ОПОРНА СХЕМА №1

РОЗУМОВЕ ВИХОВАННЯ	Цілеспрямована діяльність педагогів щодо розвитку розумових сил і пізнавальних здібностей дітей, прищеплення їм культури розумової праці, навичок мислительної діяльності, розвитку у них інтересу до пізнання.
МЕТА РОЗУМОВОГО ВИХОВАННЯ	Розвиток інтелектуальної культури особистості, пізнавальних мотивів, навичок мислительної діяльності, культури мислення, раціональної організації навчальної праці.
ЗАВДАННЯ РОЗУМОВОГО ВИХОВАННЯ	1. Формування мотивації до навчально-пізнавальної діяльності, розвиток пізнавальних інтересів, потреби у самоосвіті, почуття обов’язку і відповідальності. 2. Формування досвіду пізнавальної діяльності (умінь та навичок), здатності до творчості, до прийняття нестандартних рішень, розвиток мислення. 3. Розвиток ерудиції, допомога в оволодінні системою наукових і прикладних знань, у формуванні світогляду, у засвоєнні способів діяльності. 4. Формування емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, знань, пізнавальної діяльності, до самого себе.
ЗМІСТ РОЗУМОВОГО ВИХОВАННЯ	Формування: певної бази знань, яка є результатом мислительної діяльності людини; світогляду, що формується на основі знань і досвіду мислительної діяльності; умінь та навичок інтелектуальної діяльності; культури розумової праці.

ОПОРНА СХЕМА №2

 

ПІЗНАВАЛЬНИЙ ІНТЕРЕС

Інтерес до пізнання, у процесі якого відбувається оволодіння змістом навчальних предметів i необхідними способами, уміннями i навичками, за допомогою яких учень отримує освіту.

ОПОРНА СХЕМА №3

Особливості пізнавальної діяльності школярів на різних етапах вікового розвитку

3.7.2. ПРАКТИЧНИИ БЛОК

Підготовка та проведення

навчальних інтелектуальних iгop

1. Методика проведення інтелектуальної гри

“Що? Де? Коли?”

Інтелектуальна гра “Що? Де? Коли?” - пізнавальнаколективна творча справа, яка виховує свідоме, ділове ставлення до безпосереднього джерела “відкриття світу” - до пізнавальної діяльності.

Гра може бути як тематичною, так і оглядовою, яка включає в себе питання з різних галузей знань.

Підготовча робота. Обирається ініціативна група (рада справи). Члени цієї групи відбирають необхідні питання; продумують організацію всього заходу: вибір команд (назва, капітан), система нагородження переможців (призи), відбір і форма виконання музичних пауз, підготовка обладнання i приміщення, обов’язки ведучого.

Бажано, щоб команди булискладом 5-6 чоловік.

Проведення гри. Учасники під звуки маршу заходять до залу (класу), відповідно оформленого: місця для команди (або кількох команд), місця для глядачів, ігровий стіл.

Можливий варіант оформлення iгpoвoгo столу: стіл, розмічений на сектори, де у конвертах розкладені питання, дзига зі стрілкою стоїть посередні столу.

На обдумування відповіді на запитания дається однахвилина.

2. Методика проведення вікторини

“Юний ерудит”

У цій гpi можуть брати участь кілька команд. Обираються ведучі (2-3), які продумують організацію та проведення гри, а також нагороди переможцям (медаль з написом “Юний ерудит”, малюнок сови - символу мудрості тощо).

Способи проведення вікторини, коли у гpi бере участь кілька команд

1. “По колу”. Перша команда ставить запитання другій,друга – третій і так далі. Остання атакує першу.

2. “Атака віялом”. Кожна команда по черзі атакує інші, ставлячи при цьому по одному запитанню до кожної команди. Запитання, пізнавальні задачі можуть бути як тематичні, так і різнобічного характеру.

3. Методика проведення гри-мандрівки

“У країну чомучок”

Гра-мандрівка проводиться для того, щоб ознайомити школярів (або обмінятися) знаннями, враженнями про події, явища оточуючого світу.

Підготовча робота. Тема i маршрут обираються колективно (можна при цьому використати конкурс на кращу пропозицію). Виділяються команди (капітани) i кожна команда обирає свій проміжок на маршруті.

Варіанти проведення гри

1. Кожна команда - екіпаж літака (пароплава, дирижабля, машини часу, космічного корабля тощо, на якому всі учасники гри прибувають на об’єкт i розповідають про нього. Таким чином, кожна команда стає по черзі екскурсоводом.

2. Усі команди - це експедиційні групи, які по черзі розповідають про свої пошукові роботи на об’єктах.

3. Команди виступають у ролі різних делегацій (людей різних професій, захоплень, різних історичних часів, країн, які вперше зустрічаються у гостях в однієї з них або по черзі приймають один одного.

4. Методика проведення “Книжкового аукціону”

Захід має як пізнавальний аспект (діти пізнають для себе багато нового), так i пропагує значущість книги у житті людини, викликає інтерес до читання книжок.

Підготовча робота. Обирається один або кількаучнів, які готують аукціон. Для цього необхідно:

а) підібрати цікаві неординарні питання;

б) підготувати книги, що розігруватимуться (при цьому найкраще буде звернутися до шкільної бібліотеки);

в) підготувати номери для учасників аукціону;

г) належним чином оформити приміщення.

Проведення заходу. На спеціальному стенді виставляються книги, що розігруватимуться. Кожному учаснику аукціону надається особистий номер, намальованийна окремому аркуші чи карточці яскравими фарбами. Обирається журі для підрахунку балів. Ведучий демонструє і рекламує книгу, яка розiгрується першою. Після цього задається запитання. Той, хто знає відповідь (або вважає, що знає її) підіймає свій номер. Першим відповідає той, хто першим підняв номер. Якщо відповідь правильна - книга віддається йому, якщо ні - право відповіді передається наступному учаснику. Якщо правильної відповіді не було взагалі - книга продається з аукціону. У такий спосіб гра продовжується до того часу, поки не будуть розіграні всі книги. Після цього журі підраховує результати; визначає того учасника, який дав найбільшу кількість правильних відповідей i нагороджує переможця. Головний приз демонструється ще на початку аукціону. Одержані гроші від продажу книг можуть бути використаними шкільною бібліотекою на придбання нових книг.