Коммерческое предложение по светодиодным светильникам

, (2.1)

де, Н - висота приміщення, м;

Н_зв - висота звисання світильника, м;

Н_рп - висота робочої поверхні, м.

Показник приміщення і

(2.2)

Відстань між світильниками L, м

, (2.3)

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ПЕУПС.02.2.00.ПЗ

де, λ- коефіцієнт співвідношення L/Hp.

Найвигідніше співвідношення λ = 0,9

Приймається:

Приймаємо відстань від стіни l=2

Кількість світильників по довжині Na, шт

, (2.4)

де, А- довжина цеху, м

шт.

 

Кількість світильників по ширині Nb, рядів

, (2.5)

де, В - ширина цеху, м.

рядів

Загальна кількість світильників N, шт

(2.6)

Визначаємо індекс приміщення і

(2.7)

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ПЕУС.02.2.00.ПЗ

Світловий потік даного світильника F, лм

(2.8)

де, Е_н – нормована освітленість в приміщенні, лк;

S – площа даного приміщення, м²;

К_з- коефіцієнт запасу;

Z- коефіцієнт мінімальної освітленості;

N-кількість світильників (ламп);

η- коефіцієнт використання світлового потоку з урахуванням коефіцієнту відображення стін, стелі, робочої поверхні.

Примітка: К_з=1,2; Z=1,15; η=0,59 [8].

Коефіцієнт використання світлового потоку з урахуванням коефіцієнту відображення стін, стелі, робочої поверхні η=0,59.

Світловий потік даного світильника F, лм

Вибираємо світильник типу ЛДОР з лампою ЛБ потужністю 80Вт зі світловим потоком 3800 лм.

 

Фактична освітленість приміщення Е_ф, лк

(2.9)

де, E_н - норма освітленості, лк;

F_л - світловий потік однієї лампи (табличне дане), лм;

F_р - світловий потік однієї лампи (розрахункове значення), лм.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ПЕУС.02.2.00.ПЗ

лк

Перевірка

240> >180

 

У

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

мова виконується, тому розрахунок вірний.

 

2.1.2 Перевірка освітленості цеху точковим методом

 

Точковий метод використовується під час перевірки розрахунків освітлення, а також при прямих розрахунках загального, локалізованого, місцевого освітлення, освітлення негоризонтальних площин, і зовнішнього освітлення. Точковий метод враховує тільки освітленість від світлового потоку, що безпосередньо потрапляє від світильника в розрахункову точку, якщо контрольна точка освітлюється декількома світильниками, то аналогічно визначаємо освітленість кожного з них, а дані підсумовують

Точковий метод дає самі точні результати, але розрахунки великі по об’єму, тому розроблені допоміжні таблиці умовної освітленості для окремих світильників, в залежності від розрахункової висоти і від віддалі проекції світильника на горизонтальну площину до контрольної точки.

Визначаємо по плану приміщення координати контрольної точки, дані ближчих світильників заносимо в таблицю 2.1. Значення освітленості Е визначаємо по таблиці [10, с.29 ].

 

Рисунок 2.1 – План розміщення світильників.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ПЕУС.02.2.00.ПЗ

Таблиця 2.1 – Дані розрахунку для точк

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

НАЗ

ового методу

№ ряду	Ліва сторона	Права сторона
L1	P1			E	L2	P2			E
			4,4	0,4				3,5	0,4
			4,4	0,4				3,5	0,4
			4,4	1,3				3,5	1,3
			4,4	2,2				3,5	2,2

 

Сумарна освітленість точки А ΣЕ, лк

ΣЕ= + + +

ΣЕ=120+120+40+15=295 лк

Освітленість в контрольній точці , лк

= (2.10)

 

 

F=1100

 

Е_к=

Розраховане Е_к=207,6лк відповідає нормованому.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ПЕУС.02.2.00.ПЗ

2.1.3 Розрахунок місцевого освітлення

 

Розрахунок для смотрового світильника проводиться також точковим методом. По графікам просторових ізолюкс визначають умовну освітленість, яка від відстані світильника до робочого вузла. По формулі визначають дійсну освітленість. По кривим рівної освітленості для смотрового світильника при установці його на заданій висоті Н=0,5м і відстані від робочої поверхні D=0,1м відносна освітленість складає Е=500лк. Світильники загального освітлення дають 200лк, тому необхідна освітленість від смотрового світильника складає 300лк.

(2.11)

 

=600лм

Для даного світлового потоку вибираємо лампу місцевого освітлення типу МО 36-40 потужністю 40 Вт на номінальну напругу 36 В.

 

2.1.4 Розрахунок освітлення в допоміжних приміщеннях

 

Метод питомої потужності визначає загальне рівномірне освітлення в закритих невеликих приміщеннях. Для розрахунку цим методом в залежності від класу приміщення, висоти підвісу світильників, розмірів та нормованої освітленості приміщення необхідно вибрати відповідний тип світильника.

Спочатку визначаемо площу приміщення S, м².

Площа приміщення (Електромайстерня) S,м.

(2.12)

де, a – довжина приміщення, м;

b – ширина приміщення, м.

Розрахункова потужність світильників Р_роз, кВт

(2.13)

Кількість світильників у даному приміщенні Х, штук

(2.14)

штук

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ПЕУС.02.2.00.ПЗ

Вибираємо світильник типу ЛСП – 2х40, з лампами ЛБ40, потужністю 80Вт, встановлюємо 5 штук.

Розрахунки для інших приміщень проводимо аналогічно, дані розрахунків заносимо до таблиці 2.2.

Таблиця 2.2- Світлотехнічна відомість приміщень

Приміщення	S, м2	, Вт/м2	Рр, Вт	Руст, Вт	Тип світильника
Електромайстерня					12ЛСП2×40
Слюсарно-механічна майстерня					7ЛСП2×40
Кімната відпочинку					6ЛСП2×40
Туалет Ч					1ЛСП2×40
Туалет Ж					1ЛСП2×40
Склад					5ЛСП2×40
Душ Ч					2ЛПП01.У 2×40
Душ Ж					2ЛПП01.У 2×40
Кабінет начальника майстерні					12ЛСП2×40

 

Повна потужність світильників підсобних приміщень Р, кВт

(2.15)

Р=0,96+0,56+0,48+0,08+0,08+0,4+0,144+0,144+0,32=3,168 кВт

 

2.1.5 Вибір схеми і розрахунок освітлювальної мережі

 

Для усунення стробоскопічного ефекту, який виникає при освітлені приміщення люмінесцентними лампами, світильники підключають до різних фаз, почергово (перший ряд до фази А, другий до фази В, третій до фази С, четвертий знову до фази А і т.д.). Це необхідно з точки зору безпеки, оскільки при стробоскопічному ефекті обертові рухомі частини механізмів можуть здаватися нерухомими, а нерухомі – рухомими.

Розрахунок мережі освітлення зводиться до вибору марки і перерізу проводів і кабелів, згідно

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ПЕУС.02.2.00.ПЗ

їх схеми прокладки. Також проводиться перевірка на допустимі втрати напруги і на мінімум провідникового матеріалу.

Марка проводів залежить від способу прокладки і оточуючого середовища. Їх переріз визначають від допустимих втрат напруги, яка складає для внутрішніх електропроводок освітлення не більше 2,5%.

 

Р= 14,69кВт

L=50м СП

L1=46м P1= 1,44 кВт L2=43м P2= 1,44 кВт L3=40м P3= 1,44 кВт L4=43м P4= 1,44 кВт

L1=46м P1= 1,44 кВт L2=43м P2= 1,44 кВт L3=40м P3= 1,44 кВт L4=43м P4=1,44к Вт     L= 43м Р= 0,96 кВт L= 40м Р= 0,56 кВт L= 38м Р= 0,48 кВт L= 35м Р= 0,08 кВт L= 30м Р= 0,08 кВт L=27м Р=0,4 кВт L=24м Р=0,144 кВт L=20м Р=0,144 кВт L=15м Р=0,32 кВт

ЩО1 P=5,76кВт L=46м

ЩО2 P=5,76 кВт L=10м

L=20м ЩО3

P=3,17кВт

Рисунок 2.2 – Розподіл навантажень

 

Момент навантаження

, (2.16)

 

де, момент навантаження на проміжку лінії, кВт·м

 

Переріз кабелю від трансформатора до СП S, мм²

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ПЕУС.02.2.00.ПЗ

(2.17)

де, С – перехідний коефіцієнт, що залежить від марки провідника і кількості жил;

ΔU- втрати напруги на лінії,%.

 

 

Вибираємо кабель кабель марки ВВГ-4×16 мм².

 

Втрата напруги від ТП-СП ΔU,%

(2.18)

Допустима втрата напруги для розподільчої мережі ΔU,%

(2.19)

Момент навантаження на лінії від СП-ЩО1

Переріз кабелю від СП-ЩО1

 

Приймаємо кабель перерізом 4мм² марки ВВГ (4×4мм²).

Дійсна втрата напруги на дільниці СП-ЩО1

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ПЕУС.02.2.00.ПЗ

Дійсна втрата напруги на групових лініях ,%

 

Переріз кабелю для групових ліній S, мм²

Приймаємо кабель перерізом 1,5мм² марки ВВГ (4×1,5мм²).

Момент навантаження на лінії від СП-ЩО3

Переріз кабелю від СП-ЩО2

Приймаємо кабель перерізом 1,5мм² марки ВВГ (4×1,5мм²).

Дійсна втрата напруги на дільниці СП-ЩО3

 

Струм який викликає нагрівання, проводів при рівномірному навантаженні для трифазної мережі I, А

(2.20)

де, P – потужність, кВт;

U_л – лінійна напруга, кВ;

Струм від ТП до СП

Струм від СП до ЩО1

Струм від СП до ЩО2

Струм від СП до ЩО3

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ПЕУС.02.2.00.ПЗ

Розрахунок аварійного освітлення проводиться аналогічно і складає 10% від загального освітлення.

 

 

2.2 Розрахунок електроустаткування крутильної машини DTF-15

 

2.2.1 Технічна характеристика крутильної машини DTF-15

 

 

Крутильна машина є заключною ланкою в прядильному виробництві і призначена для кручення пряжі.

Існує велика кількість крутильних машин, освоєння яких продовжується вітчизняною промисловістю. Одним з основних видів крутильних машин є кільцеві машини, які здійснюють витягування, кручення та намотування пряжі без зупинки. В наш час все більше використовуються крутильні машини з пнемо приводом. Пневматичні крутильні машини застосовуються для кручення пряжі з бавовни та віскози.

Електропривід крутильних машин і встановлених в них вентиляторів мичкоуловлювачів здійснюється від звичайних АД з коротко замкнутим ротором.

Так як в процесі кручення натяг нитки повинен бути постійним, необхідно змінювати частоту обертання барабану, що здійснюється пошаровим та базисним регулюванням головного привода машини. Базисне регулювання забезпечує знижені частоти обертання при наробці гнізда і початку, і її збільшення при наробці тіла початку. Пошарове регулювання здійснює необхідне регулювання за час намотки одного шару.

Серійно кільцеві крутильні машини випускаються вітчизняними виробниками тільки з базисним регулюванням, а для пошарового регулювання потрібні спеціальні регулятори кручення.

Потужність, яку використовує крутильна машина залежить від її конструктивних елементів і технологічних параметрів, наприклад, частота обертання, діаметр кільця.

 

 

2.2.2 Вибір електроприводу крутильної машини DTF-15

 

Потужність електродвигуна Р_роз, кВт

 

де, К_З- коефіцієнт запасу;

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ПЕУС.02.2.00.ПЗ

А-робота при крученні нитки, Дж; А- робота при ХХ, Дж;

- тривалість циклу, сек.

 

кВт

По заданій потужності машини та її синхронній частоті обертання вибирається трифазний асинхронний двигун з коротко замкнутим ротором серї 4А марки 4А160М2У3. Технічні дані вибраного двигуна заносяться до таблиці 2.3

 

Таблиця 2.3- Технічні дані двигуна

Марка двигуна	Рн, кВт	η,%	cosφ	Ін, А	Ммах/Мн	Мп/Мн	Іп/Ін	/	n, об/хв	γ,кгּм
4А160М2У3	18,5	88,5	0,92		2,2	1,4				5,25

 

 

2.2.3 Превірка вибраного електричного двигуна за умовами пуску

 

Номінальний момент двигуна М_н, Н·м

(2.22)

де, Р_н – номінальна потужність двигуна, кВт;

ω_н - кутова швидкість, рад/с.

Кутова швидкість двигуна ω_н, рад/с

(2.23)

де, n_н – номінальна кількість обертів двигуна, об/хв.

 

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ПЕУС.02.2.00.ПЗ

М_н=18,5·10³/307,85=60,1 Н·м

Статичний момент на валу двигуна М_с, Н·м

(2.24)

де, Р_роз - розрахункова потужність електродвигуна, кВт.

М_с=16,5·10³/307,85=53,6 Н·м

Максимальний момент, за Таблицею 2.3 М_м, Н·м

(2.25)

М_мах=2,2·60,1=132,22 Н·м

Пусковий момент двигуна за даними Таблиці 2.4 Мп, Н·м

(2.26)

М_п=1,4·60,1=84,14 Н·м

Середній пусковий момент на валу двигуна М_срп., Н·м

(2.27)

М_ср.п=0,45·(60,1+84,14)= 64,19 Н∙м

Сумарний момент інерції електропривода на валу двигуна Σj, кг·м²

(2.28)

де, с – коефіцієнт, що враховує момент інерції з’єднувальної муфти;

0,3 – момент інерції, кг·м²;

j_дв– момент інерції двигуна, кг·м².

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ПЕУС.20.02.00.ПЗ

0,0525·(1,2+0,3)= 0,0786 кг·м²

Прискорення двигуна при пуску а, об/хв·с

(2.29)

Час пуску двигуна t_п, с

(2.30)

де, n_с - синхронна частота обертання двигуна.

2940/1374,2= 2,14с (2.31)

Динамічний момент на валу двигуна М_д, Н·м

(2.32)

Н∙м

Необхідний пусковий момент М_н.п, Н·м

(2.33)

М_н.п=

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ПЕУС.02.2.00.ПЗ

53,6+11,31=64,91 Н∙м

Двигун проходить по пусковому моменту якщо виконується умова

М_ср.п ≥ M_н.п (2.34)

64,91 ≥ 64,91

Вибраний двигун відповідає пусковим вимогам.

2.2.4 Побудова природної механічної характеристики двигуна

Номінальне ковзання двигуна S_н

(2.35)

=0,02

Розрахунковий коефіцієнт А

А=(М_мах/М_н)-1/((М_мах/М_н)/(М_п/М_н))-1 (2.36)

А=2,2-1/(2,2/1,4)-1=2,1

Критичне ковзання S_к

(2.37)

=0,18

Поправочний коефіцієнт q

(2.38)

=4,6

Задавши значення ковзання від 0 до 1 визначимо момент двигуна і занесемо отримані значення до таблиці 2.4

Момент двигуна від ковзання М_S, Н·м

(2.39)

 

Таблиця 2.4- Залежність моменту двигуна від ковзання

S		0,02	0,1	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9	1,0
MS, Н·м		63,7	126,5	132,2	126,5	121,2	112,5	106,4	99,6	94,6	89,0	84,1

 

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ПЕУС.02.2.00.ПЗ

Механічна характеристика двигуна зображена на рисунку 2.6

 

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ПЕУС.02.2.00.ПЗ

Рисунок 2.6- Механічна характеристика двигуна

 

2.2.5 Вибір електричних апаратів і елементів схеми управління

 

Вибір електричних апаратів і елементів схеми управління крутильноъ машини проводиться з урахуванням особливостей електрообладнання і технологічного процесу. Апаратура повинна захищати електрообладнання і схему управління від струмів короткого замикання і перевантаження, бути швидкодіючою, надійною і забезпечувати стабільну і безперебійну роботу крутильної машини.

 

2.2.6 Розрахунок параметрів і вибір апаратів захисту

Вибір пускової та захисної апаратури здійснюється для крутильної машини DTF-15. Даний розрахунок включає в себе вибір ввідного автоматичного вимикача і плавких запобіжників для захисту електродвигуна крутильної машини від перевантажень і короткого замикання. Автоматичний вимикач вибирається по номінальному струму електродвигуна.

Номінальний струм двигуна І_н, А

(2.39)

де, Р_н- номінальна потужність двигуна, кВт;

U_н- номінальна напруга, В;

cosφ- коефіцієнт потужності;

η- коефіцієнт корисної дії.

 

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ПЕУС.02.2.00.ПЗ

35 А

При виборі автоматичного вимикача необхідно керуватися умовою

І_авт. ≥ І_н (2.40)

Вибираємо автоматичний вимикач типу ВА51-31-24 з номінальною силою струму І_н=100А і номінальною силою струму теплового розчіплювала І_т.р.=40А.

 

Вибір запобіжників здійснюємо таким чином, щоб виконувалась умова по струму плавкої вставки:

І_пл.в >І_п/α (2.42)

 

Струм плавкої вставки запобіжника І_пл.в, А

(2.43)

де, І_н – номінальний струм двигуна, А;

І_п/І_н- відношення пускового струму до номінального.

 

98 А

Вибираємо запобіжник типу ПН2-250 з номінальним струмом патрона 250А і струмом плавкої вставки 100А.

Для управління двигуном крутильної машини вибираємо магнітний пускач типу ПМЕ-4 із вбудованим тепловим реле типу ТРП-60 з номінальним струмом теплового елемента 60А.

 

 

2.2.7 Принципова схема управління крутильної машини DTF-15 і порядок її роботи

 

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ПЕУС.02.2.00.ПЗ

Крутильна машина виконує одночасно прядіння і кручення пряжі. Електропривід цієї машини має два АД. Пуск та зупинка вентилятора мичкоуоловлювача здійснюється кнопками SB1, SB2 і SB3, які розміщені на головній та хвостовій рамах. Для зміни напрямку обертання основного АД слугує кінцевий вимикач SQ4, встановлений на головній рамі, а кінцеві вимикачі SQ2 і SQ3, встановлені в головній частині машини, слугують для блокування дверець та кожуха головної рами.

Напруга в схемі управління після ввімкнення автоматичного вимикача QF через знижуючий трансформатор ТV 380/36 В подається пакетним вимикачем SА. При натисканні кнопок SB1 та SB2 спрацьовує магнітний пускач КМ2 і вмикається АД вентилятора мичко уловлювача. Необхідний час для розгону АД витримується в натиснутому стані кнопкою SB1 або SB2. При цьому ланцюг магнітного пускача КМ1 розімкнутий і головний АД вимкнений. Цей магнітний пускач спрацьовує при натисканні кнопки SB1 або SB2, в результаті чого і вмикається АД приводу машини. При відкриванні дверей обидва АД зупиняються за допомогою кінцевих вимикачів SQ1, SQ2 і SQ3. Ручна зупинка АД виконується кнопкою стоп SB4 або тепловими реле КК1 - КК4. На машині передбачений реверсивний режим роботи АД головного приводу за допомогою переключення кінцевого вимикача SQ4.

 

2.2.8 Розрахунок і вибір проводів та кабелів, силових розподільчих шаф

 

 

Розраховуємо потужність і струм першого силового пункту. Розрахунок інших силових пунктів проводимо аналогічно і результати зносимо у таблицю.

Розрахунок активної потужності електрообладнання Р_роз, кВт

Р_роз= Р_ном ∙ n ∙ К_В (2.44)

 

де, Р_уст – потужність установки, кВт;

n- кількість, шт.;

К_В- коефіцієнт використання.

Р_роз = 18 ∙ 10 ∙ 0,8 = 144 кВт

Розрахунок реактивної потужності електрообладнання Q_роз, кВАр

Q_роз= tgφ · P_роз (2.45)

Q_роз= 0,75 · 144 = 108 кВАр

 

Розрахунок коефіцієнта попиту К_П

(2.45)

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ПЕУС.02.2.00.ПЗ

де, Р_роз - розрахункова потужність електрообладнання, кВт;

Р_ном – номінальна потужність електрообладнання, кВт.

К_П =

Коефіцієнт максимуму вибираємо по таблиці К_М = 1,37

Розрахунокова активна потужність СП Р_СП, кВт

Р_СП = К_М ∙ К_П ∙ Р_ном (2.46)

Р_СП = 1,37 ∙ 0,8 ∙ 180 = 197,28 кВт

Розрахункова реактивна потужність СП Q_СП, кВАр

Q_СП = 108 кВАр

Повну потужність СП S, кВА

S = (2.47)

кВА

Розрахунковий струм СП І_роз, А

I_роз = (2.48)

А

По струму вибираємо кабелі, які живлять силовий пункт. Розрахунок проводимо для СП-1, розрахунок для інших силових пунктів проводимо аналогічно і результати зносимо у таблицю 2.5

І_{роз СП-1} = 272,7 А

Вибираємо кабель марки ВВГ-4×95 мм², який розрахований на струм до 260А і прокладений у трубі в підлозі. Встановлюємо ввідний автоматичний вимикач типу А3725ФУ3 з номінальним струмом І_н=320А та струмом теплового розчіплювача І_т.р.=272,7А.

 

Таблиця 2.5- Силові розподільчі шафи і струмопроводи.

№ СП	Тип шафи	Іном, А	Іроз, А	Ввідний кабель	Ввідний автоматичний вимикач
СП-1	СПУ-62		272,7	ВВГ-4×95	А3725ФУ3
СП-2	СПУ-62		272,7	ВВГ-4×95	А3725ФУ3
СП-3	ПР11-3124		348,6	ВВГ-4×120	А3725ФУ3
СП-4	ПР11-3124		390,8	ВВГ-4×150	А3725ФУ3
СП-5	СПУ-62		266,2	ВВГ-4×70	А3725ФУ3
СП-6	ПР11-3050		27,3	ВВГ-4×2,5	А3716ФУ3
СП-7	ПР11-3050		31,2	ВВГ-4×4	А3716ФУ3
СП-8	СПУ-62			ВВГ-4×35	А37216ФУ3
СП-9	СПУ-62		21,6	ВВГ-4×70	А3725ФУ3
СП-10	ПР11-3050		128,6	ВВГ-4×25	А3716ФУ3

 

По номінальному струму електрообладнання вибираємо кабель, який заживлює його. Розрахунок проводимо для іншого електрообладнання проводимо аналогічно і результати зносимо у таблицю 2.6.

(2.49)

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ПЕУС.02.2.00.ПЗ

І_н = А

Вибираємо кабель марки ВВГ (4×4) мм².

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ПЕУС.02.2.00.ПЗ

Таблиця 2.6- Кабелі і автоматичні вимикачі для електрообладнання СП.

№ СП	Робл., кВт	n, шт.	Кабель	Тип автоматичного вимикача	Іном, А	Іт.р., А
СП-1			ВВГ-4×4	ВА51-31-24
СП-2			ВВГ-4×4	ВА51-31-24
СП-3			ВВГ-4×50	А3725ФУЗ
СП-4			ВВГ-4×10	ВА51-33-24
СП-5			ВВГ-4×10	ВА51-31-24
СП-6	2,2		ВВГ-4×1,5	ВА51-25-84		6,3
СП-7	2,2		ВВГ-4×1,5	ВА51-25-84		6,3
СП-8			ВВГ-4×2,5	ВА51-25-84
СП-9			ВВГ-4×4	ВА51-29-14
СП-10			ВВГ-4×70	А3725ФУЗ

 

 

2.3 Розрахунок потужності цеху

Потужність по групам електроспоживачів Р_гр, кВт

(2.50)

кВт

кВт

кВт

кВт

кВт

кВт

кВт

кВт

кВт

Реактивні потужності по групам електроспоживачів Q_гр, кВАр

(2.51)

кВАр

кВАр

кВАр

кВАр

кВАр

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ПЕУС.02.2.00.ПЗ

кВАр

кВАр

кВАр

кВАр

 

Сумарні потужності

кВт (2.52)

кВАр (2.53)

 

Коефіцієнт використання К_В

(2.54)

Розрахункова активна потужність цеху Р_роз, кВт

(2.55)

1228,15 кВт

Середньозважений тангенс цеху tgφ

(2.56)

Розрахункова потужність цеху S_роз, кВА

(2.57)

1497,6 кВА

Розрахунковий струм шинопроводу І_ш, А

(2.58)

А

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ПЕУС.02.2.00.ПЗ

Вибираємо шинопровід ШМА4-2500-44-1УЗ на номінальний струм до 2500А. Для живлення цеху вибираємо кабель марки 4ВВГ-4×300 мм² в якості робочого, також вибираємо кабель марки 4ВВГ-4×300 мм² в якості резервного.

Потужність компенсуючого пристроюQ_кп, кВАр

(2.59)

де, tgφ- тангенс встановлений енергопостачальними компаніями, tgφ=0,33.

кВАр

Вибираємокомпенсуючий конденсаторний пристрій:

УКМ-0,4-400-У3 (1 шт.)

УКМ-0,4-180-У3 (1 шт.)

 

Загальна встановлена потужність конденсаторного пристрою Q_бат, кВАр

Q_бат=580 кВАр

Повна потужність цеху S_п, кВА

(2.60)

кВА

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ПЕУС.02.2.00.ПЗ

Потужність трансформатора S_т, кВА

(2.61)

де, n – кількість трансформаторів;

К_З – коефіцієнт завантаження, для першої категорії електропостачання.

кВА

Приймається до установки 2 трансформатори потужністю S=1000кВА кожний, типу ТМ-1000/10.

 

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ПЕУС.20.0.00.ПЗ

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ПЕУС.02.0.00.ПЗ

Вступ

Україна — одна з небагатьох європейських країн, які володіють значним резервом електрогенеруючих потужностей. У структурі цих потужностей домінують теплові електростанції (ТЕС), на які припадає майже 66% сукупної встановленої потужності (на атомні енергоблоки — 26%), причому переважна частина цих потужностей введена в експлуатацію ще в 60—70-х роках минулого століття і на сьогодні практично виробила свій ресурс. Періодичний ремонт і модернізація морально застарілих українських теплових електростанцій потребують великих фінансових витрат.

На основі використання електроенергії ведеться технічне переоснащення промисловості, впровадження нових технологічних процесів і здійснюється корінне перетворення в організації виробництва і управління ним. Тому в сучасних технологіях і обладнанні промислових підприємств велика роль електроустаткування, тобто сукупності електричних машин, апаратів, приладів і пристроїв, за допомогою яких відбувається перетворення електричної енергії в інші види енергії і забезпечується автоматизація технологічних процесів.

Для забезпечення об`єктів теплом та гарячою водою все більше розвивається система центрального опалення та гарячого водопостачання, споруджуються великі опалювальні та промислові котельні, оснащенні складною апаратурою та автоматичними пристроями. В умовах ринкової економіки деякі великі підприємства, навпаки, відновляються від центрального постачання гарячої води що йде на опалення та для виробничих цілей, і будують свої котельні з більш економічними котлами (з вищим ККД). Витрата палива на теплопостачання вміст є однією із складових у загальному паливно-енергетичному балансі кратний. На даний момент на теплопостачанні житлових та суспільних споруд витрачається в Україні понад 250 млн. тон палива.

 

 

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

1 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ПЕУС.02.1.00.ПЗ

Розроб.

Ваган цццццццц ц

Перевір.

Симоненко

Реценз.

Н. Контр.

Симоненко

Затверд.

Симоненко

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Літ.

Аркушів

ЧПЕК-КНУТД ЕД-209

1.1 Призначення і коротка характеристика підприємства цеху

ПАТ «Чернігівське Хімволокно» - одне з провідних хімічних підприємств України з більш ніж 40-річною історією. Будівництво підприємства було почато в квітні 1957 року з проектною потужністю по випуску капронових ниток 16,6 тис. тонн в рік. 21 грудня 1959 року отримані перші метри чернігівської капронової нитки. На повну проектну потужність підприємство вийшло в 1964 році. В січні 1963 року почато будівництво, а в 1965 році введено в експлуатацію виробництво по випуску анідних ниток. Протягом всього періоду роботи підприємства проводилась його реконструкція з постійним збільшенням виробничих потужностей за рахунок введення в дію нових технологічних ліній і устаткування. Освоєний випуск капронових ниток по розплавному методу, виробництво поліамідних монониток (волосіні), введені в дію уста­новки безперервної екстракції і сушки (БЕС - 20М), каскадної поліамідирування (ЛКП - 20), безперервної сушки (БС), вузол фарбування поліаміду в масі і ін. Максимальна потужність підприємства по випуску капро­нових, анідних ниток і волокон досягала 61 тис. тонн в рік.

Надійність чернігівських хіміків в роботі з партнерами, упровадження передових починів, нових технологій, трудова самовіддача – ці якості дозволяють ПАТ «Чернігівське Хімволокно» залишатися в рядах лідерів української хімічної промисловості протягом багатьох років.

В даний час асортимент що випускається підприємством продукції включає капронові, анідні нитки і тканини, хімічні волокна, поліамідні грануляти. Підприємство випускає 65 видів основної продукції і 73 види товарів народного споживання.

 

До складу ПАТ «Чернігівське Хімволокно» входять виробництва:

- капронових технічних ниток для кордових тканин і технічних виробів, ниток текстильного призначення;

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ПЕУС.02.1.00.ПЗ

- анідніх технічних ниток для кордових тканин і технічних виробів;

- товарів народного споживання.

 

Виробництво "Капрон" це:

- поліамід ПА-6 (гранулят);

- нитки технічного призначення;

- нитки текстильного, трикотажного призначення, у тому числі:

- комплексні матирувані, блискучі і фарбовані;

- текстуровані матирувані і фарбовані;

- нитки для рибальства;

- кордові капронові тканини.

 

Виробництво "Анід" це:

- поліамід ПА-6,6;

- нитки анідні технічного призначення;

- кордові анідні тканини.

 

В 1965 році на промисловому майданчику підприємства завершилося будівництво першого в країні виробництва по випуску анідних ниток потужністю 11 тисяч тонн в рік. Виробництво постійно розвивається, відбувається заміна і реконструкція устаткування, вдосконалення технологічного процесу, розширяється асортимент продукції, що випускається. В 1982 році введено в дію виробництво поліамідних монониток. Налагоджений випуск монониток для текстильної промисловості, ситових тканин, рибальських сіток, матеріалів для хірургії і технічного призначення.

 

 

1.2 Технічна характеристика технологічного обладнання

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ПЕУС.02.1.00.ПЗ

Будівля крутильно-ткацького цеху збудована із цегли. Установка технологічного обладнання проектується на платформі висотою 15 см вимощеної з цегли. Башмаки колон заглибленні в грунт на 1,5 м. Колони мають сітку 6х6. При загальних параметрах приміщення 36х30х6м. По вершинах колон закріпленні фермами, по яких монтуються з/б плити і 2-3 шарове покриття із рубероїду скріпленого бітумом.

Категорія виробництва за пожежонебезпекою «П-І».

Кліматично – температурний режим внутрішніх приміщень сухий, температура крутильно-ткацького цеху 10-15⁰С, побутових приміщень +18⁰С. Для нормальної роботи крутильно-ткацького цеху передбачається штучне освітлення, вентиляція, опалення від центральної тепло-лінії заводу, є також місцеве опалення. В крутильно-ткацькому цеху встановлені поршневі компресори.

Система внутрішнього електропостачання включає себе схему електропостачання і джерела живлення підприємства. Основними умовами проектування раціональної системи внутрішнього електропостачання є надійність, економія і якість електроенергії в мережі.

Економія знаходиться приведеними затратами на систему електр