатные Весы настольные циферблатные РН-10Ц13 (рис.3.1) выпускаются с наибольшими пределами взвешивания 2...

ИГРЫ НА ТАКТИЛЬНОЕ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ Методические рекомендации по проведению игр на тактильное взаимодействие...

Реформы П.А.Столыпина Сегодня уже никто не сомневается в том, что экономическая политика П...

Виды нарушений опорно-двигательного аппарата у детей В общеупотребительном значении нарушение опорно-двигательного аппарата (ОДА) идентифицируется с нарушениями двигательных функций и определенными органическими поражениями (дефектами)...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.013 сек.) русская версия | украинская версия