Причини випадків занедбаності онкозахворювань

Сучасна медицина здатна вилікувати злоякісні пухлини майже всіх локалізацій, якщо вони діагностовані на ранніх стадіях. Труднощі такої діагностики, що були в минулому основною причиною занедбаності захворювання, тепер подолані сучасними методами дослідження онкологічних хворих. Наявні успіхи в розробці методів ранньої діагностики (цитологічні, ендоскопічні, ультразвукова, комп'ютерна і магнітно-резонансна томографія) дозволяють порушувати питання про повну ліквідацію "занедбаності хвороби". Регулярні профілактичні огляди дозволяють вчасно виявляти візуальні локалізації рака - шкіри, порожнини рота, гортані, молочної залози, шийки матки. Упровадження в широку практику сучасних ендоскопічних методів діагностики дає можливість розпізнавання пухлин шлунково-кишкового тракту й бронхів на початкових стадіях хвороби. Однак, незважаючи на це, відсоток занедбаних випадків продовжує залишатися дуже високим: майже кожен п'ятий захворілий діагностується в занедбаній стадії. Найбільша частота хворих із злоякісними новоутвореннями IV клінічної групи (не підлягаючих радикальному лікуванню) серед вперше виявлених спостерігається при раку шлунка, раку товстого кишечника, раку трахеї, бронхів, легені. Найменша частота занедбаності по візуальних локалізаціях: губи, шкіри, шийки матки, молочної залози.

 

При аналізі випадків занедбаності злоякісних пухлин виявлені дві основні причини:

 

1) пізнє звернення хворих до лікаря через малу симптоматику початкових стадій рака і через її незнання;

2) відсутність віри у виліковність рака, острах діагнозу.

 

Населення, як правило, знає лише про несприятливі результати лікування. При несприятливому перебігу хвороби й смерті, родичі і навколишні зазвичай роблять висновок: раз помер, значить рак невиліковний.

 

Однак гинуть в основному хворі, що запустили хворобу, що пізно звернулися до лікаря. В картотеці кожного онкологічного кабінету поліклініки багато історій хвороби, що яскраво демонструють вирішальне значення своєчасного звернення. Ось яскрава ілюстрація з практики одного із онкологічних кабінетів поліклініки.

 

Хворий К., 46 років. Звернувся до лікаря при перших ознаках захворювання. Був обстежений і направлений до стаціонару. Прооперований через 2 тижні із дня захворювання - зроблена резекція шлунка. Дослідження видаленої пухлини підтвердило діагноз: "рак шлунка". Повне одужання й відновлення працездатності протягом усіх наступних 25 років спостереження.

 

Хворий М. В нього діагностовано рак середньої третини стравоходу. Діагноз підтверджений біопсією (плоскоклітинний ороговіваючий рак). Проведено променеве лікування. Одужання. Наступне спостереження за хворим протягом 20 років виявило, що він здоровий, прохідність стравоходу повна.

 

Можна також навести багато прикладів, що підтверджують не тільки виліковність рака при своєчасному лікуванні, але і підтверджують можливість збереження функції хворого органа в повному обсязі.

 

Хвора С. Знайшла домішки крові у випорожненнях. Звернулася до лікаря без зволікання. Виявлено рак прямої кишки. Прооперована. Зроблено внутрішньочеревну резекцію прямої кишки. Природний анус збережений. При контрольних оглядах хвора через 8 років виявилася практично здоровою. Порушень з боку функції прямої кишки немає. Працездатна.

 

Хвора Н. Знайшла домішки крові в калі. Це турбувало хвору, але, боячись рака, вона відтягала звернення до лікаря. З'явилася до онколога лише через 7 міс. При огляді виявлена велика пухлина прямої кишки з розпадом у центрі. Через значну поширеність процесу довелося зробити розширену операцію - видалення всієї прямої кишки з накладанням протиприродного анусу.

 

Наочні приклади ефективності лікування при своєчасному виявленні пухлини, залежності результату лікування й обсягу оперативного чи променевого лікування від терміну, що пройшов з моменту виявлення хворим перших ознак захворювання до початку лікування, дуже переконливі.

 

По даних Міністерства охорони здоров'я, в онкологічних закладах значна кількість хворих, що перебувають на обліку, належить до III клінічної групи, тобто тих, які пройшли радикальне лікування і практично здорові.

 

Постійно збільшується кількість пацієнтів, що перебувають на обліку після лікування 5, 10 і більше років. Це відноситься навіть до таких локалізацій рака, як стравохід, легені. Особливо значний позитивний результат при таких локалізаціях, як шлунок і шийка матки. За останні роки в структурі смертності від злоякісних новоутворень зросла частота захворювань органів дихання, молочної залози, прямої кишки, лімфатичної й кровотворної тканин. Зменшилася частка смертності від рака шлунка, злоякісних пухлин кісток і м'яких тканин, а також жіночих статевих органів. Не змінилася частота в структурі смертності від злоякісних новоутворень таких локалізацій, як порожнина рота й глотки, стравоходу, шкіри, чоловічих полових органів.