Масштаби зображень

6.2.1. При розробці техноробочих проектів застосовують­ масштаби 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500.

6.2.2. При розробці проектів планування і забудови сільських населених пунктів, проектів використання земель в населених пунктах застосовують масштаби 1:500, 1:1000, 1:2000, 1:5000.

6.2.3. Виконання проектних розробок по меліорації земель вимагає застосування масштабів 1:2000, 1:5000.

6.2.4. Для розробки проектів, що охоплюють значні території, вико-ристовують масштаби 1:10000, 1:25000, 1:50000, 1:100000.

6.2.5. При умові проектних розробок на невеликих за площею об’єктах, масштаби зображень встановлюються керівником відповідного проекту з таким розрахунком, щоб об’єкт роз­містився на аркушах паперу форматів А1, А2, А3, А4.

6.2.6. При побудові креслень в двох масштабах – гори­зонтальному і вертикальному (профілі), співвідношення між ними встановлюють в межах 1:10. Наприклад, горизонтальний масштаб – 1:500, вертикальний – 1:50. В окре-мих випадках співвідношення між горизонтальним і вертикальним масшта­бами може бути встановлене як 1:20.

6.2.7. На графічних матеріалах, як правило, позна­чають числові масштаби, які розміщують під зображенням на відстані 10-20 мм від нижньої лінії рамки симетрично аркуша. При цьому слово «Масштаб» чи букву «М» писати обов'язково.

 

6.3. Оформлення графічних матеріалів

6.3.1. Зображення на аркуші орієнтують в напрямку північ - південь. Якщо виникає необхідність відхилення орієнтації від цього напрямку, стрілкою слід показати положення лінії північ - південь.

6.3.2. Рамка, яка обмежує робоче поле аркуша (аркушів),викреслюється з усіх чотирьох сторін із залишенням полів шириною 10-20 мм від зрізу аркуша. Рамку викреслюють в дві лінії на відстані 4-5 мм. Товщина зовнішньої лінії – 0,3-0,4 мм, внутрішньої – 0,6-1,0 мм.

В місцях, де графічне зображення розміщується близько до зрізу аркуша, при необхідності роблять розрив рамки.

6.3.3. Викреслення планів-оригіналів проводять у відповідності з умовними знаками, що застосовуються в землевпорядкуванні. При цьому для планів масштабу 1:10000 дотримуються таких вимог (додаток К):

- зовнішні межі землеволодінь (землекористувань), а також населених пунктів викреслюють лініями товщиною 0,4 мм;

- межові знаки (точки) викреслюють кронциркулем у вигляді кола діаметром 1 мм;

- в місцях, де межа землеволодіння (землекористування) проходить по живих урочищах, лінії між точками викреслюють лінійним пунктиром;

- шляхи загального користування та інші лінійні контури, а також межі господарських дворів викреслюють лініями товщиною 0,2 мм;

- польові шляхи викреслюють пунктирною лінією, довжина пунктиру – 4 мм, інтервал – 1 мм;

- межі сільськогосподарських та інших угідь викреслюють крапковим пунктиром (діаметр крапки – 0,2 мм; відстань – 1,0 мм);

- елементи гідрографії (річки, канави, озера тощо) викреслюють синьою тушшю;

- елементи рельєфу (горизонталі, яри, обриви тощо) викреслюють корич-невим кольором;

- умовні знаки лісу і лісосмуг викреслюють кронциркулем кружками діаметром 1,3 мм (на контурах лісу кружки розміщують­ся хаотично, лісосмуг – через 8 мм);

- умовні знаки чагарників (коло діаметром 0,8 мм з трьома крапками навколо нього) розміщують хаотично;

- умовні знаки саду викреслюють кронциркулем кружками діаметром 0,8 мм по викресленій олівцем сітці 3x3 мм, зорієнтованій відносно однієї з довгих сторін контуру саду. При великій площі контуру саду розміри сторін сітки збільшують в 2 -3 рази;

- умовні знаки виноградників викреслюють у вигляді зигзагу в поєднанні з вертикальною лінією. Висота значків – 2,5 мм, вони викреслюються в шаховому порядку по допоміжній сітці з розміром сторін 5x5 мм. При вели­ких площах контурів виноградників розміри сторін сітки збільшують в 2-3 рази;

- умовні знаки сіножатей і пасовищ розміщують по викресленій олівцем допоміжній сітці 5x5 мм, зорієнтованій паралельно рамці плану. Умовні знаки викреслюють в шаховому порядку: сіножаті зображують двома паралельними вертикальними лініями висотою 1,0 мм при відстані 0,8 мм; пасовища – двома лініями, які утворюють прямий кут, зорієнтований вершиною на північ (висота значка – 1,0 мм, ширина – 2,0 мм). При великих площах контурів сіножатей і пасовищ розміри сторін допоміжної сітки збільшують в 2-3 рази;

- на проектних планах умовні знаки запроектованих угідь викреслюють червоним кольором;

- на кожному контурі, приблизно в центрі, виписується його площа цифрами висотою 2-3 мм (на кресленні контурів);

- координатна сітка викреслюється синьою тушшю лише в місцях перетину осей відрізками 3x3 мм, товщиною 0,1 мм;

- зовнішні межі суміжних земель відтіняють смугами різних кольорів шириною 3,0 мм.

6.3.4. Викреслення планів на прозорих матеріалах (наприклад, креслення контурів) проводять чорним кольором. На кресленні контурів червоним кольором відтіняють межі секцій, виписують но­мери і площі секцій, а також номери контурів. Висота цифр номерів секцій – 7-8 мм, висота цифр площ секцій – 5-6 мм, висота цифр номерів і площ контурів – 2,0-2,5 мм. Допускається виконання креслення контурів тільки чорним кольором (не всі друкувальні пристрої кольорові).

6.3.5. При оформленні проектних планів всі угіддя і сівозміни та інші проектні ділянки ілюмінуються прийнятими в землевпорядкуванні кольорами, зокрема:

а) польові сівозміни – сієною паленою (коричневим);

б) кормові сівозміни – таким же кольором, але в два рази сильнішим тоном;

в) овочеві сівозміни – світло-зеленим (колір капустяного листка);

г) ґрунтозахисні сівозміни – гірчичним (жовто-коричневим);

ґ) сади – жовтим;

д) виноградники – брудно-зеленим;

е) сіножаті – жовто-зеленим;

є) пасовища – сірим (синій колір змішується з невеликою кількістю чорного);

ж) ліс – зеленим;

з) чагарник – зеленим (світлішим від лісу);

і) болота – голубим;

к) води – голубим (з додаванням невеликої кількості жовтого);

л) населені пункти – зеленим (з додаванням невеликої кількості синього);

м) господарські двори – брудно-коричневим;

н) шляхи, скотопрогони, кладовища – тим же кольором, що і двори, але в два рази сильнішим тоном;

о) піски – оранжевим;

п) яри, ями, кар’єри – слабо-червоним;

р) солончаки – фіолетовим.

6.3.6. Нумерація проектних ділянок проводиться так:

– поля сівозмін, сіножатезмінні і гуртові ділянки нумерують римськими цифрами, висота цифр номерів залежно від розмірів проектних ділянок встановлюється від 3,5 - 4,0 мм до 6,0 - 8,0 мм;

- квартали садів, робочі ділянки полів сівозмін, за­гони чергового випасання нумерують арабськими цифрами висотою від 3-4 до 5-6 мм залежно від площі ділянок;

- якщо окремі робочі ділянки поля сівозміни розміщені відокремлено або розділяються лінійними елементами, вираженими в масштабі, то номер поля сівозміни вказують на кож­ній відокремленій ділянці (чи групі ділянок), номер же робочої ділянки – на кожній робочій ділянці. В тих випадках, коли на робочій ділянці зазначені і номер поля, і номер робочої ділянки, останній пишуть поруч з номером поля через риску, наприклад: І–3: (третя робоча ділянка першого поля);

- номери полів польових і овочевих сівозмін пишуть червоним кольором;

- номери полів кормових сівозмін і гуртових ділянок пишуть синім кольором;

- номери полів ґрунтозахисних сівозмін і сіножатезмінних ділянок пишуть коричневим кольором;

- колір цифр робочих ділянок повинен відповідати кольору номера поля;

- номери загонів чергового випасання пишуть оранжевим кольором.

6.3.7. Площі всіх проектних ділянок пишуть під відповідними номерами чорним кольором. Висота цифр площ проектних ділянок встановлюється приблизно 3/4 від розміру цифр номера проектної ділянки. Між номером проектної ділянки і його площею проводять дробову риску.

Якщо поле сівозміни складається з двох і більше відособлених робочих ділянок, то площу кожної такої ді­лянки (чи кількох ділянок) пишуть під номером поля, а на найбільшому масиві поля нижче номера поля і площі масиву виписують загальну площу поля. При цьому перед загальною площею поля пишеться скорочено слово «Всього», наприклад: Вс. 243,5.

6.3.8. Всі проектні ділянки відтіняють лініями товщиною 0,5-0,8 мм кольорами, які відповідають кольорам номерів проектних ділянок. При цьому слід мати на увазі, що відтінення проводиться лише по одній стороні межі проект­ної ділянки. Відтінення меж полів сівозмін проводять з протилежної від дороги сторони.

6.3.9. У верхній частині аркуша на відстані 10-20 мм нижче рамки, в ув’язці з зображенням, розміщують картуш, який відображає зміст графічного матеріалу. Переноси слів у картуші не допускаються. Висота літер картуша не повинна перевищувати 10-12 мм. Перше слово картуша («ПЛАН», «ПРОЕКТ» тощо) допускається виконувати художнім шрифтом висотою 20-25 мм.

6.3.10. В правій нижній частині аркуша викреслюють штамп (додаток Д.2). Якщо ця частина аркуша зайнята зображенням об’єкта, штамп зміщують на необхідну відстань вліво або розвертають на 90º. Зміст штампу поданий в пунктах 3.3.6 – 3.3.8.

6.3.11. В правій верхній частині аркуша розміщують розу вітрів.

6.3.12. На графічних матеріалах, що являють собою землекористування (землеволодіння), дають опис суміжних земель, який розміщують в лівій нижній частині аркуша. При необхідності опис може зміщуватись вправо.

6.3.13. Решта пояснювальних елементів (експлікації, умовні позначення, карти-врізки тощо) розміщують в ув’язці з загальним компонуванням графічного матеріалу, рівномірно завантажуючи аркуш.

7. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ТЕКСТОВИХ МАТЕРІАЛІВ

7.1. Загальні вимоги

7.1.1. Пояснювальні записки до курсових або дипломних проектів залежно від особливостей і змісту складають у вигляді тексту, ілюстрацій, таблиць або їх сполучень.

7.1.2. Курсові або дипломні проекти оформлюють на одній стороні аркуша білого паперу формату А4. Курсовий проект містить 25-30 сторінок комп’ютерного тексту, 30-35 сторінок рукописного тексту, дипломний проект 35-40 сторінок комп’ютерного набору, 40-45 сторінок рукописного тексту. Допускається подавати таблиці і ілюстрації на аркушах небільших за формат АЗ, які складаються вдвоє.

7.1.3. Текстові матеріали курсових або дипломних проектів виконують рукописним способом або за допомогою комп’ютерної техніки. За рукописного способу на одній сторінці тексту повинно розміщува­тись 28-30 рядків при ширині між рядками 8 мм. При оформленні текстових матеріалів за допомогою комп’ютерної техніки розмір шрифту приймають 14 з полуторним міжрядковим інтервалом за умови рівномірного заповнення сторінки, шрифт Times New Roman.

7.1.4. Всі текстові матеріали необхідно писати, дотримуючись таких розмірів полів: ліве поле – 20 мм, верхнє і нижнє, праве поля – 5 мм (як елемент робочого поля), а пояснювальну записку необхідно писати з відступами: ліве поле – 16 мм, верхнє і нижнє - 8 мм, праве поле – 5 мм

7.1.5. Під час виконання текстових матеріалів необхідно дотримуватись рівномірної щільності, контрастності й чіткості зображення впродовж всього тексту. При виконанні текстових матеріалів використовують чорний колір. Інші кольори не використовуються.

7.1.6. Помилки, описки та неточності виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту не допускається.

7.1.7. Скорочення слів і словосполучень не допускається.

7.1.8. Структурні елементи «АНОТАЦІЯ», «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «НОРМОКОНТРОЛЬ» не нумерують, а їх назви правлять за заголовки структурних елементів.

7.1.9. Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.

7.1.10. Заголовки структурних елементів курсових або дипломних проектів і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і писати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Розмір шрифту прийняти 16, шрифт напівжирний Times New Roman для комп’ютерного набору, для рукописного тексту заголовні літери висотою 7 мм

7.1.11. Заголовки підрозділів слід починати з абзацного відступу і друку-вати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Заголовки пунктів і підпунктів пишуться маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розбивку в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. Розмір шрифту для заголовків підрозділів прийняти 16, шрифт напівжирний Times New Roman, для заголовків пунктів та підпунктів – 14, шрифт напівжирний Times New Roman для комп’ютерного набору, для рукописного використовувати заголовні літери висотою 7 мм.

7.1.12. Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж всього тексту і дорівнювати п’яти знакам, або 16 мм для рукописного тексту.

7.1.13. Кожний розділ пояснювальної записки рекоменду­ється починати з нового аркуша (сторінки).

7.1.14. Якщо заголовок включає кілька речень, їх розділяють крапкою. Переноси слів у заголовках не допускаються.

7.1.15. Заголовки необхідно відділяти від тексту пропуском одного рядка зверху і знизу (при рукописному способі) і не менше, ніж два рядки – при комп’ютерному способі виконання тексту.

7.1.16. Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, пункту в нижній частині сторінки, якщо після назви розміщується лише один рядок тексту.

7.1.17. Текстові матеріали курсових або дипломних проектів повинні бути охайно оправлені в палітурку. При цьому габарити палітурки у верхній, нижній і правій частинах повинні бути більші на 3-5 мм за розміри сторін формату аркушів.

7.2. Нумерація сторінок пояснювальної записки

 

7.2.1. Сторінки тексту слід нумерувати арабськими цифрами, дотри-муючись наскрізної нумерації всієї записки. Номер сторінки проставляється в правому верхньому куті без крапки в кінці.

7.2.2. Титульний аркуш і завдання на проектування (виконання розрахунково-графічної роботи) включають в загальну нумера­цію сторінок. Номер сторінки на титульному аркуші і завданні не проставляється.

7.2.3. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих аркушах включають в загальну нумерацію сторінок записки. Ілюстрації, таблиці іроздрукування з комп’ютера на аркуші формату А3 враховують як одну сторінку.

7.3. Нумерація розділів, підрозділів, пунктів пояснювальної записки

 

7.3.1. Розділи, підрозділи, пункти слід нумерувати арабськими цифрами.

7.3.2. Розділи записки повинні мати порядкову нумера­цію в межах всієї записки і позначатись арабськими цифрами з крапкою. Слово «розділ» не пишеться.

7.3.3. Підрозділи нумерують в межах кожного розділу арабськими цифрами. Номер підрозділу складається з номера розділу і підрозділу, розділених крапкою. В кінці номера підрозділу ставиться крапка, наприклад, 2.3. (третій підрозділ другого розділу).

7.3.4. Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кож­ного розділу чи підрозділу. Номер пункту включає номер роз­ділу і порядковий номер підрозділу та пункту (при наявності підрозділу), розділених крапками, наприклад: 1.1.2., 1.1.3. і т.д. або 1.1., 1.2., 1.3. (при відсутності підрозділу). Після номера пункту ставиться крапка.

7.3.5. Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад: 1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 і т.д. Після номера підпункту ставиться крапка.

 

7.4. Ілюстрації

 

7.4.1. Ілюстрації (креслення, графіки, схеми, діаграми, фотознімки тощо) слід розміщувати в записці безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання в тексті курсового або дипломного проекту.

7.4.2. Креслення, малюнки, графіки, схеми, діаграми, розміщені в курсових або дипломних проектах, мають відповідати вимогам стандартів «Единая система конструкторской документации» та «Единая система программной документации».

7.4.3. Фотознімки розміром менше формату А4 повинні бути наклеєні на стандартні аркуші білого паперу.

7.4.4. Ілюстрації можуть мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. При необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст).

Ілюстрація позначається словом «Мал. ___», яке розмі­щують перед пояс-нювальними даними, наприклад: «Мал.3.2. Схема будови теодоліта».

7.4.5. Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою, наприклад: мал. 3.2. – другий малюнок третього розділу.

 

7.5. Таблиці

7.5.1. Цифровий матеріал оформлюють у вигляді таблиць відповідно до додатка Г.

7.5.2. Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії зліва, справа і знизу, що обмежовують таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутність не ускладнює користування таблицею.

7.5.3. Таблицю слід розміщувати безпосе­редньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті.

7.5.4. Якщо рядки чи графи таблиці виходять за фор­мат аркуша, таблицю ділять на частини, які, в залежності від особливостей таблиці, розміщують одну під одною або поруч, чи переносять частини таблиці на наступні сторінки. При цьому в кожній частині таблиці повторюють її головку і боковик.

При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.

7.5.5. Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами по­рядковою нуме-рацією в межах розділу, за винятком таблиць, розміщених в додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад: Таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу.

7.5.6. Слово «Таблиця» і номер таблиці пишуть курсивом справа над першою частиною таблиці, над наступними частинами пишеться «Продовж. табл. ___» із зазначенням номера таблиці.

7.5.7. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею та друкують симетрично до тексту малими буквами (крім першої великої) напівжирним шрифтом. Назва має бути короткою і відображати зміст таблиці. Зразок оформлення таблиці приведено в додатках Г, Е.

7.5.8. Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком. Заголовок кожної графи мусить бути, по можливості, коротким. Слід уникати повторів заголовків граф в підзаголовках граф. Одиниці виміру зазначають у заголовках граф, до них також виносять слова, що повторюються. Коли всі параметри, що розміщені в таблиці, виражені в одній і тій же фізичній величині, скорочене позначення одиниці фізичної величини розміщують в назві таблиці.

7.5.9. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф пишуть в однині.

Діагональні ділення головки таблиці не допускаються. Висота рядків таблиці повинна бути не менше 8 мм.

7.5.10. Графу «№ з/п» в таблицю не включають. При необхідності нуме- рації показників, параметрів або інших даних, порядкові номери показують в боковику таблиці перед їх назвою. Після номера показника ставлять крапку. Для полегшення посилань в тексті записки допускається нумера­ція граф.

7.5.11. Якщо в графі таблиці текст, що повторюється, складається з одного слова, його допускається заміняти лап­ками, якщо з двох чи більше слів, то при першому повторенні замінюють словами «Те ж», а далі – лапками. Ставити лапки замість цифр, що повторюються, знаків, математичних, хімічних символів не допускається. Якщо цифрові дані в будь-якому рядку відсутні, то ставиться риска.

7.6. Переліки і примітки

7.6.1. Переліки, при необхідності, можуть бути приве­дені в середині пунктів чи підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку.

7.6.2. Перед кожною позицією переліку слід ставити малу букву української абетки з дужкою, або, не нумеруючи, – дефіс (перший рівень деталіза­ції) і писати з абзацного відступу.

Для подальшої деталізації переліку слід використову­вати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

Приклад:

Відповідно до статті 196 Земельного кодексу України державний земельний кадастр включає:

а) кадастрове зонування;

б) кадастрові зйомки;

в) бонітування ґрунтів;

г) економічну оцінку земель;

ґ) грошову оцінку земельних ділянок, в тому числі:

1) нормативну грошову оцінку земель;

2) експертну грошову оцінку земельних ділянок;

д) державну реєстрацію земельних ділянок;

е) облік кількості та якості земель.

7.6.3. Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

7.6.4. Примітки розміщують в курсовому або дипломному проекті за необхідності пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації. Примітки розміщують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, до яких вони відносяться.

7.6.5. Одну примітку не нумерують. Слово «Примітка» пишуть з великої букви з абзацного відступу, не підкреслюючи. Після слова «Примітка» ста­виться крапка і з великої букви в тому ж рядку дається текст примітки.

Приклад:

Примітка. __________________________

7.6.6. Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова «Примітка» ставиться дво­крапка і з нового рядка з абзацу після номера примітки з великої букви дається текст примітки.

Приклад:

Примітки:

1. _________________________________

2.. _________________________________

3. __________________________________________________

 

7.7. Формули і рівняння

7.7.1. Формули і рівняння розміщують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині рядка. Вище і нижче кожної формули чи рівняння необхідно за­лишати не менше одного вільного рядка.

7.7.2. Формули і рівняння (за винятком формул, при­ведених в додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.

Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, розділених крапкою, наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу. Номер формули показують на рівні формули в дужках в крайньому правовому положенні на рядку.

7.7.3. Пояснення значення кожного символу, коефіцієнта формули чи рівняння слід давати з нового рядка безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі або рівнянні. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки.

Приклад:

«Відомо, що

Гоз = Рздн × Ц × Тк, (1.3)

 

де Гоз – грошова оцінка гектара орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами в Україні, крб.;

Рздн – загальний рентний дохід на орних землях, землях під багато-річними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами в Україні, крб.;

Ц – ціна центнера зерна, крб.;

Тк – термін капіталізації рентного доходу, рік».

7.7.4. Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знакові операції множення, застосовують знак «×».

7.7.5. Формула є складовою частиною речення як його рівноправний елемент, тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації. Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації:

а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово;

б) цього потребує побудова тексту, що передує формулі.