Группа заводов, во главе со Сталинградским, по выпуску танков Т-34
Вимоги до організації та проведення евакуації затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2001р. №1432 «Положення про порядок евакуації населення у разі загрози виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру». Евакуація - комплекс заходів щодо організованого вивезення (виведення) населення з районів (місць), зон можливого впливу наслідків надзвичайних ситуацій і розміщення його у безпечних районах (місцях) у разі виникнення безпосередньої загрози життю та заподіяння шкоди здоров'ю людей. Евакуація – це основний захід захисту широких мас населення тому, що: - по перше - неможливо забезпечити все населення індивідуальними засобами захисту та захисними спорудами; - в друге – це найкращий та доступний захід тривалого безпечного захисту для великої кількості людей від екстремальних вражаючих факторів надзвичайних ситуацій будь-якого характеру бо тривале перебування у засобах захисту у зоні екстремальних факторів це дуже важке та небезпечне існування людини!
Безпечний район - придатний для життєдіяльності район, розміщення евакуйованого населення, який визначається вирішенням відповідного органу виконавчої влади за межами зон можливого руйнування, хімічного зараження, катастрофічного затоплення, масових лісових і торф'яних пожеж, а також небезпечного радіоактивного забруднення. Безпечні райони розміщення евакуйованого населення визначається з врахуванням економічного і воєнного значення населених пунктів і географічних умов даної місцевості. У разі хімічного зараження, виникнення повені, катастрофічного затоплення, масових пожеж евакуація здійснюється у безпечні райони поблизу місць виникнення надзвичайної ситуації. Евакуації підлягає населення, яке проживає в населених пунктах, що знаходяться у зонах можливого катастрофічного затоплення, небезпечного радіоактивного забруднення, хімічного ураження, в районах прогнозованого виникнення локальних збройних конфліктів у 50-кілометровій прикордонній смузі, в районах виникнення стихійного лиха, великих аварій і катастроф (якщо виникає безпосередня загроза життю та заподіяння шкоди здоров'ю людини).
Принципи організації евакуації: - виробничий; -територіальний. Евакуація працівників об’єктів та установ і членів їх сімей, студентів Вузів, учнів середніх учбових закладів, що вчаться, організовується по місцю їх роботи або навчання, тобто за виробничим принципом. Евакуація останнього населення організовується за місцем проживання житлово-експлуатаційними органами, тобто за територіальним принципом. Способи евакуації: - з використанням всіх видів транспортних засобів; - пішим порядком; - комбінованим способом. Види евакуації: - часткова (завчасна); - загальна; - екстрена (прискорена);
Залежно від часу повернення людей назад на свої місця проживання ці види евакуації підрозділяються на: - тимчасову евакуацію; - безповоротну евакуацію.
Загальна евакуація проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України для всіх категорій населення і планується на випадок: - можливого небезпечного радіоактивного забруднення територій навколо атомних електростанцій (якщо виникає безпосередня загроза життю і здоров'ю людей, які проживають у зоні ураження); - виникнення загрози катастрофічного затоплення місцевості з чотиригодинним доходженням проривної хвилі; - виникнення загрози життю та здоров'ю населенню, яке проживає в зоні виникнення надзвичайної ситуації воєнного характеру. Загальна евакуація в особливий період проводиться відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 6.04.2000 р. № 1647-14. Евакуація при НС техногенного та природного характеру проводиться відповідно до Законів України «Про правовий режим надзвичайного стану» від 16.3.2000 р. № 1550-14. (Тимчасова або безповоротна евакуація людей з місць, небезпечних для мешкання, з обов'язковою виставою ним стаціонарних або тимчасових житлових приміщень. Встановлення для юридичних осіб квартирної повинності для тимчасового розміщення евакуйованого населення…), «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» от 13.7.2000 г. № 1908-111, та ін. Часткова евакуація проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України у випадку загрози чи виникнення надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру. Часткова евакуація проводиться завчасно для визначених категорій населення: студентів, учнів інтернатів, вихованців дитячих будинків, пенсіонерів та інвалідів, які утримуються у будинках для осіб похилого віку, разом з викладачами та вихователями, обслуговуючим персоналом і членами їх сімей, а також хворих разом з лікувальними закладами і їх персоналом.
У разі виникнення аварії на хімічно або радіаційно небезпечному об’єкті евакуація населення проводиться у два етапи: перший — від місця знаходження людей до межі зони забруднення; другий — від межі зони забруднення до пункту розміщення евакуйованого населення в безпечних районах. На межі зони забруднення в проміжному пункті евакуації здійснюється пересадка евакуйованого населення з транспортного засобу, який рухався забрудненою місцевістю, на незабруднений транспортний засіб. Забруднений транспортний засіб використовується для перевезення населення тільки забрудненою місцевістю.
Для планування, підготовки та проведення евакуації, приймання і розміщення населення створюються евакуаційні органи: - евакуаційні комісії, - збірні евакуаційні пункти (ЗЕП), - проміжні пункти евакуації (ППЕ), - приймальні евакуаційні пункти (ПЕП).
Евакуаційна комісія відповідає за безпосереднє планування, організацію та контроль виконання заходів евакуації. До складу комісії об'єкту (установи) включаються: - голова евакуаційної комісії; - заступник голови комісії; - секретар комісії; - групи забезпечення евакуації: зв'язку і оповіщення (1-3чол.), обліку і інформації (2-4 чол.), збору і відправки колон (2-4 чол.); - голова приймальної евакуаційної комісії сільської (селищного) Ради; - начальники залізничного ешелону, авто - і піших колон. Чисельний склад евакокомісії об'єкту (установи) визначається, виходячи з кількості евакуйованих працівників і членів їх сімей. На об'єктах з малою чисельністю працівників (менше 100 чол.) призначається евакогрупа в складі 7-9 чол. або дані об'єкти, згідно вирішення органу виконавчої влади району прикріплюють до крупнішого об'єкту.
Відповідно до вимог Закону України від 20 березня 2003 року № 638-ІV «Про боротьбу з тероризмом» і постанови Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2001 року № 1494 «Програма реалізації положень Варшавської конференції відносно загальної боротьби проти тероризму» до Плану розробляється розділ Евакуаційні заходи в разі проявів тероризму. Визначаються сили і засоби, які притягуються для евакуації населення (працівників) в цьому випадку. Цей розділ узгоджується з територіальними органами СБУ (у частині, яка стосується об'єктів можливих проявів тероризму) і органами управління у справах захисту населення і територій.
Збірні евакуаційні пункти (ЗЕП) призначені для зібрання, реєстрації населення, що евакуюється і для відправлення його на пункти посадки. Вони розгортаються поблизу залізничних станцій, платформ, портів, пристаней у місцях, які забезпечують умови зібрання підготовки і посадки людей на транспорт. Кожному збірному евакопункту привласнюється порядковий номер, до нього приписують найближчі об'єкти, установи та організації, а також населення житлово-експлуатаційних контор. Збірні евакуаційні пункти розгортаються за рішенням органів виконавчої влади про проведення евакуації у разі аварії на атомній електростанції, катастрофічного затоплення і землетрусу.
На проміжних пунктах евакуації (ППЕ) організовується реєстрація прибулих (як правило, пішим порядком), тимчасове їх розміщення, забезпечення їжею, водою, укриття в захисних спорудах та подальшу відправку (транспортом) до районів постійного розміщення. Проміжні пункти евакуації розгортаються на межах зон радіоактивного або хімічного забруднення.
Приймальні евакуаційні пункти (ПЕП) Приймальні евакуаційні пункти розгортаються в пунктах висадки евакуйованого населення і призначаються для його зустрічі і відправлення до районів (пунктів) розміщення. Приймальні евакуаційні пункти створюються за рішенням голови райдержадміністрації безпечного району евакуації для зустрічі, прийом евакуйованого населення (працівників) і організації відправлення його в безпечні пункти розміщення. Приймальні евакуаційні пункти розвертаються в місцях висадки евакуйованого населення (працівників) біля залізничної станції, пристані і пункту висадки з автотранспорту.
Для визначення черговості евакуації громадян і планування їх розміщення в заміській зоні все евакуйоване населення і об'єкти діляться на три групи. Перша група – працівники, службовці і члени їх сімей об'єктів економіки і правоохоронних органів, що продовжують виробничу і службову діяльність в місті (у зоні НС) для забезпечення життєдіяльності і порядку міста, а також його особливо важливих підприємств. Для працівників першої групи організовується особливий вид евакуації – розосередження. Це організований позмінний вивіз працівників, які продовжують працювати в місті (у зоні зараження або НС), в безпечний район і розміщення їх там на відпочинок до чергової зміни роботи (зазвичай – в 2 зміни). Друга група - працівники і члени їх сімей об'єктів та установ, що припиняють виробничу діяльність в місті і перенесених в заміську зону (вищі, середні спеціальні учбові заклади, в т.ч. військові, лікувальні установи, НДІ, підприємства легкої, харчової промисловості і тому подібне). Третя група - працівники і члени їх сімей об'єктів та організацій, що припиняють свою діяльність у військовий час або в умовах НС в місті, віднесеним до груп по ГО і населення не зайняте в сферах виробництва і обслуговування (середні учбові, дошкільні установи, різні організації і установи, самотні пенсіонери).
При плануванні евакуації населення сім'ї не розриваються, сім'я евакуюються з главою сім'ї (глава сім'ї визначається, виходячи з посади і місця роботи мужа, дружини). Евакуації не підлягають військовозобов'язані, а також такі, що мають мобілізаційні розпорядження військкоматів. Працівники, що працюють в місті, віднесеному до груп по ЦО, але що проживають в заміській зоні, евакуації з об'єктом не підлягають, за винятком робітників, що мають високу кваліфікацію і службовців, що обіймають відповідальні посади.
Группа заводов, во главе со Сталинградским, по выпуску танков Т-34
|
