ТЕОРИЯ ПРОЦЕНТА БЁМ-БАВЕРКА

29. Классификация методов психолого-педагогического исследования.

30. Использование методов математической статистики в педагогическом исследовании.

 

Задания и методические указания

к выполнению контрольной работы по дисциплине

«Учебно-исследовательская работа студентов »

 

Подписано в печать Формат 60х84/16. Бумага для множ. аппаратов.

Печать плоская. Усл.печ.л. Уч.-изд.л. Тираж экз. Заказ

ФГАОУ ВПО «Российский государственный профессионально-педагогический университет». Екатеринбург, ул. Машиностроителей, 11.

Ризограф ФГАОУ ВПО РГППУ. Екатеринбург, ул. Машиностроителей, 11.

 

Мета і завдання навчальної дисципліни

Основною метою курсу«Українська мова: Лексикологія. Лексикографія. Фразеологія» є формування системного уявлення студентів про мову та лексику як її складову, оволодіння теоретичною базою сучасної української лексикології, фразеології, лексикографії. На основі теоретичних знань майбутні редактори повинні засвоїти норми слововжитку, усвідомити його функціональні складові.

 

Предмет навчальної дисципліни

Предметом дисципліни є теоретичні підходи до кваліфікації лексико-фразеологічних одиниць, можливості використання їх у редакторській практиці. Об’єктом навчальної дисципліни є лексика сучасної української літературної мови.

 

Вимоги до знань та вмінь

Основне спрямування дисципліни – практичне. Студенти повинні навчитись правильно й доречно використовувати лексичні одиниці української мови; враховувати й уміло застосовувати контекстуальні відтінки лексичних значень слів; розрізняти і грамотно використовувати тропи, такі лексико-семантичні явища, як багатозначність, омонімія, паронімія, синонімія. Повноцінне оволодіння можливостями літературної мови для потреб щоденної роботи зі словом передбачає також знання і вміння правильно застосовувати фразеологічні одиниці різних типів, а також навики системної праці з лексикографічними джерелами. Для цього необхідні певні теоретичні знання, які сприятимуть свідомому впливу на власне писемне й усне мовлення.

 

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі. Курс «Українська мова: Лексикологія. Лексикографія. Фразеологія» може бути засвоєний тільки після вивчення студентом курсу «Українська мова: Фонетика», а також із залученням знань, які до початку вивчення пропонованого курсу сформовані в межах практичного та теоретичного засвоєння дисципліни «Український правопис». Без успішного вивчення курсу «Українська мова: Лексикологія. Лексикографія. Фразеологія» студент не зможе ефективно опанувати подальші складові курсу «Українська мова», а також суміжні з ним дисципліни – «Практична стилістика», «Теорія сприймання та розуміння твору» та ін.

Навчально-нормативна дисципліна «Українська мова: Лексикологія. Лексикографія. Фразеологія» є складовою частиною повного навчального курсу «Українська мова», тісно пов’язана з такими дисциплінами, як «Український правопис», «Українська мова 1,2», «Практична стилістика», «Типологія помилок», «Культура мовлення».

 

Система контролю знань та умови складання іспиту. Навчальна дисципліна «Українська мова: Лексикологія. Лексикографія. Фразеологія» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з двох модулів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою в кожному семестрі окремо.

Підсумкова форма контролю – іспит. На іспит виносяться вузлові питання, типові та творчі завдання, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх у вирішенні практичних завдань.

Форми поточного контролю:оцінювання домашніх самостійних завдань, тестів та контрольних робіт, виконаних студентами під час практичних занять.

ТЕОРИЯ ПРОЦЕНТА БЁМ-БАВЕРКА

В отличие от земли и труда — "исходных", или первичных, факторов производства, предложение которых либо фиксировано, либо определяется неэкономическими ре­шениями, капитал представляет собой — "произведенный", или промежуточный, фак­тор, предложение которого зависит от количества земли и труда, затраченного в прошлом на его производство. Различие между первичными и произведенными фак­торами производства играет фундаментальную роль в теории процента Бём-Баверка. Оно непосредственно подводит нас к вопросу об "источнике процента". В условиях долгосрочного конкурентного равновесия ценность совокупного продукта полностью совпадает с платежами, которые получают собственники факторов производства в соответствии с предельной производительностью последних. Поскольку капитальные блага сами являются продуктом прошлых затрат земли и труда, их ценность должна равняться сумме заработной платы и земельной ренты, затраченных на их производ­ство. Иными словами, весь чистый прирост от ценности производства конечных благ должен в точности равняться платежам, которые приходятся на долю "первичных" факторов. Если норма процента — величина положительная, это может говорить только о том, что "первичных" факторов не два, а три — скажем, земля, труд и 'ожидание". Но Бём-Баверк это отрицал.

Роль капитала в производстве заключается в том, что он дает возможность исполь­зовать более продуктивные "окольные" методы производства, которые, однако, требу­ют и больших затрат времени: Робинзон Крузо может ловить рыбу голыми руками или "окольным" путем — с помощью рыболовной сети. Используя сеть, он сможет наловить больше рыбы, чем голыми руками, — это более производительный метод, даже с учетом издержек на плетение и эксплуатацию сети. Именно это имеется в виду, когда мы говорим, что капитальные блага, такие, как рыболовная сеть, физически продуктивны. Но физическая продуктивность — это не то же самое, что продуктив­ность ценностная. Если физический капитал может производить чистую ценность, значит, существует нечто, мешающее производить его в таком количестве, при кото­ром его ценность без остатка свелась бы к затратам на его создание и эксплуатацию. Бём-Баверк утверждает, что этот "тормоз", ограничивающий производство капиталь­ных благ, заключается в самой природе "окольных" методов. К этому добавляется также феномен "предпочтения настоящего". В итоге инвестиции ограничиваются временем, в течение которого мы согласны ждать, прежде чем начнем получать отдачу. Таким образом, ценность всех конечных благ даже в условиях долгосрочного равновесия не полностью распределится между "исходными" факторами.