Cемантична структура бінарних опозицій

Відомо, що бінарна опозиція (опозиційні пари, антиномії), принципи поляризації, контрасту «закладені» в кожному із мистецтв споконвіків, бо первісна людина конструювала в міфології саме таке бачення світу. [ Леві-Стросс К. Структурна антропологія. - К., 1997: Топоров В. Славянские языковые моделирующие семиотические системи. — М, 1965 ] Як в основі всієї світобудови, так і в основі людського буття лежить іманентна єдність протилежностей. У літературі вони проявляються у засобах антитези, заперечного паралелізму, формул неможливого, поляризації, оксюморону та доповнюються авторським індивідуальним сприйняттям світу, наскрізь пройнятим, насиченим контрастами, невідповідностями, протиріччями.

Брехтівське художнє моделювання дійсності грунтувалось на основі методу поляризації, який став одним із яскравих виявів «переривання не перериваного», тобто сприймання єдності протилежних явищ, ознак, якостей, дій, поєднання крайнощів, що чергуються між собою. Поляризація художньої творчості Брехта ‒ це своєрідний «естетичний варіант» і відгомін діалектичного закону єдності і боротьби протилежностей.

Бінарні опозиції, характерні для «Тригрошового роману» Б.Брехта є засобом сатиричного зображення капіталістичного устрою буржуазного світу. Об’єктом сатири у романі стає світ ділків, який автор зображує у двох площинах: відкрита сторона подій, те, що видно на перший погляд, тобто завуальована реальність і те що є насправді.

Отже, розглянемо опозицію «правда-брехня» / («Wahrheit-Lüge») в соціальному контексті зображуваних подій в романі.

Брехт виступає як справжній «доктор соціальних наук». Він показує механізм закулісних зв'язків фінансових авантюристів (на кшталт Кокса) та уряду. Письменник зображує зовнішню, відкриту сторону подій ‒ відправлення кораблів з новобранцями до Південної Африки, патріотичні демонстрації, респектабельний суд й пильну поліцію Англії. Потім він зображує істинний і вирішальний хід подій в країні.

Торговці заради наживи відправляють солдатів в «плавучих гробах», які йдуть на дно тільки через хижацьке прагнення примножити свій капітал: Im Schiffsrumpf liefen die Ratten herum wie die Lämmer auf den Wiesen von Wales, große dicke Tiere… Bile hatte vorgehabt, sämtliche Tricks, mit denen gewissenlose Reeder einen schwimmenden Sarg als anheimelnde Luxusjacht zu verkleiden verstehen, mit zynischem Freimut zu entlarven; [42] це була національна катастрофа, виновці якої змогли нажитися на ній: Vom Standpunkt des Bettelsgeschäften aus war solch ein nationales Unglück dasselbe wie Sieg. Es bestand kein Zweifel, daß London, die Schilderung des Unglücks vor Augen, bereit sein würde, zu opfern. [323]Король бідняків заробляв на людському горі та людській здатності до співчуття: J.J. Peachem hatte einen Laden eröffnet, in dem die Elendsten der Elenden sich jenes Aussehen erwerben konnten, das zu den immer verstockteren Herzen sprach. [23] Його цинізм дійшов до того, що під час загальнонаціональної жалоби, його підприємство процвітало: die Peachumsche Fabrik zeigte sich dem nationalen Unglück gewachsen. [324]

Патріотизм роздувається найнятими жебраками, яким платять за показ фальшивих почуттів: Unsere Leute bekommen die Demonstration bezahlt, das ist es verständlich, das sie demonstrieren. [319] А ініціатива колишніх солдат вийти на демонстрацію розцінюється не що інше, як людська дурість: Man rechnet nie genügend mit der Dummheit der Leute! Dieses Kanonenfutter hält sich wahrhaftig für die Nation!... Mit denen kann man noch viel machen, glauben Sie mir! [299] Найгіршим є те, що такими людьми маніпулюють як маріонетками, з огидою називаючи гарматним м’ясом. Війну торговці та комерсанти розцінюють як безпрограшну справу, роль грає лише вміння використати сприятливі обставини: man muß nur Krieg machen, da sind die Geschäftschancen ungeheuer. [300] В даному контексті можна розглядати опозицію «війна-мир» / «Krieg-Frieden».

У суді бандит Мекхіт-ніж спокійно розігрує ображеного «чесного торговця»; грабіжник і начальник поліції пов'язані зворушливою дружбою і роблять один одному масу послуг за рахунок суспільства.

Основний пафос «Тригрошового роману» складає викриття брехні, як зброї експлуататорів. Брехня завжди є винахідливою: вона представлена у імпонуючому світлі, під прикриттям благородних речей у зв’язку із фальшивою демагогією, вона намагається відкрити і використати людські емоції та інстинкти. В такому контексті можна говорити про брехню «в ім’я спасіння», але Брехт жорстко, тверезо та без словесних прикрас викриває всі види соціального обману, приховану, матеріально-грунтовану, «ідеально» завуальовану брехню. Така опозиція дозволяє піддати більш скрупульозному дослідженню та викрити «прописні істини» буржуазної моралі та показати ницість її представників.

Далі розглянемо ще одну бінарну опозицію, яку Бертольт Брехт використав задля зображення внутрішньої суперечливості характерів: «Heldens Äußere-Innere»

Містер Джонатан Джеремія Пічем – пуританин з голови до ніг, починаючи з його благочестивого біблійного імені (Іонафан Ієраемія), і закінчуючи високоморальними сентенціями, якими він любить прикрашати свою мову. Він – комерсант, офіційно власник лавки старих інструментів: ein Haus mit einem kleinen, unsäglich verdeckten Laden, auf dessen Schild «Instrumente» stand [14], а насправді ‒ керівник монополістичного підприємства у сфері жебрацтва: Das Unternehmen, das Untensilien für Sraßenbettel verkaufte… große, geheimnissvolle und mächtige Organisation [15, 17]. Мекхіт характеризує це підприємство як «Goldgrube».

Маючи засоби виробництва (костюмерна майстерня, склад засобів, необхідних задля жебракування), він експлуатує своїх робочих так, як це зробив би будь-який керівник фабрики чи шахти. Маючи в розпорядженні цілу армію професіональних жебраків, калік та симулянтів він став королем всіх жебраків, другом жебраків: Betlersfreund. Пічем поставив на виключну вигоду вивчення психології співчуття та методів впливу на нього: So sehr, dachte Peachem, übertrifft die Wirkung seelischer Einflüsse diejenigen rein körperlicher Maßnahmen. Der menschliche Körper ist ganz und gar in der Hand der Seele und des Gemütes. [107] Він вигравав на людському співчутті та щедрості, хоча сам був цинічною скнарою: Nur aus alter Gewohnheit als Geschäftsmann, in dessen Gehirn es nicht hinein will, daß er etwas geben soll, ohne etwas zu empfangen, hatte er wenigstens, um der Form zu genügen, nach etwas gesucht, was er verlangen könnte. Die Demütigung schien ihm einfach nicht tragbar, ganz offen Geld zu geben für nichts. [175] Містер Пічем говорить, що він дає можливість багатьом людям вижити, забезпечуючи їх роботою і в такий спосіб дає можливість заробити на шматок хліба. Але тільки хтось стає у нього на шляху – він «прибирає» цю людину, викидає мов гвинтика із системи, заміняючи його іншим, мотивуючи свій вчинок, що це та ж сама комерція, лише іншими методами: Es ist eine geschäftliche Angelegenheit. Es ist die Fortführung eines Geschäfts mit anderen Mitteln. [295]

Часто в тексті роману можна зустріти роздуми містера Пічема, де він мотивує свою діяльність тим, що має доньку: Wenn ich das Kind nicht hätte, würde ich keine Minute länger dieses Hundeleben führen. Та «люблячий татусь» в інтересах своєї комерції торгує донькою, штовхаючи її в ліжко до бридкого розпусника: Ich komme ins Zuchthaus, meine Tochter bringt mich ins Zuchthaus!... Meine Tochter trank Milch literweise, Vollmilch! Sie sah nur Fürsorge und Freundlichkeit. Sie lernte Klavierspielen! Jetzt, ein einziges Mal, verlange ich etwas von ihr, sie soll einen tüchtigen Geschäftsmann heiraten, einen Mann mit Prinzipien, der sie auf Händen tragen wird! Er wird mich ins Zuchthaus bringen, weil ich ihretwegen ein Geschäft gemacht habe, von dem ich nichts verstehe, einzig um ihr eine Mitgift zu verschaffen! [112]

Саркастично Брехт змальовує сцену, де містер Пічем підраховує скільки він міг би втратити, не було б у нього доньки: Auf dem Klosett hatte er auf einem kleinen Zettel nachgerechnet, was er ohne Polly verlieren würde. [98]

Зять пана Пічема – Мекхіт, раніше званий пан Бекет, у кримінальному світі знаний по прізвиську Ніж – власник розгалуженої сітки так званих д-лавок, де товари продаються по цінах закупівлі. Товари такі дешеві, тому що вони крадені, Мек – виявляється монополістом у сфері кримінального бізнесу, під його керівництвом стоять всі лондонські бандити, грабіжники. В кінці роману від досягає своєї цілі, адже розуміє, що всі сходинки комерції, що ведуть до збагачення, брудні та заплямовані кров’ю, що банкір вартий грабіжника, але банкір стоїть вище, тому бути їм вигідніше: Was ist ein Dietrich gegen eine Aktie? Was ist ein Einbruch in eine Bank gegen die Gründung einer Bank? Was, mein lieber Grooch, ist die Ermordung eines Mannes gegen die Anstellung eines Mannes? [228]

Ніж – вуличний грабіжник у минулому відчуває дискомфорт у колі людей «вищого світу»: Dabei ekelt mich, den einstigen Straßenräuber, dieses Gefeilschte wirklich an! Da sitze ich dann und schlage mich um Prozente herum. Warum nehme ich nicht einfach mein Messer und renne es ihnen in den Leib, wenn sie mir nicht das ablassen wollen, was ich haben will. [358] На ньому не одне вбивство, його руки в крові, він жорстокий бандит, який вміло приховує своє істинне нутро під виглядом поважного пана: Herr Becket war ein untersetzter, stämmiger Vierziger mit einem Kopf wie ein Rettich. Er trug geknöpfte Gamaschen auf den Schuhen und einen sonderbar dicken Stock, den er kaum aus den großen Händen ließ;.[27] Автор протиставляє зовнішність героя до його внутрішнього світу. Брехт глузливо додає до образу Мека ціпок, який вказує на приналежність до інтелігентних кругів, та саркастично змальовує зовнішність Мекхіта у якого голова у формі редиски.

Викриття його справжнього цинічого «я» відбулось під час роздумів Мека про майбутнього сина, де відграла роль не батьківської любові, а можливість передати справу довіреній особі: Ich werde ihn an der kleinen Hand nehmen und ihm erzählen, wie man einen Konzern leitet… Wenn man dir deinen Brei vom Teller stehlen will, dann schlage zu mit deinem Löffel, und zwar so oft wie, bis er es begreift… [165] та під час суду: Herr Macheath, einer unserer bekanntesten Geschäftsleute, insgeheim gar kein Geschäftsmann, sondern ein Verbrecher ist, ein Mörder! [260]

Дружина Мека – Поллі – ідеал чистоти та невинності для всіх. Її порівнюють з персиком Pfirsich, тому що вона була приваблива та мала красиву шкіру. Парадоксальним являється той факт, що вона сама ніколи не бачила власного тіла. Кокс, порівнював її із чистим джерелом, який може зцілити: Er spüre einen ihn selbst überraschenden Durst nach Reihneit. Polly sei nun einmal dieses Idol für ihn. Sie erscheine ihm wie ein klarer Brunnen. [115] Та Поллі не є насправді такою невинною, її звабив молодий розпусник. А коли вона дізнається, що вагітна — шукає шляхів як позбутися дитини.

Тут, ми знайомимось із лікарем-гінекологом, моралістом та законником, який тримає підпільний абортарій і зустрічає своїх клієнток промовами, в яких непомітно чергуючись зустрічаються натяки на священні принципи релігії, моралі, строгість поліцейських правил і на 15 фунтів, які клієнтка має не зaбути принести з собою, коли з’явиться на операцію: Gnädige Frau, ich darf sie wohl darauf aufmerksam machen, daß das sie vorhaben, nicht mit dem Gesetz in Einklang steht. Er handhabte seine Stimme so, daß der erwähnte Einklang eine Art Sphärenmusik wurde. Aber Frau Peachem unterbrach ihn trocken mit: Ja ich weiß, es kostet fünfzehn Pfund. [286] Поллі перетворюється із невинної дівчини на справжнього ділка комерційної хватки, яка вміло керую справами чоловіка, допоки той у в’язниці.

Одним із центральних персонажей є солдат Фьюкумбі, навколо якого розгортаються події в романі, який починається і закінчується сценами з його участю. Незважаючи на те, що він жебрак, без покрівлі над головою, він вихований в повазі до дисципліни. Він допомогає Поллі шукати лікаря, та разом з тим роздумує про те, що життя священне: Hat nicht die Kirche zur heilig erklärt? Es ist nur gut, daß das Abtreiben Geld kostet! Da gäbe es kein Aufhalten mehr… [74] Виникає парадокс: солдат, який вбиває на війні, турбується, про ще не народжене маля. Cаме через стан солдата розкривається огидність суспільства, в якому герої війни знаходяться у безвихідному положенні і мусять жебракувати: Er kam aber doch immer mehr herunter und versank in dem endlosen Zug der Elenden, die der Hunger Tag und Nacht durch die Strassen der Hauptstadt der Welt spült, а справжня дерев’яна нога розцінюється як щастя: Er hatte Glück gehabt. Er besaß, was nicht jeder hier von sich sagen konnte, ein echtes Holzbein und das genügte, ihm ein Engagement zu verschaffen. [17]

Не дивно, що автор вибирає саме цього солдата для звершення суду над торговцями та комерсантами. Тим самим пророче заявляючи про те, що такий суспільний лад із здичавілими нормами моралі не має права для існування. В кінці роману автор знову дивує читача несподіваним розвитком подій: солдата вішають під оплески купців, комерсантів, жебраків, показуючи, що таке суспільство не пробачить супротиву.