Задача №11Хто він – звичайний правопорушник? Це людина, яка, найчастіше, не може себе нічим зайняти, і вихід своєї енергії вона знаходить у хуліганстві. Як спільними зусиллями школи та сім‘ї можна досягти того, що вона почне нудитись від неробства, “затягти” її до спортивного залу, дати м’яча, навчити володіти ним, подарувати їй радість, якусправедливо називають “м’язовою”. І тоді ми вже впевнені, що полюбивши спорт, вона ніколи не замінить його на інші “радощі”. Що, на Вашу думку, штовхає неповнолітніх на шлях правопорушень? Якою мірою спорт у підлітковому віці сприяє правильному вихованню? Поділіться досвідом залучення дітей до фізичної культури і спорту.
3.11.3. БЛОК КОНТРОЛЮ ТА САМОКОНТРОЛЮ Дайте відповіді на тестові запитання 1. Скільки разів треба провести гру – змагання, щоб виявити переможця? а) один; б) два; в) три; г) чотири; д) свій варіант. 2. 30 однокласників пішли у похід і вирішили покупатись. Як краще організувати купання? а) дозволити зайти в річку всім разом і купатися 15-20 хв.; б) поділитись на дві групи і купать кожну 8-10 хв.; в) поділитися на три групи і купать кожну 7 хв.; г) свій варіант. 3. Ви з п‘ятим класом вирішили прийняти сонячні ванни (перший раз у цьому сезоні). Скільки хвилин ви дозволите загоряти? а) одну; б) три; в) п‘ять; г) скільки забажають; д) свій варіант. 4. Учень на урок фізвиховання не приніс форму. Ваші дії: а) зовсім не допустите до уроку та поставите двійку; б) не допустите до виконання вправ, проте дозволите бути присутньому як глядачу; в) відправите за батьками; г) ваш варіант. 5. На уроці фізвиховання, виконуючи вправи на брусах, одна учениця зламала руку. Наступного разу всі учні відмовилися виконувати вправу на брусах. Як повинен діяти в цій ситуації вчитель фізкультури? а) всім поставити двійки; б) не допускати до занять, доки не здадуть нормативи в) провести роз’яснювальну роботу; г) свій варіант. 6. Яке з понять є ширшим за своїм значенням: а) фізичне виховання; б) фізична культура. 3.11.4. БЛОК ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМІНЬ (Самооцінка педагогічних умінь здійснюється за п’ятибальною шкалою оцінювання, див. с. 29) ГНОСТИЧНІ ВМІННЯ 1. Аналізувати психолого-педагогічну та методичну літературу з метою осмислення різних підходів до проблем фізичного виховання учнів. 2. Аналізувати вікові та індивідуальні особливості фізичного виховання учнів. 3. Правильно сприймати та аналізувати рівень фізичного розвитку вихованців 4. Аналізувати педагогічні ситуації, які стосуються фізичного виховання школярів, об‘єктивно оцінювати результати розв‘язання задач такого типу. ПРОЕКТУВАЛЬНІ ВМІННЯ 1. Скласти разом з вихованцями перспективну програму фізичного розвитку класу, групи, особистості. 2. Моделювати педагогічні ситуації, які б стосувалися фізичного виховання учнів, моделі поведінки своїх вихованців та способи педагогічного впливу на них. 3. Проектувати форми та методи саморозвитку та самовиховання, підвищення фізичного рівня школярів. 4. Вчити учнів моделювати різні форми фізичного виховання КОНСТРУКТИВНІ ВМІННЯ 1. Відбирати методи, прийоми педагогічного впливу, взаємодії в залежності від індивідуальних особливостей кожного вихованця, стимулювати його самовдосконалення, самоосвіту в плані фізичного виховання і розвитку. 2. Конструювати систему різноманітних форм, методів організації фізичного виховання. 3. Конструювати виховуючі ситуації спрямовані на фізичний розвиток учнів. 4. Вчити учнів виділяти головні напрямки підвищення свого фізичного розвитку. 5. Передавати учням ініціативу в виборі змісту, форм, методів фізичного виховання. КОМУНІКАТИВНІ ВМІННЯ 1. Встановлювати доцільні стосунки з учнями в процесі різноманітних форм організації фізичного виховання. 2. Формувати позитивне ставлення учнів до фізичного виховання. 3. Управляти своїми емоціями, поведінкою в процесі фізичного виховання. 4. Стимулювати та розвивати в учнів зацікавленість до форм та методів фізичного виховання. ОРГАНІЗАТОРСЬКІ ВМІННЯ 1. Сприяти розвитку фізичного виховання в колективі класу. 2. Вчити учнів способам організації фізичного виховання. 3. Сприяти розвитку у кожного вихованця своїх інтересів, допомагати захопитись цікавим видом спорту відповідно до його задатків. 3.11.5. БЛОК ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ РИС Фізична культура є якісною динамічною характеристикою рівня розвитку та реалізації" можливостей людини, що забезпечує біологічний потенціал його життєдіяльності, необхідний для гармонійного розвитку, прояви соціальної активності, творчої праці. Заняття фізичною культурою сприяють формуванню необхідних фізичних якостей: сили, витривалості, швидкості, спритності, гнучкості – дозволяють швидше і краще оволодіти новими професіями, новою технікою, підвищувати продуктивність праці. Вивчення даного розділу спрямоване на розвиток наступних якостей майбутнього вчителя: цілеспрямованості, інтересу до теорії ї практики фізичного виховання, потреби вчити і виховувати, педагогічне мислення, аналітичні та організаторські здібності. 3.12. ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ У СІМ’Ї. РОБОТА КЛАСНОГО КЕРІВНИКА З БАТЬКАМИ УЧНІВ. Мета: ознайомити студентів з виховними можливостями сім'ї у вихованні дітей; сприяти формуванню в них вмінь взаємодіяти з сім'ями різних типів у виховній роботі. Ключові поняття:сім’я, сімейне виховання, батьківський авторитет, гіперпротекція, гіпопротекція, “нуклеарна” сім’я, неповна сім’я, повторна сім’я, багатодітна сім’я, неблагополучна сім’я, сім’я соціального ризику, конфліктна сім’я, асоціальна сім’я, молода сім’я, форми роботи педагога з батьками, професійно-педагогічне спілкування вчителя з батьками учнів. План заняття І. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень з теми заняття. 1. Завдання, основні принципи, зміст і напрями сімейного виховання. 2. Умови ефективності виховання дітей у сім’ї та помилки, яких найчастіше припускаються батьки у сімейному вихованні 3. Типологія сучасних сімей. 4. Форми роботи класного керівника з сім’ями учнів. 5. Умови ефективності взаємодії класного керівника та батьків. ІІ. Практична частина. Рекомендована література 1. Болдирєв М.І. Класний керівник. - К., 1982. - Р. I. 2. Болдырев Н.И. Методика работы классного руководителя. - М., 1984. - Гл.II. 3. Концепція виховання дітей та молоді в національній системі освіти. - К., 1996. - С.9-10 4. Касьяненко М.Д. Педагогіка співробітництва. - К.: Вища школа, 1993. - Ч.II. 5. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навч. посіб. для студентів педагогічних навчальних закладів). - Харьків, 1997. 6. Макаренко А.С. Книга для батьків. - К.: Рад. шк., 1982. 7. Макаренко А.С. О родительском авторитете. - М., 1981. 8. Педагогика /Под ред. Бабанского Ю.К. - М., 1988. - Розд.18. 9. Педагогіка /За ред. Ярмаченка М.Д. - К., 1986. - Р.2. 10. Рожков М.И., Байбородова Л.В. Организация воспитательного процесса в школе: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. - С. 58 -72. 11. Стельмахович М.Г. Українська родинна педагогіка: Навч. посібник. – К.: ІСДО, 1996. 12. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. - К.: Рад. шк., 1978. 13. Харламов И.Ф. Педагогика. - М., 1990. - Гл.28.
|
