Спосіб ланцюгових підстановок

Сукупний вплив факторів (кількості – q, структури – d, ціни – p) на зміну обсягу випуску продукції (ВП) визначається:

DВП=ВП₁–ВП₀.

Умовні (скориговані) обсяги випуску продукції (СК1 та СК2) визначаються за формулами:

CК1=å(ВП₀^і*d₁^і);

СК2=å(q₁ⁱ*p₀ⁱ),

де ВП₀^і – плановий обсяг випуску і-того виду продукції (випуск у минулому чи базисному періоді), d₁^і – питома вага фактичного випуску продукції і-го виду у загальному обсязі у звітному (періоді).

Послідовність підстановки факторів витримана згідно з методичними вимогами, а саме: у першу чергу визначається вплив кількісних факторів (d та q), а потім якісного (p).

Вплив факторів способом ланцюгових підстановок визначається: за формулами:

- вплив структурних змін

Dd ® DВП=CК1–ВП₀;

- вплив зміни кількості випуску продукції

Dq ® DВП=CК2–СК1;

- вплив зміни цін

Dp ® DВП=ВП₁–СК2.

Перевірка правильності розрахунків проводиться шляхом додавання факторних впливів.

Покажемо методику розрахунку за даними табл.

Таблиця

Розрахунок впливу факторів на зміну випуску продукції способом ланцюгових підстановок

q – шт., р – тис.грн., ВП – тис.грн.

Продукція

План

Факт

q1*p0

Відхилення

q0

p0

ВП0

q1

p1

ВП1

d1

q

p

ВП

a

76,92

b

23,08

-40

Разом

СК1=

9692,31

СК2=

13600,00

вплив d

-4307,69

вплив q

3907,69

вплив p

2000,00

Перевірка=5600 – 14000=1600

1600,00

СК1=12000*76,92/100+2000*23,08/100=9692,31 (тис.грн.)

СК2=12*800+10*400=13600 (тис.грн.)

Вплив факторів визначається за формулами:

Dd ® DВП=9692,31–14000=-4307,69 (тис.грн.)

Dq ® DВП=13600–9692,31=+3907,69 (тис.грн.)

Dp ® DВП=15600-13600=2000 (тис.грн.)

Перевірка: -4307,69+3907,69+2000=1600.

 

Таким чином, структурні зміни сприяли зменшенню обсягу випуску продукції на 4307,69 тис.грн. У той же час перевиконання плану виробництва за кількісним параметром продукції “b”, відповідно у сукупності всієї продукції спричинило приріст її випуску у вартісному вимірі на 3907,69 тис.грн. Цінові зміни дозволили збільшити обсяг виробництва на 2000 тис.грн. Таким чином, структурна збалансованість продукції є суттєвим резервом росту обсягу виробництва.

Розрахунок асортиментних змін вивчається за коефіцієнтом асортиментності (Кас). Найпростішим способом його розрахунку є спосіб найменшого числа. Суть його полягає в тому, що в рахунок виконання плану випуску продукції приймається продукція в межах плану, тобто, обсяг, що не вищий за плановий. Підсумок обсягів випуску продукції в межах плану співставляється з планом випуску (табл.)

Таблиця

Виконання плану випуску продукції у асортименті

туби

Вироби	План	Фактично	Зараховано у виконання плану з асортименту
А
Б
В
Г
Д	-		-
Разом

% виконання плану=930/850*100=109,4%.

Кас=820/850=0,965 або 96,47%.

За розрахунками підприємство у загальному перевиконало план випуску продукції на 9,4%. Проте діяльність економічних служб не є задовільною, оскільки недовиконано план з асортименту на 3,53%.

Аналіз якості продукції ґрунтується на системі численних показників, серед яких слід вирізнити загальні й часткові, прямі й побічної дії. Своєрідним знаком якості є фірмовий знак корпорацій, котрі відомі у світі як виробники якісної продукції. Досить надійним показником якості може бути також і відповідність міжнародним стандартам. Крім того, використовують такі загальні об’єктивні показники якості:

— сортність (легка, харчова, хімічна та інші галузі промисловості);

— марочність (харчова, промисловість будівельних матеріалів);

— вміст корисних речовин або шкідливих домішок (% до загального обсягу або ваги);

— строк служби (ресурс) і надійність;

— визнання одного з часткових показників якості провідним (міцність металів, калорійність харчових продуктів, теплотворність палива тощо).

У процесі аналізу вивчають і такі побічні показники якості продукції:

— гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантійних (безкоштовних для споживачів) ремонтів у розрахунку на один виріб;

· наявність рекламацій, їхня кількість і вартість;

· кількість і сума штрафів за поставку неякісної продукції;

· відсоток браку;

· пониження сортності продукції за межами підприємства;

· відсоток повернення продукції для виправлення дефектів;

· відповідність моді;

· наявність і рівень попиту на даний виріб.

Оцінюючи зміну якості продукції на підприємстві, слід віддавати перевагу об’єктивним і кількісним показникам якості, які забезпечують належну точність визначення якості продукції.

Зміна якості продукції підприємства поряд зі структурними та асортиментними зрушеннями є важливим параметром для дослідження аналітика. Під якістю продукції розуміють сукупність властивостей, що зумовили її придатність задовольнити певні потреби покупців у відповідності з призначенням цієї продукції. Якість продукції, що надходить на ринок, залежить від якості сировини і матеріалів, ком­плектуючих деталей, напівфабрикатів, з яких виготовляється; сучасності технологічних ліній, технологій виготовлення; організації виробничого процесу і якості виконання технологічних операцій обробки; якості упаковки, надання товарного вигляду, збереження і доставки її на ринок. На якість продукції впливають фактори, що пов'язані з рівнем розвитку науки і техніки, доступом до новітніх тех­нологій і “ноу-хау”, використанням виробничого потенціалу, квал­іфікацією робітників, організацією виробництва і управління та інші.

Сигнальними показниками зміни якості продукції є:

- кількість рекламацій і претензій, виставлених і визнаних підприємством та сума штрафів, оплачених за поставку неякісної продукції;

- зниження рівня сортності випуску продукції;

- відхилення у якості виконання технологічних операцій ви­готовлення продукції;

- наявність і обсяги виробничого браку.

У процесі аналізу розраховують аналітичний коефіцієнт Крекламацій:

Крекламацій=сума рекламацій/ВП,

де ВП – загальний обсяг випуску продукції (товарна продукція).

Якість випущеної продукції може оцінюватися також за показником пито­мої ваги випуску продукції вищим сортом у загальному обсязі.

На підприємствах легкої і харчової галузей промисловості якість продукції оцінюється за показниками сортності. Якщо виготовляється продук­ція нижчого сорту (придатна до споживання, але у її виробництві допущені не­значні відхилення від стандарту або порушена рецептура виготов­лення), яка відповідно реалізується за нижчою ціною, що

Ксортності=å(q*p)/å(q*p_1сорт).

Якість продукції характеризується відповідністю її властивостей стандартам і технічним умовам. Якщо вироби таким умовам не відповідають, то вони не придатні для експлуатації і є браком.

Брак за способом виправлення поділяється на виправний і кінцевий, а за місцем виявлення – на внутрішній і зовнішній.

Виправний брак – це 1 які після усунення дефектів 2вироби поряд з іншими є придатними для споживання або експ­луатації. Кінцевим вважається брак, який виправити неможливо або економічно недоцільно. До внутрішнього відноситься брак допуще­ний на підприємстві під час виготовлення виробу, а до зовнішнього — виявлений у споживача або покупця під час користування ним. Аналіз браку за вказаними ознаками необхідно проводити для того, щоб оцінити роботу відділу внутрішнього контролю та структурних підрозділів підприємства.

Причинами виникнення браку можуть бути:

- низький кваліфікаційний рівень робітників;

- порушення технології виробництва;

- використання неякісних матеріалів,

- використання несправного обладнання;

- нестача і несправність контрольно-вимірювальних приладів і інші.

При аналізі розраховуютькоефіцієнт браку (Кбраку):

Кбраку=собівартість кінцевого браку/ВП,

де ВП – загальний обсяг випуску продукції (товарна продукція)

При аналізі виробництва продукції розрізняють такі поняття як ритмічність випуску продукції.

Ритмічність означає випуск продукції відповідно до планового завдання на квартал, місяць, день. Аналіз ритмічності проводиться шляхом зіставлення фактичних показників та планових даних про випуск продукції в аналітичних періодах. Ритмічна робота підприємства є важливою умовою виконання плану виробництва продукції в заданому обсязі.

Ритмічність не завжди означає рівномірність. Так, планове завдання може не розподілятися рівномірно по місяцях року внаслідок різної кількості робочих днів, сировинних і трудових ресурсів.

Аналіз ритмічності здійснюють за допомогою коефіцієнта ритмічності, який є доповненням до коефіцієнта варіації (V), і розраховується шляхом зіставлення фактичних і планових даних про випуск продукції у аналітичних періодах: змінах, днях, декадах, місяцях і кварталах.

К ритм=1-V, де V – коефіцієнт варіації.

V=s/100, s= ,

де Х_і – % виконання плану випуску продукції у і-тому періоді, n – кількість періодів,

s – середньоквадратичне відхилення.

Ритмічна робота підприємства (об'єднання) і його підрозділів є важливою передумовою виконання плану виробництва у заданому обсязі і номенклатурі. При високому рівні спеціалізації неритміч­ний випуск і поставка продукції порушують роботу суміжників, викликають втрати на транспорті. Порушення ритмічності приводить до збільшення невиробни­чих витрат, тобто оплати простоїв у дні невиконання плану та наду­рочних годин, підвищення рівня браку, оплати штрафів і неустой­ки через запізнення із поставками.

Неритмічна робота підприємства, з одного боку, може бути викликана недоліками в організації та використанні робочої сили, перебоями роботи обладнання і технології виробничо­го процесу. З іншого боку, неритмічна робота підприємства може бути зумовлена специфікою виробництва (на­приклад, переробка сировини, яка швидко псується, на підприєм­ствах харчової промисловості). Крім того, ритмічність виробництва суттєво залежить від своєчасного постачання підприємству комплектуючих виробів і напівфабрикатів.

Таким чином, розробка науково-обгрунтованих орієнтирів діяльності (нормативів, планів) і їх дотримання (виконання) є важливими чинниками ефективної господарської діяльності.