Студопедия — Часть перша.
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Часть перша.






вступні постанови.

Артикул І.

Конституційний суд рішає і про те, чи закони сойму Підкарпатської Руси відповідають засаді артикулу І закона з дня 29. лютого 1920, чис. 121 Зб. з. і р., яким уводиться конституційна грамота Чесько-Словацької републики.

Артикул II.

Члена /заступника/ конституційного суду, якого до тепер іменував президент республики на внесок сойму Підкарпатської Руси, іменує правительство Підкарпатської Руси. Доки так не станеться, виконує конституційний суд свій круг ділання в дотеперішньому складі і по дотеперішнім приписам.

Артикул III.

/1/ Закони, оголошені до дня уконституовання ся сойму Підкарпатської Руси, хоч і відносяться до справ, які підлягають законодавчій власті сойму Підкарпатської Руси, відносяться і на територію Підкарпатської Руси, оскільки з самого закона не випливає щось іншого.

/2/ Якщо в законах, які ухвалило Народне Зібрання, є мова про подрібне унормовання дорогою будь закона або розпорядження, і якщо йде про питання, яке спадає до правовласти законодавчих і правительственних органів Підкарпатської Руси, є ці органи приналежні рішати уділі.

/3/ Правительственну і виконавчу власть на території Підкарпатської Руси виконує від 11. жовтня 1938 в справах, які належать до правовласти Підкарпатської Руси до пори, доки не буде зіставлене правительство Підкарпатської Руси, в складі** трьох членів, яке є складовою частиною осереднього правительства. /§ 70 конституційної грамоти/, / арт. У. Уст. 4./.

Артикул ІУ.

Постанови артикулів І. до III., як також і арт. У., уст. 4, части першої й постанови части другої цього конституційного закона, є складовою частиною конституційної грамоти. Увідні закони, про які говориться в цьому законі, не творять складову часть конституційної грамоти.

Артикул У.

/1/ Вибори до першого сойму Підкарпатської Руси відбудуться до пяти місяців від оголошення цього закона по постановам части І і III закона з дня 14. квітня 1920, чис. 330 36. з. і р., в тексті закона з дня 14. липня 1927, чис. 12636.3. і р., про вибори краєвих і окружних заступництв з тою зміною, що активне виборче право мають ті, які в день виборів переступили 21 рік свого життя, що на кожних 20.000 жителів відносної національної групи припаде один мандат і що обмеження пасивного виборчого права, становлені в § 6 цит. закону не відносяться до цих виборів.

/2/ Про важність виборів до першого сойму Підкарпатської Руси рішить виборчий суд.

/З/ Перше засідання сойму Підкарпатської Руси скличе до одного місяця по виборах президент републики до міста, яке визначить правительство Підкарпатської Руси. Засіданням першого сойму Під­карпатської Руси керує аж до вибору його предсідництва уповно­важений партії, яка при виборах осягла найбільше число голосів. Доки сойм не ухвалить правильник ділання, керується анальогічними постановами правильника ділання палати послів Народного Зібрання.

/4/ Члени правительства Підкарпатської Руси, яке творить складову часть осереднього правительства, іменує президент републики на внесок предсідництва сойму Підкарпатської Руси, якщо цей є уконституований.

Артикул VI.

/1/ Цей закон набуває обовязуючу силу днем оголошення.

/2/ Днем оголошення цего конституційного закона позбувають важність всі закони і постанови, які противляться його постановам і зміненій конституційній грамоті.

Артикул VII.

Цей закон переведуть всі члени правительства.

 

Часть друга.

Зміна конституційної грамоти.

Глава І.

Загальні постанови.

 

§1

/1/ Підкарпатська Русь є автономною складовою*** частею Чесько-Словацької републики.

/2/ Дефінітивну назву автономної території південнокарпатських Русинів постановить закон сойму Підкарпатської Руси.

§2

/1/ Урядову і навчальну мову на території Підкарпатської Руси визначить закон сойму Підкарпатської Руси.

/2/ Приналежними чеського народа, як також уряди, суди, корпорації, публичні органи і інші звязки з краю Чеського і Моравсько-слезського можуть у зносинах з урядами, судами з іншими публичними органами уживати чеської мови. Для дітей чеської і словацької народности зберігається право на школи з навчальною мовою чеською, зглядно словацькою.

/З/ Язикові права, забезпечені меншостям в договорі між великими державами сполученими й союзними і Чехо-Словаччиною, підписаному в Сен-Жермен ан Ле дня 10. вересня 1919 залишаються недоторкнутими:

§3.

На території Підкарпатської Руси узаконюється краєва приналежність. Условиною набуття краєвої приналежності є громадська приналежність до деякої громади Підкарпатської Руси. Державна приналежність набувається самочинно через приналежність краєву.

 

Глава II.

Законодавча власть.

§4.

/1/Народне зібрання виконує законодавчу власть для цілої території Чесько-Словацької републіки в ділах:

1. Конституційної грамоти, єї складових частей, як також в питаннях, які управильнують діяльність спільних законодавчих, правительственних і виконуючих органів;

2. взаємин Чесько-Словацької републики з чужиною, виповіджування війни і заключування миру, торговельної і тарифової політики, вивозу і привозу.

3.народної оборони;

4.державного горожанства, еміграції, іміграції,**** подорожних
паспортів;

5. валюти, мір і ваг, патентів, охорони зразків і охоронних значок,
вимірювання і мапування;

6. цлових;

7.переправи;

8.пошти, телекомунікації, поштової щадниці і шекової служби;

9.спільного буджету, спільного заключного рахунку, державного довгу
і одобрування позичок на спільні потреби держави та їх ужиття;

10.податків, даней і оплат, оскільки служать по § 18 цього закону на
криття видатків спільних справ, засад посередних податків взагалі.;

11.монополів, спільних державних підприємств, заведень і уряджень. Виняток творять державні ліси і маєтки, гірничі і гутні підприємства, купелі, яких власність і управа переходить на той край, на території якого находяться;

12.правні правильнення питань господарських і фінансових, які є потрібні
для забезпечення однакових конкуренційних условин підпринимання.

/2/ На основі згоди сойму Підкарпатської Руси може Народне Зібрання одноцільно рішати й інші питання спільного інтересу.

§5

/1/ До важности ухвал Народного Зібрання в справі зміни консти­туційної грамоти і конституційних законів взагалі, оскільки би та зміна відносилася до державно-правного поставлення Підкарпатської Руси, треба, щоби більшість, призначена в конституційній грамоті, містила в собі і відповідні кваліфіковану більшість членів сойму, вибраних на території Підкарпатської Руси.

/2/Для законів в ділах, наведених в § 4. уст. 1. чис. 12 треба, щоби більшість, призначена в конституційній грамоті, містила в собі й відповідну більшість членів обох палат, вибраних на території Підкарпатської Руси.

§6.

Члени обох палат Народного Зібрання, вибрані на території Підкарпатської Руси, мають право голосування лише у випадкові ухвалювання справ, наведених в § 4. цього закону.

§7.

/1/ Закон ухвалений Народним Зібранням в ділах наведених в § 4 цього закону відноситься до Підкарпатської Руси лише тоді, якщо це в ньому виразно наведено.

/2/ В такому випадкові закон має бути оголошений в первіснім тексті також в мові Підкарпатської Руси.

§8.

В сталім виділі будуть як члени і заступники членів пропорціонально заступлені члени обох палат Народного Зібрання, вибрані на території Підкарпатської Руси.

§9

/1/ У всіх ділах, ненаведених в § 4 цього закона, виконує законодавчу власть на території Підкарпатської Руси сойм Підкарпатської Руси, вибираний загальним, безпосередним, тайним голосуванням по засаді пропорціонального заступлення.

/2/ Сойм Підкарпатської Руси ухвалить конституцію Підкарпатської Руси в рамках правного ладу Чесько-Словацької републики.

/З/ Зміну території Підкарпатської Руси можна по § 33 конституційної грамоти здійснити тільки за згодою двотретинної більшості сойму Підкарпатської Руси.

/4/ До міжнародних договорів, які відносяться до культурних, віроісповідних і господарських питань виключно підкарпаторуських і які спадають по думці уступу 1. до правовласти Підкарпатської Руси, треба згоди сойму Підкарпатської Руси.

/5/ Постанови § 47. і § 48. уст. 1 і 3 конституційної грамоти відносяться відповідно і до законів сойму Підкарпатської Руси.

/6/ Постанови §§ 20, 23 до 26. конституційної грамоти відносяться і до членів сойму Підкарпатської Руси на цілій території Чесько-Словацької републики.

 

Глава III.

Поавительственна і виконавча власть.

§10.

Більшість, потрібна по думці § 57. конституційної грамоти для вибору президента республики, мусить містити в собі відповідну більшість членів Народного Зібрання, вибраних на території Підкарпатської Руси. У випадкові, що такої більшости не можна б було осягнути, відлежиться вибір о 14 днів, а якщо не дійшло би в тій порі до згоди, виконався вибір більшостю, визначеною в § 57. конституційної грамоти.

§11.

/1/ Правительственну і виконавчу власть на території Підкарпатської Руси в ділах, наведених в § 4. цього закону виконують органи Чесько-Словацької республіки крім діл наведених в §4. уст. 1, ч. 4, 6, 7, 8, 10 і 12 цього закону.

/2/ На основі взаїмного порозуміння приналежних міністерств можна одноцільно управильнити питання спільного інтересу.

§12.

/1/ У вирішуваннях осереднього правительства републики і підписуванню його актів братимуть участь члени правительства Підкарпатської Руси лиш тоді, якщо йде про справи,***** які відносяться також до Підкарпатської Русі

/2/ Якщо правительственний розпорядок / § 84 конституційної грамоти/ відноситься також до Підкарпатської Руси, підпише його щонайменше один член правительства, заступаючий Підкарпатську Русь.

§13.

/1/ Службовики осередньої державної адміністративи на території Підкарпатської Руси будуть принимані передовсім з рядів приналежників Підкарпатської Руси.

/2/ До спільних осередніх урядів, заведень і підприємств буде принята скількість населення Підкарпатської Руси відповідна скількости її приналежників.

/З/ На території Підкарпатської Руси буде уміщений контингент військових частин всіх родів зброї і служб, відповідний скількості її населення. Приналежники Підкарпатської Руси будуть приділені передовсім до тих частин, що поміщені на її території і підряджені приналежній команді для Підкарпатської Руси.

§14.

/1/ Підкарпатській Руси, її установам і органам забезпечується пропорціональне заступлення у всіх спільних осередніх установах, радах, комісіях, виділах і т.д.

/2/ Підкарпатській Русі, її установам і органам забезпечується пропорціональне заступлення в міжнародних організаціях, уніях, радах, виділах, комісіях, і под., в яких Чесько-Словацька република дістала або дістане заступлення.

§15.

/1/В ділах, наведених в §4. уст. 1, ч. 4, 6, 7, 8, 10, і 12, які в останніх ділах, ненаведених в § 4. цього закону, виконують Правительственну і виконавчу власть автономні органи Підкарпатської Руси.

/2/ В ділах,****** наведених в § 4. уст. 1, ч. 6 і 10, ділають краєві органи по приписам спільних міністерств.

/3/ Господарення державних переправних підприємств / § 4, уст 1, ч. 7 і 8 цього закону / уладнається по засаді, що Підкарпатська Русь господарить самостійно і на свій рахунок.

/4/ Діла цілодержавного і спільного інтересу будуть рішатися порозумінням приналежних органів. В тім ділі можна заснувати і спільні органи.

/5/ Правительственну і виконавчу власть на території Підкарпатської Руси виконує правительство Підкарпатської Руси, відповідальне перед сеймом Підкарпатської Руси.

 

§16.

Судову охорону проти адміністративним урядам Підкарпатської Руси в ділах, які по думці § 15. цього закону належать до їх правовласти, дає в найвищій інстанції найвищий адміністративний суд в Празі в сенаті, призначенім для Підкарпатської Руси.

 

Глава ІV.

Судейська власть.

§17.

/1/ Судівництво на території Підкарпатської Руси виконують суди, засновані на цій території. В найвищій інстанції дає охорону найвищій суд в Берні******* (Брно) в сенаті, призначенім для Підкарпатської Руси.

/2/ Всюди, де четверта глава конституційної грамоти говорить про управильнення окремішним законом, мається на думці закон сойму Підкарпатської Руси.

Глава V.

Спільні видатки.

§18.

/1/ На покриття видатків спільних діл, вчислячи в це і службу державного довгу, є призначений дохід із цла, монополів і спільних державних підприємств та дохід із посередних податків, які призначить законом Народне Зібрання.

/2/До збуту маєтку, який по § 4, уст 1, ч. 11 переходить на власність краю, треба згоди Народнього Зібрання.

§19.

Підкарпатська Русь, її приналежники, її заведення й підприємства братимуть участь в публичних річевих видатках бюджету спільних діл, подібно теж у спільних фондах, дотаціях і інших вигодах зі спільних державних і державою середників******** у відношенню податкового доходу.

Розділ другий.

Текст § 2 і § 4. уст. 1 зак. чис….. /1938 36. з. і р.

/1/ Уряд губернатора і віцегубернаторів Підкарпатської Руси, канцелярія губернатора Підкарпатської Руси і губерніяльна рада для Підкарпатської Руси зносяться.

/2/Круг ділання губернатора Підкарпатської Руси, оскільки була на нього перенесена з міністерств, з правительства або з інших урядів / органів/, як також круг ділання краєвого уряду для краю підкарпатського, може правительство Подкарпатської Руси перенести розпорядження на інші уряди / органи/.

/3/ Для урядів /органів/, на які буде перенесений по уступу 2. круг ділання губернатора Підкарпатської Руси, не є важне обмеження виконування кругу ділання, які були наложені губернаторові Підкарпат­ської Руси в користь інших урядів або органів законом з дня 26. червня 1937, чиє. 172 Зб. з. й р. про тимчасове управильнення правного становища губернатора Підкарпатської Руси і про зв'язані з цим організаційні зарядження.

/4/ Приписи закона про організацію політичної адміністративи, що відноситься до функції краєвого президента, набувають на Підкарпатській Руси знов повної обовязуючої сили.

Артикул II.

Постанови арт. 1 другого розділу, що мають значіння конституційного закону.

 

Копія.*********

 

*Датується за супровідним листом

** Між словами "правительство Підкарпатської Руси" і "в складі" олівцем зроблена вставка "Підкарпатської Русі".

*** Вставка зроблена олівцем.

**** Вставка зроблена олівцем.

***** Написано чорнилом замість перекресленого "діла".

****** Написано чорнилом замість перекресленого "справах".

******* Правильно: в Брно.

********Так у тексті.

********* Підпис відсутній.

Карпатська Україна (1938-1939): Збірник архівних документів і матеріалів. – Ужгород: Всеукраїнське державне видавництво «Карпати», 2009. – С. 88-97.







Дата добавления: 2015-10-12; просмотров: 287. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

Различие эмпиризма и рационализма Родоначальником эмпиризма стал английский философ Ф. Бэкон. Основной тезис эмпиризма гласит: в разуме нет ничего такого...

Индекс гингивита (PMA) (Schour, Massler, 1948) Для оценки тяжести гингивита (а в последующем и ре­гистрации динамики процесса) используют папиллярно-маргинально-альвеолярный индекс (РМА)...

Методика исследования периферических лимфатических узлов. Исследование периферических лимфатических узлов производится с помощью осмотра и пальпации...

Устройство рабочих органов мясорубки Независимо от марки мясорубки и её технических характеристик, все они имеют принципиально одинаковые устройства...

Ведение учета результатов боевой подготовки в роте и во взводе Содержание журнала учета боевой подготовки во взводе. Учет результатов боевой подготовки - есть отражение количественных и качественных показателей выполнения планов подготовки соединений...

Сравнительно-исторический метод в языкознании сравнительно-исторический метод в языкознании является одним из основных и представляет собой совокупность приёмов...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.013 сек.) русская версия | украинская версия