Протоколи з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, як джерела доказів.

Протоколи з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами ОРЗ – це письмові акти, складені органами, уповноваженими здійснювати ОРД в яких відображається її факт, зміст і результати. КПК та законодавство про ОРД не містять спец.норм, яки б встановлювали вимоги до протоколів з відповідними додатками до них, складеними уповноваженими органами за результатами ОРЗ мають відповідати тим самим вимогам, що й протоколи слідчих дій(ст..85 КПК), за винятком того, що в ОРЗ не беруть участі поняті. До протоколу може бути додано матеріальні носії інформації(фотознімки,звукозапис,кінозйомку та ін..) які пояснюють її зміст. Ст..68 КПК органи досудового слідства, слідчий, прокурор,суд може допитати як свідків посадових осіб, які здійснювали ОРЗ, складали протокол за їх результатами, а також витребувати технічні засоби, пристрої, тощо за допомогою яких фіксувались фактичні дані. У додатках до протоколу ОРЗ має бути опис документів і предметів із зазначенням їх індивідуальних ознак. Після визначення належності і допустимості протоколи ОРЗ та додатки до них можуть залучати до КС постановою органу дізнання, слідчого, прокурора чи ухвалою суду, в провадженні яких перебуває КС. Протоколи ОРЗ та додатки до них оцінюють за загальними правилами оцінки доказів(ст..67 КПК). Орган дізнання, прокурор, суд, слідчий повинні з’ясувати:чи відповідають ОРЗ цілям і завданням ОРД; чи передбаченими законом заходами отримано матеріали ОРД; чи передбачено законом підстави дляпооведення ОРЗ; чи у встановленому порядку оформлено результати ОРЗ.

Джерелами доказів у КС є лише той документ, який відповідає вимогам допустимості, що заб-ся такими умовами: він містить відомості про фактичні обставини, що мають значення для справи; наявність даних про те яким чином документ потрапив до матеріалів справи; дотримано вимоги щодо ревізитів службових документів; наявність посилань на джерело повідомлення, на назву нормативного акта, номер і дату архівного документу, та від осіб,яких отримано інформацію. За характером вин-ня: 1.офіційні(що надходять від підприємств,установ,організацій).2.особисті(що надходять від приватних осіб). За способом фіксації відомостей: 1.письмові(на папері- довідки,хар-ки та ін..)2. електронні(ін.-ція, що зафіксована в електронних даних).3.графічні(схеми,графіки,креслення)4 знакові(табуляграми).5.фото і кінематографічні(фотокартки,слайди,кіноплівки).6.відеозапис(відеотеки)7.звукозапис(фонограми)

16.Поняття та види речових доказів, особливості їх оцінки. Зберігання речових доказів та вирішення питання про їх долю

Ст. 78. Речовими доказами є предмети, які були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочину або були об’єктом злочинних дій, гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом, і всі інші предмети, які можуть бути засобами для розкриття злочину і виявлення винних або для спростування обвинувачення чи пом’якшення відповідальності.Ст. 79. Зберігання речових доказів Речові докази повинні бути уважно оглянуті, по можливості сфотографовані, докладно описані в протоколі огляду і приєднані до справи постановою особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або ухвалою суду. Речові докази зберігаються при справі, за винятком громіздких предметів, які зберігаються в органах дізнання, досудового слідства і в суді або передаються для зберігання відповідному підприємству, установі чи організації.При передачі справи від одного органу дізнання чи досудового слідства до іншого, направленні справи прокуророві чи до суду, а так само при передачі справи з одного суду до іншого речові докази передаються разом із справою.В окремих випадках речові докази можуть бути до вирішення справи в суді повернуті їх володільцям, якщо це можливо без шкоди для успішного провадження в справі.Ст. 80. Строки зберігання речових доказів

Речові докази зберігаються до набрання вироком законної сили або до закінчення строку оскарження постанови чи ухвали про закриття справи.Документи — речові докази повинні зберігатися весь час при справі, а заінтересованим особам, підприємствам, установам і організаціям за їх клопотанням видаються копії цих документів.У тих випадках, коли виникає спір про право власності на предмети, які є речовими доказами, вони зберігаються поки набере законної сили рішення суду, винесене по даному спору в порядку цивільного судочинства.Речові докази, які можуть швидко зіпсуватися і які не можуть бути повернуті володільцеві, негайно здаються відповідним державним або кооперативним організаціям для реалізації. Коли потім виникне необхідність у поверненні речових доказів, то організації, які їх одержали, повертають взамін такі самі речі або сплачують їх вартість по державних цінах, що існують в момент повернення.

.