Студопедия — Специфіка концептуального аналізу
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Специфіка концептуального аналізу






Під час аналізу концептуального простору художнього тексту, що представляє собою ментальну модель відображення системи ключових знаків у структурі тексту, необхідно враховувати також концептуальний фон твору, утворений концептами загальнокультурного характеру. Доцільність цього в ракурсі нашої проблематики прослідковується в тому, що концептуальний простір тексту формується на рівні абстракції ‒ на основі злиття, стяження загальних ознак концептів, що репрезентуються на поверхневому рівні тексту словами і реченнями однієї семантичної сфери, що обумовлює певну цілісність концептосфери тексту, а ключовий концепт являє собою ядро індивідуально - авторської картини світу, втіленої в окремому тексті або в сукупності текстів одного автора. [ Бабенко Л.Г., Казарин Ю.В. Лингвистический анализ художественного текста. Теория и практика: Учебник; Практикум. - М.: Флинта; Наука, 2005. — 496 с. C. 58]

Метою концептуального аналізу є виявлення парадигми культурно значущих концептів і опис їх концептосфери, тобто тих компонентів, які складають ментальне поле концепту. Способи виявлення концептів і репрезентації їх змісту визначають концептуальний аналіз художнього тексту.

Концептуальний аналіз художнього тексту передбачає, по-перше, виявлення набору ключових слів тексту, по-друге, визначення базавого концепту цього простору, по-третє опис ключовими словами концептуального простору.

Передумовами аналізу концептуального простору тексту можна вважати досягнення психолінгвістики і традиційної стилістики. Психолінгвістичні експерименти, напрямки на дослідження смислового сприйняття мовного повідомлення і тексту, підтверджують, що читач сприймає текст концептуально, в його смисловій цілісності. При цьому в процесі розуміння тексту здійснюється компресія його змісту. У формуванні концептуального простору тексту беруть участь і передтекстові пресуппозиції, які являють собою «як би передзнання певного тексту, складають частину наших знань про світ» [Караулов Ю.Н. Культура речи и языковая критика. – М.: Логос, 2005. – 198 с.]. До подібних прессуппозицій можна віднести ім'я автора, жанр твору, час його створення і т.п. Велике значення для формування концептів відіграють повторювані у тексті слова, звані по-різному: слова-лейтмотиви, лексичні домінанти, але частіше за все ‒ ключові слова. Одним з найважчих завдань лінгвістики тексту, на думку А.І. Новікова, ‒ виділення подібних ключових елементів тексту, бо послідовної методики їх виявлення та аналізу допоки немає [ Аскольдов С.А. Межкультурная коммуникация / С.А. Аскольдов // Практикум. Ч. I. – Нижний Новгород, 2002. – С.84. ].

Далі розглянемо запропонований Л.Г. Бабенко алгоритм концептуального аналізу художнього тексту, який ми використаємо в процесі аналізу обраного нами твору: [Бабенко, 60-61]

1) Виділення передтекстових пресуппозиций, важливих для формування концептуального простору тексту: час його створення; ім'я автора, що містить певну інформацію про нього, роль епіграфа та ін.

2) Аналіз семантики заголовка і його семантичного радіусу в тексті.

3) Проведення психолінгвістичного експерименту з метою виявлення набору ключових слів тексту.

4) Виявлення повторюваних слів, сполучених парадигматически і синтагматично з ключовими словами. Визначення ключового слова тексту - лексичного репрезентанта текстового концепту.

5) Аналіз лексичного складу тексту з метою виявлення слів однієї тематичної сфери з різним ступенем експресивності.

6) Опис концептосфери тексту, що передбачає узагальнення всіх контекстів, в яких вживаються ключові слова ‒ носії концептуального смислу, з метою виявлення характерних властивостей концепту: його атрибутів, предикатів, асоціацій, у тому числі образних.

7) Моделювання структури концептосфери, тобто виділення в ній ядра (базової когнітивно-пропозиціональної структури), приядерної зони (основних лексичних репрезентацій), найближчої периферії (образних асоціацій) і далекої периферії (суб'єктно-модальних смислів).

У 1934 р., покинувши гітлерівську Німеччину і будучи в еміграції, Брехт знову, вже в третій раз повернувся до вже відомої теми і опублікував свій найзначніший прозаїчний твір ‒ «Тригрошовий роман». На перший погляд може здатися, що письменник створив лише прозаїчний варіант «Тригрошової опери», однак «Тригрошовий роман» ‒ абсолютно самостійний твір. Брехт більш точніше конкретизує час дії. Всі події у романі пов'язані з англо-бурською війною 1899-1902 рр., але автор то просочує розповідь анахронізмами, то вводить прозорі натяки на політичні події передгітлерівської епохи і першого року диктатури. Його наміром було допомогти читачу відволіктися від вузьких локально-історичних умов, прийти до висновків більш загального характеру, винести вирок капіталістичному ладу в цілому. Одну із своїх п’єс Брехт позначив ремаркою «Дії проходять у провінції Сичуань, але могли б проходити в будь-якому іншому місці, де людина експлуатує людину». Теж саме можна сказати і про «Тригрошовий роман».

У романі Брехта представлено класове розшарування суспільства, класовий антагонізм і динаміка боротьби. Фашистські злочини 30-х років, на думку Брехта, ‒ не новина, англійські буржуа початку століття багато в чому передбачили демагогічні прийоми гітлерівців. І коли дрібний торговець, збуваючи крадене, звинувачує комуністів, які виступають проти поневолення бурів, в зраді батьківщині, у відсутності патріотизму, то це у Брехта не анахронізм, а навпаки, підкреслення повторюваних закономірностей. Разом з тим для Брехта точне відтворення історичного побуту і атмосфери ‒ не головне. Для нього важливіше значення історичного періоду. Англо-бурська війна і фашизм для Брехта ‒ це стихія, в якій панували монопальні власники.

Багато епізодів «Тригрошового роману» нагадують діккенсівський світ. Брехт тонко схоплює національний колорит англійського життя і специфічні інтонації англійської літератури: складний калейдоскоп образів, напружену динаміку, детективний відтінок у зображенні конфліктів і боротьби, англійський характер соціальних трагедій.

Темою «Тригрошового роману» виступає зображення капіталізму у його імперіалістичній стадії, тобто економічний лад, соціальні відносини, ідеологія і мораль буржуазного суспільства в епоху панування могутніх монополій.

Брехт уникає авторського коментаря, у вигляді прямого втручання у розвиток подій, але в інший непрямий, посередній спосіб у дуже своєрідній формі роль авторського коментаря виконують віршовані епіграфи. Як би це парадоксально не звучало, але ці епіграфи швидше нагадують про, те що автор драматург. Вони виконують в романі в основному ту ж функцію, що і зонги в брехтівських п’єсах: вони мають лейтмотивне значення, поглиблюють і прояснюють зміст дії.

Так, наприклад у пісенці Поллі Пічем зображене протиславлення респектабельного суспільства з його цинічною спрагою наживи, і декласовані низи, які сваволять і готові бунтувати. В Меккі та його банди уособлені самостійно діючі громадські сили, повні енергії і злості. Звичаї і норми поведінки, вироблені в кримінальній зграї, скоро стануть зразком, за ним буде будуватися держава і право. Показана ситуація, коли суспільство потребує вмілого бандита і готове з насолодою віддатися йому, як Поллі Пічем віддається, сама не знаючи чому, своєму коханому:

Jedoch eines Tags, und der Tag war blau

Kam einer, der mich nicht bat

Und er hängte seinen Hut an den Nagel in meiner Kammer

Und ich wusste nicht, was ich tat…

… Ja, da gab es überhaupt kein Nein… [21]

Б.Брехт вводить поняття нової діловитості, орієнтовану на надзвичайно знижену вартість людського життя, яка показана в «Тригрошовому романі» в своєму оголеному прагматичному значенні. Глузлива тверезість «Тригрошового роману» найбільш виразно проявляється в презирстві до духовних абстракцій, в демонстративно конкретному і матеріальному сприйнятті світу. Нова речовинність стає релігією капіталістичного міста і набуває карнавальний, перебільшено фізіологічний характер. Це яскраво представлено у зонгу із фіналу «Тригрошової опери»:

Denn wovon lebt der Mensch? Indem er stündlich

Den Menschen peinigt, auszieht, anfällt, abwürgt und frisst

Nur dadurch lebt der Mensch, dass er so gründlich

Vergessen kann, dass er ein Mensch doch ist… [50]

Звичні моральні мотиви людської поведінки в «Тригрошовому романі» втрачають своє істотне значення. І не те щоб одні моральні проблеми змінилися іншими – всі моральні проблеми скасовуються, відкладаються на невизначений час, адже саме комерція диктує правила гри у капіталістичному світі:

Ach, jeder Mensch wär lieber gut als roh

Doch die Verhältnisse, sie sind nicht so! [64]

Брехтівські епіграфи слугують також способом формування образів головних героїв. Так, наприклад із «Die Moritat von Mackie Messer»[127]:

Und der Haifisch, der hat Zähne

Und die trägt er im Gesicht

Und Macheath, der hat ein Messer

Doch das Messer sieht man nicht…

…An der Themse grünem Wasser

Fallen plötzlich Leute um

Es ist weder Pest noch Cholera

Doch es heißt: Mackie geht um…

ми дізнаємось, що Мек не просто жорстокий і заповзятливий ділок, банкір чи авторитет у своєму колі, він – людина вулиці, грабіжник. У нього звички справжнього буржуа, він говорить респектабельні промови і пояснює їх на злодійському жаргоні. Ми готові повірити в те, що він стане справжньою фінансовим акулою – акулою капіталу.

Брехтівські епіграфи-зонги були не чим іншим, як відвертим знущанням з прописних істин буржуазного світу. Так у «Ballade vom angenehmen Leben»[271]:

Euch ist der Mensch erst Mensch, wenn er sich plagt!....

…Mir löst sich ganz von selbst das Glücksproblem:

Nur wer im Wohlstand lebt, lebt angenehm!

Саме так саркастично заявляє автор. Його зонги руйнували саркастичну ідилію, якої так прагнув буржуазний громадянин, він викривав жахливу бездуховність світу, де гроші встановлюють закони і диктують правила моралі, а точніше зводять у норму антизаконність та аморальність. Різко та безжалісно автор показує «бридкий світ», де немає місця вірним, вдячним, людяним. Людина перетворилась у тварину, для якої далекі поняття братерської та синівської любові, подружньої вірності. Гроші, із засобу існування перетворились у всемогутню силу впливу. І лише багатії можуть дозволити собі «приємне життя».

Важливе місце займають епіграфи у формі філософських висловлювань на латинській мові. Наприклад «Caelum, non animum mutant, qui trans mare currunt» [127] ‒ відомий вислів Горація вказує на несправжність і фальшивість буржуазного світу, а саме пануючих цінностей в ньому та людських ідеалів.

Заголовок роману, за визначенням тлумачного словника означає «ein billiger und literarisch wertloser Roman». [278] Тобто Брехт свідомо назвав свій роман дешевим та нічого не вартим. На нашу думку, це був хитрий трюк автора, адже у назві роману захований глибокий зміст, який наскрізь червоною ниткою пронизує сюжет твору. Насправді, дешевими та вартості не більше «трьох грошів» є мораль буржуазного суспільства, де заробляють на людській доброті, де батько ладен продати єдину доньку задля покращення стану свого капіталу, де чоловік зраджує дружині, а дружина – чоловіку, де друзі зраджують заради збільшення прибутку, де сотні вояків тонуть у поломаному кораблі, бо так фінансово вигідно декільком людям.

«Тригрошовий роман» називається так, тому що дивно уявити собі, що три гроша можуть бути мрією жебрака і в той самий час відповідати його цілому бюджету, це підводить підсумок цілої епохи і викликає особливий стан душі. Це епоха не лише Англії чи Німеччини, це будь-яка епоха, в якій зловісне шахрайство в поєднанні із запеклим контрастом процвітання і злиднів формує домінуючий тон суспільства.

Брехт прагне зруйнувати міфи суспільства, у якому жив, в якому не варто шукати добропорядності, оскільки «прописні істини» так і лишаються «прописними» і недієздатними. Автор використовує тактику «художніх провокацій». Це авторські роздуми про сутність загальновідомих істин, які в реальному житті давно істинами вже не вважаються. Така тактика передбачала висміювання респектабельного світу, який створив свою власну мораль та закони: Das Leben ist hart, wir dürfen nicht weich sein. [50] Так скептично заявляє Мекхіт. Він відкрив тягу людини до самостійності – die entscheidende Entdeckung des menschlichen Selbständigkeitstriebes,[51] тим самим висміюючи людське прагнення до виокремлення, підкреслюючи, що діловому світу не залишається нічого іншого, як підкоритися такому впливу часу і використовувати його у своїх інтересах: An dem Konkurrenzkampf der Großen wünsche der Kleine nunmehr teilzunehmen. Es kann also für die Geschäftswelt darauf an, sich diesem Zuge der Zeit zu fügen und ihn sich nutzbar zu machen [52].

Містер Пічем роздумує над психологією людини, а саме над методами її впливу задля кращої наживи та збільшення власного прибутку. So sehr übertrifft die Wirkung seelischer Einflüsse diejenigen rein körperlicher Maßnahmen. Der menschliche Körper ist ganz und gar in der Hand der Seele und des Gemütes [107]

Шляхом суцільної вибірки ми виділили набір повторюваних слів, сполучених парадигматично і синтагматично із ключовими словами (Geld, Geschäft, Krieg, Familie, Verbrechen). Метод кількісного аналізу дозволив виявити лексичного репрезентанта текстового концепту – ним виступає ключове слово «GELD».

Найбільш вживаними лексемами з даним репрезентантом є сполучуваність із займенниками mein, dein, що вказують на приналежність грошей конкретній особі. Цікавим фактом виявилась відсутність сполучення лексеми «Geld» із займенником unser, що пояснюється ідейним контекстом роману. У світі ділків, які живуть лише ідеєю збагачення, примноженням капіталу немає місця поняттям «наше», значення має лише «моє» або «твоє». Зустрічається займенник «kein», що вказує на відсутність фінансів, що у світі комерції є головним генератором дій.

Означення, які характеризують гроші: viel, auftreibbar, groß;, klein, bar, hinausgeworfen, мають спільну семантику, що вказує на кількість.

Аналіз даної лексеми дозволив виявити ряд дієслів, які позначають

1) дії з грошима: Geld hinauswerfen, ausbezahlen, auftreiben, mitbringen, herausholen, abheben, verdienen, bezahlen;

2) їх наявність або відсутність: bei sich haben, besitzen, fehlen;

3) ставлення людини до грошей: gierig auf das Geld sein.

Нами було виявлено також ряд композитів із компонентом «Geld»: Geldsorgen, Geldmittel, Geldschwierigkeiten, Geldschrank, Geldsumme, Geldgier, Geldmangel, Geldknappheit, Geldverlust.

В ході аналізу нами було виявлено ряд слів однієї тематичної сфери до якої входить домінанта «Geld»: Schilling, Pfund, Pence, Pfenning, Groschen, Sparkassen, Sparpfenning, -groschen, Preis, Finanzen, Gewinn, Verdienst, e-n Haufen Geld.

Другою за частотністю вживання виступає лексема «Geschäft». Автор наводить в романі наступні характеристики даної лексеми: blühend, eigenartig, solid, besprochen,gut fundiert, anständig, neu, gewinnbringend, gut, (un)rentabel, riskant, geheimnisvoll, mächtig. Проаналізувавши даний ряд можна визначити спільну негативну контекстуальну конотацію означення лексеми «Geschäft».

Під час аналізу виявлені наступні сполучення слів з даною лексемою: in ein Geschäft verwirklichen, Geschäft finanzieren, führen, zurückgehen, in ein Geschäft einsteigen, Geschäfte gehen gut.

В романі автор використовує великий ряд складних слів із компонентом «Geschäft»: Geschäftsmann(-leute), Geschäftshaus, Geschäftswelt, Geschäftsführung, Geschäftsfreund, Geschäftspartner, Geschäftsverbindung, Geschäftigkeit, Geschäftsviertel, Geschäftsaffären. Цікавим є той факт, що найбільш вживаним словом із вище наведеного ряду є Geschäftsmann(-leute). « Dreigroschenroman» можна порівняти із енциклопедією економіки або ж із довідником по підприємницькій діяльності. Б. Брехт наводить велику кількість прикметників, що характеризують підприємця – ділову людину: sorgfältig ausgewählte Geschäftsleute, hochanständiger, kalter Geschäftsmann. Автор виводить формулу дій, яким повинен наслідувати комерсант задля вигоди свого підприємства: Geschäftsleute handeln still und ohne Ruhm, aber zäh und findig. [67]

Ми виявили синонімічний ряд, який семантично репрезентує лексему «Geschäft»: Unternehmen, Fabrik, Handel, Betrieb, Gewinn, Handelsgeschäft.

Цікавою та вартою розгляду є лексема «Krieg», яка вживається в тексті твору і характеризується як notwendig, furchtbar, що має абсолютно протилежну конотацію до такого означення як überflüssig.

Аналіз та узагальнення контекстів, в яких вживаються вище згадані ключові слова та опис концептосфери тексту ми розглянемо в наступному параграфі нашої роботи.

 

2.2. Концептосфера художнього тексту

Гроші у «Тригрошовому романі» Брехта боготворяться його героями. Вони виступають не засобом задоволення своїх потреб чи досягненя цілей, швидше навпаки ‒ вони є власне ціллю буржуазної людини, яка керується хижацькою наживою, що притаманна і відповідає духу часу та атмосфері капіталістичного суспільства.

Брехт саркастично характеризує простих, невимогливих, недоброзичливих жителів міста, купців д-лавок, які трусяться над кожною копійкою у своєму кармані: Der Kunde trete dem Ladeninhaber als ein bedürfnisloser, am Geld hängender, übelwollender und misstraurischer Bursche. [135]Тобто «гроші» зображуються як залежність.

Вищий світ, тобто світ ділків, підприємців, автор порівнює із кровопивцями, які цілодобово тільки те й роблять, що прокручують плани у своїй голові, для того, щоб витягти побільше грошей із людей: O’Hara –wahrer Blutsauger. Nächtelang lag er wach, um neue Tricks auszudenken, durch die man mehr Geld aus den Leuten herausholen konnte. [148] Гроші в даному контексті слід розуміти як бажання наживи, яка і перетворила людину у бездуховну машину, головною задачею якої є добування грошей всіма можливими шляхами.

Одним із таких методів є крадіжка: Woher nehmen ohne zu stehlen? Seit das Stehlen soviel Geld kostet. Ich will sehen ob ich dieses Geld aus ihnen herauskriege [97]

Автор зображує безвихідність людини, яка потрапляє у замкнене коло своїх же потреб. Комерсант потребує грошей, щоб збільшити виробництво свого підприємства, задля того, щоб виручити більший капітал, який можна знову вкладати у розвиток того ж підприємства: Das Geld, das er brauchte, brauchte er zur Vergrößerung seines Betriebes. [52] Гроші зображуються автором як потреба.

Але разом з тим автор розкриває таємницю економічної діяльності і представляє гроші як складову добробуту: Das ganze Geheimniss der Wirtschaft. Wer nichts will, wer alles nur tun, um damit Geld zu verdienen, der ist auf jeden Fall ein armer Mensch, auch wenn er dieses Geld verdient. Ihm fehlt es am Eigentlichen. Er ist nichts und will daher auch nichts schaffen. [158] Можна заробити всі гроші світу і бути бідним, якщо в людини немає того істинного і справжнього, те що Брехт називає «eigentlich». Людина втрачає справжні вічні цінності: сім’я, любов, діти.

Так, містер Пічем – король бідних, в гонитві за грошима перетворюється на скнару, яка нікому не довіряє, навіть самому собі. Будь-які витрати, навіть найменші, рівноцільні втраті самої особистості: Er war nicht in der Lage, den geringsten Geldverlust zu verschmerzen. Es war das schlimmste bei Verlusten selbst kleinerer Summen, daß er sofort alles Zutrauen zu sich selbst verlor. Er traute niemandem, warum sollte er sich selbst trauen? [45]

Такий спосіб життя перетворив «Друга всіх бідних» у кровожерливого циніка: O ich verdammter Dummkopf! Wie konnte ich mit einem Menschen ein Geschäft machen, dem ich nicht den Hals abdrehen kann? [46] Такі відносини між партнерами більше схожі на відносини у вовчій зграї, де гроші вирішують і означають все.

Навіть Мекхіт, який був розчулений, дізнавшись, що Поллі вагітна, пообіцяв собі, що виховає гідну заміну собі: навчить керувати, красти і вибивати гроші будь-яким методом: Ich werde ihn an der kleinen Hand nehmen und ihm erzählen, wie man einen Konzern leitet und aus den Leuten etwas herausholt, diesen schuftigen, unzuverlässigen, sich um jede Arbeit drückenden Brüdern. [165]

Гроші тут виступають як сенс життя, який заключається у примноженні капіталу і виколочуванні фінансів із людей: Das Geld für dein Studium hat dein Vater Penny für Penny aus den Taschen zäher Burschen ziehen müssen. Vermehre dieses Kapital! Vermehre dein Wissen, aber vermehre auch die Grundlage [165] Гроші у даному контексті прирівнюються до антигуманності.

Мек – ділок імперіалістичної хватки гордо заявляє, що у діловому житті можна експериментувати і використовувати все задля максимальної вигоди: Im Geschäftsleben muß man alles ausprobieren. Wenn man vorwärts kommen und am Schluß des Jahres ein anständiges Plus haben will, muß man es mit allem versuchen, sogar mit den ausgefallensten Sachen. [134]

Війна у даному романі зображується у цинічному спотвореному вигляді: ach, was sind für Kriege für furchtbare Dinge, man verliert sein Bein dabei! Schämen Sie sich, Herr! Kriege sind so notwendig, wie sie furchtbar sind. [16] Війни стають ще одним із способів збагачення. За визначенням тлумачного словника війна має суто негативну конотацію: 1. eine Auseinandersetzung, ein Konflikt über einen längeren Zeitraum, bei denen verschiedene Länder mit Waffen gegeneinander kämpfen. 2. Ein Kampf mit harten Worten und bösen Taten. [654] Брехт підкреслює цинізм та зберігає основну тему твору-основи «матеріальної вартості», де війна є справою комерційною і вигідною для людей «ділового світу»: Meine Herren, die Stunde erfordert auch von der britischen Geschäftswelt Kaltblütigkeit, Mut und Initiative. Wenn Sie daran ermangeln läßt, wird der Heldenmut unserer Jugend ohne Früchte bleiben. Denn: wer führt die Kriege? Der Soldat und der Geschäftsmann! Jeder an seinem Platz! Die Regierung versteht nichts von Geschäften. Die sind unsere Sache. [38]

Таким чином Брехт показує свою зневагу та презирство до всього капіталістичного ладу, розкриваючи лицемірство, святенництво, фарисейство буржуазної моралі, яка протиставляється всім законам гуманного суспільства, де люди змушені битись один з одним і жити за законами джунглів, де перемагає найсильніший: Zeige in offenem, ehrlichen Kampf, ob du fähiger bist als ich, eine sich gut rentierende Stellung zu besitzen, die wir beide erstreben. Freie Bahn dem Tüchtigen! Und Wehe dem Besiegten. [13]

За декілька років до того, як був створений «Тригрошовий роман» Бертольт Брехт написав: «Я не поділяю поглядів тих людей, які скаржаться, що призупинити швидкий занепад Заходу майже неможливо» Б.Брехт Театр Т. 5/2 М.: Высшая школа, 1965. – 540с. [3:135] У певному сенсі «Тригрошовий роман» представляє собою не що інше, як полемічну репліку, спрямовану проти панічних пророцтв «занепаду західного світу».

Освальд Шпенглер у своїй книзі зобразив похмуру картину занепаду західного світу. Головна ознака цивілізації і, відповідно, головний об'єкт неприязні Шпенглера ‒ світові міста з їх космополітичним духом і нікчемними жителями ‒ жалюгідною безформною масою, відірваною від ґрунту, позбавлена коріння маса поєднує в собі холодну розсудливість з первісними інстинктами, вона зайнята лише змаганнями і боротьбою за збільшення свого капіталу. Про великі міста Шпенглер пише з огидою: «Замість світу ‒ місто, окремий пункт, в якому зосереджується все життя великих областей, тоді як все інше засихає; замість багатого формами, зрощеного з землею народу ‒ новий кочівник, паразит, мешканець великих міст, справжній чоловік фактів, позбавлений традицій, ненаситний...» Шпенглер О.В. Занепад Європи, 1923, Т. 1, 307 с.[16: 35.]. Саме такі міста і зображує Брехт, в яких живуть люди «без коріння», нові кочівники, або ж просто ein Mensch der Masse, Dutzendmensch чи Kleingläubige ‒ es gibt ja überall Meckerer und Miesmacher [163] які цікавляться лише наживою та власною фінансовою вигодою. Але разом з тим вони є просто сірою масою, яка знову ж таки у руках мудрого комерсанта перетвориться на жилу з якої можна витягувати гроші. Автор викриває жорстокі реаліїї життя у буржуазному світі: Wohin wir blicken in der Natur, geschieht nichts ohne materielle Interessen! …Denn die Menschen sind eben menschlich und keine Engel und sorgen vor allem erst einmal für sich selber. Aus Menschenfreundlichkeit allein geschieht gar nichts! Der Stärkere bezwingt den Schwächeren. [164]

На основі проведеного вище аналізу ми змоделювали структуру концептосфери тексту, яка схематично представлена на Рис. 1.

Рис.1.

Ядром даної концептосфери виступають «ГРОШІ» як валюта: Münzen od. Banknoten ‒ Zahlungsmittel. За визначенням тлумачного словника Langenscheidt лексема «ГРОШІ» означає Münzen od. Banknoten, die man dazu benutzt, etw. zu kaufen, od. die man bekommt, wenn man etw. verkauft Langenscheidt Großwörterbuch Deutsch als Fremdsprache. Hrsg. von Prof. Dr. Götz, Haensch, Wellmann. Berlin und München: Langenscheidt Verlag, 2008. - 1307 S. [ 442-443 ]. За визначенням тлумачного словника Duden дана лексема має таку ж нейтральну семантичну конотацію: in staatlichem Auftrag aus Metall geprägtes oder auf Papier gedrucktes Zahlungsmittel. Duden - Deutsches Universalwörterbuch Duden Deutsches Universalwörterbuch / Hrsg. G. Drosdowski. – Mannheim, Leipzig, Wien, Zürich: Dudenverlag, 1989. – 1816 S. []Отже, ядром даної концептосфери виступають «ГРОШІ» як валюта: Münzen od. Banknoten ‒ Zahlungsmittel.

Приядерна зона концептосфери роману визначає «ГРОШІ» як größere [von einer bestimmten Stelle stammende, für einen bestimmten Zweck vorgesehene] Summe та як Kurzform für: Geldkurs. []

До найближчої периферії входять такі образні асоціації з даним концептом як Zeit, Wasser, Gut, Besitz, Reichtum: der Traum vom großen Geld, e-n Haufen Geld verdienen, Geld wie Heu haben, alles Geld der Welt, Arbeit: leichtes Geld (Geld, das ohne große Mühe verdient werden kann), schmutziges Geld (auf unredliche Weise erworbene Geldmittel).

Далека периферія включає суб’єктно-модальні смисли концепту «ГРОШІ», які репрезентуються у «Тригрошовому романі» Б. Брехта. Провівши аналіз контекстів, в яких вживається даний концепт ми можемо стверджувати, що концепт «ГРОШІ» в даному романі має негативну конотацію, що пояснюється ідейним замислом автора, в якого «ГРОШІ» виступають як Abhängigkeit, Ziel, Gewinnwunsch, Bedürfnis, Wohlstandesteil, Lebenssinn, etw. Unhumanistisches.







Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 820. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

Логические цифровые микросхемы Более сложные элементы цифровой схемотехники (триггеры, мультиплексоры, декодеры и т.д.) не имеют...

ИГРЫ НА ТАКТИЛЬНОЕ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ Методические рекомендации по проведению игр на тактильное взаимодействие...

Реформы П.А.Столыпина Сегодня уже никто не сомневается в том, что экономическая политика П...

Виды нарушений опорно-двигательного аппарата у детей В общеупотребительном значении нарушение опорно-двигательного аппарата (ОДА) идентифицируется с нарушениями двигательных функций и определенными органическими поражениями (дефектами)...

Принципы, критерии и методы оценки и аттестации персонала   Аттестация персонала является одной их важнейших функций управления персоналом...

Пункты решения командира взвода на организацию боя. уяснение полученной задачи; оценка обстановки; принятие решения; проведение рекогносцировки; отдача боевого приказа; организация взаимодействия...

Что такое пропорции? Это соотношение частей целого между собой. Что может являться частями в образе или в луке...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия